Махсма, Марія БорисівнаMakhsma, MariiaКозлов, Євген ВасильовичKozlov, YevhenТибінь, Г. М.Tybin, H.2026-10-062026-10-062026Махсма М. Б. Інтерсекційний аналіз освітнього досвіду здобувачів вищої освіти в умовах лімінальності / М. Б. Махсма, Є. В. Козлов, Г. М. Тибінь // Актуальні проблеми філософії та соціології : наук.-практ. журн. / М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.» ; [редкол.: Секундант С. Г. (голов. ред.) та ін.]. – Одеса, 2026. – Вип. 58, т. 1. – С. 133–138.2410-3071https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/56754Актуальність дослідження зумовлена трансформаціями українського освітнього середовища в умовах повномасштабної війни, зростанням соціальної вразливості студентського контингенту та обмеженістю традиційних одновимірних підходів до аналізу нерівності. Метою дослідження є виявлення та аналіз інтерсекційних комбінацій соціальних ідентичностей студентів, а також визначення впливу цих комбінацій на доступ до академічних ресурсів, рівень інтеграції в студентське середовище та суб’єктивне сприйняття освітнього процесу в умовах лімінальності освітнього середовища. Теоретико-методичне підґрунтя роботи базується на концепції інтерсекційності К. Креншоу, теорії «матриці панування» П. Коллінз, та сучасних підходах до інтерсекційного аналізу соціальної нерівності в освіті. У дослідженні інтерсекційність розглядається як аналітична рамка, що дозволяє виявити приховані інституційні та неформальні механізми виключення, які не фіксуються в межах формальної рівності. Емпіричне дослідження реалізовано за змішаним методологічним дизайном, що поєднує онлайн-анкетування студентів та напівструктуровані інтерв’ю. Такий підхід дав змогу визначити поширеність інтерсекційних нерівностей та проаналізувати механізми їх відтворення на рівні повсякденних практик і взаємодій в академічному середовищі. Результати дослідження засвідчують, що формальна академічна рівність не гарантує рівного освітнього досвіду для студентів, які перебувають на перетині кількох вразливих соціальних позицій, зокрема гендеру, соціально-економічного статусу, інвалідності, віку та досвіду вимушеного переміщення. Виявлено, що інституційні практики університету можуть одночасно пом’якшувати та відтворювати нерівності, маскуючи їх під нейтральні правила та процедури. Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів дослідження для вдосконалення інклюзивних політик у сфері вищої освіти з урахуванням інтерсекційного підходу та реального студентського досвіду. The relevance of the study is determined by the transformations of the Ukrainian educational environment in the context of full-scale war, the growth of social vulnerability of the student contingent, and the limitations of traditional one-dimensional approaches to the analysis of inequality. The aim of the study is to identify and analyze intersectional combinations of students’ social identities, as well as to determine the impact of these combinations on access to academic resources, the level of integration into the student environment, and the subjective perception of the educational process. The theoretical and methodological basis of the work is based on K. Crenshaw’s concept of intersectionality, P. Collins’ theory of the “matrix of domination,” and contemporary approaches to intersectional analysis of social inequality in education. In the study, intersectionality is considered as an analytical framework that allows identifying hidden institutional and informal mechanisms of exclusion that are not recorded within the boundaries of formal equality. The empirical study was implemented using a mixed methodological design that combines online student surveys and semi-structured interviews. This approach made it possible to determine the prevalence of intersectional inequalities and analyze the mechanisms of their reproduction at the level of everyday practices and interactions in the academic environment. The results of the study show that formal academic equality does not guarantee an equal educational experience for students who are at the intersection of several vulnerable social positions, including gender, socioeconomic status, disability, age, and experience of forced displacement. It has been found that institutional practices at universities can simultaneously mitigate and reproduce inequalities by masking them as neutral rules and procedures. The practical significance of the work lies in the possibility of using the research results to improve inclusive policies in higher education, taking into account an intersectional approach and real student experience.ukінтерсекційністьдиференціаціядискримінаціялімінальністьосвітня нерівністьінклюзіясоціальні ідентичностіintersectionalitydifferentiationdiscriminationlіminalityeducational inequalityinclusionsocial identitiesArticle141.7:378:316.3https://doi.org/10.32782/apfs.v058.1.2026.22