Show simple item record

dc.contributor.authorШаров, Олександр Миколайович
dc.date.accessioned2018-11-13T09:13:30Z
dc.date.available2018-11-13T09:13:30Z
dc.date.issued2018
dc.identifier.citationШаров О. Економічна дипломатія як симбіоз науки та політики / Шаров Олександр // Міжнародна економічна політика. – 2018. – № 1. – С. 63–87.uk
dc.identifier.issn1811-9824
dc.identifier.urihttps://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/26269
dc.description.abstractВ статті дано визначення самої суті економічної дипломатії як науки міжнародних економічних відносин і засобу здійснення зовнішньоекономічної політики держави, що представляє собою сукупність невійськових практичних заходів, прийомів і методів (з переважанням економічних над політичними), які застосовуються з урахуванням конкретних умов і характеру вирішуваних завдань. Автор також розглядає її основні елементи – об’єкти, суб’єкти, функції, – та місце економічної дипломатії в системі міжнародних відносин. Це дозволяє ідентифікувати економічну дипломатію у якості окремого напрямку економічної науки, для якої характерні категорії нижчого рівня (похідної від таких понять як економіка, економічна система – з одного боку та міжнародні відносини і дипломатія – з іншого). Критеріальними ознаками економічної дипломатії виступає належність до сфери міжнародних економічних відносин та сфери зовнішньоекономічної політики держави; застосування переговорів як основного інструмента облаштування мирними засобами міждержавних економічних стосунків; наявність інституту державних службовцівдипломатів, які безпосередньо ведуть переговори і виконують всі інші функції, передбачені статутом дипломатичної служби кожної держави. В результаті детального аналізу, автор доходить висновку, що економічна дипломатія перетворюється на специфічний напрямок економічних знань, своєрідний симбіоз економічної науки та політичної практики. З практичної точки зору,економічна дипломатія – це не просто альтернатива економічній війні. Вона не закінчується з початком такої війни, оскільки в сучасних умовах дипломатичні методи широко використовуються для потреб економічної боротьби (часто-густо, камуфлюючи її, особливо в умовах «гібридної війни»). Взаємозв’язок між політикою та економікою визначається правилом, який можна умовно назвати «законом міцної кави»: чим більш вагома економічна складова політики, тим вона сильніша та стабільніша (так саме, як кавовий напій міцніше і густіше, чим більше в ньому молотої кави). Пояснюється ж це тим, що економічні інтереси, як правило, більш довгострокові, прозорі (тобто, зрозумілі і викликають більше довіри) та побудовані на взаємних інтересах (в умовах вільної конкуренції). Розглянуто класифікацію видів економічної дипломатії (зокрема, вказано на значення енергетичної, екологічної та продовольчої дипломатії – як окремих напрямків економічної дипломатії) та проаналізовано її роль в системі сучасних міжнародних економічних відносин. Особливу увагу звернуто на роль економічної дипломатії в умовах глобалізації сучасної економіки, а також на зміни, які обумовлені сучасними глобалізацій ними процесами (зокрема, в царині інформаційного обміну), такими як виникнення «мережевої дипломатії».uk
dc.language.isoukuk
dc.publisherДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»uk
dc.subjectекономічна дипломатіяuk
dc.subjectекономічна політикаuk
dc.subjectміжнародні відносиниuk
dc.subjectглобалізаціяuk
dc.titleЕкономічна дипломатія як симбіоз науки та політикиuk
dc.typeArticleuk
dc.subject.udc327.82uk
dc.subject.udc339.972uk


Files in this item

Thumbnail

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record