Ільницький, Денис ОлександровичIlnytskyi, DenysСтолярчук, Ярослава МихайлівнаStoliarchuk, YaroslavaХоманець, Володимир АнатолійовичStoliarchuk, YaroslavaСолодковський, Юрій МечиславовичSolodkovskyi, YuriiНечипорчук, Михайло ОлександровичNechyporchuk, Mykhailo2025-09-112025-09-112025Зелена та цифрова трансформації глобального ринку фінансових послуг: функціонально-трендові модифікації банківського сектору / Ільницький Денис, Столярчук Ярослава, Хоманець Володимир [та ін.] // Міжнародна економічна політика. – 2024. – № 1. – С. 105–140.Green and Digital Transformation of the Global Financial Services Market: Functional and Trend Modifications of the Banking Sector / Denys Ilnytskyy, Yaroslava Stoliarchuk, Volodymyr Khomanets [et al.] // International Economic Policy. – 2024. – № 1. – P. 101–133.1811-9824https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/51867Статтю присвячено появі необанкінгу, що стала одним з чинників загострення конкуренції на світовому ринку фінансових послуг (СРФП), а також формою реалізації інноваційного потенціалу нових технологій за умов ліберального регуляторного режиму. В роботі продемонстровано, що зелена та цифрова трансформації світової економіки знаходять прояв у змінах, що спостерігаються в глобальному банківському секторі (ГБС), та які здатні суттєво змінити диспозицію суб’єктів СРФП та архітектуру фінансових екосистем в цілому. Виявлено домінування в науковому дискурсі питань, що пов’язані з цифровою трансформацією ГБС, яка матиме коротко- та середньострокові наслідки, на відміну від зеленої трансформації, вплив якої спостерігатиметься у середньота довгостроковій перспективі. Розкрито, що науковий базис трансформації глобального банківського сектору спирається на широке коло загальних та спеціальних теорій та новітніх концепцій, серед яких провідне місце посідає концепція необанкінгу. Виявлено, що прикладне застосування інструментів цифровізації призводить до диверсифікації та зростання кількості країн-лідерів в структурі ГБС, де за темпами цифровізації переважають ЄС та США. Визначено, що віртуальний режим роботи необанків забезпечує їм значні конкурентні переваги на СРФП та підвищуючи інклюзивність відкриває нові ринкові ніші, одним з свідчень чого є значне розширення кількості клієнтів необанків, а також наведено ключові фактори відповідних трансформацій. Ідентифіковано, що активна конкуренція банків з фінтех-компаніями призводить до змін у структурі робочої сили ГБС, де зростає частка кваліфікованих працівників з навичками програмування, появи різноманітних необанківських сервісів та смарт-рішень. В роботі визначено ряд функціонально-трендових модифікацій ГБС, серед яких динамічне нарощування ринкової капіталізації цифрових банків та концентрації необанківського капіталу; поглиблення екосистемного співробітництва необанків з традиційними банківськими установами та поглиблення конкупераційних форматів взаємодії, включаючи модернізацію бізнес-моделей міжбанківських відносин; активне впровадження необанками в операційну діяльність технологій штучного інтелекту; поглиблення інтеграції криптовалют та блокчейнтехнологій у функціонування необанківських платформ; інтеграція необанківської діяльності з децентралізованими фінансами та динамічне нарощування глобальних масштабів трансакцій відкритого банкінгу; та глибока диверсифікація суб’єктної структури учасників світового ринку необанківських послуг. Виявлено, що в контексті сталого розвитку ключовими трендами трансформації ГБС є зміна етичних засад функціонування банківських установ та організаційних систем інституційного управління, а також запровадження новітніх фінансових інструментів (зелені облігації). Підсумовано, що банківські установи та спеціалізовані фінансові інституції втрачають абсолютну монополію на надання платіжних послуг і дещо витісняються з ринку активними інноваторами — крупними технологічними компаніями і фінтех-стартапами. Визначено, що подальший розвиток СРФП як цілісної екосистеми потребуватиме якісного оновлення принципів і цінностей діяльності банківських установ, а також подальших інвестицій в інноваційні рішення. The article is devoted to the emergence of neobanking, which has become one of the factors of intensified competition in the global financial services market (GFSM), as well as a form of realisation of the innovative potential of new technologies under a liberal regulatory regime. The paper demonstrates that the green and digital transformations of the global economy are manifested in the changes observed in the global banking sector (GBS), which can significantly change the disposition of the GFSM actors, the architecture of financial ecosystems and world financial order in general. Authors reveal the dominance in the scientific discourse of issues related to the digital transformation of the GBS, which will have shortand medium-term consequences, as opposed to the green transformation, which will have an impact in the medium and long term. It is revealed that the scientific basis for the transformation of the global banking sector is based on a wide range of general and special theories and the latest concepts, among which the concept of neobanking occupies a leading place. It is found that the applied use of digitalisation tools leads to diversification and growth in the number of leading countries in the structure of the GBS, where the EU and the USA prevail in terms of digitalisation. It is determined that the virtual mode of operation of neobanks provides them with significant competitive advantages in the GFSM and, by increasing inclusiveness, opens up new market niches, one of the evidences of which is a significant increase in the number of neobank clients, and the key factors of the relevant transformations are presented. It is identified that the active competition of banks with fintech companies leads to changes in the structure of the GBS workforce, where the share of skilled workers with programming skills is growing, and the emergence of various neobanking services and smart solutions. The paper identifies a number of functional and trend modifications of the GBS, including the dynamic increase in the market capitalization of digital banks and the concentration of neobank capital; deepening of ecosystem cooperation between neobanks and traditional banking institutions and deepening of competitive formats of interaction, including modernization of business models of interbank relations; active introduction of artificial intelligence technologies by neobanks into their operations; deepening of integration of cryptocurrencies and blockchain technologies into the functioning of the GBS. It has been found that in the context of sustainable development, the key trends in the transformation of the GBS are changes in the ethical foundations of banking institutions and organisational systems of institutional management, as well as the introduction of new financial instruments (green bonds). It is summarised that banking institutions and specialised financial institutions are losing their absolute monopoly on the provision of payment services and are being somewhat pushed out of the market by active innovators — large technology companies and fintech start-ups. It is determined that further development of the world financial order and the GFSM as an integral ecosystem will require a qualitative update of the principles and values of banking institutions, as well as further investment in innovative solutions.ukглобальна політична економіяміжнародні фінансиінституціоналізмдіджиталізаціясмартизаціянеобанкінгштучний інтелекттехнологіясталий розвитокзелені фінансиglobal political economyinternational financeinstitutionalismdigitalisationsmartizationneobankingartificial intelligencetechnologysustainable developmentgreen financeworld financial orderArticle339.7:336.71]:004.8910.33111/iep.2024.40.04