Browsing by Author "Danylevych, Nataliia"
Now showing 1 - 20 of 42
Results Per Page
Sort Options
Item Collective bargaining and payment regulation at the regional level: assessment and prospects (on the example of Ukraine)(Polissia National University, 2022) Tsymbaliuk, Svitlana; Цимбалюк, Світлана Олексіївна; Цимбалюк, Светлана Алексеевна; Poplavska, Oksana; Поплавська, Оксана Миколаївна; Поплавская, Оксана Николаевна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия СтаниславовнаIn the conditions of constant challenges and threats in the realization of citizens’ right to work, collective bargaining becomes almost the only effective tool that allows to reconcile the interests of different actors and consolidate their joint efforts. The purpose of the study is a comparative analysis of the level of development of collective bargaining in different regions of Ukraine and identify challenges and prospects for the development of this institute. The authors proposed a methodology that allows quantitative and qualitative assessment of collective bargaining regulation of wages based on a number of indicators and a comparative analysis of its level of development in different regions. The evaluation confirmed the hypothesis of low activity of social partners and inability to act mobile in the new socio-economic ecosystem. The results showed the underdevelopment of wage regulation through collective bargaining in all regions, which increased distrust in the institution of social partnership and showed the inability of partners to create conditions for decent work. Indicators of the effectiveness of collective bargaining and agreements typical of countries with economies in transition (Ukraine), and the root causes of low quality social dialogue at the regional level are highlighted. Challenges inherent not only in Ukraine but also in most European countries allowed the authors to identify areas for improving collective bargaining, which include expanding the social partners, adapting the content of agreements to the strategic goals of the region and its sustainable development. The identified general trends conditioned upon the challenges of the digital economy and the new economic ecosystem have highlighted the need to rethink the role and content of collective bargaining. The practical value of the study lies in the possibility of applying the developed methodology by social partners, local administrations, local communities to assess social dialogue at the regional level, study and disseminate best practices of wage policy on the basis of social partnership. В умовах постійних викликів і загроз у реалізації громадянами свого права на працю колективно-договірне регулювання стає чи не єдиним ефективним інструментом, який дозволяє узгодити інтереси різних суб’єктів і консолідувати їх спільні зусилля. Метою дослідження є порівняльний аналіз рівня розвитку колективно-договірного регулювання оплати праці у різних регіонах України та визначення викликів і перспектив розвитку цього інституту. Автори запропонували методику, яка дозволяє кількісно та якісно оцінити колективно-договірне регулювання оплати праці на основі низки індикаторів та здійснити порівняльний аналіз рівня його розвитку у різних регіонах. Проведене оцінювання підтвердило гіпотезу про низьку активність соціальних партнерів і неспроможність мобільно діяти в умовах нової соціально-економічної екосистеми. Результати показали нерозвиненість регулювання оплати праці шляхом колективних переговорів у всіх регіонах, що посилило недовіру до інституту соціального партнерства та свідчило про нездатність партнерів створити умови для гідної праці. Виокремлено показники ефективності колективних переговорів і угод, характерних для країн з перехідною економікою (Україна), а також першопричини низької якості соціального діалогу на регіональному рівні. Виклики, притаманні не лише Україні, а й більшості європейських країн, дозволили авторам визначити напрями вдосконалення колективних переговорів, які передбачають розширення кола соціальних партнерів, адаптацію змісту угод до стратегічних цілей регіону та його сталого розвитку. Виявлені загальні тренди, що зумовлені викликами цифрової економіки та нової економічної екосистеми, актуалізували потребу переосмислення ролі та змісту колективних переговорів. Практична цінність дослідження полягає в можливості застосування розробленої методики соціальними партнерами, місцевими адміністраціями, територіальними громадами для оцінки соціального діалогу на регіональному рівні, вивчення та дисемінації кращих практик формування політики оплати праці на основі соціального партнерства.Item Competencies of Personnel in Economy 4.0: Challenges and Solutions(Qazvin Islamic Azad University, 2021) Chala, Nina; Poplavska, Oksana; Поплавська, Оксана Миколаївна; Поплавская, Оксана Николаевна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Makhsma, Mariia; Махсма, Марія Борисівна; Махсма, Мария БорисовнаThe article is dedicated to the analysis of the transformation of the worker’s competencies model in the Economy 4.0 conditions, to the identification of the causes for the increase of the labor redundancy and mismatch on the labor market. The authors identified key competencies that are important for Ukrainian businesses and made a forecast of required competencies for 2030. The analysis of the compliance of training programs of educational institutions with market requirements has practical value. The authors also proposed the roadmap for coordination of the program of the human resource manager competencies development. An important result came out to be the developed matrix of the necessary level of development of staff competencies for various divisions of the company depending on the decision-making center.Item Digitalization of Personnel Management Processes: Reserves for Using Chatbots(Taras Shevchenko National University, 2021-09) Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Світлана Григорівна; Рудакова, Светлана Григорьевна; Shchetinina, Liudmyla; Щетініна, Людмила Валеріївна; Щетинина, Людмила Валерьевна; Поплавська, Оксана Миколаївна; Poplavska, Oksana; Поплавская, Оксана НиколаевнаThe introduction of modern digital technological solutions has changed the basic principles of work in all areas of the economy. The willingness to rebuild business processes taking into account the latest IT trends and, first of all, digitalization is an important condition for the competitiveness of companies, and sometimes for their survival in the market. The digitalization of the economy has become an integral part of doing business, has brought new challenges to the current state of the economy, which, on the one hand, have exacerbated the problems previously hidden from society, and on the other hand, have made it possible to adapt to modern conditions. It is HR specialists who have come to the fore in the implementation of the strategy of business processes digitalization. The main task of HR as part of the digital transformation of the companies is to adapt the work of its company to the use of various forms of digital technologies as well as to predict how this will change the behavior of employees and customers. The purpose of the article is to analyze the existing practices of automation of personnel management processes in the field of higher education and the creative economy, search for additional areas suitable for the use of “HR-bot”, which contributes to updating the functional component of human resource management as well as adapting to the challenges faced by HR departments in connection with the introduction of HR-bots into management practice. In this article, the authors present generalized data that make it possible to comprehensively assess the level of automation of personnel management processes in the context of the use of chatbots. The authors conclude that the use of chatbots in personnel management processes gives companies ample opportunities to optimize administrative work, and as the result, the HR department has more time for solving strategic and more creative tasks.Item Distance technologies in sustainable education: the case of Ukraine during the coronavirus pandemic(E3S Web of Conferences, 2021-04-21) Poplavska, Oksana; Поплавська, Оксана Миколаївна; Поплавская, Оксана Николаевна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Світлана Григорівна; Рудакова, Светлана Григорьевна; Shchetinina, Liudmyla; Щетініна, Людмила Валеріївна; Щетинина, Людмила ВалерьевнаSustainable education systems in tertiary institutions aim to reduce the negative impact of the COVID-19 pandemic. To identify the readiness of educational institutions for current and future problems, a survey was conducted among a representative number of teachers and students. The purpose is to substantiate the importance of distance technologies for sustainable education in Ukraine. As the result, we’ll have fine tools to select the best distance technologies for education that can fully support academic communication. The conducted studies allowed us to conclude that distance technologies expand the accessibility of sustainable education. However, we also The article identifies problems in the introduction of distance technologies into the system of sustainable education of a technical, organizational and psychological nature. However, the pandemic motivated teachers to actively explore the new possibilities of distance technologies, as well as to implement them in the educational process. The inclusion of online education into classical education makes it possible to expand competencies through specialized training and professional platforms, significantly improving the quality of education. A feature of the spread of distance technologies in Ukraine has become a one-time, large-scale implementation of them in the educational process, which ensures the stability of educational systems in the future.Item European labor market: experience for Ukraine(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Poplavska, Oksana; Поплавська, Оксана Миколаївна; Поплавская, Оксана Николаевна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Dudarenko, Yvgen; Дударенко, Євген Ю.; Дударенко, Евгений Ю.The article focuses on the analysis of changes occurring in the labor market and the search for ways to overcome the crisis on the labor market in Ukraine. The purpose of the article is to explore the labor market in some groups of European Union countries and to research the development of “creative economy” and “economy of knowledge” with thefurther identification of suitable measures for Ukraine to improve the labor market andeconomy of the country. The authors singled out the main trends of employment inEuropean countries, paying particular attention to the post-Soviet countries and Ukraine. By analyzing the data of how the Share of Service Sector influences the total GDP indifferent groups of countries authors verify, that correlation between this two indicators issignificant enough. For Germany and France the correlation coefficient is 94,5 %, whichcan be interpret as a direct dependence. In Baltic region correlation is a bit lower, R=77,6 %, but still enough to say that total GDP of analyzed countries depends on theshare of the service sector in that country. The result of the analysis is the justification of the likely scenario of the development of the labor market in Ukraine, the implementationof which will increase Ukraine’s competitiveness in the world.Item Institutional, Financial and Economic Challenges and Prospects of Cooperation between Ukraine and MENA Region(Wyższa Szkoła Ekonomiczno-Humanistyczna, 2020) Ananiev, Mykola; Ананьєв, Микола Юрійович; Ананьев, Николай Юрьевич; Batorshyna, Adilia; Баторшина, Аділя Фатехівна; Баторшина, Адиля Фатеховна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Hordieieva, Tamara; Гордєєва, Тамара Федорівна; Гордеева, Тамара Фёдоровна; Kornieiev, Volodymyr; Kyian, Yehor; Киян, Єгор Михайлович; Киян, Егор Михайлович; Lavrinenko, Olena; Лавріненко, Олена Валеріївна; Лавриненко, Елена Валерьевна; Lukianenko, Dmytro; Лук’яненко, Дмитро Григорович; Лукьяненко, Дмитрий Григорьевич; Lutsyshyn, Zorіana; Lykholet, Serhii; Лихолет, Сергій Ілліч; Лихолет, Сергей Ильич; Mashtabei, Viktor; Mozghovyi, Oleh; Мозговий, Олег Миколайович; Мозговой, Олег Николаевич; Musiiets, Tetiana; Мусієць, Тетяна Вікторівна; Мусиец, Татьяна Викторовна; Smaliichuk, Hanna; Смалійчук, Ганна Володимирівна; Смалийчук, Анна Владимировна; Subochev, Oleksii; Субочев, Олексій Валерійович; Субочев, Алексей Валерьевич; Tsyhankova, Tetiana; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Tokar, Volodymyr; Токар, Володимир Володимирович; Токарь, Владимир Владимирович; Voloboieva, Iryna; Волобоєва, Ірина Олександрівна; Волобоева, Ирина Александровна; Yurkevych, Oksana; Юркевич, Оксана Миколаївна; Юркевич, Оксана Николаевна; Zalizniuk, ViktoriiaItem Intrinsic motivation of millennials and generation Z in the new post-pandemic reality(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2022) Chala, Nina; Чала, Ніна Дмитрівна; Poplavska, Oksana; Поплавська, Оксана Миколаївна; Поплавская, Оксана Николаевна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Ievseitseva, Olena; Sova, RomanThe effective performance of any company is determined by the degree of motivation of its staff. In a pandemic, it is important to explore changes in the values and motivational profiles of staff, especially young people. The aim of the paper is to study the internal motives of millennials and Generation Z, to identify modern motivational tools, taking into account the challenges of an unstable global ecosystem. To assess the changes in the motives for work, a questionnaire was used. The survey was conducted (at the end of 2020 and the beginning of 2021) among young people in Kyiv (Ukraine) aged 17-22 (287 people participated), who had previous work experience. All results were proven to be valid. The results of the study showed that changes in the motivational profile of millennials and Generation Z under the influence of restrictive measures due to the pandemic occurred in the range of values of awareness of individuality: motives for maintaining health, balancing life, personal and professional growth came out to be more relevant. Such changes indicate positive opportunities for young people due to high adaptability to changing and unstable conditions, and, on the other hand, they bring challenges for companies – the loss of personnel. The most optimal models will be career-oriented and adaptive with elements of well-being management to motivate millennials and Generation Z.Item IT-сектор в умовах пандемії: виклики та шляхи подолання(Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2021) Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Поплавська, Оксана Миколаївна; Poplavska, Oksana; Поплавская, Оксана Николаевна; Василенко, Андрій Олександрович; Vasylenko, Andrii; Василенко, Андрей Александрович; Бендик, Анна Русланівна; Bendyk, AnnaПроведено теоретико-методологічні дослідження щодо впливу пандемії COVID-19 на діяльність ІТ-сектора. Зазначено, що ІТ-сектор проявив неабияку гнучкість та швидкість в адаптації до змін та не втратив своїх сильних позицій. Два фактори впливають на розвиток ІТ-сектора – це людський капітал та державна політика. Продемонстровано, як карантинні обмеження сильно вдарили по світовій та національній економіці в ІТ-сфері та проаналізовано їх наслідки на сучасному етапі. Досліджено виклики та ризики для подальшої діяльності ІТ-компанії, що спричинила ситуація коронавірус і запропоновано шляхи подолання кризових явищ у найближчому майбутньому. Досліджено повсякденний стан функціонування компаній, які перейшли на дистанційну форму роботи. Зазначено, що без цифрових рішень у забезпеченні життєдіяльності не тільки кожної людини окремо, але й в ряді цілих галузей економіки не можливо без IT-сектора. Проаналізовано, як компанії здійснювали перехід на нові форми роботи та представлено, які переваги та недоліки дистанційної роботи є на думку респондентів. Показано, що для успішної роботи у віддаленому режимі необхідно проявляти більшу мобілізованість і здатність швидше приймати рішення. Порівняно із рештою секторів економіки, сегмент ІТ виявився більш стійким до вимушених карантинних заходів у зв’язку із можливістю віддаленої роботи. Іт-компанії почали змінювати напрями своїх проектів. Розвиток ІТ-сектора та успішна діяльність ІТ-компаній залежать від кваліфікації ІТ-спеціалістів, їх уміння й бажання продуктивно працювати. Зазначено, що особливо у такі скрутні часи діалог між державою та бізнесом повинен бути на найвищому рівні, аби вийти із ситуації, що склалася, з мінімальними втратами. Обґрунтовано, що необхідно враховувати стратегію розвитку ІТ-сектора України: скорочення диспропорції в попиті й пропозиції висококваліфікованих фахівців, дистанційна зайнятість, зупинка їх можливого відтоку за кордон. Окрім того, самим компаніям, щоб займати лідируючі позиції на ринку, залучати й утримати висококваліфікованих і талановитих фахівців, потрібна особлива політика щодо залучення та утримання персоналу. Theoretical and methodological investigations of the COVID-19 pandemic impact on the IT sector activities are carried out. It is noted that IT sector has shown great flexibility and speed in adapting to changes and has not lost its strong position. Two factors that influence IT sector development are human capital and public policy. It is demonstrated how quarantine restrictions have effected IT sector in the global and national economies, and the consequences of those restrictions at the present stage are analyzed. Challenges and risks caused by the situation with Coronavirus for future activities of IT companies are investigated, and ways to overcome the crisis in the near future are proposed. The authors investigated the status of the daily operations of companies that have switched to remote work and noted that without digital solutions brought by the IT sector it is impossible to ensure not only the livelihood of people but also normal work in many sectors of the economy. The companies transition to new operation forms is analyzed, the advantages and disadvantages of remote work according to the respondents’ opinion are shown. It is also shown that in order to implement the remote work successfully it is necessary to involve greater mobilization and faster decision-making process. In comparison with other economy sectors, the IT sector is more resilient to the strict quarantine measures due to the possibility of remote operation. IT companies began to diversify their projects. The development of IT sector and the successful operation of IT companies depend on the qualifications of IT professionals, their skills, and their desire to work effectively. It is noted that during such difficult times especially, the dialogue between the state and business should be at the highest level in order to manage the situation with minimal losses. It is substantiated that it is necessary to take into account the strategy of the Ukrainian IT sector development: reduction of the disparity in the demand and supply of highly qualified specialists, remote employment, stopping possible loss of professionals due to immigration. In addition, companies themselves need a special policy to attract and retain people, especially highly qualified and talented professionals, in order to occupy the leading positions in the market.Item Organization of labor under conditions of uncertainty: the case of Ukraine(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2023) Lopushniak, Halyna; Лопушняк, Галина Степанівна; Лопушняк, Галина Степановна; Poplavska, Oksana; Поплавська, Оксана Миколаївна; Поплавская, Оксана Николаевна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Kostyshyna, Tetiana; Raupov, RustamSafety risks at work during a pandemic and war require new standards for the organi- zation of work. Increasing socio-psychological pressure requires a better definition of staff duties, communication rules, and work and rest regimes. The purpose of the study is to determine the most acceptable regulations for the organization of labor that help to maintain the efficiency of a company’s activities in an unstable environment. In the course of the research, a content analysis of regulatory documents was carried out and a survey among HR managers, heads of Ukrainian companies, and their employees was conducted. All data were collected in two waves. The first wave was in November- December 2021 with 301 participants. Due to the beginning of the war, the second wave of the study was conducted in April-May 2022, when the wartime conditions have already made their impact, with 271 participants — managers, HR managers, and staff of Ukrainian enterprises. The results confirmed that working conditions and glob- al risks that determine the types of the organization of work under uncertainty require a flexible approach. Mixed and flexible standards of the organization of work provide for optimal work modes and safer working practices, so they have been approved to be more effective. It has been determined that the disregard of global challenges, trends, and the social nature of labor by the company management reduces the effectiveness of labor organization regulations.Item Priority goals of the occupational safety management in Ukraine during the pandemic(The Academy of Management and Administration in Opole, 2021) Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Світлана Григорівна; Рудакова, Светлана Григорьевна; Shchetinina, Liudmyla; Щетініна, Людмила Валеріївна; Щетинина, Людмила Валерьевна; Poplavska, Oksana; Поплавська, Оксана Миколаївна; Поплавская, Оксана НиколаевнаUkrainian companies have been negatively affected by the COVID-19 pandemic in several areas, and occupational safety is no exception. Every year the number of enterprises of both state and private ownership with harmful and dangerous working conditions grows. It should be noted that due to the deterioration of the financial condition and material and technical base of enterprises, which has been observed over the past almost two decades, working conditions in most of them have also deteriorated, as confirmed by the State Statistics Service of Ukraine. Underestimation and ignoring the factors required for appropriate safe working conditions cause irreparable damage to the health of workers, negatively affect the level of productivity. The problems of the working conditions, occupational safety, and the main reasons that contribute to the decline of these indicators in Ukraine are investigated. The state of labor and labor protection conditions in terms of workplace accidents in Ukraine are analyzed. It is established by analysis of the official sources that Ukraine holds a high position of occupational mortality among other countries. It is evident, based on statistical data, that the organizational shortcomings of the labor protection system are the main threat to the health and life of workers. A number of measures that the Government is going to take to overcome the high level of injuries and unsatisfactory state of labor conditions and labor protection at enterprises are analyzed. The morbidity of medical staff during the COVID-19 pandemic was analyzed and the need to include the infection with the COVID-19 into the “List of occupational diseases” was emphasized. It is proposed to adopt the practice of European countries, namely the innovative model of labor protection incentives, which contains many economic incentives that can positively affect the improvement of the workplace environment to reduce the level of injuries and ensure the proper state of labor protection.Item Quality of working life of teachers in the conditions of coronavirus СOVID-19: organizational and economic aspect(Academy of Management and Administration, 2021) Shchetinina, Liudmila; Щетініна, Людмила Валеріївна; Щетинина, Людмила Валерьевна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Світлана Григорівна; Рудакова, Светлана Григорьевна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Riabokon, Ivan; Рябоконь, Іван Олександрович; Рябоконь, Иван АлександровичItem Social responsibility and social partnership in the 4th industrial revolution context: case of Ukraine(Universidad Complutense de Madrid, 2020) Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталія Станіславівна; Данилевич, Наталия Станиславовна; Poplavska, Oksana; Поплавська, Оксана Миколаївна; Поплавская, Оксана НиколаевнаWork, social and labor relations are changing rapidly under the influence of innovation. This is especially true today when the 4th industrial revolution and the digitalization expose social problems all over the world: environmental risks, an inconsistency between the quality of the workforce and the needs of the market, the deep stratification of the society and the growth of the poverty rate, etc. The authors in their article demonstrate the possibility and necessity to use social dialogue tools in order to solve global problems. To this end, it was proposed to implement the Sustainable Development Goals into the corporate social responsibility model through social dialogue. Having studied the interrelations of social dialogue and corporate social responsibility in the digital economy environment, the authors have built a theoretical model of digitalization opportunities that would affect the efficiency of social partnership. The article also proposes a methodology for assessing the quality of social dialogue, which consists of a number of indicators, including: the wages potential, the risk of unstable employment index, the general indicator of working conditions, the satisfaction with the social dialogue index. Based on the results of a qualitative analysis of social dialogue and content analysis of social labor contracts and agreements in Ukraine, the authors have designed a model of the innovation platform and experience for CSR projects and suggested ways to use digitalization opportunities to improve the quality of social dialogue and increase the efficiency of corporate social responsibility. implement the Sustainable Development Goals into the corporate social responsibility model through social dialogue. Having studied the interrelations of social dialogue and corporate social responsibility in the digital economy environment, the authors have built a theoretical model of digitalization opportunities that would affect the efficiency of social partnership. The article also proposes a methodology for assessing the quality of social dialogue, which consists of a number of indicators, including: the wages potential, the risk of unstable employment index, the general indicator of working conditions, the satisfaction with the social dialogue index. Based on the results of a qualitative analysis of social dialogue and content analysis of social labor contracts and agreements in Ukraine, the authors have designed a model of the innovation platform and experience for CSR projects and suggested ways to use digitalization opportunities to improve the quality of social dialogue and increase the efficiency of corporate social responsibility. Las relaciones laborales y sociales están cambiando rápidamente bajo la influencia de la innovación. Esto es especialmente cierto hoy en día, cuando la 4ª revolución industrial y la digitalización exponen problemas sociales en todo el mundo: riesgos ambientales, una inconsistencia entre la calidad de la fuerza laboral y las necesidades del mercado, la estratificación profunda de la sociedad y el crecimiento de la fuerza laboral. índice de pobreza, etc. Los autores en su artículo demuestran la posibilidad y la necesidad de utilizar herramientas de diálogo social para resolver problemas globales. Con este fin, se propuso implementar los Objetivos de Desarrollo Sostenible en el modelo de responsabilidad social corporativa a través del diálogo social. Después de haber estudiado las interrelaciones del diálogo social y la responsabilidad social corporativa en el entorno de la economía digital, los autores han desarrollado un modelo teórico de oportunidades de digitalización que afectaría la eficiencia de la asociación social. El artículo también propone una metodología para evaluar la calidad del diálogo social, que consta de una serie de indicadores, entre los que se incluyen: el potencial salarial, el índice de riesgo de empleo inestable, el indicador general de las condiciones de trabajo, la satisfacción con el índice de diálogo social. Basados en los resultados de un análisis cualitativo del diálogo social y el análisis de contenido de los contratos y acuerdos laborales sociales en Ucrania, los autores diseñaron un modelo de la plataforma de innovación y experiencia para proyectos de RSE y sugirieron formas de aprovechar las oportunidades de digitalización para mejorar la calidad de diálogo social y aumento de la eficiencia de la responsabilidad social corporativa.Item Автоматизація процесів управління персоналом в закладах вищої освіти(Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2023) Поплавська, Оксана Миколаївна; Poplavska, Oksana; Поплавская, Оксана Николаевна; Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Чала, Ніна ДмитрівнаItem Використання комп’ютерних тренінгів у системі бізнес-освіті(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016-11-18) Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия СтаниславовнаItem Використання хмарних технологій в управлінні проектами(Національна металургійна академія України, 2021-03) Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Волобоєва, Ірина Олександрівна; Волобоєва (Варіс), Ірина Олександрівна; Варіс, Ірина Олександрівна; Voloboieva, Iryna; Волобоева, Ирина АлександровнаItem Внутрішньокорпоративні комунікації в цифровому середовищі(Харківський національний економічний університет, 2023) Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Щетинина, Людмила Валерьевна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Поплавська, Оксана Миколаївна; Poplavska, Oksana; Поплавская, Оксана Николаевна; Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Гула, Анастасія Володимирівна; Hula, AnastasiiaМетою статті є дослідження особливостей побудови цифровізованих внутрішньокорпоративних комунікацій. Цифровізація вплинула на господарську діяльність підприємств, установ, організацій, оскільки змінила потоки «витрати – прибуток». Водночас це відобразилося і на відносинах працівників між собою, між працівниками та керівництвом, тобто на внутрішньокорпоративних комунікаціях. Наскільки важливими в діяльності компанії є внутрішньокорпоративні комунікації визначається тими практичними завданнями, які вирішуються за їх допомогою: підвищення залученості та продуктивності працівників, організація інформаційного забезпечення, транслювання турботи про працівників, інформування працівників про діяльність і розвиток компанії, розуміння працівниками бізнес-пріоритетів, забезпечення оперативності постановки завдань, об’єднання персоналу у складних ситуаціях, управління змінами, спрощення міжкультурних комунікацій, просування бренду тощо. Внутрішні процеси в банківському секторі мають найбільший потенціал цифровізації. Тому зроблено припущення про можливість перенесення результатів оцінки якості внутрішньокорпоративних комунікацій у банках на їх якість у цифровому середовищі. За результатами опитування працівників банківського сектора якість внутрішньокорпоративних комунікацій у цифровому середовищі є високою і становить 90–100%. Водночас персонал банків вказав і на потенціал їх вдосконалення, зокрема: подолання відстороненості керівництва від потреб персоналу, зниження ризику поширення чуток, збільшення задоволеності засобами комунікації. The purpose of the article is to study the features of building the digitalized internal corporate communications. Digitalization has affected the economic activities of enterprises, institutions, organizations, as it has altered the «costs – profits» flows. At the same time, this was reflected in the relations of employees between themselves, also between employees and management, that is, in the internal corporate communications. The grade of importance of internal corporate communications as part of the company’s activities is determined by the practical tasks that are solved with their help: increasing the involvement and productivity of employees, organizing the information support, transferring care for employees, informing employees about the activities and development of the company, the employees’ understanding of business priorities, ensuring the efficiency of setting tasks, uniting staff in difficult situations, managing change, simplifying intercultural communications, brand promotion, etc. Internal processes in the banking sector have the greatest potential for digitalization. Therefore, it has been suggested that the results of assessing the quality of internal corporate communications in banks can be assigned to their quality in the digital environment. According to the results of the survey of employees of the banking sector, the quality of internal corporate communications in the digital environment is high and amounts to 90-100%. At the same time, bank staff also pointed to the potential for their improvement, in particular: overcoming management’s detachment from staff needs, reducing the risk of spreading rumors, increasing satisfaction with means of communication.Item Вплив мотивації на організаційну поведінку персоналу(Маріупольський державний університет, 2023-04-27) Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Щетинина, Людмила ВалерьевнаItem Впровадження та застосування цифрових технологій у сфері менеджменту персоналу(Запорізький національний університет, 2023-10-20) Пальчик, Таісія; Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия СтаниславовнаItem Гендерний баланс в Україні: індикатори, проблеми та цифровий формат забезпечення(Харківський національний економічний університет, 2023) Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Щетинина, Людмила Валерьевна; Поплавська, Оксана Миколаївна; Poplavska, Oksana; Поплавская, Оксана Николаевна; Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Лазарєва, Інна Євгенівна; Lazarieva, InnaМетою статті є дослідження теоретичних і практичних засад забезпечення гендерного балансу в країні як передумови гендерної рівності. Гендерна рівність є станом однакової доступності до ресурсів та можливостей, незалежно від статі, зокрема однакової участі в економічній діяльності та прийнятті рішень, а також станом оцінки різних прагнень і потреб рівною мірою, незалежно від статі. Забезпечення гендерної рівності в усіх сферах життєдіяльності людини також регулюється ст. 24 Конституції України, Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», ратифікованою Конвенцією МОП № 100 про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. У статті досліджено гендерний баланс на вітчизняних підприємствах. Співвідношення середньої заробітної плати жінок і чоловіків у період 2016–2021 рр. має динаміку до зменшення розриву. У 2021 р. показник гендерного розриву в організаціях України склав 70,8%. Загалом, у рейтингах за 2020 р. Україна займає 60 місце зі 160 країн. Найбільш проблемними щодо досягнення гендерної рівності в оплаті праці є такі сфери діяльності: сільське, лісове, рибне господарство, мистецтво, спорт і відпочинок, фінансова та страхова діяльність, поштова та кур’єрська доставка. В Україні, як і в інших країнах Європи, існують гендерні стереотипи професій, що обумовлено характером трудової діяльності. Більш «чоловічими» вважають сферу будівництва, транспорту, сільське, лісове та рибне господарство, а також промисловість. До більш «жіночих» сфер діяльності відносять сферу охорони здоров’я та надання соціальної допомоги. Важливим індикатором гендерної дискримінації є участь жінок у політиці. Станом на початок 2021 р. кількість жінок у парламенті складала 20,8% (у 2020 р. – 12,8%). Жінки нерідко зазнають дискримінації у співбесіді з потенційним роботодавцем. Зокрема, йдеться про безліч оголошень у засобах масової інформації щодо наймання на роботу, які містять вимоги щодо віку та статі працівника. Особливо часто застосовується відсів за статевою ознакою, коли мова йде про високооплачувані та престижні посади. Пандемія ще більш поглибила проблеми гендерної нерівності в Україні. Майже 40% опитаних жінок почали отримувати менший дохід, також зберігся розрив у 20% між зарплатами жінок і чоловіків на однакових посадах. Не менш важливу роль у встановленні гендерного збалансованого підходу у країні є знання про нього. Важливим аспектом гендерної рівності є самоосвіта та розвиток жінок. Також проблемою в Україні та й загалом у світі є забезпечення гендерного балансу в культурі тих організацій, які згідно зі стереотипами підходять лише чоловікам, зокрема йдеться про силові структури. Таким чином, встановлено, що в Україні ще мають місце прояви гендерної нерівності. Перешкоди для гендерного підходу виникають не лише через низький рівень обізнаності про гендерні проблеми або відсутність політичної волі для впровадження політики, а й через дуже повільний процес розробки державної політики та політичну реальність в Україні. Тому швидке реформування є найкращою можливістю інтегрувати інструменти гендерної рівності та гендерного підходу. Серед головних інструментів мають бути податкові пільги за дотримання гендерного балансу серед персоналу, імплементування гендерних квот у склад персоналу різних категорій, задіяння цифрової звітності підприємств, сприяння розвитку дистанційної зайнятості тощо. The purpose of the article is to study the theoretical and practical principles of ensuring gender balance in the country as a prerequisite for gender equality. Gender equality is a state of equal access to resources and opportunities, regardless of gender, in particular equal participation in economic activity and decision-making, as well as a state of valuation of different aspirations and needs equally, regardless of gender. Ensuring gender equality in all spheres of human activity is also regulated by Art. 24 of the Constitution of Ukraine, the Law of Ukraine «On Ensuring Equal Rights and Opportunities for Women and Men», ratified by the ILO Convention No. 100 on equal remuneration of men and women for work of equal value and the Association Agreement between Ukraine and the EU. The article explores the gender balance in domestic enterprises. The ratio of the average wages of women and men in the period 2016–2021 has the dynamics towards reducing the gender gap. In 2021, the gender gap in Ukrainian organizations amounted to 70.8%. In general, in the rankings for 2020, Ukraine ranks 60th out of 160 countries. The most problematic in achieving gender equality in wages are the following areas of activity: agriculture, forestry, fisheries, arts, sports and recreation, financial and insurance activities, postal and courier delivery. In Ukraine, as in other European countries, there are gender stereotypes of professions, due to the nature of work. More «male» are considered the sphere of construction, transport, agriculture, forestry and fisheries, as well as manufacturing industry. More «female» areas of activity include the sphere of health care and social assistance. An important indicator of gender discrimination is women’s participation in politics. As of the beginning of 2021, the number of women in the parliament was 20.8% (in 2020 – 12.8%). Women are often discriminated against in an interview with a potential employer. In particular, there are many advertisements in the media regarding hiring, which contain requirements regarding the age and gender of the employee. Sex screenings are especially often used when it comes to highly paid and prestigious positions. The pandemic has further exacerbated the problems of gender inequality in Ukraine. Almost 40% of women surveyed began to earn less income, and there was also a gap of 20% between the salaries of women and men in the same positions. An equally important role in establishing a gender-balanced approach in the country is knowledge. An important aspect of gender equality is women’s self-education and development. Another problem in Ukraine and in the world in general is to ensure gender balance in the culture of those organizations that, according to stereotypes, are suitable only for men, in particular, law enforcement agencies. Thus, it is determined that there are still manifestations of gender inequality in Ukraine. Obstacles to the gender approach arise not only because of the low level of awareness of gender issues or the lack of political will to implement policies, but also because of the very slow process of public policy development along with the political reality in Ukraine. Therefore, a rapid reform is the best opportunity to integrate the instruments of gender equality and gender approach. Among the main instruments should be tax incentives for maintaining a gender balance among staff, implementing gender quotas in the composition of staff of various categories, using digital reporting of enterprises, promoting the development of remote employment, etc.Item Державне регулювання оплати праці: світовий досвід, порівняння та можливості реалізації(Харківський національний економічний університет, 2022) Щетініна, Людмила Валеріївна; Shchetinina, Liudmyla; Щетинина, Людмила Валерьевна; Рудакова, Світлана Григорівна; Rudakova, Svitlana; Рудакова, Светлана Григорьевна; Данилевич, Наталія Станіславівна; Danylevych, Nataliia; Данилевич, Наталия Станиславовна; Бідна, Тетяна Олексіївна; Bidna, TetianaМетою написання статті є аналіз характеру трансформації державного регулювання оплати праці як у світі, так і в Україні в епідеміологічних умовах. У переважній більшості країн наразі відбувається глибока трансформація державного регулювання оплати праці на макрорівні. Український ринок праці теж поступово адаптується до змін, новацій і сучасних соціоекономічних реалій. Наприклад, прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» як своєрідну реакцію держави на необхідність змін у сфері оплати праці. Для порівняння результатів політики держави у сфері оплати праці, а також взаємовідносин соціальних партнерів в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 можна використати розмір середньомісячної заробітної плати у 2019–2021 рр. Варто відмітити, що не завжди зростання середньомісячної заробітної плати свідчить про економічне зростання країни. Головним індикатором економічного розвитку країни є внутрішній валовий продукт (ВВП). Пандемія коронавірусу, цілком природно, мала негативний вплив на економіку країн – у більшості країн відбулося зниження ВВП. Забезпечення зростання заробітної плати в цих умовах є індикатором сильних соціальної політики та/або соціально-трудових відносин у сфері оплати праці. Через соціальну політику в країні держава регулює розмір мінімальної заробітної плати. Більшість країн для стабілізації трудових доходів у період пандемії збільшили рівень мінімальної заробітної плати. Головним інструментом впливу держави на оплату праці в Ірландії, Німеччині, Норвегії, Фінляндії та США в цей період є надання тимчасових субсидій на заробітну плату, які запроваджуються задля збереження робочих місць і підтримки доходів працівників. Також досвід державного регулювання заробітної плати в розвинутих країнах у період пандемії включає виплату роботодавцям субсидій, кредитування податків, зменшення податкової ставки. Водночас, імплементування іноземних практик у сферу оплати праці потребує врахування українських реалій. The purpose of writing the article is to analyze the nature of the transformation of governmental regulation of wages both in the world and in Ukraine in epidemiological conditions. In the vast majority of countries, there is currently a profound transformation of governmental regulation of remuneration at the macro level. The Ukrainian labor market is also gradually adapting to changes, innovations and modern socioeconomic realities. For example, the Law of Ukraine «On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Aimed at Providing Additional Social and Economic Guarantees in Connection with the Spread of Coronavirus disease (COVID-19)» was adopted as a kind of reaction of the State to the need for changes in the field of remuneration. To compare the results of the State’s policy in the field of remuneration, as well as the relationship between social partners in the context of the COVID-19 pandemic, the average monthly wage in 2019-2021 can be used. It should be noted that not always the growth of average monthly wages indicates the economic growth of the country. The main indicator of the country’s economic development is gross domestic product (GDP). The coronavirus pandemic, quite naturally, had a negative impact on the economies of countries – in most countries there is a decrease in GDP. Ensuring growth of wages in these conditions is an indicator of strong social policy and/or social and labor relations in the field of labor remuneration. By means of social policy in the country, the State regulates the minimum wage. Most countries have increased the minimum wage to stabilize labor incomes during the pandemic. The main instrument of the State’s influence on wages in Ireland, Germany, Norway, Finland and the United States during this period is the provision of temporary subsidies for wages, which are introduced to save jobs and support the income of employees. Also, the experience of governmental regulation of wages in developed countries during the pandemic includes payment of subsidies to employers, tax crediting, and reduction of the tax rate. At the same time, the implementing of foreign practices in the field of remuneration requires taking into account Ukrainian realities.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »