Галіахметов, Ігор АбзаловичHaliakhmetov, Ihor2024-10-222024-10-222021Галіахметов І. А. Способи мирного вирішення міжнародних конфліктів / Галіахметов Ігор Абзалович // Наукові записки. Серія: Право : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Центральноукр. держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка ; [редкол.: Є. Ю. Соболь (голов. ред.) та ін.]. – Кропивницький, 2021. – Вип. 10 (спецвип.). – С. 142–145.2522-9230https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/46743В даній статті розкрито способи мирного вирішення міжнародних конфліктів. Визначено, що залежно від способу вирішення міжнародного конфлікту засоби (способи) вирішення міжнародних суперечок прийнято поділяти на дві групи. Перша група – дипломатичні способи. До них науковці відносять: переговори, посередництво, розслідування та примирення, оскільки сторони зберігають контроль над суперечкою і можуть прийняти або відхилити запропоноване врегулювання, як вони вважають за потрібне. Друга група – судові способи урегулювання міжнародних конфліктів, тобто способи, які передбачають залучення юрисдикційного суб’єкта. До них належать: арбітраж і судове врегулювання. Судове врегулювання передбачає передачу спору до Міжнародного суду чи іншого постійно діючого трибуналу, наприклад, Європейського суду з прав людини.В даній статті розкрито способи мирного вирішення міжнародних конфліктів. Визначено, що залежно від способу вирішення міжнародного конфлікту засоби (способи) вирішення міжнародних суперечок прийнято поділяти на дві групи. Перша група – дипломатичні способи. До них науковці відносять: переговори, посередництво, розслідування та примирення, оскільки сторони зберігають контроль над суперечкою і можуть прийняти або відхилити запропоноване врегулювання, як вони вважають за потрібне. Друга група – судові способи урегулювання міжнародних конфліктів, тобто способи, які передбачають залучення юрисдикційного суб’єкта. До них належать: арбітраж і судове врегулювання. Судове врегулювання передбачає передачу спору до Міжнародного суду чи іншого постійно діючого трибуналу, наприклад, Європейського суду з прав людини. Особливу увагу акцентовано на ролі медіатора при вирішенні міжнародних конфліктів. Головним принципом міжнародної медіації є «Нічого про нас, без нас» стало гаслом для забезпечення того, щоб усі питання зацікавлених сторін були розглянуті. Заохочення широких груп громадянського суспільства до підтримки мирного процесу створює сприятливе середовище та зазвичай призводить до більш стійкого результату. Зазначається, що медіаторству як способу вирішення міжнародних конфліктів притаманні наступні особливості: 1) третя сторона повинна характеризуватися набором компетентністних, комунікаційних, психологічних, авторитетних ознак; 2) є економічно ефективнішим як по часу так і по фінансовим, людським ресурсам; 3) може розглядатися як дисципліна чи професія в наукових колах і приватному секторі; 4) обмежене коло суб’єктів, які мають вплив на сторони конфлікту. Завдання медіатора полягає в тому, щоб перетворити цей змагальний процес на процес вирішення проблем. У нашій звичайній практиці посередник стає співрозмовником із кожною стороною, щоб зрозуміти її основні інтереси та занепокоєння та допомогти їй відійти від укорінених позицій для вивчення інноваційних варіантів, які можуть задовольнити її інтереси, а також інтереси іншої сторони. This article describes the methods of peaceful resolution of international conflicts. It was determined that, depending on the method of international conflict resolution, the means (methods) of international dispute resolution are usually divided into two groups. The first group is diplomatic methods. Scholars include negotiation, mediation, investigation, and conciliation because the parties retain control over the dispute and can accept or reject the proposed settlement as they see fit. The second group is judicial methods of settling international conflicts, that is, methods that involve the involvement of a jurisdictional subject. These include: arbitration and court settlement. Judicial settlement involves the transfer of the dispute to the International Court of Justice or another permanent tribunal, for example, the European Court of Human Rights. Special attention is focused on the role of the mediator in resolving international conflicts. The main principle of international mediation is "Nothing about us, without us" has become a slogan to ensure that all the issues of the interested parties are addressed. Encouraging broad groups of civil society to support the peace process creates an enabling environment and usually leads to a more sustainable outcome. It is noted that mediation as a way of resolving international conflicts has the following features: 1) the third party must be characterized by a set of competence, communication, psychological, and authoritative features; 2) is more economically efficient both in terms of time and financial and human resources; 3) can be considered as a discipline or profession in academic circles and the private sector; 4) a limited range of subjects that have influence on the parties to the conflict. The mediator's job is to turn this adversarial process into a problem-solving process. In our usual practice, the mediator becomes an interlocutor with each party to understand their core interests and concerns and to help them move away from entrenched positions to explore innovative options that can satisfy their interests as well as the interests of the other party.ukміжнародний конфліктвирішення міжнародного спорумедіаторміжнародний арбітражспособи мирного вирішення міжнародних конфліктівinternational conflictinternational dispute resolutionmediatorinternational arbitrationmethods of peaceful resolution of international conflictsArticle341.6