Browse
Recent Submissions
Item Теоретичні засади та практика моніторингу регіональної політики ЄС(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2014-09-16) Олійник, Вікторія Володимирівна; Гончарова, Ольга Володимирівна; Oliinyk, Viktoriia; Honcharova, OlhaУ статті досліджено практику моніторингу та оцінки регіональної політики розвитку в Європейському Союзі, їх вплив на основні показники економічного та соціального розвитку як окремих регіоні, так і ЄС у цілому. Проведено аналіз розвитку практики моніторингу регіональної політики, ідентифікацію особливостей процесу моніторингу імплементації програм розвитку та основні етапи їх оцінки. Виявлено основні труднощі в організації системи моніторингу та оцінки досягнення цілей та координації регіональних програм. Охараткеризовано основні диспаритети економічного та соціального розвитку країн-членів ЄС у межах програм розвитку та визначено основні показники регіональних диспропорцій ЄС. Визначено засади, інструменти та механізми моніторингу регіональної політики ЄС. Проаналізовано зміни у парадигмі регіонального розвитку ЄС, щодо пріоритетів зосередження фінансових ресурсів та інструментів у політиці згуртування.Item Сценарії геоекономічного розвитку Азербайджанської Республіки(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2014-10-01) Гаджиєва, Чешмі Шамседдін кизи; Hajiyeva, CheshmiУ статті системно проаналізовано можливі сценарії геоекономічного розвитку Азербайджану в контексті мультиваріативності та багатовекторності існуючої парадигми економічного розвитку країни. Методологічні засади дослідження сформовані на основі «точок» перетину пари «постпозитивізм → постструктуралізм». Автором уперше науково обґрунтовано ключові моно- і поліфакторні сценарії розвитку Азербайджану на основі техногенної та еволюційної моделі конкурентоспроможності. Визначено інтегративний підхід до формування єдиного сценарію забезпечення високого конкурентного статусу країни та розширення зони її економічного впливу на Євразійському континенті на основі поліфакторного аналізу комплексу взаємозв’язків подій і процесів (революційних, політичних, соціальних, військових та ін.) у тріаді «країна → багатовимірний комунікаційний простір → світова економіка».Item Валютна стратегія конструктивізму у Казахстані(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2014-08-30) Луцишин, Зоряна Орестівна; Співак, Інна Віталіївна; Lutsyshyn, Zoryana; Spivak, InnaСтратегія конструктивізму є однією із найефективніших для країн, що знаходяться на перетині інтересів великих гравців у глобальній економіці. Сучасне валютне реформування та принципи позиціонування Казахстану можуть стати яскравим прикладом того, як потрібно проводити внутрішню політику забезпечення інтересів соціально спрямованої держави, включаючи дефініції валютного механізму. Всі заходи та дії центрального банку та уряду завжди були виважені, послідовні та передбачувані: дотримувалася логіка та економічне обґрунтування у курсовій політиці при паралельному проведенні лібералізації валютного ринку.Item Методологічний еклектизм у трактуванні сутності фінансової системи(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2014-08-18) Сніжко, Оксана Володимирівна; Snizhko, OksanaСтаття присвячена критичному аналізу конкуруючих концептуальних підходів до визначення сутності фінансової системи. Системоутворюючим елементом ресурсної концепції фінансової системи є розуміння фінансів як економічних відносин з формування, розміщення і використання фондів фінансових ресурсів з метою виконання функцій і завдань держави/підприємства та забезпечення умов розширеного відтворення. Згідно з цим підходом, поняття «фінансова система» є подальшим розвитком визначення фінансів і трактується як сукупність відносно відособлених, але взаємопов’язаних сфер і ланок відносин, у процесі яких утворюються і використовуються централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів. Інституційна концепція фінансової системи розглядає фінанси як соціальний інститут, що організовує визначені способи взаємодій між індивідами або їх окремими групами в суспільстві. Його цільове призначення — мінімізація трансакційних витрат, що виникають при обміні зобов’язальних вимог на реальні ресурси в економіці. За цим підходом під фінансовою системою розуміється сукупність засобів — фінансових інститутів і ринків, — які є результатом еволюції соціальних контрактів і за допомогою яких формуються та здійснюються міжчасові рішення і взаємодії, відбувається узгодження заощаджень та інвестицій в економіці. У статті показано, що альтернативні теоретичні моделі фінансової системи містять різнорідні за змістом і характером взаємозв’язків структурні елементи з різними властивостями. Розбіжності між ними стосуються: методологічного підходу до виокремлення якіс- них ознак, що визначають сутнісну природу і структуру фінансової системи; механізму формування і функціонування фінансових відносин; характеру розподілу і схеми руху фінансових ресурсів; характеру функцій фінансової системи в економічному середовищі; особливого механізму впливу фінансової системи на економічну систему. Враховуючи теоретико-методологічні відмінності між ресурсною та інституційною концепціями фінансової системи, автор пропонує розмежувати їх на дві теоретичні моделі — концепцію фінансової системи і концепцію системи фінансів.Item Структурна політика в умовах загострення міжнародної конкуренції(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2014-09-05) Шепетько, Роман Іванович; Bodrov, Volodymyr; Shepetko, RomanУ статті досліджено сутність та особливості структурної політики, проведено класифікацію її моделей і визначено можливості їх застосування за умов зростаючої міжнародної конкуренції. Розкрито основні складові структури економіки та напрями державної політики щодо їх модернізації. Запропоновано заходи із вдосконалення інструментів державного регулювання, проаналізовано чинники впливу на поліпшення структури економіки України та систематизовані пріоритетні цілі, що вимагають нагальної реалізації за умов загострення конкурентної боротьби на світових ринках. Досліджено питання важливості проведення комплексу державних функціональних і селективних заходів у вигляді матричної політики з метою захисту національних інтересів країни в контексті глобальних викликів.Item Пріоритет інвестиційної привабливості в політиці стійкого економічного зростання Великої Британії(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2014-07-21) Маркевич, Катерина Леонідівна; Yurchyshyn, Vasyl; Markevych, Kateryna; Юрчишин, Василь ВолодимировичУ статті розглянуто складові політики економічного зростання Великої Британії, базованої на глобальному зміцненні інвестиційної позиції країни. Визначено місце Великої Британії у системі міжнародних економічних відносин та її роль у ЄС шляхом порівняльного аналізу низки макроекономічних показників та складових зовнішньоекономічної діяльності. Розглянуто особливості зовнішньоекономічної політики країни, спрямованої на подолання дефіциту фінансових ресурсів та нарощування іноземних капіталів. Визначено чинники та складові подальшого залучення міжнародних фінансових ресурсів, що у перспективі позитивно позначиться на інвестиційній привабливості країни і забезпеченні стійкого економічного зростання та розвитку країни.Item Інтеграція розвитку шляхом реальної і технологічної конвергенції. Досвід Польщі і висновки для України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2014-09-06) Вожняк, Міхал Габрієль; Фіршт, Даріуш; Яблонскі, Лукаш; Woźniak, Michał G.; Firszt, Dariusz; Jabłoński, ŁukaszДана стаття є підсумком основних досягнень, втрат і вигід першої декади членства Польщі в ЄС. ЇЇ ціллю є формування пропозицій для Польської економічної політики на найближчі роки, а також й висновків для України, котра обирає в даний момент стратегію міжнародної економічної співпраці. В першій частині статті представлено емпіричний аналіз реальної і технологічної конвергенції Польщі з розвиненими країнами ЄС. З наведених даних випливає, що починаючи з 1994 року, коли розпочався процес інтеграції Польщі до ЄС, наша країна значно скоротила розрив у доходах і технологічне відставання по відношенню до ЄС. У період фінансової кризи Польща «почувала» себе краще аніж більшість європейських країн. У другій частині статті представлено спробу дати відповідь на питання про сучасні умови розвитку польської економіки. Показано, що економічні успіхи Польщі були зумовлені багатьма факторами: ендогенними і екзогенними, історичними та похідними з нинішніх дій. Однак можна припускати, що інтеграція з ЄС була важливим, позитивним фактором розвитку Польщі за останні 20 років. Велике значення мала також реалізація в Польщі економічних реформ і політика уряду, хоча й вони не були безпомилкові. В останній частині статті ідентифікуються проблеми, які нині стоять перед ЄС та окремими країнами-членами, у тому числі й перед Польщею в перспективі до 2020 року.Item Структурна динаміка внутрішньогалузевої торгівлі між Індією та Бангладеш у 1975–2010 роках(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2014-07-26) Сушил, Кумар; Sushil, Kumar; Шахід, Ахмед; Shahid, AhmedУ даній статті досліджено особливості розвитку внутрішньогалузевої торгівлі між Індією та Бангладеш протягом 1975–2010 рр. На основі розрахунку індексу Грубеля–Ллойда та взаємодоповнюваності торгівлі (TCI) авторами визначено пріоритетні галузі розвитку двосторонніх відносин між аналізованими країнами, зокрема видобувна промисловість, паливно-енергетичний комплекс та харчова промисловість. Використовуючи здобутки Рікардіанської теорії, в ході дослідження на основі динаміки показника виявлених порівняльних переваг (RCA) було визначено потенційно можливі напрямки посилення співробітництва між Індією та Бангладеш у легкій, нафто-хімічній і харчовій промисловості. На основі розробленої авторами прогностичної SMART-моделі запропоновано оптимальний сценарій трансформації існуючої системи митно-тарифного регулювання між аналізованими країнами, зокрема взаємного зменшення митного навантаження при торгівлі товарами автомобіле- та важкого машинобудування, а також хімічної галузі. Таким чином, глибша торгова інтеграція аналізованих країн на основі запропонованого дослідниками сценарію дозволить Індії та Бангладеш «капіталізувати» визначені торговельні переваги та диверсифікувати ризики кожного з її торгових партнерів у перспективі.