2020 рік

Permanent URI for this community

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/35420

Browse

Browsing 2020 рік by Subject "330.341.1"

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Диджіталізація як основа розвитку smart-економіки в глобальному просторі
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Каленюк, Ірина Сергіївна; Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, Iryna
    Безпрецедентне поширення інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) виступає визначальним процесом становлення Smart-економіки, корінним чином змінює технологічний базис і всю систему економічних відносин у суспільстві. Колосальне прискорення всіх трансакцій трансформує всі взаємодії, механізми та інструменти реалізації економічної діяльності. Під впливом активізації уваги до екологічних і соціальних проблем від нових технологій уже вимагається розумне керування всіма пов’язаними з ними процесами. Залежність соціально-економічного розвитку країн не стільки від ресурсних, скільки від технологічних, інноваційних чинників зумовлює особливу актуальність процесів диджіталізації для кожної країни. Міжнародними організаціями велика увага приділяється аналізу поширення процесів диджіталізації на рівні окремих країн, регіонів, глобальному рівні. Проведений аналіз дозволив виявити наступні тенденції: у країнах світу скорочується споживання фіксованими телефонами, стрімко зростає кількість користувачів мобільного зв’язку та Інтернету, кількість домогосподарств з комп’ютерами та домашнім доступом до Інтернету. Разом з тим, у світі залишаються великі диспропорції щодо доступу до сучасних ІКТ. Україна займає середні позиції серед країн світу щодо охоплення населення Інтернетом і мобільним зв’язком, але відстає за показниками більш високоякісних послуг. Поширення ІКТ у глобальних торгових потоках наочно спостерігається в структурі виробництва, структурі світової торгівлі, зростанні частки знаннємісткої продукції. Частка знаннємісткої та технологічно насиченої продукції є найвагомішою у торгівлі товарами і становить майже третину світового ВВП. Найвищу частку (15 % ВВП) мають комерційні наукоємні послуги — бізнес, фінансові та інформаційні. Такі наукомісткі сектори, як освіта та охорона здоров’я займають друге місце (9 % ВВП). До інтелектуальноємних секторів економіки з 2018 року відносять також і виробничі галузі середнього та високотехнологічного виробництва (автотранспорт, електричні машини та обладнання, хімічні речовини, за винятком фармацевтичних препаратів, залізничного та іншого транспортного обладнання), на які припадає частка в 4 % ВВП. Високотехнологічні виробничі галузі — літаки та космічні апарати; комунікації; комп’ютери; фармацевтичні препарати; напівпровідники; інструменти для випробувань, вимірювань та контролю — мають частку 2 %. На глобальному рівні ставиться питання про необхідність прискорення цифрових інноваційних екосистем з метою забезпечення цифрової трансформації. Дослідження МСЕ показали, що в основі інноваційного розриву між країнами лежить цифровий розрив. Саме тому основними цілями визначено посилення можливостей країн щодо інтеграції інновацій в галузі ІКТ у свої національні програми розвитку та сприяння культурі інновацій. The unprecedented spread of information and communication technologies (ICT) is a defining process in the formation of the Smart-economy, radically changing the technological basis and the entire system of economic relations in society. The colossal acceleration of all transactions transforms all interactions, mechanisms and tools for the implementation of economic activity. Under the influence of increasing attention to environmental and social issues, new technologies are already required to intelligently manage all related processes. The dependence of socio-economic development of countries not so much on resources as on technological, innovative factors determines the special relevance of digitalization processes for each country. International organizations pay great attention to the analysis of the spread of digitalization processes at the level of individual countries, regions, and the global level. The analysis revealed the following trends: the consumption of fixed telephones is declining in the countries of the world, the number of mobile and Internet users is growing rapidly, the number of households with computers and home access to the Internet is growing. At the same time, there are still large disparities in the world regarding access to modern ICT. Ukraine ranks middle among the world’s countries in terms of Internet and mobile coverage, but lags behind in terms of higher quality services. The spread of ICT in global trade flows is clearly observed in the structure of production, the structure of world trade, the growing share of knowledge-intensive products. The share of knowledge-intensive and high-technological products is the most important in trade in goods and accounts for almost a third of world GDP. The highest share (15 % of GDP) has commercial science-intensive services — business, financial and information. Science-intensive sectors such as education and health care rank second (9 % of GDP). The intellectually intensive sectors of the economy from 2018 also include medium and high-tech industries (vehicles, electrical machinery and equipment, chemicals, excluding pharmaceuticals, railway and other transport equipment), which account for 4 % of GDP. High-tech industries — aircraft and spacecraft; communications; computers; pharmaceuticals; semiconductors; instruments for testing, measurement and control — have a share of 2 %. At the global level, there is a question of the need to accelerate digital innovation ecosystems in order to ensure digital transformation. ITU research has shown that the innovation gap between countries is based on the digital divide. That is why the main goals are to strengthen the capacity of countries to integrate ICT innovation into their national development programs and promote a culture of innovation.
  • Thumbnail Image
    Item
    Удосконалення діяльності підприємства на основі логістики
    (ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Городецька, Т. Б.; Horodetska, T.; Іващенко, А. Г.; Ivashchenko, А.
    У статті запропоновано методичний підхід, який визначає економічну результативність оптимізаційної процедури. Вона виражається через транспортний виграш — потенційне зменшення маршруту перевезення продукції порівняно з початковою схемою транспортування. З урахуванням відстані між підприємством виробником — ТОВ «Тростянецький м’ясокомбінат» — та пунктами поставок крупнооптових партій товарів, а також зважаючи на обсяги однієї поставки, автором запропоновано оптимальну маршрутиризацію фізичного розподілу за критерієм мінімуму витрат. У ході проведення наукового дослідження було визначено, що за сучасних умов на результативність роботи виробничого підприємства значною мірою впливають саме транспортні витрати. Тому є потреба в оптимізації транспортних потоків. Запропоновано структурно-логічну схему процесу вибору ресурсозберігаючої технології при організації перевезень вантажів дрібними партіями у міському сполученні для мясопереробного підприємства. Такий механізм забезпечить виконання ключових правил логістики та сприятиме, в подальшому, нарощуванню власного автотранспортного парку. Економічна результативність оптимізаційної процедури виражається через транспортний виграш — потенційне зменшення маршруту перевезення продукції в порівнянні з початковою схемою транспортування. За сформованими чотирма кільцевими маршрутами транспортний виграш склав 2260 км. При тарифі перевезення в середньому 18 грн/км (за даними операторів ринку), економія затрат загальна склала 40 680 грн. The article proposes a methodical approach that determines the economic efficiency of the optimization procedure. It is expressed through transport gain — a potential reduction in the route of transportation of products compared to the initial transport scheme. Taking into account the distance between the manufacturing company — Trostyanetsky meat-packing plant LLC — and the delivery points of large-scale consignments of goods, as well as considering the volumes of one delivery, the author proposed the optimal routing of physical distribution by the criterion of minimum cost. In the course of scientific research it was determined that in modern conditions the productivity of the production enterprise is largely influenced by transport costs. Therefore, there is a need to optimize traffic flows. The structural-logical scheme of the process of choosing the resource-saving technology for the organization of cargo transportation in small lots in the city connection for the meat processing enterprise is proposed. Such a mechanism will ensure compliance with the key rules of logistics and further enhance its own fleet of vehicles. The economic efficiency of the optimization procedure is expressed through the transport benefit — a potential reduction in the route of transportation of products compared to the initial scheme of transportation. For the four ring routes formed, the transport gain was 2260 km. With an average fare of 18 UAH / km (according to market operators), the total cost savings amounted to 40680 UAH.