Вридник, Володимир О.Vrydnyk, Volodymyr2024-02-192024-02-192023Вридник В. О. Цифрові валюти та їх регулювання: сучасні виклики та аналіз монетарної політики / Вридник Володимир О. // Вчені записки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана ; [редкол.: О. Яценко (голов. ред.) та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2023. – Вип. 33. – С. 242–253.2415-850xhttps://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/42700У статі детально досліджено тему розвитку та регулювання цифрових валют. З огляду на глобальне поширення цифрових активів, зокрема криптовалют, у статі проаналізовано сучасні виклики, які виникають у контексті монетарної політики та фінансової стабільності. У статті проаналізовано основні концепції цифрових валют, включаючи блокчейн технології та децентралізовані фінанси, а також характеристики підходу до регулювання цих нових активів з огляду на потенційні виклики для законодавців, регуляторів і центральних банків. Проаналізовано вплив цифрових валют на монетарну політику в розрізі можливих наслідків щодо макроекономічного розвитку: інфляції, валютного контролю та фінансову стабільністі. Також, розглянуто виклики і можливості, які цифрові валюти представляють для традиційної банківської системи. Монетарне регулювання криптовалют є критично важливим аспектом ширшого нормативного спектру, що передбачає нагляд і контроль за цифровими валютами з боку центральних органів влади як за принципом фіатних валют, так і з точки зору процесів цифровізації загалом. Криптовалюти, такі як біткойн, зазвичай мають обмежену пропозицію, що відрізняє їх від традиційних фіатних валют. Це впливає на такі інструменти грошово-кредитної політики, як процентні ставки та контроль грошової маси, оскільки немає центрального органу, який би міг регулювати ці параметри. Цифрові активи безперебійно працюють через кордони, кидаючи виклик традиційним структурам моніторингу та контролю міжнародних транзакцій, що робить їх надзвичай вразливими до кібератак і шахрайства. Зокрема, на ранніх стадіях свого розвитку, криптовалюти можуть не мати чітких основ або внутрішньої цінності, на відміну від традиційних активів, таких як акції, які часто оцінюються на основі квартальної звітності, доходів і прозорих фінансових показників. Криптовалюти можуть зазнавати більш суб’єктивного впливу, наприклад впливу соціальних мереж чи ЗМІ, що, потенційно, може приводити до формування такого явища як «криптовалютний пухир», який зумовлений необгрунтованим коливанням цін на біткойн та інші альткоїни. Це явище схоже з економічними бульбашками на традиційних фінансових ринках, які характеризуються різким зростанням цін на активи, спричиненим спекуляціями та надмірними купівлями, а не фундаментальними факторами, як базова вартість або корисність. В статті представлено загальні рекомендації та практики щодо регулювання цифрових валют, що підтримують інноваційну сутність діджитал активів в сучасниї реаліях. З першочерговою увагою до цифрових активів та їх регулювання, зокрема криптовалют, розглядаються поточні виклики, які виникають у сфері монетарної політики та фінансової стабільності, а також фундаментальні концепції цифрових активів. The article thoroughly investigates the topic of development and regulation of digital currencies. Considering the global spread of digital assets, particularly cryptocurrencies, the article analyzes current challenges arising in the context of monetary policy and financial stability. The article examines the main concepts of digital currencies, including blockchain technologies and decentralized finance, as well as the characteristics of the approach to regulating these new assets in view of potential challenges for lawmakers, regulators, and central banks. The impact of digital currencies on monetary policy is analyzed in terms of potential effects on macroeconomic development: inflation, currency control, and financial stability. Also, the challenges and opportunities that digital currencies present for the traditional banking system are discussed. Monetary regulation of cryptocurrencies is a critically important aspect within the broader regulatory spectrum, involving supervision and control of digital currencies by central authorities, both from the perspective of fiat currencies and in terms of the processes of digitization overall. Cryptocurrencies, such as Bitcoin, typically have a capped supply, distinguishing them from traditional fiat currencies. This impacts monetary policy instruments like interest rates and money supply control, as there is no central authority regulating these parameters. Digital assets seamlessly operate across borders, challenging traditional structures of monitoring and controlling international transactions, making them vulnerable to cyber attacks and fraud. Especially in the early stages of development, cryptocurrencies may lack clear foundations or intrinsic value, unlike traditional assets such as stocks, often evaluated based on quarterly reports, earnings, and transparent financial indicators. Cryptocurrencies may be subject to more subjective influences, such as the impact of social media or the media, potentially leading to the formation of a phenomenon known as the ‘cryptocurrency bubble,’ driven by unjustified fluctuations in the prices of Bitcoin and other altcoins. This phenomenon resembles economic bubbles in traditional financial markets, characterized by sharp increases in asset prices driven by speculation and excessive buying rather than fundamental factors like underlying value or utility. The article provides general recommendations and practices for the regulation of digital currencies, supporting the innovative nature of digital assets in contemporary realities. With a primary focus on digital assets and their regulation, particularly cryptocurrencies, the article examines current challenges in the realm of monetary policy and financial stability, as well as fundamental concepts related to digital assets.ukцифрові валютимонетарна політикаінформаційні технологіїблокчейнрегулювання цифрових валютdigital currenciesmonetary policyinformation technologyblockchainregulation of digital currenciesArticle338.001. 338.2, 339.72https://doi.org/10.33111/vz_kneu.33.23.04.21.145.151