Хохич, Дмитро ГригоровичKhokhych, DmytroХохич, Дмитрий ГригорьевичЛюбіч, Олександр ОлексійовичLiubich, OleksandrБортніков, Геннадій ПетровичBortnikov, Hennadii2024-04-232024-04-232023Хохич Д. Г. Трансмісійний механізм монетарної політики в контексті забезпечення макроекономічної стабільності / Д. Г. Хохич, О. О. Любіч, Г. П. Бортніков // Фінанси України. – 2023. – № 8. – С. 38–59.2305-7645https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/43698Вступ. У 2020 р. пандемія COVID-19 швидко охопила практично всі країни, викликала спад в економіці й погіршила монетарну стабільність. За масштабами наслідків цей стрес перевищив наслідки глобальної фінансової кризи. Цілком логічним був перегляд параметрів монетарної політики, включно зі зниженням (або збереженням низьких) облікових ставок, прийняттям операцій довгострокового рефінансування, зменшенням норми обов’язкових резервів. Всі ці заходи мали стимулювати економіку, і потрібно дослідити, наскільки ефективною була трансмісія монетарної політики. Проблематика. Реалізація монетарної політики в умовах пандемії породжує нові наукові дискусії щодо каналів передачі, а також поєднання загального й особливого в розрізі країн. Мета – науково-практична оцінка механізму монетарної трансмісії для досягнення інфляційної цілі та забезпечення сталого економічного зростання національної економіки. Методи. Використано системний аналіз для опису моделей трансмісійного механізму монетарної політики; абстрактно-логічний – для узагальнення та побудови логічних зв’язків між окремими ланками трансмісійного механізму монетарної політики; статистико-економічний – для аналізу впливу монетарної трансмісії на інфляцію в рамках режиму інфляційного таргетування (ІТ). Результати. Під каналами передачі (трансмісії) розуміється ланцюг передачі впливу від ключової (облікової) ставки до наступної ланки монетарної трансмісії. Через свої властивості (системність, узгодженість, мікрообґрунтованість) неокейнсіанська логіка добре узгоджується з основними макроекономічними моделями, що належать до класу структурних (у т. ч. як класичні DSGE, так і напівструктурні моделі). Модель, використовувана Національним банком України (НБУ) для опису трансмісії і побудови середньострокового прогнозу розвитку вітчизняної економіки, також належить до структурних. У неокейнсіанській логіці структурна модель поєднує три найпотужніших канали трансмісії – процентний, валютний і канал очікувань. Імпульс ключової ставки миттєво позначається на ставці 10-денних міжбанківських кредитів, і тому вона є операційною ціллю монетарної політики НБУ. Від ставки міжбанківських кредитів вплив монетарної політики транслюється далі – на ставки на інших сегментах грошового ринку. Зміна процентних ставок діє на прийняття суб’єктами економіки рішень про споживання та інвестиції. Від ринкових процентних ставок і дохідності фінансових активів імпульс монетарної політики поширюється на показники кредитної активності, а також балансові показники компаній та банків. Зміна ключової ставки позначається на цінах та вартості активів на балансах компаній. Від кредитної сфери імпульс плавно переходить до економічної активності та інфляції. Сукупний попит, очікування, валютний курс, витрати виробників реагують на монетарну політику. Остання впливає на очікування і, відповідно, на інфляцію – за рахунок формування “якоря” для її сподіваного рівня в середньостроковому періоді. Висновки. Досягнення цілі за інфляцією за допомогою режиму ІТ є важливою умовою забезпечення макроекономічної стабільності. Перехід НБУ до ІТ був виправданим, що підтверджується перевіреною гіпотезою різкого зниження рівня інфляції та волатильності цін у середньостроковій перспективі. Стабілізація цін відбувалася через канал очікувань. Вчасне реагування на виклики пандемії мало супроводжуватися пом’якшенням монетарної політики в напрямі здешевлення вартості фінансових ресурсів та відновлення довгострокового кредитування економіки. Набутий досвід дав змогу банківській системі вистояти в умовах наступного шоку – повномасштабної російської агресії проти України, використовуючи відпрацьовані підходи. Як показали дослідження, інфляційна ціль 5% ± 1 в. п., що є оптимальною з точки зору НБУ, не впливає на економічне зростання. Застосування інструменту ключової ставки демонструє запізнілу реакцію ринкових суб’єктів з лагом 9–18 місяців. Основна увага регулятора зосереджується навколо інфляційної цілі, а після її досягнення – на заходах із утримання інфляції в межах запланованого таргету. Розв’язання дилеми між запланованим показником інфляції та підтримкою економічного зростання потребує внесення нормативних змін до законодавчих актів, що регулюють діяльність центрального банку. Introduction. In 2020, the COVID-19 pandemic quickly spread to almost all countries, causing a downturn in the economy and worsening monetary stability. In terms of the scale of its effects, this stress even exceeded the impact of the global financial crisis. It was quite logical to revise the parameters of monetary policy, including lowering (or keeping low) key policy rates, accepting long-term refinancing operations, and reducing the required reserve ratio. All of these measures were intended to stimulate the economy, and the recent practice deserves an examination of how effective the transmission of monetary policy has been. Problem Statement. The implementation of monetary policy in the context of the pandemic is giving rise to new academic discussions about transmission channels, as well as the combination of the general and the particular in the context of countries. The purpose is to examine the transmission mechanism of monetary transmission to achieve the inflation target and ensure sustainable economic growth of the national economy. Methods. General scientific and specific methods of scientific cognition were used. In particular, the study used system analysis to describe models of the monetary policy transmission mechanism; abstract and logical analysis to summarize and build logical links between individual links in the monetary policy transmission mechanism; and statistical and economic analysis to analyze the impact of monetary transmission on inflation under the inflation targeting regime. Methods. System analysis was used to describe models of the transmission mechanism of monetary policy; abstract-logical – for summarizing and building logical connections between separate links of the transmission mechanism of monetary policy; statistical and economic - to analyze the impact of monetary transmission on inflation within the framework of the inflation targeting (IT) regime. Results. Transmission channels are defined as the chain of transmission of the impact from the key policy rate (discount rate) to the next link in the monetary transmission chain. Because of its properties (systematicity, consistency, and microfoundedness), neo-Keynesian logic is well suited to the main macroeconomic models that belong to the class of structural models (including both classical DSGE and semi-structural models). The model used by the National Bank of Ukraine to describe the transmission and build a medium-term forecast of the domestic economy also belongs to the class of structural models. A structural model in the neo-Keynesian logic combines the three most powerful transmission channels - interest rate, exchange rate, and expectations channels. An impulse in the key policy rate is instantly reflected in the 10-day interbank lending rate, and this rate is therefore the NBU's operational target for monetary policy. From the interbank lending rate, the impact of monetary policy is transmitted further to rates in other segments of the money market. Changes in interest rates affect the consumption and investment decisions of economic agents. From market interest rates and financial asset yields, the monetary policy impulse spreads further to lending activity and balance sheet indicators of companies and banks. Changes in the key policy rate affect prices and the value of assets on companies' balance sheets. From the credit sector, the impulse is smoothly transferred to economic activity and inflation. Aggregate demand, expectations, the exchange rate, and producer costs respond to monetary policy. Monetary policy affects expectations and, consequently, inflation by creating an “anchor” for its expected level in the medium term. Conclusions. Achieving the inflation target through the use of the IT regime is an important condition for achieving macroeconomic stability. The NBU's transition to IT was justified, as evidenced by the proven hypothesis of a sharp decline in inflation and price volatility in the medium term. Prices stabilized through the expectations channel. A timely response to the challenges of the pandemic should be accompanied by an easing of monetary policy aimed at reducing the cost of financial resources and restoring long-term lending to the economy. The experience gained enabled the banking system to withstand the next shock - a full-scale Russian aggression against Ukraine, using proven approaches. Studies have shown that the inflation target of 5% ± 1 p.p., which is optimal from the NBU's point of view, does not affect economic growth. The use of the key policy rate instrument demonstrates a delayed reaction of market participants with a lag of 9-18 months. The regulator focuses on the inflation target and, once it is achieved, on measures to support inflation within the planned target. Resolving the dilemma between the planned inflation rates and maintaining economic growth requires regulatory changes to the laws governing the central bank.ukтрансмісійний механізммонетарна політикаключова ставкацентральний банкпандемія коронавірусупроцентна ставкаінфляційне таргетуванняtransmission mechanismmonetary policykey policy ratecentral bankcoronavirus pandemicinterest rateinflation targetingArticle338.23:336.74https://doi.org/10.33763/finukr2023.08.038