Інфляція в Китаї у період економічних реформ 1980-х років: причини та результати

Loading...
Thumbnail Image
Date
2021
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДННУ “Академія фінансового управління”
Abstract
У статті досліджено розвиток інфляційних процесів у Китаї в період 1979–1989 рр., розкрито їх причини та результати. Зокрема, на основі аналізу статистичних даних встановлено, що інфляція в Китаї проявляється в ціновій і неціновій формі, а також має яскраво виражений директивний характер. Це означає, що навіть надмірні державні інвестиції можуть виступати її причиною. Розглянуто два способи реформування системи фіксованих цін: 1) послаблення всіх цін одночасно; 2) поступове послаблення цін, повільне їх коригування в напрямі ринку. Показано зв’язок між інфляцією та макроекономічними індикаторами, в т. ч. капітальними інвестиціями, заробітною платою й темпами економічного зростання. Описано три фази китайського феномену “ілюзії грошей”: ілюзія сильних грошей без інфляційних очікувань (1979–1984 рр.); послаблення грошової ілюзії з певними інфляційними очікуваннями (1985–1986 рр.); формування очікувань без грошової ілюзії (з 1988 р.). Проаналізовано спосіб використання інфляції для регулювання розподілу доходів населення. Визначено, що в результаті реформи державного сектору розподіл доходів став більш нерівномірним, у зв’язку з чим виникла несправедливість, а не просто нерівність. Для зменшення інфляційного тиску запропоновано розглядати монетарну політику як регулювання грошової пропозиції та стримування інфляції. The article studies the development of inflationary processes in China in the period 1979-1989, their causes and effects. In particular, based on statistical data analysis found that the inflation in China has a price and non-price expression and directive character. This means that even excessive public investment can cause inflation. It considered two ways of reforming the system of fixed prices. The first is the weakening of prices at the same time and the second, provides for a gradual weakening of prices, their slow adjustment in the direction of the market. The relationship between inflation and macroeconomic indicators, in particular, capital investments, wages and economic growth rates, is given. The inflation transmission mechanism of excess demand in China manifests itself due to overinvestment of state-owned enterprises, which leads to budget deficits and surplus issuance of the Yuan and causes inflation. There are three phases of the Chinese phenomenon of "money illusion": the illusion of strong money without inflationary expectations (1979-1984); weakening of the money illusion with some inflationary expectations (1985-1986); the formation of expectations without a monetary illusion (since 1988). Analyzed by the use of inflation for the regulation of income distribution. With the reform, income distribution has become more uneven. To some extent, this is a desirable outcome, but as public sector reform intensifies, there is injustice, not just inequality. Thus, the problem to be solved immediately is whether China can use inflation to regulate the distribution of income. Statistics show that per capita consumption in China in the late 1980s was only 640 Yuan. The proposed reduction in inflationary pressures views monetary policy as regulating the money supply and curbing inflation. Setting an inflation target is considered an effective tool to achieve the planned inflation rates. В статье исследовано развитие инфляционных процессов в Китае в период 1979–1989 гг., раскрыты их причины и результаты. В частности, на основе анализа статистических данных установлено, что инфляция в Китае проявляется в ценовой и неценовой форме, а также носит ярко выраженный директивный характер. Это означает, что даже чрезмерные государственные инвестиции могут выступать ее причиной. Рассмотрены два способа реформирования системы фиксированных цен: 1) ослабление цен одновременно; 2) постепенное ослабление цен, медленная их корректировка в направлении рынка. Показана связь между инфляцией и макроэкономическими индикаторами, в т. ч. капитальными инвестициями, заработной платой и темпами экономического роста. Описаны три фазы китайского феномена “иллюзии денег”: иллюзия сильных денег без инфляционных ожиданий (1979–1984 гг.); ослабление денежной иллюзии с некоторыми инфляционными ожиданиями (1985–1986 гг.); формирование ожиданий без денежной иллюзии (с 1988 г.). Проанализирован способ использования инфляции для регулирования распределения доходов населения. Определено, что в результате реформы государственного сектора распределение доходов стало более неравномерным, в связи с чем возникла несправедливость, а не просто неравенство. Для уменьшения инфляционного давления предложено рассматривать монетарную политику как регулирование денежного предложения и сдерживание инфляции.
Description
Keywords
інфляція, інфляційне таргетування, монетарна політика, Народний банк Китаю, споживчі ціни, економічна реформа, економічне зростання, inflation, target, monetary policy, People’s Bank of China, consumer prices, economic reform, growth, инфляция, инфляционное таргетирование, монетарная политика, Народный банк Китая, потребительские цены, экономическая реформа, экономический рост
Citation
Хохич Д. Г. Інфляція в Китаї у період економічних реформ 1980-х років: причини та результати / Д. Г. Хохич // Фінанси України. – 2021. – № 3. – C. 114–128.