Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Наукові дослідження впливу психологічних чинників на ефективність комунікативних стратегій в маркетигу інновацій
(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2023) Писаренко, Надія Василівна; Pysarenko, Nadiia; Громоздова, Лариса Василівна; Hromozdova, Larysa; Громоздова, Лариса Васильевна; Буткевич, Оксана Вікторівна; Butkevych, Oksana; Довгенко, Яна Олексіївна; Dovhenko, Yana; Дербеньова, Яна Валеріївна; Derbenova, Yana; Артеменко, Антоніна Іванівна; Artemenko, Antonina; Артеменко, Антонина Ивановна
У статті дocлiджено теoретичні заcади маркетингових комунікацій підприємств із зовнішнім середовищем. Розглянуто підходи різних вчених до змістовної сутності категорії «комунікація», що є основою для всіх сфер ринкової діяльності. Комунікації у різних своїх формах пронизують усі сфери людської діяльності, включаючи і сферу економічної активності, і являють собою необхідні, фундаментальні умови, що підтримують існування і розвиток сучасних економічних систем. Узагальнено поняття «комунікації на рівні підприємства» як одного з чотирьох елементів маркетинг-міксу. Майже усі підприємства повинні доводити до споживачів необхідну інформацію шляхом комунікацій. Вчасні та якісні комунікації сприяють доведенню до користувача інформації щодо розробки та виведення продукції на ринок, її основних рисах, можливостях, новаціях тощо.
Перелічено основні компоненти маркетингової комунікації. Основними компонентами маркетингових комунікацій є: суб'єкти, об'єкти комунікації, предмет, засоби, мета, задачі та ефекти від їх використання. Виділено ключові характеристики процесу маркетингових комунікацій, до числа яких віднесено зростання ролі інноваційних факторів в управлінні підприємством, активна участь споживачів у формуванні ринків тощо. Також визначено завдання маркетингових комунікацій підприємства. Основними завданнями маркетингових комунікацій є: створення престижного іміджу виробника, надання інформації про пропозиції, забезпечення зворотного зв’язку з покупцем тощо. Узагальнено сутність комунікацій на рівні підприємства.
Проведене дослідження показало, що маркетингові комунікації підприємства охоплюють цілісний комплекс особових і безособових взаємозв'язків, направлених на покупця з метою донесення до цільової аудиторії основних конкурентних переваг.
У статті узагальнено теоретико-методологічні підходи щодо формування комунікативних стратегій в маркетингу інновацій, проаналізовано значимі моделі комунікації, виокремлено психологічні та соціально-психологічні чинники, що впливають на ефективність комунікативних стратегій, наведено приклад дослідження психологічних особливостей формування позитивних уявлень про інновації у сфері інвестицій.
The article examines the theoretical objectives of marketing communications of enterprises with the external environment. The approaches of various scientists to the meaningful essence of the "communication" category, which is the basis for all spheres of market activity, are considered. Communications in their various forms permeate all spheres of human activity, including the sphere of economic activity, and represent the necessary, fundamental conditions that support the existence and development of modern economic systems. The concept of "communication at the enterprise level" as one of the four elements of the marketing mix is generalized. Almost all businesses must communicate the necessary information to consumers. Timely and high-quality communications contribute to the delivery of information to the user about the development and introduction of products to the market, their main features, opportunities, innovations, etc. The main components of marketing communication are listed. The main components of marketing communications are: subjects, objects of communication, subject, means, purpose, tasks and effects of their use. The key characteristics of the process of marketing communications are highlighted, which include the growth of the role of innovative factors in enterprise management, active participation of consumers in the formation of markets, etc. The task of marketing communications of the enterprise is also defined. The main tasks of marketing communications are: creating a prestigious image of the manufacturer, providing information about offers, providing feedback to the buyer, etc. The essence of communications at the enterprise level is summarized. The conducted research showed that the marketing communications of the enterprise encompass a complete complex of personal and impersonal relationships directed at the buyer with the aim of conveying the main competitive advantages to the target audience. The article summarizes theoretical and methodological approaches to the formation of communicative strategies in the marketing of innovations, analyzes significant communication models, singles out psychological and socio-psychological factors that affect the effectiveness of communicative strategies, gives an example of the study of psychological features of the formation of positive ideas about innovations in the field of investments.
Transformation of everyday practices in celebrating public and religious holidays in Ukraine
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-02-22) Poznii, Oleksandr
Угрунтована теорія як методологія якісного соціологічного дослідження
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-02-22) Савченко, Михайло
Розвиток споживчого кредитування
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-06-21) Антонова, Анна Олександрівна; Antonova, Anna; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна
Споживче кредитування займає найбільшу частку в кредитуванні фізичних осіб банками та небанківськими установами. Роль споживчого кредитування в полягає у фінансуванні споживчих потреб населення, формуванні сукупного платоспроможного попиту на товари та послуги, забезпеченні соціально-економічного розвитку, підвищенні добробуту та загального життєвого рівня населення. У сучасних умовах фінансово-економічної нестабільності та кризового стану в Україні важливість вдосконалення функціонування споживчого кредитування обумовлюється його впливом на розвиток ефективної банківської системи та стимулу розвитку економіки в цілому.
Consumer lending occupies the largest share in lending to individuals by banks and non-banking institutions. The role of consumer lending is in financing the consumer needs of the population, forming the aggregate solvent demand for goods and services, ensuring social and economic development, increasing the welfare and overall living standards. In the current conditions of financial and economic instability and the state of crisis in Ukraine, the importance of improving the functioning of consumer lending is determined by its influence on the development of an effective banking system and the stimulation of economic development in general.
Development of financial risk hedging strategies
(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2024) Prymostka, Liudmyla; Примостка, Людмила Олександрівна; Примостка, Людмила Александровна; Krasnova, Іryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Краснова, Ирина Викторовна; Okhrymenko, Іryna; Охрименко, Ірина Борисівна; Охрименко, Ирина Борисовна; Shchehliuk, Maksym; Щеглюк, Максим Сергійович; Щеглюк, Максим Сергеевич; Prymostka, Andrii; Примостка, Андрій Олександрович; Примостка, Андрей Александрович
The purpose of the study is to develop the theory of hedging, generalize approaches to the formation of effective risk hedging strategies, and provide recommendations for the implementation of international banks' experience in Ukrainian practice. It is proved that in the process of choosing effective strategies, it is advisable to distinguish three types of financial risk hedging: a) operational hedging (balance sheet) to ensure operational flexibility; b) market hedging (external), which involves the use of derivatives as instruments to hedge profit volatility; c) contract hedging (contractual clauses, embedded derivatives. Based on the analysis of the reports of 250 banks, it was found that Bank of America, JPMorgan Chase & Co., Goldman Sachs, Morgan Stanley, and Citigroup are the market makers in the most developed US futures market. Horizontal analysis of the balance sheets of these banks showed that although the share of derivatives designated as hedging instruments is insignificant (less than 1%) relative to term contracts recognized as trading instruments, the hedging effect is significantly higher than the gains on the trading portfolio. It was found that in international practice, the dominant direction is the hedging of interest rate risk (the share of which varies between banks from 42.52% to 61.26%), in the structure of hedging instruments, interest rate swaps prevail. The share of currency derivatives varies from 18.67% to 41.45%. Interest rate risk is hedged by over-the-counter bilateral term contracts for active operations, currency risk hedging equally covers the risks of passive and active operations. The regression analysis revealed that private credit and trading assets have an inverse effect on regional hedging exposure, and debt instruments have a direct effect. The study provides a basis for assessing the potential of using innovative risk-hedging instruments by Ukrainian banks.
Метою дослідження є розвиток теорії хеджування, узагальнення підходів до формування ефективних стратегій хеджування ризиків та надання рекомендацій з імплементації досвіду міжнародних банків в українську практику. Доведено, що в процесі вибору ефективних стратегій доцільно виокремлювати три види хеджування фінансових ризиків: а) операційне хеджування (балансове) для забезпечення операційної гнучкості; б) ринкове хеджування (зовнішнє), що передбачає використання деривативів як інструментів хеджування мінливості прибутку; в) контрактне хеджування (контрактні застереження, вбудовані похідні інструменти). За результатами аналізу звітності 250 банків- учасників міжнародних та регіональних строкових ринків, виявлено, що на найбільш розвиненому строковому ринку США маркет-мейкерами є Bank of America, JPMorgan Chase & Co., Goldman Sachs, Morgan Stanley, Citіgroup. Горизонтальний аналіз балансів цих банків показав, що хоча частка деривативів, визнаних інструментами хеджування, є незначною (менше 1%) відносно строкових контрактів, визнаних як торгові інструменти, однак ефект від хеджування є значно вищим від прибутків за торговим портфелем. Виявлено, що в міжнародній практиці домінуючим напрямом є хеджування процентного ризику (частка якого коливається між банками від 42.52% до 61.26%), у структурі інструментів хеджування переважають процентні свопи. Частка валютних деривативів варіює від 18.67% до 41.45%. Процентний ризик хеджується позабіржовими двосторонніми строковими контрактами за активними операціями, хеджування валютного ризику рівномірно покриває ризики пасивних та активних операцій. Регресійний аналіз виявив, що на регіональну експозицію хеджування зворотни й вплив чинять приватні кредити й торго вельні активи, а прямий – боргові інструменти. Проведене дослідження сприятиме формуванню ефективних стратегій хеджування фінансових ризиків, а також створює підґрунтя для оцінки потенціалу застосування інноваційних інструментів ризик-орієнтованого управління українськими учасниками фінансового ринку.