Клименко, Г. О.Klymenko, H.2026-05-192026-05-192025Клименко Г. О. Морально-етичні вимоги як елемент доступу до професії адвоката: досвід країн Європейського Союзу як орієнтир для України / Клименко Г. О. // Київський часопис права : наук. журн. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана, Навч.-наук. ін-т «Юрид. ін-т» ; [редкол.: О. В. Кузьменко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : Вид. дім «Гельветика», 2025. – № 3. – С. 345–353.2786-5037https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/54664Стаття присвячена дослідженню морально-етичних вимог як ключового елементу доступу до адвокатської професії, аналізу їх застосування в країнах Європейського Союзу та розробці пропозицій щодо імплементації відповідних стандартів в Україні. Морально-етичні вимоги для представників правничих професій розглядаються як фундаментальна основа для забезпечення довіри суспільства до правничих професій, зокрема адвокатури, яка відіграє важливу роль у реалізації принципів справедливості, верховенства права та захисту прав людини. У статті наголошується, що доброчесність і бездоганна репутація є невід’ємними умовами для формування авторитету правосуддя та легітимності його інститутів. Дослідження підкреслює, що в Україні вимога доброчесності вже інституціоналізована для суддів і прокурорів, де вона закріплена на законодавчому рівні та перевіряється через декларації доброчесності й кваліфікаційні процедури. Водночас Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить чітких морально-етичних критеріїв для осіб, які прагнуть отримати статус адвоката, обмежуючись формальними підставами для відмови. Це створює прогалину в системі професійного добору, що не відповідає сучасним викликам і європейським стандартам. Окрему увагу приділено аналізу наукових позицій щодо необхідності перевірки моральних якостей осіб, які прагнуть отримати право на заняття адвокатською діяльністю, зокрема пропозиціям впровадження психологічного тестування або використання поліграфа, які, утім, виявляються методологічно вразливими та не відповідають стандартам правозастосування. Доведено, що у вітчизняній доктрині бракує уніфікованих критеріїв визначення доброчесності, що зумовлює потребу вивчення європейського досвіду. На основі аналізу досвіду окремих країн Європейського Союзу встановлено, що морально-етичні вимоги, такі як бездоганна репутація, етичність, чесність, відсутність аморальних проступків чи дій, що підривають довіру до професії, є обов’язковими для доступу до адвокатської діяльності. В свою чергу, процедура не обмежуються перевіркою відсутності судимості, а охоплює ширший спектр характеристик, зокрема поведінку у попередній професійній діяльності, добросовісність у суспільних відносинах, відповідність стилю життя задекларованим доходам. На основі проведеного дослідження пропонується внести зміни до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», запровадивши морально-етичні вимоги як окремий критерій доступу до професії. Також, рекомендовано запровадити механізм подання декларації доброчесності для осіб, що прагнуть набути право на заняття адвокатською діяльністю, з презумпцією достовірності поданих відомостей і обов’язком кваліфікаційних органів здійснювати їх реальну перевірку. Такий підхід дозволить не лише формально закріпити критерій моральності, але й забезпечити його дієве застосування, що наблизить українську модель доступу до адвокатської професії до європейських стандартів та сприятиме утвердженню незалежної, доброчесної й авторитетної адвокатури. The article is devoted to the study of moral and ethical requirements as a key element of access to the legal profession, analysis of their application in European Union countries, and development of proposals for the implementation of relevant standards in Ukraine. Moral and ethical requirements for representatives of the legal profession are considered a fundamental basis for ensuring public trust in the legal profession, in particular the bar, which plays an important role in the implementation of the principles of justice, the rule of law and the protection of human rights. The article emphasises that integrity and an impeccable reputation are essential conditions for establishing the authority of justice and the legitimacy of its institutions.The study highlights that in Ukraine, the requirement of integrity is already institutionalised for judges and prosecutors, where it is enshrined in law and verified through integrity declarations and qualification procedures.At the same time, the Law of Ukraine “On the Bar and Legal Practice” does not contain clear moral and ethical criteria for persons seeking to obtain the status of a lawyer, limiting itself to formal grounds for refusal. This creates a gap in the professional selection system that does not meet modern challenges and European standards.Particular attention is paid to the analysis of scientific positions on the need to verify the moral qualities of persons seeking to obtain the right to practise law, in particular proposals to introduce psychological testing or the use of polygraphs, which, however, prove to be methodologically vulnerable and do not meet law enforcement standards. It has been proven that domestic doctrine lacks unified criteria for determining integrity, which necessitates the study of European experience.The article is based on the analysis of the experience of some European Union countries and establishes that moral and ethical requirements, such as an impeccable reputation, ethics, honesty, and the absence of immoral misconduct or actions that undermine trust in the profession, are mandatory for access to the legal profession. In turn, the procedure is not limited to checking for a criminal record, but covers a wider range of characteristics, including behaviour in previous professional activities, integrity in social relations, and consistency of lifestyle with declared income.Based on the research conducted, it is proposed to amend the Law of Ukraine “On the Bar and Legal Practice” by introducing moral and ethical requirements as a separate criterion for access to the profession.It is also recommended to introduce a mechanism for submitting declarations of integrity for persons seeking to obtain the right to practise law, with a presumption of the accuracy of the information provided and an obligation on the part of the qualifying bodies to verify it. This approach will not only formally establish the criterion of morality, but also ensure its effective application, bringing the Ukrainian model of access to the legal profession closer to European standards and contributing to the establishment of an independent, honest and authoritative bar.uk-UAморально-етичні вимогидоступ до професії адвокатадоброчесністькваліфікаційні вимогиетичні стандартиреформа адвокатуриправо країн Європейського Союзустандарти ЄСmoral and ethical requirementsaccess to the legal professionintegrityqualification requirementsethical standardsbar reformEuropean Union lawEU standardsArticle347.965.3+174:341.942(4-672ЄС:477)https://doi.org/10.32782/klj/2025.3.49