Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Ініціативи міжнародних організацій для розвитку інструментів сталого фінансування
(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Диба, Михайло Іванович; Dyba, Mykhailo; Дыба, Михаил Иванович; Гернего, Юлія Олександрівна; Herneho, Yuliia; Гернего, Юлия Александровна; Диба, Михайло В’ячеславович; Dyba, Mykhailo; Дыба, Михаил Вячеславович
Вступ. Пандемія COVID-19 та російське повномасштабне вторгнення створили багато труднощів для ведення бізнесу в Україні. Однак, попри наявні виклики, представники вітчизняного бізнесу продовжують дотримуватися стандартів сталого розвитку. У свою чергу, фінансові установи, а також фінансовий регулятор стимулюють механізми й розвивають тенденції сталого фінансування. Національний банк України (НБУ) презентував Політику щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 року, що розроблялася в рамках співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК). Експерти МФК наголосили на необхідності складання дорожньої карти сталого фінансування, що дасть змогу поєднати можливості приватного та державного секторів задля посилення практик сталого фінансування за підтримки держави. Відповідно, реалізація ініціатив сталого розвитку у фінансовій сфері потребує державної підтримки, а також передбачає застосування досвіду міжнародних організацій і дослідження успішних зарубіжних практик сталого фінансування.
Проблематика. Оцінка ролі міжнародних організацій у розбудові інструментарію сталого фінансування на рівні національних економік.
Мета – обґрунтування сутнісних характеристик інструментів сталого фінансування, оцінка успішних практик його посилення в рамках ініціатив міжнародних та європейських організацій з метою їх застосування в процесі розбудови вітчизняної політики та стратегії сталого фінансування, формування й використання дорожніх карт фінансування пріоритетів сталого розвитку на основі інноваційних засобів.
Методи. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: наукової абстракції та гносеологічного (контент) аналізу, синтезу, індукції і дедукції, аналогій та систематизації, системно-структурного аналізу, метод експертних оцінок, індексний метод і метод групування.
Результати. Досліджено сучасні характеристики та еволюцію, типологію сталого фінансування. Висвітлено засади поширення його практик у Європі, а також сутнісні характеристики інструментів (соціальні й зелені облігації, соціальні та зелені кредити, облігації і кредити сталого розвитку). Проведено оцінку обсягів та розподілу згаданих інструментів на міжнародному рівні. У зв’язку з диверсифікацією пріоритетних напрямів залучення фінансових ресурсів Групою Світового банку виникла потреба у створенні відособлених організацій, націлених на фінансування пріоритетів сталого розвитку. Однією з таких відособлених установ є МФК. Зроблено акцент на інклюзивній бізнес-моделі МФК. У свою чергу, на основі поєднання зусиль країн світу, ЄС та Європейського інвестиційного банку створено Європейський банк реконструкції та розвитку. Наголошено на стратегічних напрямах діяльності й продуктах ЄБРР. Розглянуто путівник застосування міжнародного досвіду сталого фінансування в Україні.
Висновки. Дослідження ініціатив міжнародних організацій у розвитку інструментів сталого фінансування дає змогу зробити висновок щодо істотної ролі взаємодії держави, бізнесу та міжнародних організацій з метою акумулювання зусиль для його посилення за рахунок застосування інноваційних інструментів, створення відповідних політик та складання дорожніх карт. В Україні політика сталого фінансування ґрунтується на співробітництві НБУ та МФК і реалізується за допомогою дорожньої карти, яка має прикладний характер та спрямована на моніторинг ділової активності НБУ в частині формування передбачуваних і стабільних регуляторних засад із зазначенням конкретних часових норм та з урахуванням потреби в забезпеченні послідовності та адаптивності банківської системи й небанківських фінансових установ до змін.
Introduction. The COVID-19 pandemic and the full-scale invasion of the Russian Federation have created many difficulties for doing business in Ukraine. However, despite the existing challenges, representatives of domestic business continue to adhere to the standards of sustainable development. In turn, financial institutions, as well as the financial regulator, continue to stimulate mechanisms and develop trends in sustainable financing. Thus, the National Bank presented the Policy on the development of sustainable financing for the period until 2025. The development of the policy was carried out in the framework of cooperation with the International Finance Corporation, whose experts emphasized the need to develop a roadmap for sustainable financing, which will allow combining the capabilities of the private and public sectors in order to strengthen the practices of sustainable financing with the support of the state. Accordingly, the implementation of sustainable development initiatives in the financial sphere requires state support, and also involves the application of the experience of international organizations and the study of successful international practices of sustainable financing.
Problem Statement. Assessment of the role of international organizations in the development of tools for sustainable financing at the level of national economies.
The purpose is to substantiate the essential characteristics of sustainable financing tools, evaluate successful practices of strengthening sustainable financing within the framework of initiatives of international and European organizations with the aim of applying them in the process of building a domestic sustainable financing policy and strategy, forming and applying roadmaps for financing sustainable development priorities based on innovative tools.
Methods. General scientific and special methods were used, in particular: scientific abstraction and epistemological (content) analysis, synthesis, induction and deduction, analogies and systematization, system-structural analysis, expert evaluation method, index method and grouping method.
Results. The article examines the modern characteristics of sustainable financing and its evolution, the typology of sustainable financing. The basics of the spread of sustainable financing practices in Europe, as well as the essential characteristics of sustainable financing instruments (social and green bonds, social and green loans, sustainable development bonds and loans) are considered. An assessment of the volume and distribution of sustainable development financing instruments at the international level was made. At the international level, in connection with the diversification of the priority areas of attracting financial resources by the World Bank Group, there was a need to create separate organizations aimed at financing the priorities of sustainable development. In particular, one of such separate institutions is the International Finance Corporation (IFC). Accordingly, the article emphasizes the inclusive business model of IFC. In turn, the European Bank for Reconstruction and Development (EBRD) was created based on the combined efforts of a number of countries around the world, the European Union (EU) and the European Investment Bank (EIB). The article focuses on the strategic areas of activity and products of the EBRD. A guide to the application of international experience of sustainable financing in Ukraine was considered.
Conclusions. Thus, the study of the initiatives of international organizations in the development of sustainable financing tools makes it possible to draw a conclusion about the role of the interaction of the state, business and international organizations in order to accumulate efforts to strengthen sustainable financing through the use of innovative tools, the creation of appropriate policies and the development of sustainable development roadmaps. In Ukraine, the policy of sustainable financing is based on the cooperation of the NBU and the IFC and is implemented through a road map, which is of an applied nature and is intended to monitor the business activity of the NBU in terms of the formation of predictable and stable regulatory foundations with the aim of spreading sustainable financing in the country with specific time norms and taking into account the need to ensure the consistency and adaptability of the banking system and non-bank financial institutions to changes.
Місцеві податки і збори: механізм справляння і адміністрування в умовах надзвичайного стану
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-06-12) Водоп’янова, Юлія Ігорівна; Vodopianova, Yuliia; Рудик, Наталія Василівна
У роботі проведене дослідження місцевих податків і зборів у контексті механізму справляння та адміністрування в умовах надзвичайного стану. Розглянуто теоретичні та правові засади місцевих податків та зборів в Україні. Проведена оцінка кількісного впливу адміністрування місцевих податків та зборів на формування місцевих бюджетів в Україні та окреслені проблеми та напрямки вдосконалення механізму справляння та адміністрування місцевих податків та зборів. Встановлено, що реформування процесу адміністрування місцевих податків та зборів здатне організувати стабільні податкові надходження та фінансування найбільш пріоритетних напрямів розвитку. Для мінімізування шкоди під час економічних спадів, необхідно переглянути політику, яка обмежує гнучкість місцевого бюджету.
In the thesis, a study of local taxes and fees in the context of the mechanism of handling and administration in the state of emergency is carried out. The theoretical and legal foundations of local taxes and fees in Ukraine were considered, an assessment of the quantitative impact of the administration of local taxes and fees on the formation of local budgets in Ukraine was carried out. The problems and directions for improving the mechanism for the administration and administration of local taxes and fees were outlined. It has been established that reforming the process of administration of local taxes and fees is able to organize stable tax revenues and financing of the most priority areas of development. To minimize damage during economic downturns, it is necessary to review policies that limit the flexibility of the local budget.
Трансмісійний механізм монетарної політики в контексті забезпечення макроекономічної стабільності
(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич; Любіч, Олександр Олексійович; Liubich, Oleksandr; Бортніков, Геннадій Петрович; Bortnikov, Hennadii
Вступ. У 2020 р. пандемія COVID-19 швидко охопила практично всі країни, викликала спад в економіці й погіршила монетарну стабільність. За масштабами наслідків цей стрес перевищив наслідки глобальної фінансової кризи. Цілком логічним був перегляд параметрів монетарної політики, включно зі зниженням (або збереженням низьких) облікових ставок, прийняттям операцій довгострокового рефінансування, зменшенням норми обов’язкових резервів. Всі ці заходи мали стимулювати економіку, і потрібно дослідити, наскільки ефективною була трансмісія монетарної політики.
Проблематика. Реалізація монетарної політики в умовах пандемії породжує нові наукові дискусії щодо каналів передачі, а також поєднання загального й особливого в розрізі країн.
Мета – науково-практична оцінка механізму монетарної трансмісії для досягнення інфляційної цілі та забезпечення сталого економічного зростання національної економіки.
Методи. Використано системний аналіз для опису моделей трансмісійного механізму монетарної політики; абстрактно-логічний – для узагальнення та побудови логічних зв’язків між окремими ланками трансмісійного механізму монетарної політики; статистико-економічний – для аналізу впливу монетарної трансмісії на інфляцію в рамках режиму інфляційного таргетування (ІТ).
Результати. Під каналами передачі (трансмісії) розуміється ланцюг передачі впливу від ключової (облікової) ставки до наступної ланки монетарної трансмісії. Через свої властивості (системність, узгодженість, мікрообґрунтованість) неокейнсіанська логіка добре узгоджується з основними макроекономічними моделями, що належать до класу структурних (у т. ч. як класичні DSGE, так і напівструктурні моделі). Модель, використовувана Національним банком України (НБУ) для опису трансмісії і побудови середньострокового прогнозу розвитку вітчизняної економіки, також належить до структурних. У неокейнсіанській логіці структурна модель поєднує три найпотужніших канали трансмісії – процентний, валютний і канал очікувань. Імпульс ключової ставки миттєво позначається на ставці 10-денних міжбанківських кредитів, і тому вона є операційною ціллю монетарної політики НБУ. Від ставки міжбанківських кредитів вплив монетарної політики транслюється далі – на ставки на інших сегментах грошового ринку. Зміна процентних ставок діє на прийняття суб’єктами економіки рішень про споживання та інвестиції. Від ринкових процентних ставок і дохідності фінансових активів імпульс монетарної політики поширюється на показники кредитної активності, а також балансові показники компаній та банків. Зміна ключової ставки позначається на цінах та вартості активів на балансах компаній. Від кредитної сфери імпульс плавно переходить до економічної активності та інфляції. Сукупний попит, очікування, валютний курс, витрати виробників реагують на монетарну політику. Остання впливає на очікування і, відповідно, на інфляцію – за рахунок формування “якоря” для її сподіваного рівня в середньостроковому періоді.
Висновки. Досягнення цілі за інфляцією за допомогою режиму ІТ є важливою умовою забезпечення макроекономічної стабільності. Перехід НБУ до ІТ був виправданим, що підтверджується перевіреною гіпотезою різкого зниження рівня інфляції та волатильності цін у середньостроковій перспективі. Стабілізація цін відбувалася через канал очікувань. Вчасне реагування на виклики пандемії мало супроводжуватися пом’якшенням монетарної політики в напрямі здешевлення вартості фінансових ресурсів та відновлення довгострокового кредитування економіки. Набутий досвід дав змогу банківській системі вистояти в умовах наступного шоку – повномасштабної російської агресії проти України, використовуючи відпрацьовані підходи. Як показали дослідження, інфляційна ціль 5% ± 1 в. п., що є оптимальною з точки зору НБУ, не впливає на економічне зростання. Застосування інструменту ключової ставки демонструє запізнілу реакцію ринкових суб’єктів з лагом 9–18 місяців. Основна увага регулятора зосереджується навколо інфляційної цілі, а після її досягнення – на заходах із утримання інфляції в межах запланованого таргету. Розв’язання дилеми між запланованим показником інфляції та підтримкою економічного зростання потребує внесення нормативних змін до законодавчих актів, що регулюють діяльність центрального банку.
Introduction. In 2020, the COVID-19 pandemic quickly spread to almost all countries, causing a downturn in the economy and worsening monetary stability. In terms of the scale of its effects, this stress even exceeded the impact of the global financial crisis. It was quite logical to revise the parameters of monetary policy, including lowering (or keeping low) key policy rates, accepting long-term refinancing operations, and reducing the required reserve ratio. All of these measures were intended to stimulate the economy, and the recent practice deserves an examination of how effective the transmission of monetary policy has been.
Problem Statement. The implementation of monetary policy in the context of the pandemic is giving rise to new academic discussions about transmission channels, as well as the combination of the general and the particular in the context of countries.
The purpose is to examine the transmission mechanism of monetary transmission to achieve the inflation target and ensure sustainable economic growth of the national economy.
Methods. General scientific and specific methods of scientific cognition were used. In particular, the study used system analysis to describe models of the monetary policy transmission mechanism; abstract and logical analysis to summarize and build logical links between individual links in the monetary policy transmission mechanism; and statistical and economic analysis to analyze the impact of monetary transmission on inflation under the inflation targeting regime.
Methods. System analysis was used to describe models of the transmission mechanism of monetary policy; abstract-logical – for summarizing and building logical connections between separate links of the transmission mechanism of monetary policy; statistical and economic - to analyze the impact of monetary transmission on inflation within the framework of the inflation targeting (IT) regime.
Results. Transmission channels are defined as the chain of transmission of the impact from the key policy rate (discount rate) to the next link in the monetary transmission chain.
Because of its properties (systematicity, consistency, and microfoundedness), neo-Keynesian logic is well suited to the main macroeconomic models that belong to the class of structural models (including both classical DSGE and semi-structural models). The model used by the National Bank of Ukraine to describe the transmission and build a medium-term forecast of the domestic economy also belongs to the class of structural models. A structural model in the neo-Keynesian logic combines the three most powerful transmission channels - interest rate, exchange rate, and expectations channels. An impulse in the key policy rate is instantly reflected in the 10-day interbank lending rate, and this rate is therefore the NBU's operational target for monetary policy. From the interbank lending rate, the impact of monetary policy is transmitted further to rates in other segments of the money market. Changes in interest rates affect the consumption and investment decisions of economic agents. From market interest rates and financial asset yields, the monetary policy impulse spreads further to lending activity and balance sheet indicators of companies and banks. Changes in the key policy rate affect prices and the value of assets on companies' balance sheets. From the credit sector, the impulse is smoothly transferred to economic activity and inflation. Aggregate demand, expectations, the exchange rate, and producer costs respond to monetary policy. Monetary policy affects expectations and, consequently, inflation by creating an “anchor” for its expected level in the medium term.
Conclusions. Achieving the inflation target through the use of the IT regime is an important condition for achieving macroeconomic stability. The NBU's transition to IT was justified, as evidenced by the proven hypothesis of a sharp decline in inflation and price volatility in the medium term. Prices stabilized through the expectations channel. A timely response to the challenges of the pandemic should be accompanied by an easing of monetary policy aimed at reducing the cost of financial resources and restoring long-term lending to the economy. The experience gained enabled the banking system to withstand the next shock - a full-scale Russian aggression against Ukraine, using proven approaches. Studies have shown that the inflation target of 5% ± 1 p.p., which is optimal from the NBU's point of view, does not affect economic growth. The use of the key policy rate instrument demonstrates a delayed reaction of market participants with a lag of 9-18 months. The regulator focuses on the inflation target and, once it is achieved, on measures to support inflation within the planned target. Resolving the dilemma between the planned inflation rates and maintaining economic growth requires regulatory changes to the laws governing the central bank.
Податок на додану вартість як фіскальний інструмент держави
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-06-12) Винярська, Анна Євгеніївна; Vyniarska, Anna; Рудик, Наталія Василівна
В роботі досліджується значення податку на додану вартість в податкових надходженнях бюджету держави. Доведено, що податок на додану вартість є бюджетоутворюючим податком. На основі аналізу механізму адміністрування податку на додану вартість проаналізовано вплив на формування доходів бюджету та запропоновано напрями підвищення його фіскального та регулюючого значення для наповнення бюджету країни. Під час дослідження було проведено оцінку фіскального значення податку на додану вартість та його вплив на наповнення Державного бюджету України. Визначені основні тенденції справляння податку на додану вартість. Систематизовано проблеми та запропоновані напрями покращення адміністрування податку на додану вартість як фіскального інструменту держави з урахуванням воєнного стану в Україні.
The work examines the value added tax in the tax revenues of the state budget. It has been proven that the value-added tax is a budget-forming tax. Based on the analysis of the value-added tax administration mechanism, the impact on the formation of budget revenues was analyzed and directions for increasing its fiscal and regulatory value for filling the country's budget were proposed. During the research, an assessment of the fiscal value of the value-added tax and its impact on filling the State Budget of Ukraine was carried out. The main trends in the payment of value added tax have been determined. The problems and proposed directions for improving the administration of the value-added tax as a fiscal instrument of the state, taking into account the state of war in Ukraine, are systematized.
Концептуалізація бюджетування в парадигмі інституціоналізму
(ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Жибер, Тетяна Василівна; Zhyber, Tetiana; Жибер, Татьяна Васильевна; Тимченко, Олена Миколаївна; Tymchenko, Olena; Тимченко, Елена Николаевна
Вступ. Розроблення теоретико-методологічної концепції бюджетування у публічних фінансах є важливим для України, яка не має власної тривалої традиції становлення технологій демократичного бюджетування. З огляду на те, що бюджетування відбувається в інституційному середовищі, доцільно обґрунтовувати концептуальні засади бюджетування в парадигмі інституціоналізму.
Проблематика. Систематизований виклад концептуальних засад бюджетування як фінансово-управлінської технології макрорівня з конкретизацією елементів, умов та принципів залишається нерозв’язаним завданням.
Мета – запропонувати концептуальні засади сучасного бюджетування як фінансово-управлінської технології, спрямованої на забезпечення суспільного добробуту, виокремити складники бюджетування, розширити і поглибити їхню характеристику порівняно з попередніми напрацюваннями вітчизняної науки, обґрунтувати принципи бюджетування.
Методи. Методологічну основу дослідження становлять підходи інституціональної наукової школи. Еволюціоністський підхід було використано для аргументації інституційної природи бюджетування; системний підхід та теоретичні узагальнення – для концептуалізації бюджетування; графічну інтерпретацію – для наочного відображення компонентів бюджетування як фінансово-управлінської технології.
Результати. Виявлено еволюційні зміни в розвитку технологій бюджетування, запропоновано авторську дефініцію бюджетування у публічних фінансах, ідентифіковано його елементи, визначено послідовність етапів як процесу, спрямованого на забезпечення сталого розвитку і зростання добробуту суспільства, обґрунтовано принципи бюджетування.
Висновки. Бюджетування в публічних фінансах – управлінська технологія, зміст котрої розкривається у двох аспектах: 1) як сукупності технік, інструментів та методів; 2) як процесу, що складається з послідовних етапів: від постановки цілей та завдань соціально-економічного розвитку до оцінювання результативності й ефективності. З еволюцією держави змінювалися підходи та формувалися різні технології бюджетування. Головним завданням фінансово-управлінського інжинірингу є правильний вибір і комбінування різних технологій бюджетування або їхніх компонент для досягнення бажаного результату.
Introduction. The development of a theoretical and methodological concept of budgeting in public finance is necessary and important for Ukraine, which does not have its own long tradition of the budgeting technologies developing on the democratic principles. Considering the fact that budgeting takes place in an institutional environment, it is reasonable to substantiate the conceptual foundations of budgeting in the paradigm of institutionalism.
Problem Statement. A systematized presentation of the conceptual foundations of budgeting as a macro-level financial and management technology with the specification of elements, conditions and principles remains an unresolved task.
The purpose of the article is to substantiate the conceptual foundations of modern budgeting as a financial and management technology aimed at ensuring public welfare, to identify the components of budgeting, to expand and deepen their characteristics compared to the previous developments, to substantiate the principles of budgeting.
Methods. The authors base their research on the methodology of institutionalism. They use evolutionistic approach to argue for the institutional nature of budgeting; systemic approach and theoretical generalizations - for conceptualizing budgeting; graphic interpretation - for a visualization of the components of budgeting as a financial and management technology.
Results. The authors reveal the evolutionary changes in the development of budgeting technologies, give the definition of budgeting in public finance, identify the elements of budgeting, determine the sequence of budgeting stages as a process aimed at ensuring sustainable development and growth of the welfare of society, and substantiate the principles of budgeting.
Conclusions. Budgeting in public finance is a management technology, the content of which is revealed in two aspects: 1) as a set of techniques, tools and methods; 2) as a process consisting of successive stages: from setting the goals and tasks of socio-economic development to evaluating effectiveness and efficiency. With the evolution of the state, approaches changed and different budgeting technologies were formed. The main task of financial and management engineering is the correct choice and combination of various budgeting technologies or their components to achieve the desirable result.