Столярчук, Ярослава МихайлівнаStoliarchuk, YaroslavaІльницький, Денис ОлександровичIlnytskyi, DenysБаторшина, Аділя ФатехівнаBatorshyna, AdiliaКарпюк, Катерина ІванівнаKarpiuk, KaterynaХоманець, Володимир АнатолійовичKhomanets, Volodymyr2026-05-062026-05-062025Сценарії розвитку глобального фінансового сектору: озеленення, діджиталізація, інституціоналізація / Ярослава Столярчук, Денис Ільницький, Аділя Баторшина [та ін.] // Journal of Innovations and Sustainability : scientific journal / Innovations and Sustainability Academy ; [ed. board: L. Kucher (ed.-in-chief) et al.]. – Plovdiv, 2025. – Vol. 9, № 2. – P. 01.2367-8151https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/54441Мета. На основі узагальнення сценаріїв розвитку глобальної фінансової архітектури навести додаткові аргументи, які необхідно враховувати в теоретичних та практичних аспектах взаємодії країн у рамках глобального фінансового сектору (ГФС). Результати. Автори узагальнили ключові фінансові та кліматичні сценарії розвитку СГФ; продемонстрували необхідність функціональної та організаційної реформи взаємодії держав з міжнародними фінансовими організаціями. Наголосили на доцільності врахування інституційної зрілості, диверсифікації, фрагментації та конвергенції в процесі вдосконалення архітектури СГФ. Фінансовий націоналізм визначено серед сучасних детермінант розвитку СГФ поряд з правовими, технологічними, знаннєвими та екологічними блоками факторів. Окреслено, що інституційна диверсифікація повинна передбачати інтеграцію як суто спеціалізованих гравців у фінансовому секторі (регіональні банки розвитку, клуби кредиторів, фонди національного добробуту), так і гравців приватного сектору. Зазначено, що очікується зростання значення азійських країн у СГФ через частку розвинених країн з потенційною зміною лідера. Наукова новизна. Подальшого розвитку надано аргументацію іманентних особливостей формування якісно нової, поліцентричної моделі міжнародного фінансового порядку, формування якої відбуватиметься через процеси зеленої та цифрової трансформацій, що мають найбільший вплив на зміни у світовій фінансовій архітектурі шляхом впровадження інституційних інновацій. Практична цінність. Використання результатів дослідження дозволить національним урядам та учасникам інфраструктури світової фінансової системи формулювати більш ефективні стратегії конкурентної поведінки. Світова економіка, завдяки поєднанню фінансових механізмів з ефективним використанням цифровізації для підвищення ефективності світового фінансового сектору, зможе отримати вигоду від покращення регулювання світової економічної діяльності в контексті вирішення глобальних екологічних проблем, зокрема, мінімізації загрози втрати до 2/3 світового ВВП. Purpose. Based on the generalisation of the scenarios for the development of the global financial architecture, to provide additional arguments that need to be taken into account in the theoretical and practical aspects of interaction of countries within the global financial sector (GFS). Results. The authors summarised the key financial and climate scenarios for the development of the GFS; demonstrated the need for functional and organisational reform of the interaction of states with international financial organisations. Emphasised the feasibility of taking into account institutional maturity, diversification, fragmentation and convergence in the process of improving the GFS architecture. Financial nationalism is identified among the current determinants of the development of the GFS along with legal, technological, knowledge and environmental blocks of factors. Outlined that institutional diversification should involve the integration of both purely specialised players in the financial sector (regional development banks, creditor clubs, national welfare funds) and private sector players. It is noted that the importance of Asian countries in the GFS is expected to increase due to the share of developed countries with a potential change of leader. Scientific novelty. It has been further developed the argumentation of immanent features of the formation of a qualitatively new, polycentric model of the international financial order, the formation of which will occur through the processes of green and digital transformations, which have the greatest impact on changes in the global financial architecture by introducing institutional innovations. Practical value. The use of the research results will allow national governments and infrastructure participants in the global financial system to formulate more effective competitive behaviour strategies. The world economy, due to combining of financial mechanisms with the effective use of digitalisation to increase the efficiency of the global financial sector, will be able to benefit from improved regulation of global economic activity in the context of solving global environmental problems, in particular, minimising the threat of losing up to 2/3 of global GDP.ukміжнародний економічний порядокінтелектуалізаціяглобальна фінансова стабільністьзелена трансформаціяцифрова трансформаціяглобальна фінансова архітектураміжнародна політична економіяinternational economic orderintellectualisationglobal financial stabilitygreen transformationdigital transformationglobal financial architectureinternational political economyArticlehttps://doi.org/10.51599/is.2025.09.02.01