Димніч, Ольга ВолодимирівнаDymnich, OlhaДымнич, Ольга ВладимировнаСтецюк, Тетяна ІванівнаStetsiuk, TetianaСтецюк, Татьяна ИвановнаТатаріна, Тетяна ВолодимирівнаTatarina, TetianaТатарина, Татьяна ВладимировнаКривошлик, Тетяна ДмитріївнаKryvoshlyk, TetianaКривошлык, Татьяна Дмитриевна2024-01-152024-01-152023Мікрострахування життя та здоров’я населення: опція на третьому рівні пенсійної системи України / Димніч О., Стецюк Т., Татарина Т., Кривошлик Т. // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2023. – Вип. 31. – С. 46–54.2415-850xhttps://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/42025Необхідність страхування життя полягає у доповненні державної системи соціального захисту життя населення за рахунок громадян і забезпеченні власної пенсії, що зменшує навантаження на державу, перерозподіляючи соціальне забезпечення суспільства між ринком страхування та державою, а також залучає додаткові інвестиційні кошти в економіку, що сприяє її розвитку та стабільності. У будь-якому сучасному громадянському суспільстві існує і розвивається страхування життя. У розвинених країнах воно є невід’ємною частиною суспільства. За умов розвитку соціально орієнтованих моделей страхових відносин у суспільному житті актуальним виглядає аналіз досвіду впровадження різних програм мікрострахування у країнах світу. Особливої актуальності зазначені дослідження мають для країн, що рухаються у напрямі впровадження сучасних, соціально орієнтованих моделей впровадження страхових відносин у практичну охорону здоров’я та фармацевтичне забезпечення населення. Лайфові страховики є суб’єктами третього рівня пенсійної системи України. Мікрострахові продукти у сфері страхування життя та здоров’я громадян відіграють ключову роль в умовах економічної нестабільності, високого рівня інфляції та безробіття, тоді як необхідно почувати впевненість у завтрашньому дні, враховуючи реалії суттєвого обмеження бюджету більшості домогосподарств. На ринках, що розвиваються, а надто за умов пандемії та війни, дуже низький відсоток населення користується класичними страховими послугами порівняно з розвиненими країнами. Наприклад, за даними НБУ, в Україні показник проникнення страхування життя становить лише 0,1 % ВВП. Отже, такі послуги є недоступними для мільйонів економічно активних осіб, що наслідком призводить до зниження загального добробуту, зменшення продуктивності та економічного зростання, втрати інвестицій та людських ресурсів, скорочення тривалості продуктивного життя, перевантаження закладів охорони здоров’я. Разом з тим комерційне страхування доповнює систему соціального захисту і, отже, може полегшити навантаження на державний бюджет, зокрема, щодо пенсійного забезпечення та охорони здоров’я. Це особливо важливо, враховуючи тенденції зростання тривалості життя у світі одночасно зі зниженням рівня народжуваності, особливо у країнах, що характеризуються низьким рівнем доходу населення, в яких ведуться активні бойові дії, таких як Україна. За даними ОЕСР, частка людей у віці 65 років і старше до 2040 р. сягне 37 %. З такими тенденціями державні ресурси, пов’язані з охороною здоров’я та пенсійним забезпеченням, перевантажені, а спрямування капіталу на заходи соціального захисту неминуче означає скорочення в інших сферах соціально-економічного розвитку. Саме страховикам під силу поглинути частину ризиків і фінансового тягаря державного сектору, пропонуючи страхові та мікрострахові продукти на страховому ринку. The need for life insurance is in supplementing the state social protection system of the population at the expense of the citizens themselves and providing their own and their families’ life protection, which reduces the burden on the state, redistributing the social security of society between the insurance market and the state, and also attracts additional investment funds to the economy, which contributes to its development and stability. In any modern civil society, life insurance exists and develops. In developed countries, it is an integral part of society. Under the conditions of the deployment of socially oriented models of insurance relations in public life, the analysis of the experience of implementing various microinsurance programs in the countries of the world seems relevant. This study is of particular relevance for countries that are moving towards the implementation of modern, socially oriented models of the introduction of insurance relations into practical health care and pharmaceutical provision of the population. Life insurers are subjects of the third pillar of the pension system of Ukraine. Microinsurance products within the sphere of life and health insurance of citizens play a key role under conditions of economic instability, high inflation and unemployment rates, at a time when it is necessary to feel confident in the future, taking into account the realities of the significant limitation of the budget of most households. In developing markets, especially in the context of a pandemic and war, a very low percentage of the population uses classic insurance services compared to developed countries. For example, according to the National Bank of Ukraine, in our country the Life insurance Penetration Rate is only 0.1 % of GDP. Therefore, such services are unavailable to millions of economically active persons, which consequently leads to a decrease in general well-being, a decrease in productivity and economic growth, a loss of investment and human resources, a reduction of productive life expectancy and an overload of health care facilities. At the same time, commercial insurance complements the social protection system and, thus, can mitigate the burden on the public budget, particularly concerning pensions and health care. This is especially important by seeing the trends of global life expectancy increasing and at the same time, birth rates declining, especially in low-income countries with active hostilities, such as Ukraine. According to the OECD, the share of people aged 65 and older will reach 37 % by 2040. Taking into account these trends, public resources related to health care and pensions are overburdened, and the allocation of capital to social protection measures inevitably means cuts in other areas of socio-economic development. It is the insurers who can absorb part of the risks and financial burden of the public sector by offering insurance and microinsurance products on the insurance market.ukстрахування життястрахування здоров’ястраховий захистсоціальний захистпенсійна системамікрострахуваннятретій рівень пенсійної системи Україниlife insurancehealth insuranceinsurance protectionsocial securitypension systemmicro insurancethird pillar of the pension system of UkraineArticle368.91+368.942]:331.25.021.8(477)https://doi.org/10.33111/vz_kneu.31.22.02.04.026.032