Browsing by Author "Illiashenko, Inna"
Now showing 1 - 7 of 7
Results Per Page
Sort Options
Item Віртуальні екскурсії як інтерактивна складова туристичного продукту у післявоєнний час(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03) Ілляшенко, Інна Олегівна; Illiashenko, Inna; Ильяшенко, Инна Олеговна; Веркуніч, А. Ю.Стрімкий розвиток інноваційно-інформаційних технологій, креативної індустрії, виклики епідемії у сучасному світі надихають на поширення нових видів туризму та відкриття нових меж. Глобальні виклики останніх років спровокували інтерес до використання віртуальних екскурсій. Віртуальні екскурсії як інтерактивні складові туристичного продукту набудуть популярності і в післявоєнний час для України. В роботі досліджено досвід віртуального туризму в світі та, зокрема, віртуальних екскурсій, а також представлено перспективу розвитку в Україні у післявоєнний період.Item Методологія оцінки економічної безпеки підприємництва на різних рівнях ієрархії управління економікою(Видавництво «Міленіум», 2022) Громоздова, Лариса Василівна; Hromozdova, Larysa; Громоздова, Лариса Васильевна; Ілляшенко, Інна Олегівна; Illiashenko, Inna; Ильяшенко, Инна Олеговна; Довгенко, Яна Олексіївна; Dovhenko, Yana; Довгенко, Яна Алексеевна; Царук, Володимир Васильович; Tsaruk, Volodymyr; Царук, Владимир Васильевич; Юрченко, Крістіна Михайлівна; Yurchenko, Kristina; Юрченко, Кристина МихайловнаМета статті полягає у визначенні методичних підходів, методів і методології оцінки, прийнятних для аналізу економічної безпеки підприємництва. Методологія дослідження базується на використанні загальнонаукових і специфічних методів, зокрема: аналізу та синтезу, індукції і дедукції, моделювання, систематизації та узагальнення. Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні взаємообумовленості та рівня понять економічної безпеки підприємницької діяльності, підприємства та підприємництва як сектору економіки. Висновки. В умовах ринкової трансформації економіки модель зміцнення економічної безпеки (на всіх рівнях ієрархії управління) варто формувати на засадах забезпечення нарощування потенціалу економічної безпеки, обґрунтування пріоритетів економічного розвитку в умовах обмеженості ресурсів. методичні підходи (засади) оцінки рівня економічної безпеки підприємництва мають характеризувати наявний її рівень, імовірність настання небажаних загрозливих щодо життєздатності підприємництва змін. The purpose of the article is to determine the methodological approaches, methods and methodology of assessment that are acceptable for assessing the economic security of entrepreneurship. The research methodology is based on the use of general scientific and specific methods, in particular: analysis and synthesis, induction and deduction, modeling, systematization and generalization. The scientific novelty of the obtained results lies in the substantiated interdependence and level of concepts of economic security of business, enterprise and entrepreneurship as a sector of the economy. The article substantiates the view of economic security as a scientific category, considers the mega, macro, meso and micro levels of economic security. Threats to the economic security of entrepreneurship in Ukraine have been identified. The dependence of economic security of entrepreneurship on economic, social, political, historical, technological, psychological, religious and other factors of society development has been clarified. Different approaches to the understanding of «economic security» have been studied, which made it possible to systematize all directions in line with the two main ones: philosophical and organizational approach. Conclusions. In the conditions of market transformation of the economy, the model of strengthening economic security (at all levels of the management hierarchy) should be formed on the basis of building the potential of economic security, justifying the priorities of economic development in resource constraints. Methodological approaches (principles) for assessing the level of economic security of entrepreneurship should characterize its existing level, the likelihood of undesirable changes threatening the viability of entrepreneurship. Цель статьи состоит в определении методических подходов, методов и методологии оценки, приемлемых для анализа экономической безопасности предпринимательства. Методология исследования базируется на использовании общенаучных и специфических методов, в частности: анализа и синтеза, индукции и дедукции, моделирования, систематизации и обобщения. Научная новизна полученных результатов заключается в обосновании взаимообусловленности и уровня понятий экономической безопасности предпринимательской деятельности, предприятия и предпринимательства как сектора экономики. Выводы. В условиях рыночной трансформации экономики модель укрепления экономической безопасности (на всех уровнях иерархии управления) следует формировать на основе обеспечения наращивания потенциала экономической безопасности, обоснования приоритетов экономического развития в условиях ограниченности ресурсов.Item Природно-рекреаційні комплекси українських Карпат(Класичний приватний університет, 2020) Ілляшенко, Інна Олегівна; Illiashenko, Inna; Ильяшенко, Инна Олеговна; Богославець, Оксана Григорівна; Bohoslavets, Oksana; Богославец, Оксана Григорьевна; Бойко, Наталія Олександрівна; Boiko, Nataliia; Бойко, Наталия АлександровнаУ статті розглядаються особливості розвитку природнорекреаційних комплексів українських Карпат. Зроблено огляд декількох популярних курортів, зокрема, для гірськолижного туризму. Висвітлено проблеми та недоліки, які заважають конкурувати з відповідними курортами Західної Європи. Гірськолижний туризм належить до спеціальних видів туризму, оскільки є комбінованим видом туризму, що включає в себе лікувально-оздоровчий, рекреаційний, спортивний аматорський та екологічний види туризму. Гірськолижний туризм є яскраво вираженим сезонним видом туризму. Крім того, він є капіталомістким і трудомістким. Гірськолижний туризм має цілу низку особливостей, які відрізняють його від інших, більш простих видів. The article considers the peculiarities of the development of natural and recreational complexes of the Ukrainian Carpathians. An overview of several popular resorts, in particular, for ski tourism. Problems and shortcomings that prevent competition with the relevant resorts of Western Europe are highlighted. Ski tourism is a special type of tourism, as it is a combined type of tourism, which includes: health, recreational, amateur sports and ecological tourism. Ski tourism is a pronounced seasonal type of tourism. In addition, it is a capital-intensive and labor-intensive type of tourism. Ski tourism has a number of features that distinguish it from other, simpler types. The rapid development of tourism, providing the necessary comfort, the organization of mass recreation of skiers, led to the creation in a number of developed countries of a huge winter recreation industry, which has taken a leading position in the national economy. Tourists are especially interested in trips to ski resorts in winter. Tourism, being one of the most profitable sectors of the world economy, is of great social and economic importance. Namely: it leads to an increase in local income, creates new jobs, develops industries related to the production of tourist services, helps in the development of social and industrial infrastructure in tourist centers, activates the centers of industries and cultural development, provides quality growth local population. The disadvantage of natural and recreational complexes of the Ukrainian Carpathians is a significant lag in the level of tourist infrastructure, level of service, quality of routes, the level of general safety of recreation and these shortcomings can not be compensated by the relatively lower cost of recreation. The development of ski resorts in our country is primarily associated with the improvement of tourist infrastructure, quality marketing and development management. The practical implementation of such a policy will provide the necessary socially, economically and environmentally oriented changes in the economy of natural and recreational complexes of the Ukrainian Carpathians. В статье рассматриваются особенности развития природнорекреационных комплексов украинских Карпат. Сделан обзор нескольких популярных курортов, в частности, для горнолыжного туризма. Освещены проблемы и недостатки, которые мешают конкурировать с соответствующими курортами Западной Европы. Горнолыжный туризм относится к специальным видам туризма, так как является комбинированным видом туризма, включающим в себя лечебно-оздоровительный, рекреационный, спортивный любительский и экологический виды туризма. Горнолыжный туризм является ярко выраженным сезонным видом туризма. Кроме того, он является капиталоемким и трудоемким. Горнолыжный туризм имеет целый ряд особенностей, которые отличают его от других, более простых видов.Item Протекційні заходи держави для підтримки туристичного бізнесу в умовах пандемії: світовий досвід та українські реалії(Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, 2021-04) Богославець, Оксана Григорівна; Bohoslavets, Oksana; Богославец, Оксана Григорьевна; Ілляшенко, Інна Олегівна; Illiashenko, Inna; Ильяшенко, Инна Олеговна; Опанащук, Юрій Якович; Opanashchuk, Yurii; Опанащук, Юрий Яковлевич; Царук, Володимир Васильович; Tsaruk, Volodymyr; Царук, Владимир Васильевич; Юрченко, Крістіна Михайлівна; Yurchenko, Kristina; Юрченко, Кристина МихайловнаДослідження спрямоване на виявлення особливостей державної підтримки туристичного бізнесу урядами країн світу, метою якої є подолання наслідків кризи пандемії «COVID-19» для галузі. Встановлено, що розроблені урядами держав та міжнародними профільними інституціями заходи, мають протекційний характер і передбачають допомогу туристичному бізнесу за наступними напрямами – управління кризою і пом’якшення її наслідків; забезпечення стимулів для прискорення відновлення галузі. Визначено, що найбільшу ефективність в реалізації зазначеного, мають методи правової та економічної спрямованості, серед яких податкова та фінансово-кредитна політика. В дослідженні узагальнено досвід державної підтримки туристичного сектору низки країн, зокрема Німеччини, Польщі, Грузії, Австрії, Словаччини. Акцентовано, що в Україні насьогодні спостерігається значне відставання у темпах впровадження заходів на підтримку туристичного сектора, що ставить під серйозну загрозу конкурентоспроможність галузі на глобальному ринку впродовж 2021 року. Проаналізовано напрями підтримки урядом вітчизняного туристичного підприємництва, визначено їх ефективність та особливості впровадження. Висновки полягають у наступному: підприємства цієї сфери було звільнено від податку на додану вартість, податку на прибуток та ЄСВ (єдиний соціальний внесок), земельного податку та податку на нежитлову нерухомість, також припинено нарахування туристичного збору до 31 грудня 2020 року, введено податкові пільги на оплату оренди і землі комунальної та державної власності, введено 10-відсоткову ставку ПДВ для туристичних послуг. Кабінетом міністрів виділено 1 млрд гривень з фонду боротьби з COVID-19 на підтримку культури і туризму. На жаль, зазначені заходи майже не торкнулись малого і середнього підприємництва, задіяного у сфері туроперейтингу (тур агентські підприємства). Окреслену підтримку отримали лише тур операторські компанії, підприємства готельного бізнесу та креативної індустрії і культури. Туристичні агентства, за КВЕДАми туристичної діяльності 79.11. та 79.90, не ввійшли до Переліку підприємств, на яких розповсюджувались головні податкові послаблення та фінансова допомога з боку держави. Також, на більшість з них не змогли розраховувати туристичні агентства, що працюють за 3 групою ФОП. Саме для зазначених підприємств відсутність або неможливість отримання пільг стали головними у процесі прийняття рішення про припинення бізнесу. У роботі наголошується на необхідності прийняття програми підтримки українського туристичного бізнесу не залежно від його розміру; висунуто пропозиції щодо поглиблення соціального діалогу між профільним міністерством, бізнесом та працівниками галузі на шляху реформування туристичного підприємництва. The research is aimed at revealing the peculiarities of state support of tourist business by the governments of the world, which aims to overcome the consequences of the pandemic crisis “COVID-19” for the industry. It has been established that the measures developed by the governments and international profile institutes have a patronizing character and provide assistance to the tourist business in the following directions – management of the crisis and mitigation of its consequences; providing incentives to accelerate the recovery of the industry. It is determined that the methods of legal and economic orientation, among which tax and financial and credit policy have the greatest effectiveness in the implementation of the specified. The study summarizes the experience of state support of the tourism sector in several countries, in particular Germany, Poland, Georgia, Austria and Slovakia. It’s accented that today there is a significant lag in implementation of measures to support the tourism sector in Ukraine, which seriously threatens the competitiveness of the industry on the global market in 2021. The directions of government support of domestic tourist entrepreneurship are analyzed, their effectiveness and specifics of implementation are defined. The conclusions are as follows: the enterprises of this sphere were exempted from the value added tax, income tax and ЕСВ (single social tax), land tax and tax on nonresidential real estate, also the tourist tax was stopped till December 31, 2020, tax privileges for rent and land rent of municipal and state property were introduced, 10 % VAT rate for tourist services was introduced. The Cabinet of Ministers has allocated 1 billion hryvnia from the fund to fight against COVID-19 to support culture and tourism. Unfortunately, the above measures have not touched small and medium-sized businesses involved in touroperating (travel agencies). The outlined support received only tour operator companies, enterprises of the hotel business and creative industries and culture. Travel agencies, according to the classification of economic activity – 79.11. and 79.90, were not included in the list of businesses that were subject to major tax breaks and financial assistance from the state. Also, travel agencies operating under group 3 Individual entrepreneur could not count on most of them. Exactly for these enterprises the absence or impossibility to obtain benefits became the main factor in the decision-making process of quitting the business. The paper emphasizes the need to adopt a program to support the Ukrainian tourist business, regardless of its size; proposals to deepen the social dialogue between the relevant ministries, businesses and industry workers on the path of reforming tourism entrepreneurship are put forward.Item Шляхи виходу із кризи в умовах глобальних карантинних обмежень у вітчизняній туристичній сфері(Полтавська державна аграрна академія, 2021) Громоздова, Лариса Василівна; Hromozdova, Larysa; Громоздова, Лариса Васильевна; Ілляшенко, Інна Олегівна; Illiashenko, Inna; Ильяшенко, Инна Олеговна; Богославець, Оксана Григорівна; Bohoslavets, Oksana; Богославец, Оксана Григорьевна; Бойко, Наталія Олександрівна; Boiko, Nataliia; Бойко, Наталия Александровна; Маляревський, В. М.; Maliarevskyi, V.Item Івент-туризм як потенціал підвищення ефективності роботи рекреаційних та курортно-оздоровчих комплексів(Видавництво «Міленіум», 2021) Махортов, Юрій Олексійович; Makhortov, Yurii; Махортов, Юрий Алексеевич; Громоздова, Лариса Василівна; Hromozdova, Larysa; Громоздова, Лариса Васильевна; Ілляшенко, Інна Олегівна; Illiashenko, Inna; Ильяшенко, Инна Олеговна; Шевчук, Оксана Василівна; Shevchuk, Oksana; Шевчук, Оксана Васильевна; Медвідь, Ганна Сергіївна; Medvid, Hanna; Медведь, Анна СергеевнаМета статті полягає в дослідженні івент-туризму як потенціалу підвищення ефективності роботи рекреаційних і курортно-оздоровчих комплексів. Методологія дослідження передбачала використання загальнонаукових методів (аналіз, синтез, конкретизація, класифікація) і спеціальних (системно-структурні дослідження, економічний аналіз). Наукова новизна отриманих результатів полягає в конкретизації змісту поняття «івент-туризм», що розглянуто як особливий вид туризму, який має невичерпний потенціал, вдало поєднується з іншими видами туризму та сприяє поліпшенню роботи рекреаційних і курортно-оздоровчих комплексів. Висновки. Встановлено, що в основу будь-якого івенту обов’язково закладена ідея, що приваблює туристів і є пріоритетним чинником їх вибору серед інших турів. Визначено, що краще будувати оздоровчо-лікувальні комплекси біля існуючих регіональних івентових заходів, що можуть зацікавити клієнтів. Наголошено, що варто створювати й нові івенти та рекламувати їх, що стане запорукою збільшення кількості подорожувальників до оздоровчо-лікувальних комплексів. Поєднання розважальних заходів з оздоровленням буде корисним, цікавим і пізнавальним для туристів, що сприятиме популярності певної івент-локації. The purpose of the article is to study event tourism as a potential for improving the efficiency of recreational and health resorts. The research methodology involved the use of general scientific methods (analysis, synthesis, specification, classification) and special (system-structural research, economic analysis). The scientific novelty of the obtained results lies in the concretization of the concept of «event tourism», which is considered a special type of tourism, which has inexhaustible potential and successfully combines with other types of tourism and helps to improve the recreation and health resorts. Conclusions. It has been established that any event is based on an idea that attracts tourists and is a determining factor in their choice among other tours. It is determined that it is better to build health and medical complexes near the existing regional event events that may be of interest to customers. It is established that it is important to create new events and advertise them. This will guarantee an increase in the number of tourists to health resorts who want to improve their health. The combination of events with health improvement will be useful, interesting and informative, and it will raise the mood of tourists, the level of their satisfaction, which will contribute to the choice of the institution from among others. Цель статьи состоит в исследовании ивент-туризма как потенциала повышения эффективности работы рекреационных и курортно-оздоровительных комплексов. Методология исследования предполагала использование общенаучных методов (анализ, синтез, конкретизация, классификация) и специальных (системно-структурные исследования, экономический анализ). Научная новизна полученных результатов заключается в конкретизации содержания понятия «ивент-туризм», рассматриваемого как особый вид туризма, который имеет неисчерпаемый потенциал, удачно сочетается с другими видами туризма и способствует улучшению работы рекреационных и курортно-оздоровительных комплексов. Выводы. Установлено, что в основу любого ивента обязательно заложена идея, привлекающая туристов и являющаяся приоритетным фактором их выбора среди других туров. Определено, что лучше строить оздоровительно-лечебные комплексы на территории существующих региональных ивентовых мероприятий, которые могут заинтересовать клиентов. Отмечено, что следует создавать новые инвенты и рекламировать их, что станет залогом увеличения количества путешественников в оздоровительно-лечебные комплексы. Сочетание развлекательных мероприятий с оздоровлением будет полезным, интересным и познавательным для туристов, что будет способствовать популярности определенной ивент-локации.Item Івенти та краєзнавчі заходи як рекреаційний ресурс в курортно-оздоровчих закладах у післявоєнний період(Видавництво «Міленіум», 2022) Ілляшенко, Інна Олегівна; Illiashenko, Inna; Ильяшенко, Инна Олеговна; Громоздова, Лариса Василівна; Hromozdova, Larysa; Громоздова, Лариса Васильевна; Шевчук, Оксана Василівна; Shevchuk, Oksana; Шевчук, Оксана Васильевна; Бойко, Наталія Олександрівна; Boiko, Nataliia; Бойко, Наталия Александровна; Медвідь, Ганна Сергіївна; Medvid, Hanna; Медведь, Анна СергеевнаМета статті полягає в дослідженні івентів і краєзнавчих заходів як рекреаційного ресурсу в курортно-оздоровчих закладах у післявоєнний період. Методологія дослідження передбачала використання загальнонаукових методів (аналіз, синтез, конкретизація, класифікація) і спеціальних (системноструктурні дослідження, економічний аналіз). Наукова новизна отриманих результатів полягає в конкретизації змісту поняття «івент-туризм» як особливого виду туризму, що має невичерпний потенціал, вдало поєднується з іншими видами туризму та сприяє поліпшенню роботи рекреаційних і курортно-оздоровчих закладів у післявоєнний період. Висновки. Встановлено, що в основу будь-якого івенту обов’язково закладена ідея, яка приваблює туристів і є визначальним чинником їх вибору серед інших турів. івент-туризм і краєзнавчі заходи в нашій країні мають гарні перспективи, проте є умови, що стримують їх розвиток у регіонах України. Зокрема, це воєнні дії на території України, недостатньо розвинена туристична інфраструктура, дефіцит кваліфікованих кадрів в івент-індустрії, відсутність належної уваги до розробки подієвого календаря, низька ділова й інвестиційна активність міст. The purpose of the article is to study events and local history activities as a recreational resource in health resorts in the postwar period. The research methodology included the use of general scientific methods (analysis, synthesis, specification, classification) and special (system-structural research, economic analysis). The scientific novelty of the results is the concretization of the concept of «event tourism», which is considered a special type of tourism that has inexhaustible potential and successfully combines with other types of tourism and improves recreational and health facilities in the postwar period. Conclusions. It has been established that any event is based on an idea that attracts tourists and is a determining factor in their choice among other tours. Despite the prospects for the development of event tourism and local history activities in our country, we can identify a number of factors that hinder the development of this type of tourism in the regions of Ukraine. These include: hostilities in Ukraine, insufficiently developed tourist infrastructure, shortage of qualified personnel in the event industry, lack of proper attention to the development of the event calendar, low business and investment activity of cities. Event tourism in the post-war period is not only a promising segment of the world tourist market, but also a bright, multifaceted, infinitely exciting tool for promoting a dynamically developing territory. Thus, the concept of development of the regions of Ukraine in the postwar period on the basis of event tourism and local history activities is very promising, as it gives a relatively rapid and positive economic effect. Цель статьи состоит в исследовании ивентов и краеведческих мер как рекреационного ресурса в курортно-оздоровительных заведениях в послевоенный период. Методология исследования предполагала использование общенаучных методов (анализ, синтез, конкретизация, классификация) и специальных (системно-структурные исследования, экономический анализ). Научная новизна полученных результатов заключается в конкретизации понятия «ивент-туризма» как особого вида туризма, который имеет неисчерпаемый потенциал, успешно сочетается с другими видами туризма и способствует улучшению работы рекреационных и курортно-оздоровительных заведений в послевоенный период. Выводы. Установлено, что в основу любого ивента обязательно заложена идея, которая привлекает туристов и является определяющим фактором их выбора среди других туров. ивент-туризм и краеведческие мероприятия в нашей стране имеют хорошие перспективы, однако есть условия, сдерживающие их развитие в регионах Украины. В частности, это военные действия на территории Украины, недостаточно развитая туристическая инфраструктура, дефицит квалифицированных кадров в ивент-индустрии, отсутствие должного внимания к разработке событийного календаря, низкая деловая и инвестиционная активность городов.