DSpace Інституційний репозитарій Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
 

iRKNEU >
Юридичний інститут >
Кафедра політичної історії >

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/26014

Назва: Радянська політика щодо проявів релігійності в Україні у період пізньої сталінщини
Інші назви: Soviet policy on religious manifestations in Ukraine during the late Stalinist period
Автори: Сацький, Павло Вікторович
Satskyi, Pavlo Viktorovych
Сацкий, Павел Викторович
Ключові слова: прояви релігійності
комсомол
ЦК КП(б)У
християнство
панівна ідеологія
manifestations of religiosity
Komsomol
Communist Party (Bolsheviks) of Ukraine
Christianity
dominant ideology
Дата збереження: 2018-10-29T08:58:13Z
Дата публікації: 2018
Видавець: Волинська православна богословська академія
Бібліографічний опис: Сацький П. Радянська політика щодо проявів релігійності в Україні у період пізньої сталінщини / Павло Сацький // Волинський благовісник : богослов.-історич. наук. фах. щорічн. журн. / Волин. правосл. богослов. акад. ; ред. прот. В. Вакін. – Луцьк : ЕІКΩN, 2018. – № 6. – С. 91–103.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджуються особливості політики радянської влади щодо діяльності релігійних громад в Українській РСР та проявів релігійності у період після Другої світової війни. Проблему проявів релігійності в СРСР досліджували у своїх наукових роботах П. Бондарчук і Л. Алексєєва. Для аналізу проблеми автором було взято матеріали органів КП(б)У і Комсомолу УРСР в яких викладено конкретні приклади проявів релігійності комсомольськими активістами, студентами, а також партійними функціонерами. Досліджено заходи, які було вжито щодо осіб, які виявляли релігійність й політику партійних і комсомольських органів щодо недопущення проявів релігійності партійним і комсомольським активом. Аналіз проявів релігійності активістами більшовицької партії й комсомольських організацій здійснено на основі дослідження загального фону радянської політики цього періоду у сфері культури й ідеології. Зокрема, розкрито основні аспекти протистояння радянської влади поширенню популярності релігійних культів й громад особливо в середовищі молоді в умовах відносно лояльного ставлення до розвитку Російської Православної Церкви. У післявоєнний період ідеологічна політика радянської влади характеризувалась створення альтернативного культу для суспільства на догматичній основі і релігійні організації були фактичними конкурентами за можливостями впливу на суспільство. У дослідженні відзначено передумови поширення проявів релігійності в суспільстві Української РСР після Другої Світової війни, які були пов’язані із загальним емоційним станом суспільства, настроями фронтовиків та репатріантів, а також взагалі населення котре пережило війну й окупацію. Особливі умови для поширення проявів релігійності склалися в областях УРСР які було приєднано у 1939-1945 рр., в яких була поширеною діяльність греко-католицької, римо-католицької і православної церков. Православні громади в цих областях до їх радянізації доволі активно діяли й не зазнали радянського адміністративного впливу, який мав місце в СРСР. Автор приходить до висновку, що радянська влада у період після завершення Другої світової війни в Українській РСР здійснювала політику спрямовану на лояльність до російського православ’я як противаги римо-католицьким і греко-католицьким громадам та протестантам (особливо баптистам, Свідкам Єгови). У той же час, радянська влада намагалась всіляко не допустити впливів жодних релігійних організацій на партійний і комсомольський актив та молодь взагалі. У подальших наукових дослідженнях слід звернути увагу на передумови збереження релігійності в суспільстві за умов ідеологічного диктату правлячої партії.
The article investigates the policy of the Soviet government regarding the activity of religious communities in the Ukrainian Soviet Socialist Republic (SSR) and manifestations of religious commitment in the period after World War II. The problem of manifestations of religiosity in the USSR was researched in scientific works by P. Bondarchuk and L. Alekseev. For the purposes of analysis, the author used the materials of KP(b)U and Komsomol of UkrSSR that provide concrete examples of the manifestations of religious commitment by the representatives of Komsomol activists, students, and party officials. Measures have been studied that were taken towards people who demonstrated religious commitment as well as the policy of party and Komsomol bodies for the prohibition of religious manifestations by party and Komsomol activists. The analysis of religious manifestations by the activists of the Bolshevik party and Komsomol organizations is based on the study of the general background of the Soviet policy in the field of culture and ideology during this period. In particular, the study reveals key aspects of the Soviet government's opposition against the spreading popularity of religious cults and communities, especially among the youth, in the context of relatively tolerant attitude to the development of the Russian Orthodox Church. In the post-war period, the ideological policy of the Soviet government was characterized by creating an alternative cult for society on a dogmatic basis, and religious organizations were actual competitors in terms of social influence. The study sets out premises for the spreading of religious manifestations in the society of Ukrainian SSR after World War II that were related to the general emotional state of society, sentiments of war veterans and repatriates and general population that survived war and occupation. Special preconditions for the dissemination of religious manifestations were created in the regions of the Ukrainian SSR which were annexed in 1939-1945 and where the activity of the Greek-Catholic, Roman-Catholic and Orthodox churches was widespread. Orthodox communities in these regions before their Sovietization were rather active and had not been exposed to the Soviet administrative influence that took place in the USSR. The author comes to a conclusion that, in the Ukrainian SSR after the end of World War II, the Soviet government pursued the policy aimed at tolerating Russian Orthodoxy as opposed to Roman-Catholic and Greek-Catholic communities and Protestants (in particular, Baptists and Jehovah's Witnesses). At the same time, the Soviet authorities were trying to prevent the influence of any religious organizations on party and Komsomol activists and the youth in general. In further research, attention should be paid to the preconditions for the preservation of religiousness in society, under the conditions of the ideological dictatorship of the ruling party.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/26014
Розташовується у колекціях:Кафедра політичної історії

Файли цього матеріалу:

Файл Опис РозмірФормат
6_9.pdf265,24 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

 

Програмне забезпечення DSpace Авторські права © 2002-2005 Массачусетський технологічний інститут та Х’юлет Пакард - Зворотний зв’язок