Випуск № 46

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/34062

Browse

Browsing Випуск № 46 by Subject "330.1:378"

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив організаційних процесів на ефективне використання і охо- рону ґрунтової системи
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Белинська, Світлана Михайлівна; Belinska, Svitlana; Белинская, Светлана Михайловна; Горлачук, Валерій Васильович; Horlachuk, Valery; Горлачук, Валерий Васильевич; Лазарева, Олена Володимирівна; Lazarieva, Olena; Лазарева, Елена Владимировна
    У статті розкрито теоретико-методологічні засади формування і реалізації еколого-економічної політики в умовах поширення процесів економічної глобалізації. Проаналізовано першопричини еколого-економічної і соціальної кризи у сільськогосподарському землекористуванні. Обґрунтовується, що потенційні можливості системи ґрунту розкриваються лише у гармонійному поєднанні його внутрішнього і зовнішнього середовища. Зазначено, що ґрунт потрібно розглядати як матеріальну систему, яка має свою структуру, організацію, якісні характеристики, а не тільки як поверхневий шар землі. Тільки у взаємодії внутрішнього і зовнішнього середовища (світло, тепло, волога, повітря, рельєф, час, антропогенні впливи на систему ґрунту) ґрунт набуває такої властивості як родючість. Доведено, що сутнісною складовою енергоресурсу ґру нту є гумус як фактор регулювання всіх процесів у ґрунті. Це вказує на необхідність досягнення умови балансу витрат енергетичного потенціалу ґрунту – гумусу на формування урожаю біомаси і надходження енергії ґрунту із зовнішнього середовища завдяки органічній складовій. Запропонована унікальна модель управління енергоресурсом системи ґрунту. Розроблено підходи до гармонійного поєднання внутрішнього і зовнішнього середовища шляхом науково обґрунтованої структури посівних площ, урожайності сільськогосподарських культур, які дозволяють знайти «золоту середину» між витратами гумусу і його нагромадженням. Historical experience shows that organization in artificial material systems adjusts them to the internal harmonious development, to the harmonious development between systems and environmental factors. Disorganization, on the other hand, destroys systems and their internal content, breaks ties with the external environment. In this regard, a great responsibility rests with the person, whose balanced actions should regulate the positive and negative processes in systems, subsystems and the environment. That is, care must be taken to ensure that system failures, at least, do not exceed the critical limit, as such a system may perish irreversibly. Theoretical and methodological bases of formation and realization of ecological and economic policy in the conditions of distribution of processes of economic globalization are investigated. The root causes of ecological, economic and social crisis in agricultural land use are analyzed. It is substantiated that the potential of the soil system is revealed only in the harmonious combination of its internal and external environment. It is noted that the soil should be considered as a material system that has its own structure, organization, quality characteristics, and not just as a surface layer of earth. Only in the interaction of internal and external environment (light, heat, moisture, air, relief, time, anthropogenic influences on the soil system) the soil acquires such a property as fertility. It is proved that the essential component of soil energy is humus as a factor in regulating all processes in the soil. This indicates the need to achieve a balance of costs of energy potential of the soil - humus for the formation of biomass crops and soil energy from the environment due to the organic component. A unique model of energy management of the soil system is proposed, which fully provides an answer to overcoming the ecological crisis of the soil. Approaches to the harmonious combination of internal and external environment through a scientifically sound structure of sown areas, crop yields, which allow to find the "golden mean" between the consumption of humus and its accumulation. It has been proven that with the growth of livestock per unit area of arable land there is no correlation with the growth of soil energy. It is claimed that as the number of animals per unit area of arable land increases, the energy content of the soil decreases, which is different from the generally accepted judgments of scientific assets and practitioners of agricultural production. Исследованы теоретико-методологические основы формирования и реализации эколого-экономической политики в условиях расширения процессов экономической глобализации. Проанализировано первопричины эколого-экономического и социального кризиса в сельскохозяйственном землепользовании. Обосновывается, что потенциальные возможности системы почвы раскрываются лишь в гармоническом объединении ее внутренней и внешней среды. Отмечено, что почву необходимо рассматривать как материальную систему, которая имеет свою структуру, организацию, качественные характеристики, а не только как поверхностный слой земли. Только во взаимодействии внутренней и внешней среды (свет, тепло, влажность воздуха, рельеф, время, антропогенные влияния на систему почвы) почва приобретает такое свойство как плодородие. Доказано, что существенной составляющей энергоресурса почвы является гумус как фактор регулирования всех процессов в почве. Это указывает на необходимость достижения условия баланса потерь энергетического потенциала почвы – гумуса на формирование урожая биомассы и поступление энергии почвы из внешней среды благодаря органической составляющей. Предложена уникальная модель управления энергоресурсом системы почвы, которая в полной мере дает ответ на преодоление экологического кризиса почвы. Разработаны подходы к гармоническому сочетанию внутренней и внешней среды путем научно обоснованной структуры посевных площадей, урожайности сельскохозяйственных культур, которые позволяют найти «золотую средину» между потерями гумуса и его накоплением. Доказано, что с увеличением поголовья животных на единицу площади пашни отсутствует корреляционная связь для достижения цели возрастания энергоресурса почвы. Утверждается, что с увеличением поголовья животных на единицу площади пашни уменьшается содержание энергоресурса почвы, что отличается от общепринятых суждений научного актива и практиков сельскохозяйственного производства.