Надоленко, Геннадій О.Nadolenko, Hennadii2024-02-192024-02-192023Надоленко Г. О. Дипломатичні механізми забезпечення продовольчої безпеки (в умовах військового конфлікту) / Надоленко Геннадій О. // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2023. – Вип. 33. – С. 323–335.2415-850xhttps://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/42709У статті досліджується критично важливе питання застосування механізмів кризової економічної дипломатії для забезпечення глобальної продовольчої безпеки на тлі поточних викликів у сільському господарстві та на продовольчих ринках. У ній підкреслюється нездатність забезпечити населення планети безпечним і достатнім продовольством через кризу, яка перешкоджає доступу до основних продуктів харчування та їх споживанню. У статті проаналізовано вплив зовнішніх чинників на продовольчу безпеку України в умовах російської агресії як одного з основних важелів політичного та економічного тиску в міжнародних відносинах. Обґрунтовано, що перехід від простої продовольчої проблеми до більш широкої кризи продовольчої безпеки вимагає більш активного застосування механізмів двосторонньої та багатосторонньої економічної дипломатії для поступового її подолання. Країни індивідуально розробляють стратегії, виходячи з різних факторів, таких як географія, клімат, економічний стан та проблеми безпеки. Для України вивчення стратегій країн, які стикаються з конфліктами та прагнуть забезпечити продовольчу безпеку, набуває особливого значення. Метою статті є дослідження ефективності існуючих механізмів двосторонньої та багатосторонньої економічної дипломатії для забезпечення продовольчої безпеки в умовах військового конфлікту. Варті уваги приклади США та Китаю, які розкривають їхні стратегії та функції відомств, відповідальних за забезпечення продовольчої безпеки. США наголошують на глобальній продовольчій безпеці за допомогою різних ініціатив, тоді як Китай вирішує проблеми з обмеженими орними землями за допомогою різноманітних стратегій. У статті висвітлюється вплив конфліктів на продовольчу безпеку на прикладах Ізраїлю, Іраку, М’янми та Судану. Своєю чергою війна росії проти України, що триває, суттєво підриває глобальні продовольчі системи. Вплив виходить за межі обох країн, впливаючи на світові ціни на продовольство та його постачання. Зусилля української дипломатії спрямовані на створення безпечних транспортних коридорів для українського зерна, але проблеми залишаються. Для їх вирішення Україна започаткувала такі ініціативи, як «Grain from Ukraine» та Національна платформа продовольчої безпеки. Вони мають на меті забезпечити безпеку та експорт зерна, водночас підтримуючи внутрішню продовольчу безпеку країни. Насамкінець у статті підкреслюється вразливість глобальних продовольчих систем під час криз і необхідність об’єднання глобальних зусиль. Вона підкреслює нагальність спільних дипломатичних зусиль для пом’якшення впливу конфліктів на продовольчу безпеку, особливо на тлі нинішнього російсько-українського конфлікту. The article explores the critical issue of applying the mechanisms of crisis economic diplomacy to ensure global food security against the background of current challenges in agriculture and food markets. The article emphasizes the inability to provide the world’s population with safe and sufficient food due to the crisis that impedes access to and consumption of basic foods. The article analyzes the impact of external factors on Ukraine’s food security in the context of russian aggression as one of the main levers of political and economic pressure in international relations. It is substantiated that the transition from a simple food problem to a broader food security crisis requires more active use of bilateral and multilateral economic diplomacy mechanisms to gradually overcome it. Countries individually develop strategies based on various factors, such as geography, climate, economic status, and security concerns. For Ukraine, studying the strategies of countries facing conflicts and seeking to ensure food security is of particular importance. The purpose of the article is to study the effectiveness of existing mechanisms of bilateral and multilateral economic diplomacy to ensure food security in the context of military conflict. The examples of the United States and China are worthy of attention, as they reveal their strategies and functions of the agencies responsible for ensuring food security. The United States emphasizes global food security through various initiatives, while China addresses the problem of limited arable land through a variety of strategies. The article highlights the impact of conflicts on food security on the examples of Israel, Iraq, Myanmar and Sudan. In turn, russia’s ongoing war against Ukraine is significantly undermining global food systems. The impact goes beyond both countries, affecting global food prices and supplies. Ukrainian diplomacy efforts are aimed at creating safe transportation corridors for Ukrainian grain, but problems remain. To address them, Ukraine has launched initiatives such as Grain from Ukraine and the National Food Security Platform. They aim to ensure the safety and export of grain while maintaining domestic food security. The article concludes by emphasizing the vulnerability of global food systems in times of crisis and the need for a unified global response. It emphasizes the urgency of joint diplomatic efforts to mitigate the impact of conflicts on food security, especially in the context of the current russian-Ukrainian conflict.ukпродовольча безпекадипломатичні механізмиміжнародне співробітництвоекономічна дипломатіядвостороння економічна дипломатіябагатостороння економічна дипломатіявійськовий конфліктстратегічна політиканаціональна продовольча стратегіяміжнародна допомогагеополітичний впливглобальна продовольча кризаfood securitydiplomatic mechanismsinternational cooperationeconomic diplomacybilateral economic diplomacymultilateral economic diplomacymilitary conflictstrategic policynational food strategyinternational assistancegeopolitical impactglobal food crisisArticle338.439.02https://doi.org/10.33111/vz_kneu.33.23.04.27.187.193