Мульджоно, ВірянтаMuldzhono, ViriantaСетянто, Падманабха АдяксаSetianto, Padmanabkha Adiaksa2026-04-142026-04-142025Мульджоно В. Цифровізація на основі штучного інтелекту та її вплив на динаміку попиту на нафту і економічну траєкторію Індонезії / Вірянта Мульджоно, Падманабха Адякса Сетянто // Міжнародна економічна політика. – 2025. – № 2. – С. 88–143.1811-9824https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/54255У цьому дослідженні використовується підхід на основі змішаних методів (економетрика та аналіз політики) для оцінки впливу технологічної трансформації на основі штучного інтелекту на попит на нафтопродукти в Індонезії та її загальну економічну траєкторію на шляху до реалізації візії «Золота Індонезія 2045». Дослідження зосереджується на трьох сферах: операційна ефективність, ключові макроекономічні показники (ВВП та торговельний баланс) та стратегічна узгодженість політики. Кількісний аналіз підтверджує значну позитивну кореляцію між впровадженням ШІ та підвищенням операційної ефективності у секторі переробки та збуту. Дані свідчать, що складні ШІ-додатки, такі як системи прогнозного технічного обслуговування та точне змішування палива (з досягненням R2 = 0,99), призводять до відчутної економії операційних витрат та максимізації випуску продукції з існуючих вуглеводневих активів. Однак, макроекономічний ефект від ШІ виявляється помірним і суттєво обмеженим. Хоча ефективність, зумовлена ШІ, має статистично значущий, хоча й невеликий, позитивний вплив на зростання ВВП та зменшення дефіциту торгівлі нафтою та газом, ця вигода є незначною порівняно з постійними структурними проблемами. Позитивний вплив внутрішніх заощаджень суттєво нівелюється великим обсягом необхідного імпорту нафти та величезним фіскальним навантаженням через незавершені реформи субсидування палива, яке у 2022 р. сягнуло піку у 2,8 % ВВП. Відповідно, торговельний баланс у нафтогазовій галузі залишається критично дефіцитним, зафіксувавши збитки у розмірі 1,55 млрд доларів США та 1,58 млрд доларів США у травні та липні 2025 року відповідно. Дослідження підтверджує сильну стратегічну узгодженість «зверху вниз» між національними ініціативами у сфері ШІ (такими як STRANAS KA) та планами розвитку енергетики. Проте детальний якісний аналіз виявляє значні перешкоди у впровадженні, які стримують трансформаційний потенціал ШІ. Ці поширені бар՚єри включають системні прогалини в інфраструктурі, слабкі практики управління даними, серйозний дефіцит цифрових навичок, високі початкові інвестиційні витрати та глибоку організаційну інерцію у великих підприємствах, що часто призводить до «пастки пілотних проектів», коли дрібні проекти не вдається масштабувати. Насамкінець, слід зазначити, що нинішня роль ШІ значною мірою обмежується підвищенням операційної ефективності в межах існуючої, застарілої енергетичної системи. Щоб ШІ став справжнім рушієм фундаментальних структурних змін, політичні заходи повинні рішуче пов՚язати інвестиції в ШІ з комплексною реформою енергетичних субсидій та прискоренням розвитку сектору відновлюваної енергетики як першочерговими національними цілями. Дане дослідження пропонує інтегрований техніко-економічний аналіз впровадження технологій у ресурсозалежній економіці, що розвивається.ukвпровадження штучного інтелектустратегії цифрової трансформаціїпопит на нафтопродуктиекономічне зростанняенергетичний сектор Індонезіїопераційна ефективністьторговельний балансвиклики впровадженняArticle004.8:338.45:665.6(594)10.33111/iep.2025.43.04