Show simple item record

dc.contributor.authorКаленюк, Ірина Сергіївна
dc.contributor.authorKalenyuk, Iryna
dc.contributor.authorКаленюк, Ирина Сергеевна
dc.contributor.authorУнінець, Ірина Михайлівна
dc.contributor.authorUninets, Iryna
dc.date.accessioned2021-02-23T12:46:48Z
dc.date.available2021-02-23T12:46:48Z
dc.date.issued2020
dc.identifier.citationКаленюк І. С. Диджіталізація як основа розвитку smart-економіки в глобальному просторі / Каленюк Ірина С., Унінець Ірина М. // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана» ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2020. – Вип. 21. – С. 116–126.uk_UA
dc.identifier.issn2415-850x
dc.identifier.urihttps://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/35464
dc.description.abstractБезпрецедентне поширення інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) виступає визначальним процесом становлення Smart-економіки, корінним чином змінює технологічний базис і всю систему економічних відносин у суспільстві. Колосальне прискорення всіх трансакцій трансформує всі взаємодії, механізми та інструменти реалізації економічної діяльності. Під впливом активізації уваги до екологічних і соціальних проблем від нових технологій уже вимагається розумне керування всіма пов’язаними з ними процесами. Залежність соціально-економічного розвитку країн не стільки від ресурсних, скільки від технологічних, інноваційних чинників зумовлює особливу актуальність процесів диджіталізації для кожної країни. Міжнародними організаціями велика увага приділяється аналізу поширення процесів диджіталізації на рівні окремих країн, регіонів, глобальному рівні. Проведений аналіз дозволив виявити наступні тенденції: у країнах світу скорочується споживання фіксованими телефонами, стрімко зростає кількість користувачів мобільного зв’язку та Інтернету, кількість домогосподарств з комп’ютерами та домашнім доступом до Інтернету. Разом з тим, у світі залишаються великі диспропорції щодо доступу до сучасних ІКТ. Україна займає середні позиції серед країн світу щодо охоплення населення Інтернетом і мобільним зв’язком, але відстає за показниками більш високоякісних послуг. Поширення ІКТ у глобальних торгових потоках наочно спостерігається в структурі виробництва, структурі світової торгівлі, зростанні частки знаннємісткої продукції. Частка знаннємісткої та технологічно насиченої продукції є найвагомішою у торгівлі товарами і становить майже третину світового ВВП. Найвищу частку (15 % ВВП) мають комерційні наукоємні послуги — бізнес, фінансові та інформаційні. Такі наукомісткі сектори, як освіта та охорона здоров’я займають друге місце (9 % ВВП). До інтелектуальноємних секторів економіки з 2018 року відносять також і виробничі галузі середнього та високотехнологічного виробництва (автотранспорт, електричні машини та обладнання, хімічні речовини, за винятком фармацевтичних препаратів, залізничного та іншого транспортного обладнання), на які припадає частка в 4 % ВВП. Високотехнологічні виробничі галузі — літаки та космічні апарати; комунікації; комп’ютери; фармацевтичні препарати; напівпровідники; інструменти для випробувань, вимірювань та контролю — мають частку 2 %. На глобальному рівні ставиться питання про необхідність прискорення цифрових інноваційних екосистем з метою забезпечення цифрової трансформації. Дослідження МСЕ показали, що в основі інноваційного розриву між країнами лежить цифровий розрив. Саме тому основними цілями визначено посилення можливостей країн щодо інтеграції інновацій в галузі ІКТ у свої національні програми розвитку та сприяння культурі інновацій. The unprecedented spread of information and communication technologies (ICT) is a defining process in the formation of the Smart-economy, radically changing the technological basis and the entire system of economic relations in society. The colossal acceleration of all transactions transforms all interactions, mechanisms and tools for the implementation of economic activity. Under the influence of increasing attention to environmental and social issues, new technologies are already required to intelligently manage all related processes. The dependence of socio-economic development of countries not so much on resources as on technological, innovative factors determines the special relevance of digitalization processes for each country. International organizations pay great attention to the analysis of the spread of digitalization processes at the level of individual countries, regions, and the global level. The analysis revealed the following trends: the consumption of fixed telephones is declining in the countries of the world, the number of mobile and Internet users is growing rapidly, the number of households with computers and home access to the Internet is growing. At the same time, there are still large disparities in the world regarding access to modern ICT. Ukraine ranks middle among the world’s countries in terms of Internet and mobile coverage, but lags behind in terms of higher quality services. The spread of ICT in global trade flows is clearly observed in the structure of production, the structure of world trade, the growing share of knowledge-intensive products. The share of knowledge-intensive and high-technological products is the most important in trade in goods and accounts for almost a third of world GDP. The highest share (15 % of GDP) has commercial science-intensive services — business, financial and information. Science-intensive sectors such as education and health care rank second (9 % of GDP). The intellectually intensive sectors of the economy from 2018 also include medium and high-tech industries (vehicles, electrical machinery and equipment, chemicals, excluding pharmaceuticals, railway and other transport equipment), which account for 4 % of GDP. High-tech industries — aircraft and spacecraft; communications; computers; pharmaceuticals; semiconductors; instruments for testing, measurement and control — have a share of 2 %. At the global level, there is a question of the need to accelerate digital innovation ecosystems in order to ensure digital transformation. ITU research has shown that the innovation gap between countries is based on the digital divide. That is why the main goals are to strengthen the capacity of countries to integrate ICT innovation into their national development programs and promote a culture of innovation.uk_UA
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisherДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»uk_UA
dc.subjectдіджиталізаціяuk_UA
dc.subjectінформаційно-комунікаційні технологіїuk_UA
dc.subjectсоціально-економічний розвитокuk_UA
dc.subjectdigitalizationuk_UA
dc.subjectinformation and communication technologiesuk_UA
dc.subjectsocio-economic developmentuk_UA
dc.titleДиджіталізація як основа розвитку smart-економіки в глобальному просторіuk_UA
dc.title.alternativeDigitalization as a basis for the development of smart-economy in the global spaceuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
dc.subject.udc330.341.1uk_UA


Files in this item

Thumbnail

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record