Browsing by Author "Kashyna, Hanna"
Now showing 1 - 4 of 4
Results Per Page
Sort Options
Item Економетричне моделювання як складова модернізації механізмів публічного управління та підвищення соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва з ЄС(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Писаренко, Надія Василівна; Pysarenko, Nadiia; Кашина, Ганна Сергіївна; Kashyna, Hanna; Бараник, Зоя Павлівна; Baranyk, Zoia; Громоздова, Лариса Василівна; Hromozdova, Larysa; Ткаченко, Яніна Станіславівна; Tkachenko, Yanina; Рвач, Андрій Миколайович; Rvach, Andrii; Косицька, Вікторія Юріївна; Kosytska, ViktoriiaУ статті визначено вплив форм ТКС на соціально-економічний розвиток польсько-українського транскордонного регіону, розглянуто втілені українською стороною за фінансового сприяння ЄС проекти ТКС зі створення прикордонної інфраструктури, вирішення окремих соціальних та екологічних проблем. З’ясовано відсутність формування та реалізації ефективно діючих моделей ТКС України, котрі могли б сприяти ефективному соціально-економічному розвитку прикордонних регіонів. Зазначено, що ТКС часто здійснюється без належної підтримки системи державного адміністрування та реалізації принципів субсидіарності і децентралізації, а механізм фінансування ТКС за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів практично не функціонує. Для проведення порівняльного дослідження соціально-економічного розвитку та ефективності ТКС в межах ЄС було вивчено співпрацю Любуського воєводства (Польща) та регіону Бранденбург (Німеччина). Визначено Польсько-німецький транскордонний регіон у європейській та вітчизняній регіоналістиціодним із найуспішніших прикладів регіональної політики та транскордонних відносин, і має одні з найдавніших традицій в інституалізації ТКС, які сягають 50-их років ХХ ст. Його територія характеризується відносно нижчим рівнем розвитку транскордонної інфраструктури порівняно з рівнем обох держав та відмінностями у доходах на душу населення між сусідніми регіонами, але у той же час у ньому наявне спільне просторове планування і програмування співпраці. Незважаючи на відносно нижчий рівень соціально-економічного розвитку східнонімецьких федеральних земель в національному порівнянні, їх економічний потенціал потужніший, ніж у західних воєводствах Польщі. Для порівняльного аналізу систем соціально-економічних взаємозв’язків в межах Львівсько-Підкарпатського та Любусько-Бранденбурзького ТКС було здійснено регресійне дослідження на основі базових показників регіонів за 2013-2022 роки. У моделі було розраховано зв'язок показників транскордонної конвергенції (регресії між значеннями ВРП, рівнів безробіття та заробітної плати межуючих регіонів) та ефективність використання ресурсів ТКС (регресії впливу залучених регіоном грантових коштів для розвитку ТКС на зовнішньоторговельний оборот із сусідньою країною і ПІІ із сусідньої країни), а також розраховано інтегральний коефіцієнт (загальне усереднене значення показників R2)соціально-економічного розвитку ТКС досліджуваних регіонів. За даними проведеного економетричного аналізу, інтегральний коефіцієнт соціально-економічного розвитку ТКС Львівсько-Підкарпатського транскордонного регіону за показниками десятирічного періоду 2013-2022 років виявився низьким і склав 0,18 (середнє значення R2показників транскордонної конвергенції становить 0,12, середнє значення R2показників впливу грантів 0,27). У той же час, аналогічний інтегральний коефіцієнт соціально-економічного розвитку ТКС Любусько-Бранденбурзького транскордонного регіону склав 0,57 (середнє значення R2показників транскордонної конвергенції 0,64, середнє значення R2показників вплив угрантів 0,47). Дослідження доводить, що умовах ЄС може відбуватися ефективна транскордонна конвергенція показників соціально-економічного розвитку, і що втілення транскордонних проектів може мати позитивний ефект на зовнішньоторговельний оборот із сусідньою країною, у той час як в умовах ТКС України такого зв’язку не спостерігається. The article defines the impact of forms of TCS on the socio-economic development of the Polish-Ukrainian cross-border region, considers the TCS projects implemented by the Ukrainian side with the financial assistance of the EU to create border infrastructure and solve individual social and environmental problems. The lack of formation and implementation of effectively operating models of the TCS of Ukraine, which could contribute to the effective socio-economic development of the border regions, was clarified. It is noted that TCS is often carried out without proper support of the state administration system and implementation of the principles of subsidiarity and decentralization, and the TCS financing mechanism at the expense of the State Budget of Ukraine and local budgets practically does not function. To conduct a comparative study of the socio-economic development and efficiency of TCS within the EU, the cooperation between the Lubusz Voivodeship (Poland) and the Brandenburg region (Germany) was studied.The Polish-German cross-border region is identified in European and domestic regional studies as one of the most successful examples of regional policy and cross-border relations, and has one of the oldest traditions in the institutionalization of the TCS, which date back to the 1950s. Its territory is characterized by a relatively lower level of cross-border infrastructure development compared to the level of both states and differences in per capita income between neighboring regions, but at the same time it has joint spatial planning and cooperation programming. Despite the relatively lower level of socio-economic development of the East German federal states in national comparison, their economic potential is stronger than in the western provinces of Poland. For a comparative analysis of the systems of socio-economic interrelationships within the Lviv-Pidkarpattia and Lubusk-Brandenburg TKS, a regression study was carried out based on the basic indicators of the regions for 2013–2022. The model calculated the relationship between indicators of cross-border convergence (regressions between the values of GRP, unemployment levels and wages of bordering regions) and the efficiency of the use of TCS resources (regressions of the impact of grant funds attracted by the region for the development of TCS on foreign trade turnover with a neighboring country and FDI from a neighboring country ), and also calculated the integral coefficient (the overall average value of the R2 indicators) of the socio-economic development of the TCS of the studied regions. According to the conducted econometric analysis, the integral coefficient of socio-economic development of the TCS of the Lviv-Pidkarpattia cross-border region according to the indicators of the ten-year period 2013-2022 turned out to be low and amounted to 0.18 (the average value of R2 of indicators of cross-border convergence is 0.12, the average value of R2 of indicators of influence grants 0.27). At the same time, the similar integral coefficient of socio-economic development of TCS of Lubusko-Brandenburg cross-border region was 0.57 (average R2 value of cross-border convergence indicators 0.64, average R2 value of grant impact indicators 0.47). The study proves that effective cross-border convergence of socio-economic development indicators can occur under the conditions of the EU, and that the implementation of cross-border projects can have a positive effect on foreign trade turnover with a neighboring country, while such a connection is not observed under the conditions of the TCS of Ukraine.Item Економетричне моделювання як складова модернізації механізмів публічного управліннята підвищення соціально-економічної ефективності транскордонного співробітництва з ЄС(Громадська наукова організація «Всеукраїнська Асамблея докторів наук із державного управління», 2024) Писаренко, Надія Василівна; Pysarenko, Nadiia; Кашина, Ганна Сергіївна; Kashyna, Hanna; Бараник, Зоя Павлівна; Baranyk, Zoia; Громоздова, Лариса Василівна; Hromozdova, Larysa; Ткаченко, Яніна Станіславівна; Tkachenko, Yanina; Рвач, Андрій Миколайович; Rvach, Andrii; Косицька, Вікторія Юріївна; Kosytska, ViktoriiaУ статті визначено вплив форм ТКС на соціально-економічний розвиток польсько-українського транскордонного регіону, розглянуто втілені українською стороною за фінансового сприяння ЄС проекти ТКС зі створення прикордонної інфраструктури, вирішення окремих соціальних та екологічних проблем. З’ясовано відсутність формування та реалізації ефективно діючих моделей ТКС України, котрі могли б сприяти ефективному соціально-економічному розвитку прикордонних регіонів. Зазначено, що ТКС часто здійснюється без належної підтримки системи державного адміністрування та реалізації принципів субсидіарності і децентралізації, а механізм фінансування ТКС за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів практично не функціонує. Для проведення порівняльного дослідження соціально-економічного розвитку та ефективності ТКС в межах ЄС було вивчено співпрацю Любуського воєводства (Польща) та регіону Бранденбург (Німеччина). Визначено Польсько-німецький транскордонний регіон у європейській та вітчизняній регіоналістиціодним із найуспішніших прикладів регіональної політики та транскордонних відносин, і має одні з найдавніших традицій в інституалізації ТКС, які сягають 50-их років ХХ ст. Його територія характеризується відносно нижчим рівнем розвитку транскордонної інфраструктури порівняно з рівнем обох держав та відмінностями у доходах на душу населення між сусідніми регіонами, але у той же час у ньому наявне спільне просторове планування і програмування співпраці. Незважаючи на відносно нижчий рівень соціально-економічного розвитку східнонімецьких федеральних земель в національному порівнянні, їх економічний потенціал потужніший, ніж у західних воєводствах Польщі. Для порівняльного аналізу систем соціально-економічних взаємозв’язків в межах Львівсько-Підкарпатського та Любусько-Бранденбурзького ТКС було здійснено регресійне дослідження на основі базових показників регіонів за 2013–2022 роки. У моделі було розраховано зв'язок показників транскордонної конвергенції (регресії між значеннями ВРП, рівнів безробіття та заробітної плати межуючих регіонів) та ефективність використання ресурсів ТКС (регресії впливу залучених регіоном грантових коштів для розвитку ТКС на зовнішньоторговельний оборот із сусідньою країною і ПІІ із сусідньої країни), а також розраховано інтегральний коефіцієнт (загальне усереднене значення показників R2)соціально-економічного розвитку ТКС досліджуваних регіонів. За даними проведеного економетричного аналізу, інтегральний коефіцієнт соціально-економічного розвитку ТКС Львівсько-Підкарпатського транскордонного регіону за показниками десятирічного періоду 2013–2022 років виявився низьким і склав 0,18 (середнє значення R2показників транскордонної конвергенції становить 0,12, середнє значення R2показників впливу грантів 0,27). У той же час, аналогічний інтегральний коефіцієнт соціально-економічного розвитку ТКС Любусько-Бранденбурзького транскордонного регіону склав 0,57 (середнє значення R2показників транскордонної конвергенції 0,64, середнє значення R2показників впливу грантів 0,47). Дослідження доводить, що умовах ЄС може відбуватися ефективна транскордонна конвергенція показників соціально-економічного розвитку, і що втілення транскордонних проектів може мати позитивний ефект на зовнішньоторговельний оборот із сусідньою країною, у той час як в умовах ТКС України такого зв’язку не спостерігається. The article defines the impact of forms of TCS on the socio-economic development of the Polish-Ukrainian cross-border region, considers the TCS projects implemented by the Ukrainian side with the financial assistance of the EU to create border infrastructure and solve individual social and environmental problems. The lack of formation and implementation of effectively operating models of the TCS of Ukraine, which could contribute to the effective socio-economic development of the border regions, was clarified. It is noted that TCS is often carried out without proper support of the state administration system and implementation of principles of subsidiarity and decentralization, and the TCS financing mechanism at the expense of the State Budget of Ukraine and local budgets practically does not function. To conduct a comparative study of the socio-economic development and efficiency of TCS within the EU, the cooperation between the Lubusz Voivodeship (Poland) and the Brandenburg region (Germany) was studied.The Polish-German cross-border region is identified in European and domestic regional studies as one of the most successful examples of regional policy and cross-border relations, and has one of the oldest traditions in the institutionalization of the TCS, which date back to the 1950s. Its territory is characterized by a relatively lower level of cross-border infrastructure development compared to the level of both states and differences in per capita income between neighboring regions, but at the same time it has joint spatial planning and cooperation programming. Despite the relatively lower level of socio-economic development of the East German federal states in national comparison, their economic potential is stronger than in the western provinces of Poland. For a comparative analysis of the systems of socio-economic interrelationships within the Lviv-Pidkarpattia and Lubusk-Brandenburg TKS, a regression study was carried out based on the basic indicators of the regions for 2013–2022. The model calculated the relationship between indicators of cross-border convergence (regressions between the values of GRP, unemployment levels and wages of bordering regions) and the efficiency of the use of TCS resources (regressions of the impact of grant funds attracted by the region for the development of TCS on foreign trade turnover with a neighboring country and FDI from a neighboring country ), and also calculated the integral coefficient (the overall average value of the R2 indicators) of the socio-economic development of the TCS of the studied regions. According to the conducted econometric analysis, the integral coefficient of socio-economic development of the TCS of the Lviv-Pidkarpattia cross-border region according to the indicators of the ten-year period 2013–2022 turned out to be low and amounted to 0.18 (the average value of R2 of indicators of cross-border convergence is 0.12, the average value of R2 of indicators of influence grants 0.27). At the same time, the similar integral coefficient of socio-economic development of TCS of Lubusko-Brandenburg cross-border region was 0.57 (average R2 value of cross-border convergence indicators 0.64, average R2 value of grant impact indicators 0.47). The study proves that effective cross-border convergence of socio-economic development indicators can occur under the conditions of the EU, and that the implementation of cross-border projects can have a positive effect on foreign trade turnover with a neighboring country, while such a connection is not observed under the conditions of the TCS of Ukraine.Item Стратегія формування професійної компетентності фахівців публічного управління та методичні умови її реалізації(ФОП «Жукова Ірина Віталіївна», 2023) Громоздова, Лариса Василівна; Hromozdova, Larysa; Громоздова, Лариса Васильевна; Махортов, Юрій Олексійович; Makhortov, Yurii; Кашина, Ганна Сергіївна; Kashyna, Hanna; Черіпко, Ірина Вікторівна; Cheripko, Iryna; Артеменко, Антоніна Іванівна; Artemenko, Antonina; Артеменко, Антонина Ивановна; Рвач, Андрій Миколайович; Rvach, AndriiУ статті розглянуто компетенцію майбутніх фахівців публічного управління як комплекс особистісних і професійних ресурсів, що забезпечує в майбутньому можливість ефективного вирішення фахівцем професійних завдань. З’ясовано, що формування публічної компетенції майбутніх фахівців публічного управління вимагає розробки моделі, впровадження якої дасть змогу зробити процес професійної підготовки більш цілеспрямованим, ефективним, адекватним вимогам, що пред’являють до рівня кваліфікаційної підготовки сучасного фахівця цієї галузі. Розроблено теоретичну модель формування компетенції майбутнього фахівця публічного управління, що має структурно-логічний характер, тому що діяльність із формування компетенції, що моделюється, здійснюється відповідно до цілей, завдань, підходів, компонентів і змісту професійної діяльності фахівця. Визначено, що професіоналізація здійснюється як цілісний, безперервний процес, в основі якого лежить комплекс механізмів, які розвиваються, взаємодіють між собою і послідовно змінюють один одного. Запропоновано видову характеристику компетентностей фахівців публічного управління базуючись на дослідженні питань компетентності та професіоналізму кадрів управління. На основі комплексного теоретико-методологічного та науково-практичного аналізу визначено пріоритетні напрями формування професійної компетенції фахівців сфери публічного управління, зокрема визначено сутнісні ознаки та складові професійної компетентності; окреслено компетентнісні ознаки фахівця зі стратегічного публічного управління. Крім того, авторами сформульовано сутнісні ознаки професійної компетентності фахівця сфери публічного управління та доведено, що основними дієвими напрямами формування та підвищення рівня професійної компетентності фахівців публічного управління варто вважати розроблення й обґрунтування нових критеріїв оцінювання якостей, результативності в сфері публічної управління, стимулювання професійного зростання в процесі щорічного оцінювання, участі у відкритих конкурсах. Ухвалення системи підбору кадрів в органах публічної влади, головними пріоритетами якої має стати професійна компетентність персоналу в цій сфері. The article examines the competence of future specialists in public administration as a complex of personal and professional resources, which provides the possibility of an effective solution of professional tasks by a specialist in the future. It was found that the formation of public competence of future public administration specialists requires the development of a model, the implementation of which will make it possible to make the process of professional training more targeted, effective, adequate to the requirements for the level of qualification of a modern specialist in this field. It was determined that professionalization is carried out as a complete, continuous process, which is based on a complex of mechanisms that develop, interact with each other and successively change each other. A specific characteristic of the competencies of public administration specialists is proposed, based on the study of issues of competence and professionalism of management personnel. On the basis of a complex theoretical-methodological and scientific-practical analysis, the priority directions of the formation of professional competence of specialists in the field of public administration have been determined, in particular, the essential features and components of professional competence have been determined; the competence characteristics of a specialist in strategic public management are outlined. In addition, the authors formulated the essential signs of the professional competence of a specialist in the field of public administration and proved that the main effective directions of formation and improvement of the professional competence of public administration specialists should be considered the development and justification of new criteria for evaluating qualities, effectiveness in the field of public administration, stimulating professional growth in the process annual assessment, participation in open competitions. Adoption of the recruitment system in public authorities, the main priorities of which should be the professional competence of personnel in this area.Item Цінова стратегія в стратегічному управлінні підприємством(Видавництво «Міленіум», 2022) Писаренко, Надія Василівна; Pysarenko, Nadiia; Писаренко, Надежда Васильевна; Кашина, Ганна Сергіївна; Kashyna, Hanna; Кашина, Анна Сергеевна; Ніколаєва, Світлана Петрівна; Nikolaieva, Svitlana; Николаева, Светлана Петровна; Стенічева, Інна Борисівна; Stenicheva, Inna; Стеничева, Инна Борисовна; Артеменко, Антоніна Іванівна; Artemenko, Antonina; Артеменко, Антонина ИвановнаМета статті полягає у визначенні особливостей цінової стратегії, що впливає на ефективність управління підприємством. Методологія дослідження базується на використанні загальнонаукових і специфічних методів, зокрема: аналізу та синтезу, індукції і дедукції, моделювання, систематизації та узагальнення. Наукова новизна отриманих результатів зумовлена обґрунтуванням цінової політики підприємства, що формується в межах загальної стратегії підприємства та містить цінову стратегію і цінову тактику. Висновки. ціноутворення належить до одного з найбільш складних і відповідальних розділів управління. на теперішній час значна частина підприємців не повною мірою володіє знаннями складного механізму ціноутворення на товари й послуги. У результаті в процесі підприємницької діяльності допускають серйозні прорахунки при обґрунтуванні рівня цін, що позначається на кінцевих фінансових результатах, у деяких випадках призводить до суттєвих збитків, а іноді й банкрутства підприємства. The purpose of the article is to determine the features of the pricing strategy that affects the effectiveness of enterprise management. The research methodology is based on the use of general scientific and specific methods, in particular: analysis and synthesis, induction and deduction, modeling, systematization and generalization. The scientific novelty of the obtained results lies in the substantiation of the pricing policy of the enterprise, which is formed within the general strategy of the enterprise and includes the pricing strategy and pricing tactics. The article defines that in general the company’s strategies are developed at four different organizational levels: corporate, business, functional and operational. It is determined that the pricing strategy should take into account the needs of consumers and ensure long-term satisfaction of these needs through the optimal combination of internal strategy of the enterprise and the parameters of the external environment in the long-term marketing strategy. It was found that the pricing policy is implemented through pricing strategies. The efficiency of the pricing policy of enterprises is studied, which largely depends on the principles used during its formation. Conclusions. Pricing is one of the most complex and responsible sections of management. Currently, a significant number of entrepreneurs do not fully possess the theoretical and practical knowledge of the complex pricing mechanism for goods and services. As a result, in the process of entrepreneurial activity serious miscalculations are allowed in substantiating the price level, which affects the final financial results, in some cases leads to significant losses and sometimes to bankruptcy of the enterprise. Цель статьи состоит в определении особенностей ценовой стратегии, влияющей на эффективность управления предприятием. Методология исследования базируется на использовании общенаучных и специфических методов, в частности: анализа и синтеза, индукции и дедукции, моделирования, систематизации и обобщения. Научная новизна полученных результатов заключается в обосновании ценовой политики предприятия, которая формируется в рамках общей стратегии предприятия и включает ценовую стратегию и ценовую тактику. Выводы. ценообразование относится к одному из наиболее сложных и ответственных разделов управления. В настоящее время значительная часть предпринимателей не в полной мере владеет знаниями сложного механизма ценообразования на товары и услуги. В результате в процессе предпринимательской деятельности допускают серьезные просчеты при обосновании уровня цен, что сказывается на конечных финансовых результатах, в ряде случаев ведет к существенным убыткам, а иногда и банкротству предприятия.