Browsing by Author "Vlasova, Inna Volodymyrivna"
Now showing 1 - 20 of 28
Results Per Page
Sort Options
Item Venture capital: definition and main characteristics(ООО «Научный мир», 2015) Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Інна Володимирівна; Власова, Инна ВладимировнаIn this paper we describe definition and main characteristics of venture capital.Item Автономія закладів вищої освіти: аналіз ключових європейських і міжнародних документів(Інститут вищої освіти НАПН України, 2018) Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна ВладимировнаАкадемічна свобода, інституційна автономія та повага до верховенства закону у відносинах між державними органами, закладами вищої освіти та студентами є необхідними для демократичних суспільств і розглядаються як фундаментальні цінності Європейського простору вищої освіти. Уряди європейських країн визнають університетську автономію як передумову успішного розвитку вищої освіти. Європейська Комісія відзначає як пріоритет створення нових рамок для університетів, що характеризуються підвищеним рівнем автономії та підзвітності. Рада Європейського Союзу підтверджує цей підхід і встановлює прямий взаємозв’язок між автономією та здатністю університетів відповідати очікуванням суспільства. Міжнародні експерти підкреслюють безпосередній зв’язок між інституційною спроможністю закладів вищої освіти, здатністю до ідентифікації, визначення та розбудови власного інституційного профілю та автономією університетів. З’ясовано сутність і значення автономії у сфері вищої освіти. Показано, що автономія закладів вищої освіти відіграє важливу роль у стратегічних позиціях і деклараціях на європейському і загальносвітовому рівні, що підтверджено відповідними документами. З’ясовано складові автономії університетів (інституційної), а саме академічна, фінансова, організаційна та кадрова автономія. Проаналізовано рівень університетської автономії в країнах Європи на основі аналізу її складових. Встановлено, що університети є найбільш незалежними щодо вирішення питань кадрової, академічної, організаційної та фінансової автономії. Україна займає позицію майже в кінці «середнього низького» кластеру систем, що засвідчує існування сфер, в яких автономія є обмеженою. Academic freedom, institutional autonomy and respect for the rule of law in relations between public authorities, higher education institutions and students are essential to democratic societies, and can be considered as the fundamental values of the European Higher Education Area. The European Governments have recognized the university autonomy as a precondition for the successful development of higher education. The European Commission notes as a priority the creation of a new framework for universities that are characterized by increased levels of autonomy and accountability. The Council of the European Union confirms this approach and establishes a direct relationship between autonomy and the ability of universities to meet the expectations of society. International experts emphasize the direct link between the institutional capacity of higher education institutions, the ability to identify and develop their own institutional profile and the autonomy of universities. The necessity and role of autonomy in the sphere of higher education is determined. Autonomy of higher education institutions plays an important role in the strategic positions and declarations at the European and world level. It is confirmed by the relevant documents. The autonomy of universities (institutional) consists of the academic, financial, organizational and personnel autonomy. The level of university autonomy in Ukraine and European countries is analyzed on the basis of its components. Author designates that universities are the most independent in solving issues of personnel, academic, organizational and financial autonomy. Ukraine takes a position almost at the end of the «middle-low» cluster of systems, which testifies to the areas existence in which autonomy is limited.Item Автономія університету: теоретичний аспект(Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, 2018) Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна ВладимировнаЗ’ясовано роль освіти у тому числі вищої як державної послуги та суспільного блага. Визначено особливості вищої освіти як державної послуги. Наведено економічний та політичний підходи до розмежування категорій «суспільне» і «приватне» у сфері вищої освіти. З’ясовано, автономія стосується самоврядування. Важливою проблемою у сфері вищої освіти є досягнення балансу між державною підтримкою та автономією університетів, а також визначення форм і меж автономії університетів в умовах ринкової економіки. Здійснено порівняльний аналіз підходів вітчизняних та зарубіжних вчених до поняття «автономія університетів». Introduction. The role of education, including higher education as a state service and public good is determined. The features of higher education as a state service are defined. The economic and political approaches for distinction of «public» and «private» categories in higher education are presented. It is found out that the definition «autonomy» is related to self-governance. An important problem in higher education is to achieve a balance between the state regulation and institutional autonomy, as well as to determine the forms and limits of the university autonomy in a market economy following the social equity principles. Purpose. The aim of the article is to find out the essential characteristic of the concept of «university autonomy» and its components on the basis of Ukrainian and foreign scientific works analysis. Results. The studies on the university autonomy of Ukrainian scientists are devoted to the problems in higher education management, analysis of the higher education essence and role in social and economic development; education funding, including higher education; the relationship of university autonomy with the notions of higher education quality, accountability and social responsibility. Foreign scientists are analyzing of the institutional autonomy as a whole or its components. Originality. Education is a public service which is intended to the consumer and market. Its characteristics are: intangibility: education can be said to be fulfilling the need for learning, acquiring knowledge-providing an intangible benefit; perishability: production and consumption are simultaneous activities; inseparability: there is a necessity for the service provider to be present when the service is to be performed and consumed. Conclusion. A comparative analysis of the approaches of Ukrainian and foreign scientists to the concept of «universitу autonomy» is carried out. On the basis of critical analysis, the author establishes that there are such definitions as «аcademic freedom», «autonomy», «institutional autonomy or university autonomy» in Ukrainian and foreign literature. The components of university autonomy are organizational, academic, personnel, financial autonomy. There are not a wellcoordinated and unified approach to the explanation of the university autonomy definition in the Ukrainian and foreign scientific literature.Item Арт-інвестиції як альтернативний напрям інвестування(Черкаський навчально-науковий інститут Університету банківської справи, 2016) Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна Владимировна; Делех, Ірина Валентинівна; Deleh, Iryna Valentinivna; Делех, Ирина ВалентиновнаДосліджено світовий арт-ринок з погляду його привабливості для інвестиційних вкладень. Наведено порівняльну характеристику ефективності інвестицій у різні категорії активів. Розглянуто антикваріат як альтернативний інвестиційний актив. Виокремлено особливості інвестування в предмети антикваріату.Item Асиметрія інформації в дослідженні інформаційної прозорості фінансових установ(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016-04) Юркевич, Оксана Миколаївна; Yurkevich, Oksana; Юркевич, Оксана Николаевна; Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна ВладимировнаItem Банківські інновації в Україні: сучасні тенденції та перспективи(Київський інститут банківської справи, 2018-05-23) Безпалий, Р. В.; Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна ВладимировнаItem Бюджетно-податкові інструменти стимулювання інноваційної діяльності в Україні(ООО «Научный мир», 2014-12) Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна Владимировна; Юркевич, Оксана Миколаївна; Yurkevich, Oksana; Юркевич, Оксана НиколаевнаУ роботі розглядають бюджетні та податкові інструменти стимулювання інноваційної діяльності в Україні.Item Венчурний капітал як особлива форма капіталу(Черкаський навчально-науковий інститут Університету банківської справи, 2015) Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна ВладимировнаСистематизовано підходи до визначення економічного змісту венчурного капіталу. Розглянуто функції та роль венчурного капіталу в інноваційному розвитку економіки країни.Item Глобальный рынок венчурных инвестиций: состояние и тенденции развития(Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля, 2014-02-12) Власова, Инна Владимировна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Інна ВолодимирівнаВ статье изложены результаты анализа развития мирового рынка венчурных инвестиций, проанализированы отдельные показатели по некоторым странам мира. Исследованы посткри- зисные тенденции развития мирового рынка венчурных инвестиций, рассмотрена отраслевая структура венчурных инвестиций и их распределение по стадиям инвестирования венчурного капитала.Item До питання визначення інвестиційної безпеки та чинників впливу на неї(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2015-10) Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна Владимировна; Юркевич, Оксана Миколаївна; Yurkevich, Oksana; Юркевич, Оксана НиколаевнаItem Економічна автономія університетів: досвід Великої Британії(ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», 2019) Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна ВладимировнаЕкономічна автономія університетів є важливим аспектом забезпечення економічного розвитку університетів. Проаналізовано економічні аспекти імплементації нового Закону «Про вищу освіту і наукові дослідження» 2017 р. Великої Британії в частині аналізу умов та видів фінансової підтримки зареєстрованих закладів (провайдерів) вищої освіти, джерел фінансування вищої освіти, встановлення розмірів студентських фінансових внесків як оплати навчання. З’ясовано поняття «інституціональна автономія закладів (провайдерів) вищої освіти», що містить свободу закладів (провайдерів) вищої освіти в рамках закону здійснювати оперативне управління ефективно та компетентно; визначати зміст конкретних курсів та способу їх викладання, контролю та оцінки; визначати критерії прийому студентів, а також відбору, призначення та звільнення викладацького складу та застосовувати ці критерії у конкретних випадках; піддавати сумніву і випробуванню отримані знання; висувати нові ідеї та спірні або небажані судження, не наражаючи себе на ризик втрати роботи або привілеїв з боку закладів (провайдерів). Встановлено, що гранти університетам надаються за рахунок студентських внесків (tuition fee), тобто оплати навчання та кредитів на утримання (maintenance loans), а також грантів на підтримку студентів (maintenance grants), що надаються урядом через державну організацію Student Loans Company (SLC), Компанію з надання кредитів студентам. Розподіл обсягів фінансових ресурсів між університетами здійснюється на основі формули фінансування. Проаналізовано стан сектора вищої освіти Великої Британії у 2016–2017 рр. та показники фінансової автономії університетів Сполученого Королівства у 2017 р., що характеризують високий рівень фінансової автономії університетів у Сполученому Королівстві. University economic autonomy is an important aspect of an economic development assuring of universities. The economic aspects of the implementation of the UK Higher Education and Research Act 2017 in the context of conditions and types of financial support for registered higher education institutions (providers), sources of funding for higher education, and tuition fees are students’ financial contribution setting have been analyzed. Concept «institutional autonomy of higher education providers» means the freedom of higher education providers within the law to conduct their day to day management in an effective and competent way; to determine the content of particular courses and the manner in which they are taught, supervised and assessed; to determine the criteria for the selection, appointment and dismissal of academic staff and apply those criteria in particular cases; to determine the criteria for the admission of students and apply those criteria in particular cases; to question and test received wisdom, and to put forward new ideas and controversial or unpopular opinions, without placing themselves in jeopardy of losing their jobs or privileges they may have at the providers. It is determined that grants are awarded to universities through tuition fees and maintenance loans, as well as maintenance grants provided by the government through the Student Loans Company (SLC). The allocation of financial resources between universities is based on the funding formula. The state of the UK higher education sector in 2016-2017 and the indicators of university financial autonomy in the United Kingdom in 2017 have been analyzed, which characterize the high level of financial autonomy of universities in the United Kingdom. Экономическая автономия университетов является важным аспектом обеспечения экономического развития университетов. Проанализированы экономические аспекты имплементации нового Закона «О высшем образовании и научных исследованиях» 2017 г. Великобритании, а именно проанализированы условия и виды финансовой поддержки зарегистрированных учреждений (провайдеров) высшего образования, источники финансирования высшего образования, установление размеров студенческих финансовых взносов как оплаты обучения. Выяснено определение понятия «институциональная автономия учреждений (провайдеров) высшего образования» как свободы заведений (провайдеров) высшего образования в рамках закона осуществлять оперативное управление эффективно и компетентно; определять содержание конкретных курсов и способов их преподавания, контроля и оценки; определять критерии приема студентов, а также отбора, назначения и увольнения преподавательского состава и применять эти критерии в конкретных случаях; подвергать сомнению и испытанию полученные знания; выдвигать новые идеи и спорные или нежелательные суждения, не подвергая себя риску потери работы или привилегий со стороны учреждений (провайдеров). Установлено, что гранты университетам предоставляются за счет студенческих взносов (tuition fee), то есть оплаты обучения и кредитов на содержание (maintenance loans), а также грантов на поддержку студентов (maintenance grants), предоставляемых правительством через государственную организацию Student Loans Company (SLC), Компанию по предоставлению кредитов студентам. Распределение объемов финансовых ресурсов между университетами осуществляется на основе формулы финансирования. Проанализированы состояние сектора высшего образования Великобритании в 2016–2017 гг. и показатели финансовой автономии университетов Соединенного Королевства в 2017 г., которые характеризуют высокий уровень финансовой автономии университетов в Соединенном Королевстве.Item Заощадження населення як інвестиційний ресурс економіки(Київський інститут банківської справи, 2016) Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна ВладимировнаЗ’ясовано роль заощаджень домогосподарств у розвитку економіки, розглянуті етапи трансформації заощаджень в інвестиції, проаналізовано динаміку обсягу заощаджень домашніх господарств у її частки у ВВП.Item Злиття/укрупнення університетів за умов розширення економічної автономії(Інститут вищої освіти НАПН України, 2018) Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна ВладимировнаГлобалізація, інтернаціоналізація, масовизація вищої освіти, інтеграція і конкуренція університетів посилюють необхідність розроблення стратегії розвитку вищої освіти щодо забезпечення автономії закладів вищої освіти, одночасно з посиленням включеності університетів у розвиток економіки регіонів на основі оптимізації і концентрації всіх ресурсів. Одним із можливих механізмів стає процес злиття/укрупнення закладів вищої освіти. З’ясовано сутність понять «злиття/укрупнення (mergers)»та «співпраця (collaboration)». Визначено чинники процесу злиття/укрупнення на системному та інституційному рівнях. На системному рівні чинниками активізації процесу злиття/укрупнення є наступні: ефективність та стійкість системи вищої освіти, міжнародна конкуренція (більш стійкі та конкурентоспроможні інституції з високою якістю вищої освіти у міжнародному співтоваристві), поділ праці. На інституційному рівні – ринкова позиція університету в регіональному, національному та міжнародному контексті, покращення якості вищої освіти, конкурентоспроможності університетів. Для закладів вищої освіти, які є фінансово вразливими, злиття/укрупнення є стратегією виживання, для фінансово стійких закладів метою є диференціація, підвищення продуктивності або очікування, що більший розмір призведе до економії ресурсів завдяки економії на масштабі. Досліджено типи та види злиття/укрупнення закладів вищої освіти. До типів віднесено: добровільні (voluntary) та недобровільні (involuntary), односекторні та крос-секторні (single and cross-sectoral), двох та більше партнерів (two and multi-partner), на основі подібних та різних академічних профілів, а також злиття/укрупнення, націлені на федеральну або унітарну структуру. До видів відносять: горизонтальні, вертикальні, на основі диверсифікації, конгломератні. Проаналізовано особливості процесів злиття/укрупнення у Швеції, де цей процес ініційовано «знизу-вгору» та Уельсі, де процес злиття/укрупнення ініційовано «згори-вниз». Для успішної реалізації цих процесів потрібним є здійснення належного економічного обґрунтування, підготовка Меморандуму про взаєморозуміння, проведення комплексного аудиту закладів, підготовка плану та стратегії реалізації процесу злиття/укрупнення. Globalization, internationalization, mass higher education, integration and competition of universities enhance a necessity of development of a new higher education strategy to ensure university autonomy, while strengthening universities’ engagement in a regional economy by optimizing and concentrating all resources. University merger is one possible mechanisms of this process assurance. The essence of merger and collaboration terms is found out. The institutional and system-level reasons for mergers have been defined. Reasons for activation process of mergers at the system-level are: efficiency and sustainability of higher education system, international competition (more stable and competitive institutions with high quality of higher education in the international community), division of labour. At the institutional level they are: university market position of in regional, national and international contexts, increased quality of higher education, and increased competitiveness of universities. Among higher education institutions that are financially vulnerable, merger is a survival strategy. Among financially healthy institutions the aim of mergers is differentiation, performance enhancement, or in the expectation that greater size will yield cost savings through economies of scale. The types and kinds of mergers of higher education institutions are investigated. Types of mergers include: voluntary and involuntary, single-sector and cross-sectoral, two-partner and multipartner, similar and different academic profile, mergers aimed at a federal or unitary structure. There are kinds of mergers: horizontal, vertical, diversification and conglomerate. Features of mergers in Sweden, where this process is initiated «bottom up» and in Wales, where merger is initiated «top-down» have been analysed. It is necessary to make proper feasibility study, prepare a Memorandum of Understanding, conduct a due diligence of institutions, prepare a merger delivery plan and implementation strategy for successful merger implementation.Item Особливості фінансування інноваційної сфери в розвинених країнах світу(Київський національний торговельно-економічний університет, 2009) Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна ВладимировнаItem Оцінка інвестиційної привабливості об’єктів інвестування(Науково-дослідний інститут Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, 2014) Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna VolodymyrivnaВ статті автором досліджено зміст понять «інвестиційна привабливість» та «інвестиційний клімат», виокремлено рівні комплексної оцінки інвестиційної привабливості об’єктів інвестування. Оцінено інвестиційну привабливість України на макроекономічному рівні шляхом аналізу динаміки міжнародних інвестиційних рейтингів країни.Item Предпосылки и проблемы развития венчурного бизнеса в Украине(ООО «Научный мир», 2013) Власова, Инна Владимировна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Інна ВолодимирівнаВ данной работе рассматривается предпосылки и проблемы развития и активизации венчурного бизнеса в Украине.Item Проблеми формування та заходи поліпшення інвестиційного клімату в Україні(Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, 2014-04) Кундеревич, Наталія Миронівна; Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна ВладимировнаItem Підходи до оцінки привабливості об’єктів інвестування(Укртехінформ, ЦДПІН ім. Г.М. Доброва НАН України, 2014) Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna VolodymyrivnaВ статті автором виокремлено рівні комплексної оцінки інвестиційної привабливості об’єктів інвестування, визначено підходи до оцінки інвестиційної привабливості регіонів (галузей). Оцінено інвестиційну привабливість України на макроекономічному рівні за показниками індексів потенціалу та фактичного залучення прямих іноземних інвестицій.Item Реформування вищої освіти в контексті Болонського процесу(Херсонський державний університет, 2019) Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна ВладимировнаItem Фінансова автономія університетів: досвід Канади(Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2019) Власова, Інна Володимирівна; Vlasova, Inna Volodymyrivna; Власова, Инна ВладимировнаЗдійснено аналіз нормативно-правового забезпечення у сфері вищої освіти Канади. Встановлено, що політика у сфері вищої освіти є децентралізованою. Вищу освіту розглядають як ключову сферу державних інвестицій в еконо- мічний і соціальний розвиток країни. Виявлено відмінності між провінціями, а саме у сфері законодавчого забезпечення вищої освіти (університети діють відповідно до Закону про сектор вищої освіти, про університетську систему, регу- люються окремими законами). Існують специфічні особливості бухгалтерського обліку у провінціях на основі урядо- вого контролю за діяльністю університетів, що впливає на можливість університетів приймати фінансові рішення. З’ясовано, що у провінції Британська Колумбія університети не мають право брати позики, продавати активи, підпи- сувати колективні договори, встановлювати заробітну плату керівному складу або відкривати нові академічні програ- ми без схвалення Уряду. Уряди провінцій визначають розмір фінансової підтримки для закладу вищої освіти, прямо або опосередковано впливають або контролюють університетські рішення щодо рівня оплати навчання. Університетам дозволено збільшувати доходи шляхом стягнення значно більших зборів із іноземних студентів. Основними джерелами доходу канадських університетів є гранти Уряду та плата за навчання, але баланс між ними варіюється залежно від провінції. Розглянуто модель фінансування університетів у провінції Онтаріо. Модель містить три основних компо- ненти: Базове фінансування набору студентів через Базовий операційний грант (Basic Operating Grant), що має на меті забезпечити рівень стабільності та передбачуваності й дозволяє університетам здійснювати довгострокове планування; фінансування результатів діяльності базується на ключових показниках ефективності Key Performance Indicators (KPIs) (показник питомої ваги випускників, рівень зайнятості впродовж шести місяців і двох років після закінчення навчання); цільові гранти. The analysis of legislative support of higher education of Canada is carried out. It was defined, that higher education policy is decentralized. Higher education is seen as a key area of public investment in the economic and social development of the country. Differences between provinces in the area of legislative support of higher education are identified. They are universities operate in accordance with the Law on the Higher Education Sector, the University System, and they are regulated by separate laws. There are specific features of accounting in the provinces based on government control over the activities of universities, which affects the ability of universities to make financial decisions. It was defined, that universities in province British Columbia are not allowed to borrow, sell assets, sign collective agreements, set salaries to administrative staff, or open new academic programs without government approval. Provincial governments determine the amount of financial support for a higher education institution, directly or indirectly influence or control university decisions regarding tuition rates. Universities are allowed to increase revenue by charging much higher fees for international students. Government grants and tuition fees are the main sources of income for Canadian universities, but the balance varies between provinces. The funding model for universities in Ontario has been investigated. This model include three main components. They are Basic funding of student enrollment through a Basic Operating Grant, which aims to provide stability and predictability and enable universities to make long term planning; performance-based funding is based on the Key Performance Indicators (KPIs) (graduates, employment rate for six months and two years after graduation); targeted grants.