Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Митний контроль у системі забезпечення конкурентоспроможності держави
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-06-12) Захарова, Яна Сергіївна; Zakharova, Yana; Мельник, Віктор Миколайович
Кваліфікаційна робота містить 64 сторінок, 2 таблиці, 15 рисунків, список використаних джерел з 49 найменувань. У роботі проведений аналіз питання забезпечення конкурентоспроможності держави через систему митного контролю.
The qualifying bachelor thesis contains 64 pages, 2 tables, 15 figures, a list of used sources from 49 items. The paper analyzes the issue of ensuring the state's competitiveness through the customs control system.
Вуглецеві кредити та офсети в контексті державної політики сталого розвитку
(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Дыба, Михаил Иванович; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлия Александровна
Вступ. Подолання коронавірусної кризи дало змогу спрямувати фокус органів влади на глобальні питання сталого відновлення, які безпосередньо пов’язані з так званим зеленим курсом та переходом до низьковуглецевої економіки. На міжнародному рівні в рамках Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC) реалізовано низку ініціатив, які визначають важливість скорочення викидів парникових газів на планеті, в тому числі вуглекислого газу (CO2). B державної підтримки та залучення прогресивних фінансових інструментів із метою розвитку пріоритетів низьковуглецевої економіки.
Проблематика. Оцінка перспектив розвитку вуглецевих кредитів та офсетів у контексті розширення спектра монетарних і фіскальних інструментів державного регулювання сталого розвитку.
Мета – обґрунтування сутнісних характеристик вуглецевих кредитів та офсетів з метою надання пропозицій щодо використання зарубіжного досвіду для створення дієвого державного механізму, покликаного стимулювати їх застосування для відбудови економіки України, а саме якісного відновлення, спираючись на збереження належного рівня екологічної, соціальної та управлінської складових, стимулювання фінансування відповідних проєктів та програм.
Методи. Використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: наукової абстракції та гносеологічного (контент-) аналізу, синтезу, індукції та дедукції, аналогій і систематизації, системно-структурного аналізу, методи експертних, індексний і групування.
Результати. Досліджено сучасне середовище сталого розвитку, розглянуто стан та потенціал популяризації вуглецевих кредитів і офсетів на шляху до стійкого розвитку, перспективи та інструменти розбудови ринку цих інструментів. Наголошено на етапах формування ринку вуглецевих кредитів. Зроблено акцент на можливостях взаємодії між його учасниками. З огляду на розширення практичного застосування вуглецевих кредитів підкреслено відмінності між ними й офсетами. Проаналізовано прогнози розвитку глобального ринку вуглецевих кредитів та офсетів. Розглянуто фіскальні інструменти впливу на відповідному європейському ринку, що дало змогу оцінити прикладні аспекти їх використання, зокрема для відновлення економіки України.
Висновки. Вуглецеві кредити є своєрідним активом, а саме дають змогу визначити права на викиди вуглецевих газів. Натомість, вуглецеві офсети мають “пасивну” природу, адже репрезентовані одиницями, які підтверджують можливість скорочення цих викидів. Щорічне зростання обсягів вуглецевих кредитів та офсетів у світі зумовлює потребу в посиленні системи державного регулювання процесів, які відбуваються на ринку. Відповідно, відбувається інтеграція інструментів монетарної та фіскальної політики в систему управління викидами парникових газів у різних сферах господарювання. Відновлення економіки України потребує реалізації якісно нової політики сталого розвитку. Зокрема, варто скористатися доволі успішним досвідом стимулювання застосування вуглецевих кредитів та офсетів. Вирішальне значення для розвитку ринку матимуть система ціноутворення та заходи фіскальної політики (регулювання розміру оподаткування викидів вуглецю). Цей напрям досліджень заслуговує на увагу вітчизняних учених та практиків, що сприятиме відбудові й посиленню конкурентних позицій національної економіки на міжнародних ринках.
Introduction. Overcoming the coronavirus crisis made it possible to return the focus of the authorities to global issues of sustainable recovery, which are directly related to the so-called green course and the transition to a low-carbon economy. At the international level, the Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC) has implemented a number of initiatives that determine the importance of reducing greenhouse gas emissions on the planet, including carbon dioxide (CO2). Worthy of special attention is the fact that it is necessary to implement appropriate strategies of state support and the involvement of progressive financial instruments in order to develop the priorities of the low-carbon economy.
Problem Statement. Assessment of prospects for the development of carbon credits and offsets in the context of expanding the range of monetary and fiscal instruments of state regulation of sustainable development.
Purpose. To substantiate the essential characteristics of carbon credits and offsets with the aim of providing proposals for the use of foreign experience to create an effective state mechanism designed to stimulate their use for the reconstruction of the economy of Ukraine, namely qualitative recovery, based on maintaining the appropriate level of environmental, social and management components, stimulating the financing of relevant projects and programs.
Methods. General scientific and special methods were used, in particular: scientific abstraction and epistemological (content) analysis, synthesis, induction and deduction, analogies and systematization, system-structural analysis, expert evaluation method, index method and grouping method.
Results. The article examines the modern environment of sustainable development, considers the state and the potential of popularizing carbon credits and offsets on the way to sustainable development, prospects and tools for developing the relevant market. In addition, the study emphasizes the stages of formation of the carbon credits market. Emphasis is placed on the possibilities of interaction between the participants of the carbon credit market. In view of expanding the practical application of carbon credits, the differences between carbon credits and offsets are emphasized. Forecasts of the development of the global market of carbon credits and offsets were analyzed. Fiscal instruments of influence on the European market of carbon credits and offsets were considered, which made it possible to assess the applied aspects of their application, in particular for the recovery of the economy of Ukraine.
Conclusions. Carbon credits are a kind of asset, namely, they make it possible to determine the rights to emit carbon gases. Instead, carbon offsets have a “passive” nature, because they are represented by units that confirm the possibility of reducing these emissions. The annual growth of the volume of carbon credits and offsets in the world determines the need to strengthen the system of state regulation of the processes that take place in the market. Accordingly, the world is integrating the tools of monetary and fiscal policy into the system of managing greenhouse gas emissions in various spheres of economy. The recovery of Ukraine's economy requires the implementation of a qualitatively new sustainable development policy. In particular, it is worth applying rather successful experience of stimulating the use of carbon credits and offsets. The pricing system and fiscal policy measures (regulation of the amount of taxation of carbon emissions) will be of decisive importance for the development of the market. This direction of research is worthy of the attention of domestic scientists and practitioners, which will contribute to the reconstruction and strengthening of the competitive positions of the national economy on international markets.
Комітети монетарної політики в умовах спалаху пандемії коронавірусу
(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Бортніков, Геннадій Петрович; Bortnikov, Hennadii; Любіч, Олександр Олексійович; Liubich, Oleksandr; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич; Драчко-Єрмоленко, Євген Володимирович; Drachko-Yermolenko, Yevhen
Вступ. В умовах системних шоків, таких як пандемія коронавірусу, прийняття рішень з монетарної політики потребує колегіальності. Комітети з монетарної політики (КМП) є вдалим інституційним підходом в умовах асиметрії інформації та наявних альтернатив реагування монетарними заходами на динамічні зміни в економіці й шоки.
Проблематика. В Україні на рівні центрального банку та в науковій думці недооцінюються роль та статус КМП у забезпеченні фінансової стабільності, котрий більше сприймається як робочий орган Правління. Національного банку України (НБУ). Формування його складу лише з вищих керівників НБУ не гарантує від прийняття упереджених або недалекоглядних рішень, що може призводити до негативних наслідків для економічного зростання. Існує необхідність у приведенні засад роботи цього колегіального органу у відповідність з найкращою практикою центральних банків.
Мета – узагальнення міжнародного досвіду в інституційному розвитку національних центральних банків у напрямі корпоративного устрою комітету з монетарної політики для забезпечення більшої ефективності його роботи та застосування найкращої практики в Україні.
Методи. Використано контент-аналіз, методи наукової абстракції, порівняльного аналізу статистичної інформації, оприлюдненої центральними банками країн, що не входять до системи Європейського центрального банку.
Результати. Пандемія коронавірусу не викликала суттєвих змін в організації діяльності комітетів, але підвищила важливість залучення сторонніх експертів для оцінювання та прогнозу ситуації. Аналіз біографічних даних таких осіб показав, що це фахівці високої кваліфікації, визнані в країні та міжнародною спільнотою. У рішеннях окремих органів політики на особливу увагу заслуговує посилання на очікування учасників ринку (наприклад, передбачення рішення щодо збереження, підвищення або зниження облікової ставки), а також вимога від членів органу дотримуватись періоду “мовчання” принаймні один тиждень, що означає утримання від коментарів з висловлюванням позиції до проведення засідання. Безумовно, становить інтерес практика участі в засіданнях комітету представників Міністерства фінансів без права голосу.
Висновки. Комітети з монетарної політики працюють насамперед заради забезпечення цінової стабільності, але з перспективою для економічного розвитку. Основні функції КМП у більшості європейських країн не обмежені встановленням облікової ставки, а охоплюють вимоги до резервування, затвердження програм підтримки ліквідності й рефінансування банків, операції центрального банку на валютному ринку та з цінними паперами. Для України оптимальним вбачається сформувати КМП не при Правлінні, а при самому Національному банку для підвищення його статусу до рівня органу прийняття рішень. Для цього слід внести зміни у Закон “Про Національний банк України” та розробити регламент або положення про КМП. Участь зовнішніх експертів у складі комітету потрібна для ухвалення зважених рішень. Їхній рівень кваліфікації має бути підтвердженим науковим ступенем доктора з економіки або фінансів і статусом професора, солідним переліком наукових публікацій та досвідом участі в міжнародних дослідженнях. Бажаним є досвід керівної роботи в державних фінансових корпораціях, центральному банку та відомствах або великих фінансових установах. Участь політиків у складі комітету, на наш погляд, є недоцільною, оскільки в сучасних умовах це лише підриватиме незалежність центробанку.
Introduction. In conditions of systemic shocks, such as the coronavirus pandemic, monetary policy decision-making requires collegiality. Monetary policy committees (MPCs) are a successful institutional solution in the conditions of information asymmetry and available alternatives for responding with monetary measures to dynamic changes in the economy and shocks.
Problem Statement. In Ukraine, at the level of the central bank and in the scientific opinion, the role and status of the MPCs in ensuring financial stability is underestimated, which is perceived more as a working body of the Board of the National Bank of Ukraine (NBU). The formation of its composition which includes only top managers of the NBU does not guarantee against the adoption of biased or short-sighted decisions, which can lead to negative consequences for economic growth. There is a need to bring the principles of this collegial body into line with the best practices of central banks.
Purpose.To generalize international experience in the institutional development of national central banks in the direction of the corporate structure of the monetary policy committee to ensure greater efficiency of its work and the application of best practices in Ukraine.
Methods. Content analysis, methods of scientific abstraction, comparative analysis of statistical information published by central banks of countries that are not part of the European Central Bank system were used.
Results. The coronavirus pandemic did not cause significant changes in the organization of committee activities, but it increased the importance of involving external experts to assess and forecast the situation. The analysis of the biographical data of such persons showed that they are highly qualified specialists, recognized in the country and by the international community. In the decisions of individual political bodies the reference to the expectations of the market participants (for example, the prediction of the decision related to maintainance , increase or decrease of the discount rate) deserves special attention as well as the requirement for the members of the body to observe a period of “silence” for at least one week, which means refraining from comments on the statement of position before the meeting. Of course, the practice of involvement the representatives of the Ministry of Finance in meetings of the committee without voting rights is of interest.
Conclusions. Monetary policy committees work primarily to ensure price stability, but with a perspective for economic development. The main functions of MPCs in most European countries are not limited to setting the discount rate, but cover reserve requirements, approval of liquidity support programs and refinancing of banks, operations of the central bank in the foreign exchange market and with securities. For Ukraine, it is considered optimal to form MPCs not under the Board, but under the National Bank itself in order to raise its status to the level of a decision-making body. For this amendments should be made to the Law “On the National Bank of Ukraine” and regulations or provisions on the MPCs should be developed. The participation of external experts in the committee is necessary for making informed decisions. Their level of qualification should be confirmed by a doctorate in economics or finance and the status of professor, a solid list of scientific publications and experience of participation in international research. Management experience in public financial corporations, central banks and departments or large financial institutions is desirable. In our opinion, the participation of politicians in the committee is inappropriate, because in the current conditions it will only undermine the independence of the central bank.
Податкові надходження та їх значення у формуванні доходів Державного бюджету України в умовах воєнного стану
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-06-12) Добровольський, Євген Вадимович; Dobrovolskyi, Yevhen; Рудик, Наталія Василівна
В роботі досліджується значення податкових надходжень у доходах Державного бюджету України. Досліджені теоретивні основі поняття « податки» та «бюджет». Систематизовано нормативно-правову базу, що регламентує данві відносини в умовах воєнного стану. Представлені три проблемні складові теми в теоретичному, парктичному та законодавчому аспекті. Проведений критичний огляд наукових публікацій щодо податкових надходжень та їх значення для бюджету країни. Доведено, що податкові надходження є ключовими у доходах Дрежавного бюджету. Проведений аналіз структури податкових надходжень. Визначені основні тенденції зміни даної структури. Розглянуті проблеми збільшення обсягів податкових надходжень в Україні.
The graduate work examines the importance of tax revenues in the revenues of the State Budget of Ukraine. The theoretical foundations of the concepts of «taxes» and «budget» were studied. Systematized the normative and legal framework that regulates these relations in the conditions of martial law. Three problematic component topics are presented in the theoretical, practical, and legislative aspects. A critical review of scientific publications on tax revenues and their significance for the country's budget was carried out. It has been proven that tax revenues are key in the State budget revenues. An analysis of the structure of tax revenues was carried out. The main trends of changes in this structure are determined. The problems of increasing the amount of tax revenues in Ukraine are considered.
Ринок споживчого кредитування в Україні: координація розвитку в умовах воєнного стану
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-06-23) Горбунов, Василь Васильович; Horbunov, Vasyl; Гризоглазов, Денис Валерійович
Робота присвячена дослідженню ринку споживчого кредитування в Україні з фокусом на координацію його розвитку в умовах воєнного стану. Завдання дослідження включають аналіз основ та ключових характеристик функціонування ринку споживчого кредитування, аналіз інституційної структури цього ринку, оцінку конкурентних засад у період з 2018 по 2022 роки. Досліджено вплив воєнного стану на споживче кредитування в Україні, з метою визначення його наслідків та викликів. Сформована ефективна модель державного регулювання ринку споживчого кредитування в Україні, що враховує особливості воєнного стану. Виділено принципи розвитку споживчого кредитування в періоди поствоєнного відновлення України, з урахуванням накопиченого досвіду та поточних потреб суспільства.
The work is devoted to the study of the consumer lending market in Ukraine with a focus on the coordination of its development in the conditions of martial law. The tasks of the research include the analysis of the foundations and key characteristics of the functioning of the consumer lending market, the analysis of the institutional structure of this market, and the assessment of competitive foundations in the period from 2018 to 2022.
The impact of martial law on consumer lending in Ukraine was studied in order to determine its consequences and challenges. An effective model of state regulation of the consumer lending market in Ukraine has been developed, taking into account the features of the martial law. The principles of the development of consumer lending during the post-war recovery period of Ukraine are highlighted, taking into account the accumulated experience and the current needs of society.