Browsing by Author "Kozlovska, Larysa"
Now showing 1 - 20 of 21
Results Per Page
Sort Options
Item Global transformations of the national educational discourse (terminological paradigm)(Wydawnictwo Akademii Polonijnej w Czestochowie «Educator», 2018) Kozlovska, Larysa; Козловська, Лариса Степанівна; Козловская, Лариса Степановна; Tereshchenko, Svitlana; Терещенко, Світлана Іванівна; Терещенко, Светлана ИвановнаThe article contains the analysis of the acute linguistic issues of the innovations in the terminological paradigm of modern educational discourse. The authors specify new lexical groups of the research discourse and the most productive ways of their upgrading. The role of the educational lexis modernization as a factor of enriching modern Ukrainian vocabulary is highlighted.Item Intergration language courses in vocational training of economists(Wydawnictwo Akademii Polonijnej w Czestochowie «Educator», 2017) Kozlovska, Larysa; Козловська, Лариса Степанівна; Козловская, Лариса СтепановнаThe article focuses onthe professional component of educational paradigm. The author proves that it is essential to change the content of a particular educational paradigm from knowledge transfer to education based on competences focused on the actual process. It is essential for the students to form intercultural competence combining different strategies of linguistic behavior in native and foreign languages, appropriately use knowledge of communication strategies and tactics of professional communication.Item The Terminological Tolerance Concept for Economic Media Discourse: The Ukrainian Words vs Borrowed Words(Atlantis Press, 2020-03-23) Kozlovska, Larysa; Козловська, Лариса Степанівна; Козловская, Лариса Степановна; Tereshchenko, Svitlana; Терещенко, Світлана Іванівна; Терещенко, Светлана Ивановна; Malevych, Lesya; Dziuba, Maiia; Krasnopolska, Nataliia; Краснопольська, Наталія Леонідівна; Краснопольская, Наталия Леонидовна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Олена Вадимівна; Ткаченко, Елена ВадимовнаThe study presents an analysis of the economic segment of contemporary media discourse, which not only reproduces professional information in various genres, but also actively influences the formation of new linguistic trends. One of the most foreground phenomena in the Ukrainian media is to find a permanent balance between national and foreign-language lexical units as an indisputable factor in maintaining the adequate level of linguistic tolerance in a multicultural environment. There are controversial views on the degree of internationalization for the terms that are the main carriers of special information in the economic media texts; such a controversity is based on the attempts to maximize the use of the national linguistic resource and to borrow the instruments that will facilitate effective international scientific communication. The article analyzes the correlation of foreign languages and the specific terms in an economic media text, identifies possible causes of terminological imbalance, and emphasizes on the normative aspect of the foreign language lexemes’ functioning. The analysis of the group questionnaire results makes it possible to predict that terminological tolerance at the level of a media text and a communication participant can be achieved if we take into account substantive, national-cultural, and regulatory factors.Item Виклики і можливості трансформації економіки освіти в моделі повоєнного відновлення України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена Вадимовна; Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Козловская, Лариса Степановна; Лісняк, Наталія Іванівна; Lisniak, Nataliia; Лисняк, Наталья ИвановнаСтаттю присвячено оцінюванню перспектив якісної трансфо- рмації економіки освіти України під час повоєнного відновлення. Оцінено схильність населення України інвестувати в підвищення освітнього рівня й уточнено уподобання щодо форматів навчання як важливі передумови оно- влення структури джерел фінансування вищої освіти та розвитку системи мотивів і стимулів до підвищення її економічної ефективності. Вихідну ін- формацію отримано за результатами вибіркового опитування постраждалих від воєнних дій. Теоретичною базою роботи стали дослідження, присвячені визначенню ролі накопичення людського капіталу в розширенні масштабів та оновленні структури національного виробництва. Виявлено високий потенціал розширення платоспроможного попиту на короткострокові програми підготовки, що будуть реалізовані за активною участю потенційних роботодавців, адже 33,0 % загальної чисельності респо- ндентів планують змінювати професію, що зумовлює додатковий попит на освітні послуги. Вагомі резерви розширення платоспроможного попиту на освітні послуги пов’язано з пропозицією достатньо гнучких режимів доступу до навчальних програм, що дають змогу залучити тих потенційних клієнтів, які прагнуть навчатися, але не можуть реалізовувати це бажання через зумовлені війною обмеження можливостей. За даними вибірки, ця група становить 31,1 % серед усіх респондентів і 29,7 % серед респондентів, що вже мають диплом про вищу освіту. У довгостроковій перспективі цей показник характеризує приблизні масштаби потенційного розширення ринку освітніх послуг для закладів вищої освіти: це колишні клієнти, що планують продовжити навчання. The article is devoted to the evaluating of prospects for the Ukrainian education economy qualitative transformation in the process of post-war recovery. In particular, the propensity of the Ukrainian population to invest in raising the level of education is assessed and the preferences for educational formats are specified, as an important prerequisite for updating the structure of higher education’s funding sources and the relative system of motives and incentives to increase its economic efficiency. The initial information was obtained based on the results of a sample survey conducted among the population of Ukraine affected by the war. The theoretical basis of the work was researches devoted to determining the role of the accumulation of human capital in the processes of expanding and updating the structure of national production. A high potential of expanding the solvent demand for short-term training programs, which will be provided with the active participation of potential employers, has been revealed, because 33.0% of the total number of respondents plan to change their profession, which mainly causes additional demand for educational services. Significant reserves for the expansion of the solvent demand on educational services are associated with the supply of sufficiently flexible modes of access to educational programs, which will allow attracting those customers’ potential, who wish to begin education, but cannot realize this desire due to the limitations of opportunities caused by the war. According to the sample, this group comprises 31.1% of all respondents and 29.7% of respondents who already have a higher education diploma. In the long term, this indicator characterizes the approximate size of the likely expansion of the educational services market for higher education institutions — at least, these are former clients who plan to continue their studies.Item Візуально-словесна модель успішної презентації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-04) Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Козловская, Лариса Степановна; Супрунюк, Галина Михайлівна; Supruniuk, Halyna; Супрунюк, Галина МихайловнаItem Довіра як фактор національної безпеки країни(Mykolas Romeris University, 2019) Кулага, Ірина Володимирівна; Kulaga, Iryna; Кулага, Ирина Владимировна; Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Козловская, Лариса Степановна; Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена ВадимовнаItem Епітет як компонент лексико-семантичного поля «час» у поетичній мові Ліни Костенко(Міжнародний гуманітарний університет, 2023) Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Козловская, Лариса СтепановнаУ статті досліджено епітетну парадигму в структурі лексико-семантичного поля «час» у поетичних текстах Ліни Костенко, чиє мовна практика є знаковим феноменом в українському культурному просторі останніх пів сторіччя. У художніх текстах представлена авторська картина світу, що корелює з екстралінгвальними (культурними, соціальними, історичними тощо) умовами їхнього створення. На рівні дослідження мовостилю своєрідними конкретизаторами мистецького світосприймання та світорозуміння можуть стати епітетні сполуки, адже за ними виразно простежуємо ще й історію літературної мови в певний період її розвитку. Теорія епітета як поліфункціонального елемента художнього опису детально випрацювана в багатьох лінгвістичних дослідженнях. Епітет у текстах Л. Костенко так само є одним з продуктивних образотвірних та експресивно-оцінних засобів, певним механізмом творення художньо-естетичної реальності, індивідуального художньо-словесного моделювання світу, зокрема в лексико-семантичному полі «час». Визначено тематичні групи означень цього поля із стрижневими семами ‛тривалість’ (довгий час, короткі ночі, коротка мить), ‛температура’ (холодна зима, гаряче літо, тепле літо, холодний ранок, прохололі дні, пекучий день), ‛метеохарактеристика’ (сонячний день, місячний вечір, темна ніч), ‛колір’ (блакитний ранок, сивий день, день золотий, золота (золотава) осінь), ‛звук’ (надвечір’я дзвінке, тихий вечір). У поезіях Л. Костенко навколо назв часу виформувано значний корпус автологічних (безобразних) означень, які можуть відновлювати притаманну їм образність та оцінність. Найбільш кількісну групу автологічних епітетів становлять власне-темпоральні означення, які вказують на співвіднесеність із певним відтинком часу, так само автологічний характер мають означення із семою ‘температурний режим’. Спостережено, що в проаналізованих часових дистрибутах активно використані колірні номінації на зразок чорний, білий, синій, блакитний (голубий), сірий, золотий, чия текстотвірна активність визначена і належністю до основних чи периферійних сегментів спектра, і складними асоціативними зв’язками, реалізованими в конкретних віршових контекстах. На перетині зі складниками лексико-семантичних мікрополів «зовнішній портрет людини» та «психологічний портрет людини» виявлено антропоморфні епітети, які засвідчують кілька типів персоніфікаційних перенесень на підставі актуалізації різних ознак. Підтверджено високу активність часоназв в епітетному словнику Л. Костенко, де авторка розширює означальні контексти, увиразнюючи художню деталь. Поглиблений аналіз таких мовних структур-конкретизаторів мовомислення авторки водночас сприятиме осягненню національної мовно-естетичної репрезентації категорії часу. The article examines the paradigm of epithet in the structure of the lexico-semantic field of time in the poetic texts of Lina Kostenko, whose linguistic practice has been a significant phenomenon in the Ukrainian cultural space of the 2nd half of the 21st century. Kostenko’s artistic texts present her vision of the world which correlates with the extralinguistic (cultural, social, historical, etc.) conditions of their creation. At the level of the analysis of the poet’ stylistics, the epithet compounds can be regarded as the concretizers of the artistic perception of the world and the implicit ways of specifying the historical background and the details of Ukrainian literary language of the above period of its development. A plethora of linguistic studies have been conducted to explore the role of the epithet as a polyfunctional element of artistic description. The epithet in L. Kostenko's texts is also one of the productive image-creating and expressiveevaluative means, a certain mechanism of creating artisticaesthetic reality, individual artistic-verbal modeling of the world, in particular in the lexico-semantic field of time. The thematic groups of meanings of this field are defined with the core semes of «duration» (long time, short nights, short moment), «temperature» (cold winter, hot summer, warm summer, cold morning, cool days, scorching day), «weather conditions» (sunny day, moonlit evening, dark night), «color» (blue morning, gray day, golden day, golden (golden) autumn), «sound» (ringing evening, quiet evening). To our mind, in the poems of L. Kostenko, a significant corpus of autologous (uncharacteristic) meanings is formed around the names of time, which can restore their inherent imagery and value. The most quantitative group of autologous epithets consists of proper-temporal meanings, which indicate correlation with a certain period of time, as well as autologous meanings with the term «temperature regime». Observed that in the analyzed time distributions, color nominations such as black, white, blue, cyan, gray, gold are actively used, whose text-creating activity is determined by belonging to the main or peripheral segments of the spectrum, and complex associative relationships realized in specific verse contexts. Our research has specified a variety of anthropomorphic epithets found at the intersection of the lexico-semantic microfields, such as «the portrait of a person’s appearance» and «the psychological portrait of a person». It proves that some types of figurative personification are based on the actualization of various features. The vocabulary of L. Kostenko's epithets contains a huge number of the compounds related to the category of time in which the author combines the contextual meanings with certain artistic details. An in-depth analysis of such linguistic structures, concretizers the author's linguistic philosophy, thus, contributing to the understanding of the national linguistic and aesthetic representation of the category of time.Item Заголовок в медийном контенте национальной лингвокультуры(Белорусский государственный университет, 2018-04-26) Козловская, Лариса Степановна; Kozlovska, Larysa; Козловська, Лариса СтепанівнаItem Комунікативна культура як складник професійної компетентності майбутнього економіста(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025-01-24) Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, LarysaItem Концепт «самотність» у поетичній мовотворчості кінця ХХ – початку ХХІ століття(Інститут української мови НАН України, 2021) Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Козловская, Лариса Степановна; Дядченко, Ганна ВікторівнаУ статті здійснено аналіз вербалізаторів концепту «самотність» у мові української поезії кінця ХХ – початку ХХІ століття. Доведено його важливість як компонента лінгвопсихологічного портретування людини-сучасника. Простежено актуальні для поетичного моделювання стану самотності мовообрази із просторовою, кількісною та аудіальною семантикою. Наголошено, що конкретизація абстракту «самотність» активно відбувається в семантичних площинах «природа» і «побут», зі зниженням оцінності в останньому сегменті. Продуктивність окреслених напрямків образотворення підтверджують персоніфіковані структури з лексичним центром «самотність». Серед інших показових засобів схарактеризовано образні сполуки-описи психоемоційного стану самотності, розгорнуті до рівня мікротексту. Відзначено, що проаналізовані образні структури засвідчують підвищену увагу сучасних авторів до словесно-художнього окреслення стану самотності.Item Лінгвосвіт сучасної фахової комунікації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Колеснікова, Ірина Анатоліївна; Kolesnikova, Iryna; Колесникова, Ирина Анатольевна; Краснопольська, Наталія Леонідівна; Krasnopolska, Nataliia; Краснопольская, Наталья Леонидовна; Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Козловская, Лариса Степановна; Малевич, Леся Дмитрівна; Malevych, Lesia; Товстенко, Вікторія Ростиславівна; Tovstenko, Viktoriia; Товстенко, Виктория Ростиславовна; Ярошевич, Ірина Арнольдівна; Yaroshevych, Iryna; Ярошевич, Ирина АрнольдовнаПредставлена монографія є спробою відповісти на актуальні питання сучасного дискурсу: у чому суть терміна як основної одиниці професійної мови, якими є і можуть бути тренди сучасного фахового спілкування, чи варто шукати баланс між своїм і чужим в епоху глобалізаційних зрушень і міжкультурних бар’єрів. Статті унаочнюють багаторічні дослідницькі інтереси авторок, охоплюють різні аспекти наукової номінації в спеціальних підмовах. Ця книга присвячена лінгвістичним параметрам сучасної професійної комунікації, тому буде цікавою і науковцям, що опікуються загальними термінознавчими проблемами й актуальними практичними рекомендаціями щодо унормування мови фаху, і викладачам, що постійно шукають відповіді на термінологійні питання зі своєї практики, і студентам, що прагнуть удосконалити культуру фахової мови. This monograph is an attempt to find the answers for topical issues of modern discourse: what is the essence of the term as a basic unit of professional language, what trends in modern professional communication are and can be, whether it is worth to seek a balance between the native and foreign in view of advances in the globalization era and merging boundaries between cultures. The articles highlight the authors’ long-term research interests and cover various aspects of the scientific nomination in special subtexts. This book is dedicated to the linguistic parameters of modern professional communication. Therefore, it will be interesting both for the researchers dealing with general terminological problems and relevant practical guidelines for standardization of the language used in the specialty, and teachers who are constantly looking for answers to terminological issues in their practice, and students seeking to improve their professional language culture.Item Лінгвософія часу в сучасній українській поезії(Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, 2023) Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Козловская, Лариса СтепановнаУ статті досліджено систему лексико-семантичних часопозначень у сучасних поетичних текстах. Розглянуто зреалізовані в авторських текстах засоби вербалізації семантики часу. Визначено домінантні метафоричні моделі «час – людина», «час – простір», «час – природа», у якій виокремлено мікромоделі «час – рослина», «час – тварина», «час – птах», «час – вода». Акцентовано, що в цих образних структурах відбувається мовно-естетична репрезентація часономенів. Спостережено традиційну сполучуваність часоназв у дієслівних і генетивних метафорах водночас із суттєвим оновленням образного слововживання. Підтверджено підвищену увагу авторів до епітета як одного з найбільш активних засобів поетичної антропоморфізації в системі лінгвоестетичних конкретизаторів абстрактної семантики часу. Introduction. In the process of the development of Ukrainian linguistics, the scholars have demonstrated their persistent interest in the linguistic tools for describing time as a fundamental ideological and mental category. The structuralist approaches to the semantic means and expressions used to actualize time dominating at the end of the 20th century, have been substituted by the scientific priorities with the emphasis on cognitive, linguo-cultural and, therefore, linguosophic facets of acquiring knowledge about time and its linguistic descriptors. Purpose. The purpose of the article is to specify and describe the means of verbalizing the semantics of time in modern Ukrainian poetic texts. Results. Modern Ukrainian poetic texts regularly demonstrate that the term time conveys not only the direct meaning recorded in lexicographical sources but also implies numerous concretizers which segment, correlate, and describe both the general concept of time and its various aspects. In such a context, the observed regularity seems quite logical, as it is the poetic texts that verbalize the motif/theme of time flow whereas the verbs with the semantics of movement are the linguistic means of transmitting the main functional and aesthetic charge. The analysis of large literary bulk gives us the reason to state that poetic description of the onset / completion and course of certain time periods is closely related to its verbal characteristics. Additionally, the vague temporal semantics of these texts is verbalized by the images that belong to the metaphorical models «time – space», «time – human being», «time – nature». These models are characterized by the high level of artistic anthropomorphism, yet with the radical occasional modernization of the stereotyped verbal formulas. The revealed trend to specify and actualize the vague semantics of time seems equally interesting and promising. Moreover, it is quite productively supported by the wide use of the metaphors related to the sphere of human everyday life, genitive metaphors and similes. Conclusion. The linguistic cognitions of the authors of the analysed poetic texts confirm the compatibility of the traditional linguistic symbols used to denote time with the diverse artistic and figurative verbalizers of it. The most productive types of creating metaphors are found at the intersection of the following conceptual spheres time – human being, time – nature (bird, animal, plant, water, wind), time – space. A new reading of the modern poetic dictionary is a promising direction for the actualization of the linguistic and cultural identity of Ukrainians. In the poetry of the war period, modernization of the linguistic descriptors of the category of time becomes obvious, as the dominant models give way to the original author's aesthetic and representative time markers, which reflect deep existential shifts in the worldview of modern readers.Item Мовно-професійна модель освіти в економічному університеті(Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 2016-03-16) Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Козловская, Лариса СтепановнаУ статті представлена апробована в неспеціальному вищому навчальному закладі мовна модель професійної освіти. Схарактеризовані зміст та навчальні завдання кожної мовної дисципліни, визначено їх місце в освітній парадигмі економічного університету. The article deals with the description of the concept of teaching languages at professionally oriented higher educational establishments. The author outlines the curriculum, specifies the aims and objectives of linguistic disciplines in the paradigm of an academic process at an economic university.Item Модель мовної освіти у вимірі національної самоідентичності(Mykolas Romeris University, 2018) Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Козловская, Лариса Степановна; Терещенко, Світлана Іванівна; Tereshchenko, Svitlana; Терещенко, Светлана ИвановнаУ статті акцентовано увагу на мовній моделі освіти у вищій школі України, актуалізовано значення рідної державної мови як головного чинника в саморозвитку особистості студента, його національній та міжкультурній самоідентифікації. Проаналізовано різні складники цієї моделі, визначено їх роль і місце в системі професійної підготовки майбутніх фахівців. Наголошено на необхідності різновекторного, відповідно до фахової підготовки студента, вивчення української мови як необхідного складника фахової і культурної комунікації.Item Стажування викладачів КНЕУ в університетах Литви(Інститут вищої освіти ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Козловская, Лариса Степановна; Кулага, Ірина Володимирівна; Kulaga, Iryna; Кулага, Ирина ВладимировнаItem Студентські творчі проекти в парадигмі українськомовної освіти майбутніх економістів(Харківський національний економічний університет імені С. Кузнеця, 2016) Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Козловская, Лариса СтепановнаItem Толерантная языковая личность как составляющая культурно-корпоративного кода экономического университета(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2015-04-22) Козловская, Лариса Степановна; Kozlovska, Larysa; Козловська, Лариса СтепанівнаItem «І життя моє котиться, ніби колесо» (образні порівняння в поетичних текстах Сергія Жадана)(Інститут української мови Національної академії наук України, 2017) Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Козловская, Лариса СтепановнаУ статті проаналізовано індивідуально-авторське вживання порівнянь у поетичних текстах С. Жадана. Розглянуто особливості лексичної семантики та формально-граматичної організації порівняльних зворотів, їх ефективність як стилістичного засобу в ідіостилі сучасного українського поета. The individual author’s expression of idea of similes and their frequency of repetition in poetic texts by S. Zhadan has been analyzed. Peculiarities of lexical semantics and formal and grammatical organization of comparative expressions have been considered; their effectiveness as of a stylistic instrument in the writer’s theme of up-todate Ukrainian poet has been studied. Selected groups of comparative rotations for the syntactic role in the sentence, which create the appropriate color of the author’s micro and macro textures.Item Індустрія мовних послуг: економічний профіль локалізації ІТ-продуктів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2025) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Федоренко, Руслан Миколайович; Fedorenko, Ruslan; Федоренко, Тетяна Олександрівна; Fedorenko, TetianaУ статті досліджено явище локалізації як класичний складник сучасної індустрії мовних послуг. Економічними агентами цього сегмента суспільної діяльності є компанії, що надають лінгвальні послуги, та їх покупці, фахівці-перекладачі, організації зі стандартизації, постачальники технологій та ін. Спостережено, що сьогодні ця індустрія швидко адаптується до глобальних трендів цифрової епохи, де особливо начасними є взаємообернені тренди — кроскультурна комунікація та збереження націєідентичності. Визначено, що локалізація є актуальним інструментом бізнес-стратегії підприємства, оскільки забезпечує відповідність пропонованої комерційної інформації національним і культурним особливостям авдиторії. Запропоновано огляд основних етапів створення українськомовного контенту програмної продукції. Акцентовано, що українська мова має достатні внутрішньолінгвальні ресурси для збільшуваних запитів наукової номінації в досліджуваній сфері. Проаналізоване чинне в Україні інституційне середовище, зокрема щодо українськомовної локалізації, та зауважено, що наявні в ньому прогалини спричиняють нехтування великими компаніями адаптації власного продукту до культурних вимог місцевого ринку. Виявлено основні проблеми, з якими стикаються споживачі неякісного продукту локалізації: можливе ігнорування мовних звичок і культурних уподобань споживчої аудиторії, небажання фінансувати додаткові витрати щодо найму кваліфікованих перекладачів, необхідність локалізувати позатекстові елементи програмного продукту тощо. Оцінено важелі економічного впливу локалізації на структуру витрат окремого підприємства і ринку в цілому. Спрогнозовано збільшуваний попит на засоби локалізації як мовно-економічного інструменту бізнес-стратегії підприємства. Поглиблений аналіз співвідношення можливостей штучного інтелекту та традиційного людського ресурсу розкриє перспективи вдосконалення цього процесу та підвищення довіри споживачів до конкретного продукту чи послуги. The article examines the phenomenon of localization as a classic component of the modern language services industry. The economic agents involved in this segment of social activity are companies providing language services and their customers, translation specialists, standardization organizations, and technology providers. Today, this industry is rapidly adapting to the global trends of the digital era, where the reciprocal trends of cross-cultural communication and preservation of national identity are especially timely. The article determines that localization is a relevant tool for an enterprise's business strategy, as it ensures that the proposed commercial information corresponds to the national cultural characteristics of the audience. A summary of the main steps concerned with creating content in Ukrainian for software products is presented. It is emphasized that the Ukrainian language possesses adequate intralinguistic resources to meet the growing demands of scientific terminology in the relevant field. The authors thoroughly analyze the current institutional environment in Ukraine, particularly regarding Ukrainian-language localization, and note that the gaps in it cause large companies to to neglect to adapt their products to the cultural requirements of the local market. The main problems consumers face with a low-quality localization product are identified: possible disregard for the consumer audience's language habits and cultural preferences, unwillingness to finance additional costs of hiring qualified translators, and the need to localize non-textual elements of a software product. The effects of localization on a company's cost structure and the overall market are analyzed. Additionally, there is a forecast for the increasing demand for localization tools, which serve as both a linguistic and economic component of a business's strategy. An in-depth analysis of the correlation between the capabilities of artificial intelligence and traditional human resources will reveal the prospects for improving this process and increasing consumer confidence in a particular product or service.Item Інтерактивність як ознака сучасних занять з мовних дисциплін(Харківський національний аграрний університет імені В. В. Докучаєва, 2018-04-06) Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Козловская, Лариса Степановна