Регіональні об’єднання в глобальній економіці

Abstract

У статті розглянуто сучасний стан, взаємозв’язки та перспективи розвитку основних регіональних об’єднань глобальної економіки. Визначено основні чинники розвитку регіональних об’єднань у другій половині XX ст. – на початку XXI ст.: закінчення Другої світової війни, запровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), завершення холодної війни між капіталістичними і соціалістичними країнами. Висвітлено провідну роль США у започаткуванні та розвитку інтеграційних процесів у Європі та Азії. Підкреслено роль «Плану Маршалла» у розвитку інтеграційних процесів та у досягненні американською національною валютою долара США статусу основної валюти міжнародних розрахунків. Відзначено, що через втрату західноєвропейськими країнами колоній у результаті національно-визвольної боротьби значно посилився вплив США і на країни Африки, Латинської Америки, Азії. Розкрито зв'язок інтеграційних процесів з утворенням двох військово-політичних блоків – капіталістичних та соціалістичних країн, НАТО і Організації Варшавського договору. Обрано і проаналізовано дев’ятнадцять регіональних і трансрегіональних об’єднань, які формують основу глобальної економічної системи на початку XXI століття. Серед досліджуваних об’єднань тринадцять є регіональними інтеграційними, які утворено на основі регіональних торговельних угод про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ), що належать до континентів Євразія, Північна і Латинська Америки, Африка; міжурядова організація ШОС; трансрегіональні інтеграційні об’єднання ТТП, РВЕП і ТТІП, трансконтинентальні об’єднання АТЕС і БРІКС. Найпотужнішим об’єднанням є НАФТА, найрозвиненішим – ЄС, спостерігається збереження провідної ролі у світовій економіці США і посилення ролі КНР, Індії, ЄС, Бразилії, а також загострення конкуренції між США і Китаєм у їхньому впливі на країни Азії, Латинської Америки та Африки. З одного боку, трансконтинентальні об’єднання ТТП, ТТІП та АТЕС сформовано з метою просування інтересів США, зміцнення їхньої провідної ролі у світовій економіці, в той час як, з іншого боку, трансрегіональне об’єднання РВЕП та глобальна ініціатива “Один пояс, один шлях” створено для посилення позицій КНР. Проект БРІКС реалізує інтереси провідних країн трьох континентів у їх відносинах з США і ЄС, для оптимізації яких пропонується система консенсусного регулювання глобальної економіки. У статті наголошується, що, з метою запобігання конфліктів і зіткнень, слід відмовитися від існуючої ідеології максимізації задоволення матеріальних потреб, яка через обмеженість ресурсної бази виробництва товарів та послуг завжди призводитиме до посилення нерівності.