2022 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/38254

Browse

Browsing 2022 рік by Author "Subochev, Oleksii"

Now showing 1 - 1 of 1
  • No Thumbnail Available
    Item
    Модель здійснення банківської діяльності в доктрині ісламських фінансів
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Юркевич, Оксана Миколаївна; Yurkevych, Oksana; Юркевич, Оксана Николаевна; Субочев, Олексій Валерійович; Subochev, Oleksii; Субочев, Алексей Валерьевич; Мозговий, Олег Миколайович; Mozghovyi, Oleh; Мозговой, Олег Николаевич
    Стаття зосереджує увагу на існуючих контрактних формах залучення капіталу ісламським банком, тобто на процесі здійснення банківської діяльності в доктрині ісламських фінансів. Досліджено модель провадження банківської діяльності в ісламській економічні доктрині і визначено інструменти її реалізації. Ісламський банк (так само, як і конвенціональний) пропонує клієнтам подібні види банківських послуг, які можна об’єднати у три типи депозитних рахунків: а) поточні; б) ощадні; в) інвестиційні. На сьогодні для залучення коштів в ісламському банкінгу застосовуються (крім контракту мудараба – Модель спільної участі у прибутку та збитку) такі форми, як: вадіа (безвідсотковий депозит); вакала (депозит); кард аль хасан (безвідсоткова, або благодійна, позика), що функціонують на основі агентських відносин між ісламським банком та його клієнтом. Окремим способом фінансування малого та середнього бізнесу (МСБ) в концепції ісламського банкінгу є хавала – функціонує як неформальна фінансово-розрахункова система на основі взаємозаліку вимог та зобов’язань між учасниками, та кафала – фінансовий контракт, який передбачає передачу ризику і відповідальності. Дослідження сервісних контрактів, вакала, хавала та кафала, дозволило порівняти їх з аналогами у конвенціональних фінансових відносинах та дійти висновку, що ісламський банк є звичайним фінансовим посередником, який виконує подібні конвенціональному банку функції на фінансовому ринку, проте за допомогою специфічних контрактних форм, що узгоджуються з ісламським правом. Здійснено критичний аналіз поняття «поточна надбавка» (маржа) фінансової установи в концепції безвідсоткового банкінгу, яка у підсумку формує її прибуток. Критично досліджено концепцію створення ісламського міжбанківського ринку на основі «ісламських принципів», тобто з закріпленням домінуючої ролі Моделі спільної участі у прибутку та збитку, яка є ключовим елементом ісламської економічної доктрини. Виокремлено деякі суттєві обмеження щодо можливості ефективного функціонування даної концепції на практиці – в умовах конкурентного фінансового ринку відкритої ринкової економіки. Загальним висновком дослідження є те, що, незважаючи на значну кількість розроблених та стандартизованих організаційно правових форм та моделей здійснення банківської діяльності в доктрині ісламських фінансів, все ж таки лишаються суттєві суперечності та невирішені проблеми стосовно ключових економічних категорій, таких як, наприклад, визначення надбавки (маржі), використання інструментів міжбанківського фінансування, ефективне управління банківською ліквідністю. Причому, на нашу думку, розв’язання деяких суперечностей у рамках парадигми безвідсоткового банкінгу є складним завданням для ісламських юристів, економістів, фінансистів. The article focuses on the existing contractual forms of raising capital by an Islamic bank, i.e. on the process of banking in the doctrine of Islamic finance. The author studies the model of banking activity in the Islamic economic doctrine and identifies the instruments for its implementation. An Islamic bank (as well as a conventional bank) offers its customers similar types of banking services which can be grouped into three types of "deposit" accounts: a) current; b) savings; c) investment. Today, Islamic banking uses the following forms of fundraising (in addition to the mudarabah contract – the profit and loss sharing model): wadiah (interest-free deposit); wakala (deposit); qard al-hasan (interest-free or charitable loan), which operate on the basis of an agency relationship between the Islamic bank and its client. A separate method of financing small and medium-sized businesses (SMEs) in the concept of Islamic banking is hawala, which functions as an informal financial and settlement system based on the offset of claims and obligations between participants, and kafala, a financial contract that involves the transfer of risk and responsibility. The study of service contracts, wakalah, hawala and kafalah allowed comparing them with their analogues in conventional financial relations and concluding that an Islamic bank is an ordinary financial intermediary performing functions similar to those of a conventional bank in the financial market, but with the use of specific contractual forms consistent with Islamic law. A critical analysis of the concept of "current premium" (margin) of a financial institution in the concept of interest-free banking, which ultimately forms its profit, is carried out. The concept of creating an Islamic interbank market on the basis of "Islamic principles", i.e., with the dominant role of the profit and loss sharing model, which is a key element of Islamic economic doctrine, is critically examined. The author identifies some significant limitations to the possibility of effective functioning of this concept in practice – in a competitive financial market of an open market economy. The general conclusion of the study is that despite a significant number of developed and standardised organisational and legal forms and models of banking activities in the Islamic finance doctrine, there are still significant contradictions and unresolved problems with regard to key economic categories, such as, for example, the definition of "margin", the use of interbank financing instruments, and effective management of bank liquidity. Moreover, in our opinion, the resolution of some contradictions within the interest-free banking paradigm is a difficult task for Islamic lawyers, economists and financiers.