Павловська, Наталія ВолодимирівнаPavlovska, Nataliia2024-10-282024-10-282023Павловська Н. В. Особливості та значення деліктоздатності суб'єктів адміністративно-правових відносин / Павловська Наталія Володимирівна // Наукові записки. Серія: Право : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Центральноукр. держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка ; [редкол.: Є. Ю. Соболь (голов. ред.) та ін.]. – Кропивницький, 2023. – Вип. 14. – С. 318–321.2522-9230https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/46811У даній статті визначено, що у сучасних умовах дефініція «деліктоздатність» набуває особливого значення, дозволяючи визначити ступінь відповідальності учасників будь-яких правовідносин, у тому числі їх можливість зазнати визначені законом несприятливі наслідки за скоєне правопорушення (делікт). У соціальному аспекті деліктоздатність передбачає реалізацію справедливості, а також дозволяє вирішити питання щодо можливості відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів. Деліктоздатність – поняття, яке відображає здатність суб’єкта брати участь у правових відносинах, тобто, визначає ступінь володіння правосуб’єктністю. Так звані «дефекти правосуб’єктності» та відсутність деліктоздатності викликають серйозні проблеми, пов’язані із суттєвими обмеженнями у здібності особи брати участь в окремих правовідносин, зокрема, адміністративно-правових. Будучи одним із складових елементів правосуб’єктності, деліктоздатність виступає показником того, наскільки суб’єкт правовідносини потенційно здатний нести юридичну відповідальність за свою поведінку та поведінку інших осіб, а також у яких обсягах вона може бути реалізована. Однак і в теорії, і на практиці нерідко виникають питання, що пов’язані із неоднозначністю розуміння дефініції «деліктоздатність» та наявністю її різновидів, які мають галузеві та суб’єктивні особливості. Деліктоздатна особа в одних правовідносинах, може виявитися нездатною відповідати за свої дії, і, навпаки, маючи всі юридичні ознаки правосуб'єктності, деякі особи можуть фактично залишатися неделіктоздатними практично у всіх відносинах. Відзначено, що деліктоздатність є частиною дієздатності і може мати самостійне існування, як окремий інститут адміністративно-деліктного права, цілком допустимим і навіть методологічно корисним є її окреме дослідження з обов’язковим врахуванням наведеної соціально-правової природи. Виходячи з аналізу наукових досліджень правосуб’єктності, можна із впевненістю сказати, що абсолютно вся юридично-значима поведінка (дії чи бездіяльність) суб’єктів права обумовлена змістом її елементів. by law for the committed offense (tort). In the social aspect, tort capacity provides for the implementation of justice, and also allows to resolve the issue of the possibility of restoring violated rights, freedoms and legitimate interests. Tort capacity - a concept that reflects the subject's ability to participate in legal relations, i.e., determines the degree of possession of legal personality. The so-called "defects of legal personality" and the lack of tortious capacity cause serious problems associated with significant limitations in a person's ability to participate in certain legal relations, in particular, administrative-legal ones. Being one of the constituent elements of legal personality, tort capacity is an indicator of the extent to which the subject of the legal relationship is potentially capable of bearing legal responsibility for his behavior and the behavior of other persons, as well as to what extent it can be realized. However, both in theory and in practice, questions often arise related to the ambiguity of the definition of "delict ability" and the presence of its varieties, which have sectoral and subjective features. A person capable of delict in one legal relationship may be incapable of being responsible for his actions, and, on the contrary, having all the legal features of legal personality, some persons may actually remain non-delict capable in almost all relationships. It is noted that tortious capacity is a part of legal capacity and can have an independent existence as a separate institution of administrative tort law, its separate study is completely permissible and even methodologically useful, with mandatory consideration of the given socio-legal nature. Based on the analysis of scientific research on legal personality, we can say with confidence that absolutely all legally significant behavior (actions or inaction) of legal subjects is determined by the content of its elements.ukсуб’єкти правових відносинсуб’єкти адміністративного правопорушення (делікту)адміністративна правосуб’єктністьадміністративна деліктоздатністьадміністративно-правова відповідальністьадміністративний проступокадміністративне судочинствоправомірна та неправомірна діяделіктологіяsubjects of legal relationssubjects of an administrative offense (delict)administrative legal personalityadministrative tortiousnessadministrative legal liabilityadministrative misdemeanoradministrative proceedingslawful and unlawful actiondelictologyArticle343.7https://doi.org/10.36550/2522-9230-2023-14-318-321