2022 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/38254

Browse

Browsing 2022 рік by Author "Bibla, Ivanna"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Глобальна продовольча безпека: стан, проблеми та напрями забезпечення
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Насирходжаєва, Ділафруз Сабітханівна; Nasyrkhodzhaieva, Dilafruz; Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Топілдієв, Сохібжон Рахімйонович; Topildiiev, Sokhibzhon; Бібла, Іванна Ігорівна; Bibla, Ivanna; Библа, Иванна Игоревна
    Питання взаємозв’язку між торгівлею та продовольчою безпекою не втрачає актуальності протягом десятиліть, а ситуація у світі, спричинена поширенням пандемії covid-19, дістала ще більшого висвітлення в регуляторному режимі на багатосторонньому рівні, включаючи мету сталого розвитку (ЦСР) № 2 щодо ліквідації голоду. У цій статті аналізуються теоретичні та наукові аспекти безпеки країни та вплив пандемії коронавірусу на економіку Узбекистану, а також на розвиток країни, детальний опис та аналіз багатосторонніх правил у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією, щоб відповідати сучасним вимогам реагування на продовольчу безпеку, а також розробка рекомендацій щодо адаптації правил торгівлі цими товарами для Узбекистану. У статті розкрито економічну сутність глобальної продовольчої проблеми в контексті сталого розвитку та описано підходи до визначення рівнів забезпечення країн продовольством. Встановлено основні детермінанти міжнародної торговельної інтеграції та її місце в міжнародному співробітництві для забезпечення продовольчої стабільності. Велику увагу приділено інституційним механізмам вирішення глобальної продовольчої проблеми та винятковій ролі в ній Світової організації торгівлі (СОТ), Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), неформальних коаліцій та асоціацій. Пандемія коронавірусу, яка сколихнула світ, впливає не лише на Узбекистан, а й на економіку розвинених країн. Ситуація, що склалася в цій сфері, звужує ділову активність та знижує інвестиційну привабливість Узбекистану, серйозно підриває репутацію країни на міжнародній арені. Сільське господарство є однією з провідних галузей економіки Узбекистану, частка якої у валовому внутрішньому продукті становить 28,8 %. Після здобуття незалежності Узбекистан вжив заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки за двома напрямами: розширення сільських територій і виділення нових, перегляд складу посівів. Виявлено, що 53,2 % продукції сільського господарства — рослинництво, 46,8 % — тваринництво; у сільському господарстві зайнято близько 3,7 млн осіб, що становить 27,2% сільського населення, у селі проживає половина населення країни. Головною метою реформування аграрного сектору кожної країни — досягнення незалежності у постачанні продуктами харчування, що має важливе соціально-економічне значення. Потреба у самозабезпеченні продуктами харчування являє собою одну з умов збереження незалежності, економічної безпеки та соціальної стабільності країни, подальшого забезпечення продовольчої безпеки країни, наповнення ринку якісними, безпечними і доступними продовольчими товарами, посилення закупівельної діяльності, влади населення, лібералізації зовнішньоекономічної діяльності та розвитку здорового конкурентного середовища, а також існуючих системних проблем у цій сфері. he issue of the relationship between trade and food security has not lost its relevance for decades, and the situation in the world caused by the spread of the COVID-19 pandemic has further highlighted in regulatory regime at the multilateral level, including the sustainable development goal (SDG) No. 2 on the elimination of hunger. This article analyses the theoretical and scientific aspects of the country's security and the impact of the coronavirus pandemic on the economy of Uzbekistan, as well as on the development of the country, detailed description and analysis of multilateral rules in the field of trade in agricultural products to meet current requirements for responding to food security, as well as the development of recommendations for adaptation of trade rules for these goods for Uzbekistan. The article reveals the economic essence of the global food problem in the context of sustainable development. It describes the approaches to determining the countries' food supply levels. The main determinants of international trade integration and its place in international cooperation to ensure food stability have been identified. Much attention has been paid to the institutional mechanisms to solve the global food problem and the exclusive role of the World Trade Organization (WTO), the Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO), and informal coalitions and associations in it. The Coronavirus pandemic that shook the world affects not only Uzbekistan but also the economies of developed countries. The current situation in this area reduces Uzbekistan's business activity and investment attractiveness, seriously undermining the country's reputation in the international arena. Agriculture is one of the leading sectors of the economy of Uzbekistan, and the share of one in the gross domestic product of Uzbekistan amounted to 28.8%. After gaining independence, Uzbekistan took measures to ensure food security in two areas: expansion of rural areas and the allocation of new ones, and revision of the composition of crops. Identified that 53.2% of agricultural products were crop products, and 46.8% were livestock products; 3.7 million people were employed in agriculture, 27.2% of the rural population, and half of the country's population lives in rural areas. The main goal of the reform of the agrarian sector of each country is to achieve independence in the supply of food, which is of great socio-economic importance. The need for self-sufficiency in food is one of the conditions for maintaining independence, economic security, and social stability in the country, further ensuring the country's food security, filling the market with high-quality, safe, and affordable food products, strengthening the purchasing power of the population, liberalizing foreign economic activity and developing a healthy competitive environment, as well as existing systemic problems in this area.