Взаємовплив динаміки зростання споживчих цін та інфляційних очікувань в Україні

Abstract

У статті розглянуто взаємовплив зростання споживчих цін та інфляційних очікувань в Україні. Проаналізовано динаміку останніх та закріплення на цільовому рівні в довгостроковому періоді, а також сучасні економічні дослідження, що підтверджують наявність цього взаємозв’язку. Розглянуто неокейнсіанську модель кривої Філіпса, головна роль у якій належить інфляційним очікуванням, котрі відповідають природному рівню безробіття та повної зайнятості. На прикладі України проведено аналіз інфляційних очікувань кількох типів агентів: споживачів (домогосподарств), підприємств, банків і професійних прогнозистів. Виявлено, що прогнози економічних агентів істотно різняться в очікуваннях щодо майбутньої інфляції, тому центральний банк при її таргетуванні враховує лише думку професійних прогнозистів. Наведено динаміку фактичного рівня інфляції з очікуваннями підприємств і домогосподарств, а також кореляцію між очікуваннями й фактичними рядами. Наголошено на необхідності збільшення довіри економічних агентів до Національного банку України шляхом удосконалення каналу комунікацій. Надано рекомендації щодо підвищення інфляційних очікувань при розробленні стратегії монетарної політики в Україні. The article studies the formation mechanism of inflation expectations and their impact on the inflation in Ukraine. The dynamics of inflation expectations and their fixing at the target level in the long term, as well as modern economic studies confirming the existence of such a relationship is analyzed. The neo-Keynesian model of the Phillips curve is investigated, where inflationary expectations, which correspond to the natural level of unemployment and full employment, play the main role. This means that expectations are realized in relation to wages and prices and, accordingly, inflation tends to either accelerate or decline. The gradual predictability of inflation implies that in the long term the possibility of choosing between inflation and unemployment disappears. On the example of Ukraine, the analysis of the inflation expectations of several types of agents is carried out: consumers (households), enterprises, banks and professional forecasters. It has turned out that the predictions of economic agents are significantly at odds with the expectations of future inflation, so the central bank, focusing on inflation, takes into account only the expectations of professional forecasters. The dynamics of the actual inflation rate with the expectations of enterprises and households, as well as the correlation between expectations and actual series are shown . The need to strengthen the confidence of economic agents to the National Bank, by improving communication channels is emphasized. Recommendations for strengthening inflation expectations based on the analysis when developing a monetary policy strategy in Ukraine are formulated. В статье рассмотрено взаимовлияние роста потребительских цен и инфляционных ожиданий в Украине. Проанализирована динамика последних и закрепление на целевом уровне в долгосрочном периоде, а также современные экономические исследования, подтверждающие наличие данной взаимосвязи. Рассмотрена неокейнсианская модель кривой Филипса, главная роль в которой принадлежит инфляционным ожиданиям, соответствующим естественному уровню безработицы и полной занятости. На примере Украины проведен анализ инфляционных ожиданий нескольких типов агентов: потребителей (домохозяйств), предприятий, банков и профессиональных прогнозистов. Выявлено, что прогнозы экономических агентов существенно различаются в ожиданиях, касающихся будущей инфляции, поэтому центральный банк при ее таргетировании учитывает лишь мнение профессиональных прогнозистов. Приведена динамика фактического уровня инфляции с ожиданиями предприятий и домохозяйств, а также корреляция между ожиданиями и фактическими рядами. Отмечена необходимость увеличения доверия экономических агентов к Национальному банку Украины путем усовершенствования канала коммуникаций. Представлены рекомендации по повышению инфляционных ожиданий при разработке стратегии монетарной политики в Украине.