Хохич, Дмитро ГригоровичKhokhych, DmytroХохич, Дмитрий Григорьевич2024-05-102024-05-102024Хохич Д. Г. Монетарно-опортуністична модель нордхауза тартетування політичних бізнес циклів інфляції / Хохич Дмитро Г. // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2024. – Вип. 34. – С. 227–241.2415-850xhttps://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/44142Політичні бізнес-цикли відображають недосконалість інститутів демократії та супроводжуються різним електорально мотивованим втручанням урядів в макроекономічні процеси перерозподілу валового національного продукту. Це загрожує потенційним конфліктом між політичними й економічними реформами, зокрема, перешкоджає реалізації поточних програм розвитку, які орієнтовані на скорочення дефіциту, стримування зростання кількості грошей та інфляції, лібералізацією валютних режимів і ринків капіталу. Наслідком цього є завищені очікування економічних суб’єктів стосовно поліпшення суспільного добробуту, втрати довіри до монетарної влади та підвищення інфляції. Метою статті є аналіз монетарно-опортуністичної мо-делі Нордхауза в таргетуванні політичних бізнес-циклів інфляції, а також вплив економічних детермінантів циклічності на монетарну політику. Визначено, що монетарно-опортуністичні моделі узгоджуються з раціональною поведінкою виборців як у разі формування очікувань щодо майбутньої політики, так і під час голосування на основі цих очікувань. Показано, що таргетування політичних бізнес-циклів інфляції відбувається завдяки опортуністичним передвиборним маніпуляціям на основі недосконалої інформації про компетенції чинного президента, а експансіоністська монетарна політика перед виборами визначається за показником високої компетентності. Встановлено, що макроекономічний (політичний) цикл характеризує вплив виборів і політики загалом на реальну економіку, а саме на темпи зростання ВВП, безробіття й інфляцію. Доведено, що результати використання монетарно-опортуністичної моделі Нордхауза, в основі якої лежить експансіоністська монетарна політика, є емпірично непереконливими у період виборчих циклів у США. Це свідчить про відсутність постелекторального сплеску інфляції протягом 1947–1994 рр. Проте у багатьох краї-нах ОЕСР спостерігається явне післявиборче зростання інфляції. Це підтверджує наявність маніпуляції з інструментами монетарної політики в угоду інтересів правлячої партії, що в кінцевому підсумку призводить до завищених очікувань економічних суб’єктів стосовно зростання суспільного добробуту. Political business cycles reflect the imperfections of democratic institutions and are accompanied by electorally motivated interventions by governments in macroeconomic processes of redistribution of gross national product. This is fraught with potential conflict between political and economic reforms, in particular, hindering the implementation of current development programs aimed at reducing the deficit, curbing money supply growth and inflation, and liberalizing currency regimes and capital markets. This results in overestimated expectations of economic actors regarding the improvement of social welfare, loss of confidence in monetary authorities, and rising inflation. The purpose of the article is to analyze the monetary-opportunistic Nordhaus model in targeting political business cycles of inflation, as well as the impact of economic determinants of cyclicality on monetary policy. It is determined that monetary-opportunistic models are consistent with the rational behavior of voters, both in the case of forming expectations about future policy and in voting based on these expectations. It is shown that the targeting of political business cycles of inflation occurs due to opportunistic pre-election manipulations based on imperfect information about the competence of the incumbent president, and expansionary monetary policy before elections is determined by the indicator of high competence. It is determined that the macroeconomic (political) cycle characterizes the impact of elections and politics in general on the real economy, namely on GDP growth, unemployment and inflation. It is proved that the results of using the monetary-opportunistic Nordhaus model based on expansionary monetary policy are empirically unconvincing during election cycles in the United States. This is evidenced by the absence of a post-election surge in inflation during 1947–1994. However, many OECD countries have seen a clear post-election increase in inflation. This confirms that monetary policy instruments are manipulated to suit the interests of the ruling party, which ultimately leads to overstated expectations of economic agents regarding the growth of social welfare.ukбізнес-циклтаргетуванняопортунізмелекторатсуспільний добробутінфляціямонетарна політикаbusiness cycletargetingopportunismelectorateinflationpublic welfaremonetary policyArticle338.246.2:336.748.12https://doi.org/10.33111/vz_kneu.34.24.01.19.131.137