Теоретичні та методичні аспекти оцінювання зисків від підвищення лояльності персоналу

Loading...
Thumbnail Image
Date
2016
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Abstract
Визначено, що в умовах інноваційної економіки посилюється значущість не тільки компетентностей, а й лояльності працівника до певного роботодавця та підприємства. Обґрунтовано концептуальні засади, що визначають сутність поняття «лояльність персоналу». Встановлено, що поняття «лояльність персоналу» характеризує загальну тенденцію у поведінці та ставленні працівників до роботодавця, керівника, колег по роботі та організації загалом. Запропоновано низку методичних засобів та інструментів для визначення впливу лояльності працівників на результати праці. Виокремлено напрями посилення лояльності персоналу до підприємства: добір потенційно лояльних працівників, формування кадрової політики, спрямованої на закріплення на підприємстві лояльних працівників, посилення лояльності працівників, які володіють рідкісними знаннями та винятковими компетентностями.
In the article it is determined that in the conditions of innovative economy the importance of not only the competencies but also the loyalty of the employee to a certain employer and enterprise is increased. The purpose of the paper is to define the substantive characteristics, which reveal the essence of staff loyalty, its importance for an enterprise and to clarify theoretical and methodical aspects of estimation of benefits from improvement of staff loyalty. Conceptual positions revealing the essence of the «staff loyalty» concept have been formulated. It has been determined that «staff loyalty» concept characterizes a general tendency of employees’ behavior and their attitude to employer, manager, colleagues and the enterprise. Indicators of staff loyalty include staff turnover, abidance of work discipline, psychosocial climate, etc. It has been proposed methodical tools and instruments for determination of the impact of employees’ loyalty on the labor efficiency. Because a level of employees’ loyalty to the enterprise is one of the factors of improving of the labor efficiency, it is important to strengthen a staff loyalty in human resource management. It has been defined directions of strengthening of staff loyalty to the enterprise: the selection of potentially loyal staff, working out of personnel policy aimed at retention of loyal employees on the enterprise and strengthening a staff loyalty, especially outstanding qualified employees who have unique knowledge and competences.
Определено, что в условиях инновационной экономики повышается значимость не только компетентностей, а и лояльности работника к определенному работодателю и предприятию. Обоснованы концептуальные положения, определяющие сущность понятия «лояльность персонала». Установлено, что понятие «лояльность персонала» характеризует общую тенденцию в поведении и отношении работников к работодателю, руководителю, коллег по работе и организации в целом. Предложен ряд методических средств и инструментов для определения влияния лояльности работников на результаты труда. Выделены направления повышения лояльности персонала к предприятию: отбор потенциально лояльных работников, формирования кадровой политики, направленной на закрепление на предприятии лояльных работников, повышение лояльности работников, обладающих редкими знаниями и исключительными компетентностями.
Description
Keywords
лояльність, лояльність персоналу, зиски, оцінювання зисків, результати праці, loyalty, staff loyalty, benefits, estimation of the benefits, labor efficiency, лояльность, лояльность персонала, выгоды, оценка выгод, результаты труда
Citation
Цимбалюк С. О. Теоретичні та методичні аспекти оцінювання зисків від підвищення лояльності персоналу / С. О. Цимбалюк // Соціально-трудові відносини: теорія і практика : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України ; ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана» ; Ін-т соц.-труд. відносин ; редкол.: А. М. Колот (голова) [та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2016. – Вип. 2. – С. 30–39.