Kuzmenko, OksanaКузьменко, Оксана ВолодимирівнаChorna, ViktoriiaЧорна, Вікторія Григорівна2024-12-042024-12-042019Kuzmenko O. Topical Issues of Consideration by the Administrative Courts of Proceedings on the Cases on the Administrative Claims Related to Refoulement or Compulsory Deportation and Detention of Foreigners or Stateless Persons / Oksana Kuzmenko, Victoria Chorna // Право України. – 2019. – № 4. – С. 136–147.1026-9932https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/47216The issues related to increase in number of foreigners and stateless citizens who stay illegally within the territory of Ukraine are considerably relevant today, and, unfortunately, their topicality will be ever-greater in future. Currently the issue of refoulement and deportation is referred to the competence of administrative courts. So, implementing legally provided authorities, the administrative courts shall decide the public-law disputes on the claims of public bodies about adoption of measures of a coercive character provided by art. art. 288–289 of the Administrative Court Procedure Code of Ukraine according to the statutory procedural order. Accordingly , the purpose of the present paper is a definition of topical issues of consideration by the administrative courts of proceedings on the cases on the administrative claims related to refoulement or compulsory deportation and detention of foreigners or stateless persons. In order to achieve the purpose, the paper includes the study of opinions of scientists in the field of administrative law towards understanding and correlation of corresponding definitions (administrative legal proceedings, proceedings on the cases on the administrative claims related to refoulement or compulsory deportation and detention of foreigners or stateless persons); Regulations of the Administrative Court Procedure Code of Ukraine; provisions of other regulatory documents. It was emphasized that the content of protection of rights and freedoms is based on the activity focused on removal of obstacles in exercise of rights and freedoms and on fight against default in correlative obligations and abuse of law. The paper gives reasons for the fact that the liability may be incurred only for objectified behavior of person, i.e. for his/her activity or omission to act. In such a case, his/her thoughts and intention that were not implemented by him/her can not be considered as the reasons for legal assessment. The paper also emphasizes that the protection from illegal acts, removal of their causes and conditions facilitating the administrative and delictual endeavor is beyond the scope of administrative courts. The paper gives reasons for the fact that judge’s discretion relates to the establishment of: firstly, the facts that appear to the judge to be necessary for dispute essential resolution; secondly, the way of dispute resolution; thirdly, the regulation itself that applies in this particular case. As a result, the authors came to the conclusion that today there is a negative transformation of implementation of prospective (negative) liability of person for actions (omission to act) that were not and would never be performed by him/her, but only for thoughts and intentions. We believe, that it is not a correct practice due to the fact that it defies a principle of the administrative law presented in the form of statement that the liability may be incurred only for objectified behavior of person, i.e. for his/her activity or omission to act. In such a case, his/her thoughts and intention that were not implemented by him/her can not be considered as the reasons for legal assessment. Питання щодо зростання кількості іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, особливо актуальні на сьогодні і, на жаль, їх актуальність буде зростати. Нині питання примусового повернення і видворення віднесено до юрисдикції адміністративних судів. Таким чином, реалізуючи передбачені законом повноваження, адміністративні суди у визначеному законом процесуальному порядку вирішують публічно-правові спори за позовами суб’єктів владних повноважень про вжиття заходів примусового характеру, які передбачені статтями 288–289 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Метою статті є розкриття проблемних питань розгляду адміністративними судами провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення та затримання іноземців або осіб без громадянства. Для її досягнення у статті досліджені погляди вчених-адміністративістів на розуміння і кореляцію відповідних понять (адміністративне судочинство, провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення та затримання іноземців або осіб без громадянства); норми КАС України; положення інших нормативних документів. Підкреслено, що зміст захисту прав і свобод становить діяльність, що спрямована на усунення перешкод у здійсненні прав і свобод, на боротьбу з невиконанням корелятивних обов’язків і зловживанням правом. Аргументовано, що відповідальність може наступати лише тільки за об’єктивовану поведінку людини, тобто за її діяльність або бездіяльність, а думки та наміри, що не набули вираження поза нею, розглядатись як підстави для правової оцінки не можуть. Наголошено, що до завдання адміністративних судів не входить охорона від протиправних діянь, усунення їх причин та умов, що сприяють адміністративно-деліктним посяганням. Аргументовано, що суддівський розсуд стосується встановлення: по-перше, фактів, що уявляються судді необхідними для вирішення спору по суті; по-друге, способу вирішення спору; по-третє, самої норми, що підлягає застосуванню у цьому конкретному випадку. У результаті автори дійшли висновку, що сьогодні відбувається негативна трансформація запровадження перспективної (негативної) відповідальності особи, за дії (бездіяльність), що вона не вчинила і може ніколи не вчинити, а лише за думки та наміри. Це, на наше переконання, є неправильним, оскільки порушує принцип адміністративного права, що проявляється у вигляді твердження, що відповідальність може наступати лише за об’єктивовану поведінку людини, тобто за її діяльність або бездіяльність, а думки та наміри, що не набули вираження поза нею, розглядатись як підстави для правової оцінки не можуть.enadministrative lawadministrative liabilityadministrative legal proceedingsadministrative and delictual procedurerelations of administrative obligationssanctionactionforeignerадміністративне правоадміністративна відповідальністьадміністративне судочинствоадміністративно-деліктний процесвідносини адміністративних зобов’язаньсанкціядіянняіноземецьArticle342.910.33498/louu-2019-04-136