Вітаємо в інституційному репозитарії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана!
З питань розміщення публікацій звертайтесь до Наукової бібліотеки ім. М. В. Довнар-Запольського КНЕУ ім. В. Гетьмана (кімната № 401, тел. +38 044 503 84 46) або на електронну адресу:
- lib.szfir@kneu.edu.ua
Нормативні документи
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Управління кредитним портфелем банку
(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024) Новікова, Світлана Анатоліївна; Novikova, Svitlana; Чуб, Павло Михайлович
Сучасний стан банківської системи нашої країни орієнтує комерційні банки на реалізацію процесу збалансованого управління стратегічним кредитним банківським портфелем. Вказаний збалансований розвиток передбачає врівноважені кількісні та якісні зміни параметрів усіх складових кредитного портфеля банку.
Якісний кредитний портфель дає змогу забезпечити ліквідність і надійність комерційного банку, що є дуже важливим для як для акціонерів, так і для клієнтів банку, оскільки саме стан кредитного портфеля комерційного банку надає змогу робити висновки про ефективність кредитної політики банківської установи, його конкурентоспроможність та спроможність протистояти впливу негативних чинників. Крім того, якісний кредитний портфель комерційного банку дає змогу забезпечити банку потрібний рівень дохідності, що забезпечує й загальні економічні ефекти від діяльності банківської установи.
Однак забезпечення такого якісного кредитного портфелю вимагає від банку побудови ефективної системи управління кредитним портфелем, яка б враховувала всі особливості кредитних операцій в банку та вплив різних чинників на функціонування відповідної системи. З цього випливає надзвичайно важлива роль системи управління кредитним портфелем банку як на рівні окремого комерційного банку, так і для всієї банківської системи країни.
У роботі детально розлянуто теоретико-методичні основи дослідження управління кредитним портфелем банків в сучасних умовах, проведено аналіз специфіки управління кредитним портфелем в ПрАТ «Приватбанк». На основі виявлених недоліків запропоновано напрями оптимізації управління кредитним портфелем банків України та ПрАТ «Приватбанк» зокрема.
The current state of the banking system of our country directs commercial banks to the implementation of the process of balanced management of the strategic credit banking portfolio. This balanced development involves balanced quantitative and qualitative changes in the parameters of all components of the bank’s loan portfolio.
A high-quality loan portfolio allows to ensure the liquidity and reliability of a commercial bank, which is very important for both shareholders and bank clients, since it is the state of the loan portfolio of a commercial bank that makes it possible to draw conclusions about the effectiveness of the bank’s credit policy, its competitiveness and ability to resist influence of negative factors. In addition, a high-quality credit portfolio of a commercial bank enables the bank to provide the required level of profitability, which also ensures the general economic effects of the banking institution’s activities.
However, ensuring such a high-quality credit portfolio requires the bank to build an effective credit portfolio management system that would take into account all the features of credit operations in the bank and the influence of various factors on the functioning of the corresponding system. From this follows the extremely important role of the bank’s credit portfolio management system both at the level of a separate commercial bank and for the entire banking system of the country.
The work describes in detail the theoretical and methodological foundations of the study of bank loan portfolio management in modern conditions, and analyzed the specifics of loan portfolio management in PJSC «Privatbank». On the basis of the identified shortcomings, directions for optimizing the management of the credit portfolio of Ukrainian banks and PJSC «Privatbank» in particular are proposed.
Колізійність понять «біженець», «вимушено переміщена особа» та «особа, яка потребує тимчасового захисту»
(Хмельницький національний університет, 2022-04-17) Кузьменко, Оксана Володимирівна; Kuzmenko, Oksana; Чорна, Вікторія Григорівна; Chorna, Viktoriia
Theoretical and practical approaches to the division of administrative responsibility into perspective and negative
(Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2022) Kuzmenko, Oksana; Кузьменко, Оксана Володимирівна; Chorna, Viktoriia; Чорна, Вікторія Григорівна
The issues related to increase in number of foreigners and stateless citizens who stay illegally within the territory of Ukraine are considerably relevant today, and, unfortunately, their topicality will be ever-greater in future. Currently the issue of refoulement and deportation is referred to the competence of administrative courts. So, implementing legally provided authorities, the administrative courts shall decide the public-law disputes on the claims of public bodies about adoption of measures of a coercive character provided by art. art. 288-289 of the Administrative Court Procedure Code of Ukraine according to the statutory procedural order.
Accordingly, the purpose of the present paper is a definition of topical issues of consideration by the administrative courts of proceedings on the cases on the administrative claims related to refoulement or compulsory deportation and detention of foreigners or stateless persons.
In order to achieve the purpose, the paper includes the study of opinions of scientists in the field of administrative law towards understanding and correlation of corresponding definitions (administrative legal proceedings, proceedings on the cases on the administrative claims related to refoulement or compulsory deportation and detention of foreigners or stateless persons); Regulations of the Administrative Court Procedure Code of Ukraine; provisions of other regulatory documents.
It was emphasized that the content of protection of rights and freedoms is based on the activity focused on removal of obstacles in exercise of rights and freedoms and on fight against default in correlative obligations and abuse of law.
The paper gives reasons for the fact that the liability may be incurred only for objectified behavior of person, i.e. for his/her activity or omission to act. In such a case, his/her thoughts and intention that were not implemented by him/her can not be considered as the reasons for legal assessment. The paper also emphasizes that the protection from illegal acts, removal of their causes and conditions facilitating the administrative and delictual endeavor is beyond the scope of administrative courts.
The paper gives reasons for the fact that judge's discretion relates to the establishment of: firstly, the facts that appear to the judge to be necessary for dispute essential resolution; secondly, the way of dispute resolution; thirdly, the regulation itself that applies in this particular case.
As a result, the authors came to the conclusion that today there is a negative transformation of implementation of prospective (negative) liability of person for actions (omission to act) that were not and would never be performed by him/her, but only for thoughts and intentions. We believe, that it is not a correct practice due to the fact that it defies a principle of the administrative law presented in the form of statement that the liability may be incurred only for objectified behavior of person, i.e. for his/her activity or omission to act. In such a case, his/her thoughts and intention that were not implemented by him/her can not be considered as the reasons for legal assessment.
В даній статті визначено, що питання, пов’язані зі збільшенням кількості іноземців та громадян без громадянства, які нелегально перебувають на території України, сьогодні є значною актуальністю, і, на жаль, у майбутньому їхня актуальність буде дедалі більшою. Наразі питання видворення та депортації віднесено до компетенції адміністративних судів. Так, реалізуючи передбачені законом повноваження, адміністративні суди вирішують публічно-правові спори за позовами державних органів про вжиття заходів примусового характеру, передбачених ст. ст. 288-289 Кодексу адміністративного судочинства України в установленому законом процесуальному порядку. В роботі проведено дослідження думок науковців у галузі адміністративного права щодо розуміння та співвідношення відповідних дефініцій (адміністративне судочинство, провадження у справах за адміністративними позовами щодо видворення чи примусового видворення та затримання). іноземців або осіб без громадянства); Регламент КАС України; положення інших нормативних документів. Підкреслено, що зміст захисту прав і свобод ґрунтується на діяльності, спрямованій на усунення перешкод у здійсненні прав і свобод та на боротьбу з невиконанням відповідних обов'язків і зловживанням правом. У статті обґрунтовано, що відповідальність може наставати лише за об’єктивну поведінку особи, тобто за її діяльність чи бездіяльність. При цьому не реалізовані ним думки та наміри не можуть бути підставою для правової оцінки. У документі також наголошується, що захист від протиправних дій, усунення їх причин і умов, що сприяють адміністративним та правопорушним діям, виходить за межі адміністративних судів. У статті обґрунтовується той факт, що дискреційне право судді стосується встановлення: по-перше, фактів, які видаються судді необхідними для вирішення спору по суті; по-друге, спосіб вирішення спору; по-третє, саме регулювання, яке застосовується в даному конкретному випадку. У результаті автори дійшли висновку, що на сьогоднішній день відбувається негативна трансформація реалізації перспективної (негативної) відповідальності особи за дії (бездіяльність), які не були і ніколи не будуть вчинені нею, а лише за думки і наміри. Вважаємо, що це не є правильною практикою через те, що вона суперечить принципу адміністративного права, викладеному у формі твердження про те, що відповідальність може бути притягнута лише за об’єктивну поведінку особи, тобто за її/її діяльність чи бездіяльність. діяти. При цьому не реалізовані ним думки та наміри не можуть бути підставою для правової оцінки.
Russians in Ukrainian Folklore from the 20th and Early 21st Centuries: The Dynamics of the Images and Contexts
(Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas, 2022) Kuzmenko, Oksana; Кузьменко, Оксана Володимирівна
The article presents the genesis and dynamics of the ethnostereotype of Russians in Ukrainian folklore from the 20th and early 21st centuries. The object of the interdisciplinary research is texts from printed sources, archival collections, and texts recorded during the author’s latest fieldwork between 2013 and 2018. The subject of the article is the variability of the ethnostereotype and its features. The goal is the semantic-structural analysis of three main images (moskal, ‘executioner [kat]’, rashyst), the main meaning of which is ‘invader of Ukrainian land’. Based on materials of various genres and the contexts of their functioning, the author proves that the image of the moskal was the most common in the folklore of the First World War. It preserves the archaic semantics of ‘devil’ and ‘alien’ based on folklore models from the 19th century. The image is ambivalent, mainly with negative connotations (uneducated, cunning, treacherous, thieving, rapacious, aggressive, cruel). The emphasis is placed on role changes in the semantics of the image of the enemy, the transition from ‘animal’ to human’. The change was fixed by the opposition in the formula ‘first’ (not) second moskal. The author examines the image of the ‘executioner’ based on the motifs of violence, cruelty and revenge highlighted in the insurgent and eviction folklore which formed during the Second World War. It is emphasised that in the folklore formula ‘Moscow executioner’, one should understand the superiority of the national over the social. The conclusions state that the semantics of the new images of Russians (rashyst, ork, rusnia) and their meaning are determined by the modern context of the Russian-Ukrainian war and the previously formed stereotypical meanings of moskal. Constant metaphorical epithets (‘scary’, ‘dark’ as uneducated, ‘wild’, ‘vile’, ‘lying’, ‘dirty’, ‘evil’, ‘fierce’, ‘Red’) verbalise these meanings.
Straipsnyje pristatoma etninio rusų stereotipo XX a. – XXI a. pradžios ukrainiečių folklore kilmė ir raida. Tarpdisciplininio tyrimo objektas – tekstai iš spausdintų šaltinių, archyvinių rinkinių ir autorės tarp 2013 ir 2018 m. lauko tyrimų metu užrašyti kūriniai. Straipsnyje siekiama atskleisti etninio stereotipo varijavimą ir bruožus. Struktūrinė semantinė analizė telkiama į tris svarbiausius įvaizdžius (maskolis, budelis (kat), rašistas) – visi jie iš esmės reiškia ‘Ukrainos okupantasʼ. Remdamasi skirtingų žanrų kūriniais ir jų funkcionavimo kontekstais, autorė parodo, kad maskolio įvaizdis produktyviausias buvo Pirmojo pasaulinio karo laikų folklore. Jame išsaugota archajiškų „velnio“ ir „svetimojo“ semantinių bruožų, ateinančių dar iš XIX a. folkloro. Šis įvaizdis nevienareikšmis, bet vyrauja neigiamos konotacijos (neišprusęs, suktas, klastingas, vagis, prievartautojas, agresyvus, žiaurus). Ypač pabrėžiama vaidmenų kaita, siejama su priešo įvaizdžio semantika – perėjimas nuo „gyvulio“ prie „žmogaus“. Šis pokytis nusakomas priešpriešą atskleidžiančia formule: „pirmas – (ne) antras maskolis“. Budelio įvaizdį autorė tiria remdamasi prievartos ir žiaurumo motyvais, taip pat atpildo motyvu, ryškėjančiu rezistentų ir tremtinių folklore, sukurtame Antrojo pasaulinio karo metais. Svarbu pabrėžti, kad folklorinę formulę „Maskvos budelis“ reikia suprasti ne tiek socialiniu, kiek nacionaliniu požiūriu. Straipsnyje parodoma, kad naujųjų įvaizdžių (rašisto, orko, ruskio) semantiką ir reikšmę lemia ir dabartinio Rusijos karo prieš Ukrainą kontekstas, ir anksčiau susiklosčiusi stereotipinė maskolio įvaizdžio semantika. Šie įvaizdžiai nusakomi tolydžio pasikartojančiais metaforiniais epitetais (baisus, tamsus – t. y. neišprusęs, laukinis, niekšingas, melagis, purvinas, blogas, nuožmus, raudonas).
Адміністративно-правове регулювання професійно-технічної освіти
(Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій, 2022) Кузьменко, Оксана Володимирівна; Kuzmenko, Oksana; Чорна, Вікторія Григорівна; Chorna, Viktoriia
Дана стаття призначена дослідженню особливостей адміністративно-правового регулювання професійної освіти. Акцент робиться на тому, що сьогодні запит суспільства націлений на переформатування професійної освіти у напрямку демократизації, підвищення фундаментальності, використання найновіших технологій навчання, забезпечення взаємозв’язку ринку освітніх послуг із ринком праці. Гостра потреба стоїть у реформуванні системи нормативно-правових актів, якими урегульовано відносини у аналізованій сфері, з метою орієнтації на випускників, які змогли б оперувати новими технологіями та знаннями, які відповідатимуть потребам інформаційного суспільства, можливостям самореалізації у післявоєнний період. Сучасна професійна освіта повинна мати розвиток відповідно до якого, людина може мати можливості володіти знаннями, уміннями та навичками у сфері професійної діяльності для отримання нею кваліфікації чи перекваліфікація, що забезпечить участь особистості в суспільно корисній праці відповідно до її інтересів і здібностей.
This article is intended to study the peculiarities of administrative and legal regulation of professional education. Emphasis is placed on the fact that today the demand of society is aimed at reformatting professional education in the direction of democratization, increasing fundamentality, using the latest learning technologies, ensuring the interconnection of the market of educational services with the labor market. There is an urgent need to reform the system of regulatory and legal acts that regulate relations in the analyzed area, with the aim of targeting graduates who would be able to operate with new technologies and knowledge that will meet the needs of the information society, the possibilities of self-realization in the post-war period. Modern professional education should have a development in accordance with which a person can have the opportunity to possess knowledge, abilities and skills in the field of professional activity in order to obtain qualifications or requalification, which will ensure the participation of the individual in socially useful work in accordance with his interests and abilities. At the same time, professional education can be considered as a means of self-realization of the individual, since it is in professional activity that human abilities are most fully revealed. The professional direction of human development should encourage the education of a socially active individual who is guided by universal and cultural values in his life. Professionalism and specialization will help in meeting the urgent and prospective production needs of qualified specialists whose training level would meet the requirements of scientific and technical and social progress, develop professional qualities and human mobility. The active implementation of dual education will provide an opportunity to fill the labor market with high-quality, professionally capable employees, which is why this type of education must be actively implemented. Innovations in the system of professional and technical education will contribute to the reduction of the unemployment rate and ensure the rapid retraining of those who have lost their jobs.