Ольшевська, Ірина ПетрівнаOlshevska, IrynaОльшевская, Ирина ПетровнаЛихолет, Сергій ІллічLykholet, SerhiiЛихолет, Сергей Ильич2023-10-032023-10-032023Ольшевська І. П. Міграційні процеси сучасності і українська міграційна криза: до проблеми спільного та специфічного [Електронний ресурс] / І. П. Ольшевська, С. І. Лихолет // Ефективна економіка : електр. наук. фах. вид. / Дніпр. держ. агр.-екон. ун-т. – Електрон. текст. дані. – Дніпро, 2023. – № 7. – Режим доступу: https://www.nayka.com.ua/index.php/ee/article/view/1855/1871. – Назва з титул. екрану.2307-2105https://ir.kneu.edu.ua:443/handle/2010/41148У статті розглядається широке коло питань, пов’язаних з міграційними процесами та їх сучасними тенденціями. Зокрема, зауважується на природі цього феномену, який може мати різні форми і масштаби свого прояву, правових механізмах його регулювання (легальна/нелегальна міграція), причинах та мотивах виникнення (економічні/позаекономічні фактори), контекстовій специфіці, темпоральній характеристиці та цільових орієнтирах. Значна увага зосереджена на розкритті причин української міграційної кризи, що викликана широкомасштабною агресією рф проти України і в результаті якої вітчизняні терени залишило близько 7-8-ми млн. громадян України. При цьому зазначається, що йдеться не тільки про найбільшу міграційну хвилю після Другої світової війни, в результаті якої 4-5 млн. осіб опинилися в країнах західної демократії, а й про те, що ця величезна кількість людей отримала всебічну підтримку, допомогу та сприяння з боку урядів та громадськості усіх країн, де тимчасово розселилися українці як втікачі від війни. Безпрецедентність цього шанобливого ставлення до вимушених переселенців з України на цивілізованому Заході пояснюється, насамперед, мотивами російської агресії, один з яких зводиться до настійливого бажання рф будь-що не допустити Україну до реалізації нею євроінтеграційних прагнень українського народу та унеможливити вступ України до НАТО. Наголошується, що російсько-українська війна не тільки спричинила міграційну кризу в Україні, зокрема, втрату державою величезного трудового та інтелектуального ресурсу як однієї із запорук її успішного розвитку, але і може стати своєрідним маркером адаптації українських громадян до європейських вимірів буття. Підсумовується, що з урахуванням всього комплексу допомоги (військової, фінансово-економічної, технічної, правової, гуманітарної тощо), що її отримує Україна в своїй боротьбі за свободу та незалежність, мова наразі може йти про ту українську міграційну потугу, яка з поверненням на рідні терени неабияк сприятиме подальшому цивілізаційному поступу української держави як у середньостроковій, так і далекостроковій перспективах. The article deals with a wide range of issues related to migration processes and its current trends. In particular, the author emphasizes the nature of this phenomenon, which may have different forms and scales of its manifestation, legal regulation (legal/illegal), causes and motives (economic/non-economic): natural disasters, military disasters, crises, diversity of contextual content, etc.; by temporal characteristics (three stages of adaptation), and parameters of countries' success (on the example of the USA, Great Britain and others). Special attention is paid to the target directions of migration flows that coincide/disincide with the interests of the host country, which may be objectively interested in using the resource potential of migrants as professionally competent or highly qualified specialists in various sectors of the national economy. The author focuses on the causes of the Ukrainian migration crisis caused by Russia's large-scale aggression against Ukraine, which led to the departure of 8 million people from Ukraine, of whom, according to various estimates, 4-5 million are currently residing in Western democracies. It is noted that this is not only the largest migration wave since the Second World War, but also that this huge number of people who were forced to leave their homes for various reasons received shelter, as well as comprehensive support, assistance and cooperation from the governments and publics of all countries where Ukrainians temporarily settled. An important aspect of this situation lies in the fact that the disaster of the Russian-Ukrainian war coincided with the European integration strategy of Ukraine's civilizational progress and is connected with Ukraine's constitutionally declared desire to become a NATO member. It is emphasized that the migration crisis in Ukraine has caused not only the loss of a huge labor resource by the State as one of the keys to Ukraine's successful development, but at the same time, it can become a kind of marker of adaptation of Ukrainian citizens related to the European integration choice. Taken together and taking into account the entire range of assistance (military, technical, legal, humanitarian, etc.) that Ukraine receives in its struggle for independence, we can now speak of the Ukrainian power that will greatly contribute to the civilizational progress of the Ukrainian state both now and in the future.ukміграціяміграційна кризабіженцішукачі притулкувнутрішньо переміщені особиміжрелігійні відносинитемпоральністьміграційна політикаmigrationmigration crisisrefugeesasylum seekersinternally displaced personsinterreligious relationstemporalitymigration policyArticle339.924: 331.556.4