Кафедра європейської економіки і бізнесу
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кафедра європейської економіки і бізнесу by Author "Fedirko, Oleksandr"
Now showing 1 - 19 of 19
Results Per Page
Sort Options
Item Key trends and problems of regional innovation systemsʼ development in Poland and Ukraine(University of Economics, Prague, 2014-09) Fedirko, Oleksandr; Федірко, Олександр Анатолійович; Федирко, Александр АнатольевичThis article is devoted to comparative study of regional innovation development in Poland and Ukraine. Innovation potential and performance of Ukrainian regions assessment is grounded on the regional innovation systems approach, employing selected indicators of the EU regional innovation evaluation criteria. Key trends and problematic issues of regional innovation development are captured through a number of methods: comparative analysis, calculating variation of regional innovation capacity indicators within countries and their correlation versus per capita GDP of regions in Poland and Ukraine. The overall low level of R&D and innovation expenditure, high variation of regional innovation performance, insufÞ cient effects of innovations on the regional GDP dynamics as well as lack of feasible policy instruments to support innovations constitute the main risks for the regional innovation systems considered. Weak and patchy regional innovation performance in both countries fosters import dependent managerial practices driven by foreign technology adoption.Item Methodological background of post-Soviet regionalism: the case of Ukraine(Tallinn University of Technology, 2014) Chuzhykov, Victor; Чужиков, Віктор Іванович; Чужиков, Виктор Иванович; Fedirko, Oleksandr; Федірко, Олександр Анатолійович; Федирко, Александр Анатольевич; Chuzhykov, Andrii; Чужиков, Андрій Вікторович; Чужиков, Андрей ВикторовичThe transformational 1990s significantly differentiated the regional model of Ukraine, which eventually began to resemble a system of uncontrolled chronic economic decline, as the existing planning and regulatory methods had become redundant, the market-based approaches being not actualized. The methodological vacuum in which Ukraine found itself did not allow regions to solve the existing problems by means of European economic convergence instruments. Despite the fact that more and more theories and concepts appeared in the leading developed countries (regional competitiveness, cityregion, beautiful places, creative city, localization, etc.), national science used outdated ideas of planned regulation, inappropriate in market economy. The effect of government policies resembled core measures of the neoliberal model, while maintaining a high degree of administrative centralization. FDI inflow fundamentally altered the regional landscape. The leading position in accumulating the FDI stock belonged to Kyiv, which also produced the largest per capita GDP. In the last five years a revival of innovation activity took place in the Ukrainian regions. Eventually it obtained an undulating character, moving basically along two axes: Lviv–Kyiv and Kyiv–Kharkiv. However, low FDI level in the worst performing regions could create an erroneous impression about the positive impact of FDI on regional economy. A region’s development trajectory might also be affected by the mentality of its inhabitants, as well as the media, whose impact can convey either a cohesive or disintegrating character. This was evidenced by the recent events in Ukraine, as well as the “East versus West” confrontation, which resulted in frustration, whereas the lack of tolerance among the population of certain regions provoked the bloodshed. Thus, identification of methodological background of post-Soviet regionalism on the example of Ukraine is an important scientific task, which may explain the essence of regional asymmetries in the post-Soviet states.Item Асиметрії економічного розвитку прикордонних регіонів України та ЄС в умовах формування економіки знань(Одеський національний економічний університет, 2016) Чужиков, Віктор Іванович; Chuzhykov, Victor; Чужиков, Виктор Иванович; Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр АнатольевичРозкрито основні особливості транскордонної асиметрії України та ЄС. Виявлені характер та динаміка зростання різниці в макроекономічних показниках прикордонних з ЄС територій. Проаналізовані індикатори регіонального розвитку: валовий внутрішній продукт (ВВП регіонів, або ВРП), прямі іноземні інвестиції, рівень безробіття регіонів прикордонних територій рівня NUTS-2, куди окрім п’яти областей України потрапили адміністративні території Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії. Автори звертають особливу увагу на науково-технічний розвиток прикордонних територій та окреслюють напрями можливої конвергенції регіонів України та ЄС. За методикою кластерного аналізу побудовано дендограму інноваційного розвитку прикордонних територій України та ЄС. При цьому було використано метод повних зв’язків («віддаленого сусіда»). За методом К-середніх авторами отримано середні значення параметрів кластерів прикордонних територій, що дало можливість пояснити феномен «високої патентної активності» та спрогнозувати переваги подальшої конвергенції цих регіонів в інноваційній сфері. Обґрунтовано основні елементи системної дифузії західних регіонів України та прикордонних територій ЄС, та запропоновано розробити спільні стратегії: інноваційно-інвестиційна, логістично-транспортна, креативна. Key features of cross-border EU–Ukraine asymmetries have been uncovered. The nature and dynamics of the growing EU–Ukraine differences in the macroeconomic indicators of border regions have been detected. Authors analyzed some selective regional development indicators: gross domestic product (GDP of the region, or GRP), foreign direct investment, the unemployment level for NUTS- 2 border regions of Ukraine, Poland, Slovakia, Hungary and Romania. Authors pay special attention to the scientific and technological development of the border regions, trying to identify some possible areas of convergence. Based on the cluster analysis method, border areas’ innovative development dendograms have been built for the EU and Ukraine. To achieve this complete linkages clustering method was used. Further, employing the K-means clustering approach authors obtained the mean values of the parameters for the three clusters of border areas. This allowed to explain the phenomenon of “high patent activity” and predict the benefits of further convergence of these regions in the sphere of innovation. Authors conclude their research by defining some key elements of systemic diffusion of the western regions of Ukraine and the EU border areas to propose possible common development strategies: innovation and investment, logistics and transport, and creative ones. Раскрыты основные особенности трансграничной асимметрии Украины и ЕС. Обнаруженны характер и динамика роста различий в макроэкономических показателях приграничных с ЕС территорий. Проанализированы индикаторы регионального развития: валовой внутренний продукт (ВВП регионов, или ВРП), прямые иностранные инвестиции, уровень безработицы регионов приграничных территорий уровня NUTS-2, в число которых кроме пяти областей Украины попали административные территории Польши, Словакии, Венгрии и Румынии. Авторы обращают особое внимание на научно-техническое развитие приграничных территорий и определяют направления возможной конвергенции регионов Украины и ЕС. По методике кластерного анализа построена дендограмма инновационного развития приграничных территорий Украины и ЕС. При этом был использован метод полных связей («дальнего соседа»). Базируясь на методе К-средних авторами получены средние значения параметров кластеров приграничных территорий, что позволило объяснить феномен «высокой патентной активности» и спрогнозировать преимущества дальнейшей конвергенции этих регионов в инновационной сфере. Обоснованы ключевые элементы системной диффузии западных регионов Украины и приграничных территорий ЕС, а также предложены совместные стратегии: инновационно-инвестиционная, логистически-транспортная и креативная.Item Гендерні стереотипи в освітній політиці України в контексті європейської інтеграції(Київський національний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-14) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаItem Державне регулювання оплати праці: світовий досвід і практика України(НДІ праці і зайнятості населення Мінсоцполітики і НАН України; ТОВ «Інформаційноконсультаційна фірма "Праця"»; ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана», 2011) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр АнатольевичДосліджуються сучасні механізми державного регулювання доходів населення та особливості їх застосування в різних країнах світу. Виділяються ефективні моделі та критерії встановлення мінімальної оплати праці, індексації та формування систем оподаткування заробітної плати. Проводиться порівняння діючих в Україні механізмів державного регулювання доходів населення з тими, що склалися в розвинених країнах світу. The article is focused on the modern mechanisms of government regulation of incomes of population, as well as national differences of their application. Authors select effective models and criteria of defining of minimum wages, systems of personal income taxation and indexation. Authors compare the systems of state regulation of incomes in Ukraine with those prevailing in developed countries.Item Еволюція інноваційної політики ЄС(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаСтаттю присвячено комплексному дослідженню ключових етапів еволюції інноваційної політики Європейського Союзу, умов і чинників трансформації її пріоритетів, а також оцінці основних переваг і недоліків імплементації її поліструктурної інтеграційної моделі. Встановлено, що інноваційна політика ЄС протягом свого розвитку пройшла кілька якісно різнорідних етапів, які характеризувалися взаємодією низки елементів, сукупність яких дала змогу ідентифікувати наукову, технологічну й інноваційну моделі цієї політики. Доведено, що початковий етап спільної науково-дослідної політики ЄС базувався на розвитку великих міжнародних кооперативних проектів фундаментальних і прикладних досліджень, інвестуванні у наукову інфраструктуру, удосконалення систем наукової освіти та підготовки фахівців. На другому етапі інноваційна політика ЄС набула ознак технологічності, що характеризувалася ідентифікацією стратегічних для глобального інноваційного лідерства ЄС секторів промисловості, гармонізацією технологічних стандартів у межах інтеграційного угруповання, поглибленням наукового поділу праці з вузькою спеціалізацією країн-членів на різних технологічних галузях, посиленням міжнародної науково-технічної співпраці, технологічного трансферу й комерціалізації новостворених технологій, а також формуванням сприятливого середовища технологічного розвитку виробничих і сервісних секторів економіки. Сучасний етап інноваційної політики спільноти відображає інноваційну діяльність як системний процес безперервного генерування та комерціалізації інновацій, зорієнтований на розбудову економіки знань, вдосконалення інфраструктури комерціалізації нових технологій, захист прав на інтелектуальну власність, залучення до інноваційної діяльності малого і середнього бізнесу, а також урахування соціальних цінностей. Встановлено, що за мірою поглиблення інтеграційних процесів в ЄС науково-дослідна та інноваційна діяльність набули пріоритетного значення у комплексній стратегії конкурентного розвитку інтеграційної спільноти, що підтверджується постійним зростанням фінансових асигнувань на цілі науковоінноваційного розвитку, залученням дедалі більшого кола стейкхолдерів до наукової співпраці та зміцненням спільного європейського дослідного простору. Інноваційна політика ЄС набула системного, поліструктурного характеру з чітким розподілом цілей і координацією зусиль на наднаціональному, країновому та регіональному рівнях її імплементації. Відкрита модель інноваційної діяльності ЄС, що виявляється у залученні дедалі більш широкого кола асоційованих країн до реалізації європейських коопераційних наукових та інноваційних проектів, створює потужні імпульси для активізації науково-дослідної діяльності установ України, безпрецедентні можливості для формування інноваційного вектору зростання національної економіки, а також віднайдення перспективних ніш у міжнародних ланцюгах високотехнологічного промислового виробництва та надання наукомістких послуг. The article is dedicated to the comprehensive study of the key stages of the evolution of the European Union innovation policy, the conditions and factors of transformation of its priorities, as well as the estimation of the main advantages and disadvantages of implementing its polystructural integration model. It is fixed that in course of its development the EU innovation policy has gone through several qualitatively heterogeneous stages, which tended to the interaction of a number of elements, the combination of which ensured identification of scientific, technological and innovation models of this policy. It is proved that the initial stage of the EU common research policy was based on the development of large international cooperative projects of basic and applied research, investment in scientific infrastructure, improvement of scientific education systems and training. In the second stage, the EU's innovation policy acquired the features of technological effectiveness characterized by the identification of the EU's strategic industrial sectors for global innovation leadership, harmonization of technological standards within the integration group, deepening the scientific division of labor with narrow profile of member states in various technological field, strengthening of international scientific and technical cooperation, technological transfer and commercialization of newly developed technologies, as well as the introduction of a favorable environment for technological development of production and service sectors of the economy. The current stage of community innovation policy reflects innovation practices as a systemic process of continuous generation and commercialization of innovations, focused on building the knowledge economy, improving the infrastructure of commercialization of new technologies, protection of intellectual property rights, involvement of small and medium businesses, and social values. It is outlined that as in line with deepening integration processes in the EU, research and innovation practices have become a priority in the comprehensive strategy of competitive development of the integration community, as confirmed by the constant growth of financial allocations for research and innovation development goals, attraction of more stakeholders to the research work and strengthening of common European research area. The EU's innovation policy has now introduced a regular and polystructural pattern with a clear division of goals and coordination of efforts at the supranational, national and regional levels of its implementation. The open model of EU innovation activity, which tends to the involvement of a wider range of associated countries in the implementation of European cooperation research and innovation projects, significantly triggers the introduction of research activities of domestic institutions of Ukraine, unprecedented opportunities for innovation patterns of national economy growth, as well as finding promising niches in international chains of high-tech industrial production and providing knowledge-intensive services.Item Ендогенні чинники локального інноваційного розвитку в умовах глобалізації(Видавничий дім «Гельветика», 2015) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр АнатольевичСтаття присвячена дослідженню ролі ендогенних чинників у забезпеченні інноваційного розвитку на регіональному та локальному рівнях. Система детермінант та механізмів стимулювання інновацій розкрита на основі узагальнення значного обсягу міжнародних теоретичних та прикладних контекстних досліджень. Обґрунтовано комплекс рекомендацій щодо формування інноваційно-орієнтованої моделі економічного розвитку регіонів. The article investigates the role of endogenous factors in the facilitation of innovative development at the regional and local levels. The system of determinants and mechanisms to promote innovation has been disclosed on the base of the synthesis of a significant amount of international theoretical and applied case-studies. A set of complex recommendations on the formation of an innovationoriented model of regional economic development has been substantiated. Статья посвящена исследованию роли эндогенных факторов в обеспечении инновационного развития на региональном и локальном уровнях. Система детерминант и механизмов стимулирования инноваций раскрыта на основе обобщения значительного объема международных теоретических и прикладных контекстных исследований. Обоснован комплекс рекомендаций по формированию инновационно-ориентированной модели экономического развития регионов.Item Національні моделі державної підтримки інноваційної діяльності в ЄС(Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 2017) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр АнатольевичУ статті розкрито класифікацію сучасних моделей державної підтримки інноваційної діяльності в державах-учасницях Європейського Союзу. Зокрема встановлено типові універсальні інструменти, поширені на території всього угруповання, котрі спрямовані, передовсім, на стимулювання науково-технічної кооперації між представниками державного та приватного секторів, академічних інститутів та приватних компаній; пряме фінансування інноваційної діяльності компаній та НДДКР у приватному секторі тощо. Разом з тим, доволі відчутними виявилися національні відмінності щодо розподілу державного фінансування науково-дослідної діяльності між державним і приватним секторами, за інституційним та конкурсним принципом, а також за рівнем зорієнтованості політики на комерціалізацію інновацій та виведення їх на ринок. Діаметрально протилежними виявились також підходи щодо застосування податкових пільг та інших непрямих заходів підтримки науково-технічної та інноваційної діяльності.Item Парадигма локального інноваційного розвитку в економіці ЄС(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Чужиков, Віктор ІвановичУ дисертації систематизовано та обґрунтовано методологічні засади новітньої парадигми локального інноваційного розвитку в умовах мережевізації глобальної економіки. Досліджено економічну природу та етапи еволюції теорій локального інноваційного розвитку. Визначено методологічну сутність, детермінанти та методики параметральної ідентифікації локалізації інноваційної діяльності в економічній системі Європейського Союзу. Локалізація трактується як процес концентрування економічної активності на селективних ділянках глобального економічного простору, що вирізняється своєю асиметричністю щодо наявних ієрархічних таксонів, високим ступенем точкової економічної активності та інтегрованості в мережеві системи продукування, просування та розподілу новостворених товарів та послуг. Розкрито кількісні і якісні характеристики моделей територіальної концентрації інноваційної діяльності в ЄС. Проаналізовано конкурентні позиції ЄС у глобальному технологічному просторі. Доведено, що формування гомогенного бізнес-середовища, зменшення трансакційних витрат функціонування економіки знань у межах спільного європейського дослідного простору, імплементація наднаціональних механізмів координації країнових інноваційних політик в інституційно-регуляторній системі ЄС створили необхідні передумови для отримання синергетичних ефектів від багаторівневого науково-технічного співробітництва. Охарактеризовано сучасні тенденції секторального кластеризації в державах-членах ЄС, висвітлено основні фактори аутсорсингу високотехнологічних галузей та колабораційних бізнес-моделей. Доведено, що секторальні конкурентні переваги в економіці ЄС зосереджені у виробництві автомобілів, технологічного устаткування, електричного та електронного обладнання, медичних приладів та авіакосмічної продукції. Осмислення еволюції колабораційних моделей інноваційної бізнес- діяльності на прикладі авіакосмічного сектору ЄС дає підстави стверджувати, що домінантна у середині ХХ ст. компанієцентрична модель промислового розвитку на сучасному етапі трансформувалася у мережеву систему економічного співробітництва, для якої характерна диверсифікація форматів взаємодії з постачальниками, координація множинних ланцюгів виробництва, поглиблення спеціалізації локальних авіабудівних кластерів та поширення технологічної колаборації на глобальний рівень. Обґрунтовано авторський підхід до оцінювання технологічного лідирування європейського бізнес-сектора на основі багатофакторної регресійної моделі. Особливу увагу зосереджено на аналізі дифузії механізмів ринкового саморегулювання з мережевою кооперацією у сфері наукових досліджень та інноваційних розробок. Застосування теоретичних концепцій локального інноваційного розвитку в авторському аналізі технологічних асиметрій на території ЄС дало змогу виявити цілий ряд ефективних регіональних та локальних моделей інноваційного розвитку. Ідентифікація переваг сучасної комплементарної моделі регіональної інноваційної політики ЄС дала змогу виокремити основні критерії для досягнення ефекту мультиплікативного приросту фінансового забезпечення інноваційного підприємництва на локальному рівні. Селектовано ефективні регуляторні механізми та інструменти стимулювання розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності у країнах-членах ЄС, що дозволило автору сформувати систему принципів та рекомендацій щодо вдосконалення політики локального інноваційного розвитку в постсоціалістичних країнах на прикладі України. Обґрунтовано стратегічні напрями співробітництва ЄС з європейськими країнами- партнерами у сфері науково-інноваційного розвитку. Досліджено потенціал інноваційної кластеризації економіки України на основі методології, розробленої Центром стратегії та конкуренції Стокгольмської школи економіки та адаптованої автором до національних умов та статистичної системи моніторингу. В результаті автором обґрунтовано систему базових принципів та інституційних засад формування ефективної національної поліструктурної моделі стимулювання локального інноваційного зростання в Україні в умовах конвергенції з ЄС. The thesis is devoted to the study of methodological foundations of the new paradigm of local innovative development under conditions of networked global economy. The economic nature and stages of evolution of local innovative development theories are studied. Also determinants and methods of local innovative development parametrical identification in the economic system of the European Union are considered. Author provides reasoning for the theoretical interpretation of the essence of innovative activities localization, defined as the process of concentration of economic activity on the selective sections of the global economic space, characterized by asymmetry with respect to the existing hierarchical taxa, high degree of local economic activity and integration into network systems of production, promotion and distribution of newly created goods and services. Quantitative and qualitative characteristics of the territorial innovation concentration models in the EU are disclosed. The EU competitive advantages and bottlenecks in the global technological space are structured. It has been proved that the formation of a homogeneous business environment, reduction of transaction costs of the knowledge-based economy, functioning within the framework of a common European Research Area, the introduction of supranational mechanisms for coordinating country innovation policies in the EU institutional and regulatory system have created the necessary preconditions for obtaining synergistic effects in multilevel scientific and technical cooperation. . The modern trends of sector clustering in the EU member states are characterized, major factors of high-technology industries’ outsourcing and collaborative business models are highlighted. It is proved that EU sectoral competitive advantages are concentrated in the automotive production, technology hardware and equipment, electrical and electronic equipment, medical devices and aerospace sector. Comprehension of the evolution of collaborative models of innovative businessactivities on the example of the EU aerospace sector suggests, that the company-focused model of industrial development dominant in the mid-twentieth century today has been gragually transformed into a networked system of economic collaboration, characterized by diversified formats of interaction with suppliers, coordination of multiple production chains, deepening specialization of local aviation construction clusters, as well as extending technology cooperation to the global level. The author’s approach to the evaluation of the European corporate sector potential to gain global technological leadership has been substantiated on the basis of multifactor regression model. Particular focus is placed on the analysis of the diffusion of market self-regulation mechanisms with network cooperation in the field of research and innovation. Application of the theoretical concepts of local innovation development in the author’s analysis of technological asymmetries within the territory of the EU revealed a number of effective regional and local innovation development models. Uncovering the advantages of the modern multilevel complementary model of the EU regional innovation policy allowed the identification of key criteria for achieving the multiplier effects in financing innovative entrepreneurship on the local level. Selection of the efficient regulatory mechanisms and instruments, supporting the scientific and innovation activities in the EU member states led to the formulation of a set of principles and author’s recommendations concerning the improvement of local innovation development policy in the post-socialist countries on the example of Ukraine. The strategic directions of the EU cooperation with the European partners in the field of research, technologic development and innovation have been substantiated. Potential for high-technology and innovative sector clusters development in the economy of Ukraine has been estimated based on the methodology, developed by the Center for Strategy and Competitiveness (Stockholm School of Economics), adapted to the national environment and statistical monitoring system. This allowed formulating a set of basic guidelines and institutional framework for setting up an efficient national multistructural model of local innovation-based growth facilitation in Ukraine under conditions of convergence with the EU.Item Платформна політика як засіб стимулювання інноваційного розвитку регіонів ЄС(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2015-12) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр АнатольевичРозглянуто концептуальні засади формування нової платформної моделі регіональної інноваційної політики ЄС. Розкрито основі цілі, завдання та суб’єктний склад європейських технологічних платформ.Item Позиціонування європейських компаній у глобальному інноваційно-інвестиційному середовищі(Чорноморський державний університет імені Петра Могили, ТОВ «ДКС Центр», 2017) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр АнатольевичУ статті розкрито сучасні тренди інноваційно-інвестиційної діяльності провідних компаній ЄС та світу. Здійснено компаративний аналіз технологічних переваг компаній ЄС та США. Розкрито секторальні особливості технологічного розвитку міжнародних компаній. Встановлено, що більш високий рівень наукоємності американського бізнесу обумовлений переважанням у структурі витрат на науку представників високотехнологічних секторів (фармацевтичного, виробництва технологічного обладнання, комп'ютерів та програмного забезпечення), тоді як в ЄС домінантними інвесторами у науку традиційно є компанії середньо-високих технологій (автомобілебудування). Ідентифіковано провідні географічні вектори міжнародних потоків високотехнологічних інвестицій в ЄС, а також встановлено секторальне позиціонування європейських компаній. Розкрито тенденції та основні параметри функціонування технологічних стартапів, а також визначено їх конкурентні переваги, порівняно з американськими конкурентами.Item Політика публічних закупівель у реалізації стратегії цифрової трансформації: пріоритети ЄС та України(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2023) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаМетою статті є дослідження політики публічних закупівель і наукове обґрунтування її пріоритетів у контексті реалізації стратегії цифрової трансформації в ЄС та Україні. Методика дослідження ґрунтується на контент-аналізі політики цифровізації публічних закупівель, що використовуються в практиці ЄС та України, а також в її науковому узагальненні для обґрунтування пріоритетів реалізації стратегії цифрової трансформації. Авторами досліджено модель взаємодії суб’єктів ринку публічних закупівель у ЄС із використанням цифрових інструментів. Встановлено, що гармонізовані правила ЄС у сфері застосування єдиних цифрових інструментів публічних закупівель покликані забезпечити справедливість, прозорість і недискримінаційність у визначенні учасників державних контрактів, до яких допущено не тільки компанії ЄС, але й представників країн – членів СОТ, які підписали Угоду про державні закупівлі. В статті розкрито етапи запровадження цифрових інструментів публічних закупівель у ЄС та в Україні. Встановлено, що в ЄС процес цифровізації публічних закупівель розпочався з другої половини 2000-х років із запровадження електронного щоденника тендерів, значно активізувавшись у другій половині 2010-х років із прийняттям пакета директив ЄС у сфері публічних закупівель і поетапним впровадженням цифрових інструментів (інвойсів, форм, заявок на тендери, європейського єдиного закупівельного документа тощо). Сучасний етап трансформації цифрового інструментарію публічних закупівель у ЄС ознаменувався упровадженням з 2023 року єдиного простору цих державних закупівель в ЄС. Обґрунтовано пріоритетні напрями цифрової конвергенції систем публічних закупівель ЄС та України, які включають розробку інструментів співпраці для здійснення спільних публічних закупівель, сприяння конкуренції, протидії корупції, а також посилення професіоналізації систем публічних закупівель. The aim of the article is to study the policy of public procurement and the scientific substantiation of its priorities in the context of the implementation of the digital transformation strategy in the EU and in Ukraine. The research methodology is based on the content analysis of the digitalization policy of public procurement used in the practice of both the EU and Ukraine, as well as in its scientific generalization to substantiate the priorities for the implementation of the digital transformation strategy. The authors examined the model of interaction of subjects of the public procurement market in the EU with the use of digital tools. It is found that the harmonized EU rules in the field of application of common digital public procurement instruments are designed to ensure fairness, transparency and non-discrimination in determining participants in public contracts, to which not only EU companies are admitted, but also the representatives of WTO Member States that have signed the Agreement on Government Procurement. The article discloses the stages of introduction of digital public procurement tools in the EU and in Ukraine. It is determined that in the EU, the process of digitalization of public procurement began in the second half of the 2000s with the introduction of an electronic diary of tenders, significantly intensifying in the second half of the 2010s with the adoption of a package of the EU directives in the field of public procurement and the phased introduction of digital tools (invoices, forms, applications for tenders, the European single procurement document, etc.). The current stage of transformation of digital public procurement tools in the EU was marked by the introduction of a single space for these public procurement in the EU from 2023. The priority directions of digital convergence of the public procurement systems of the EU and Ukraine are substantiated, including the development of cooperation tools for joint public procurement, promotion of competition, countering the corruption, as well as strengthening the professionalization of the public procurement systems.Item Практикум з проведення тренінгів з європейської інтеграції(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2015) Чужиков, Віктор Іванович; Chuzhykov, Viktor; Чужиков, Виктор Иванович; Токар, Володимир Володимирович; Tokar, Volodymyr; Токарь, Владимир Владимирович; Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Лук’яненко, Ольга Дмитрівна; Lukianenko, Olga; Лукьяненко, Ольга Дмитриевна; Ткаленко, Світлана Іванівна; Tkalenko, Svitlana; Ткаленко, Светлана Ивановна; Вінська, Оксана Йосипівна; Vinska, Oksana; Винская, Оксана Иосифовна; Коломієць-Людвіг, Євгенія Павлівна; Kolomiiets-Liudvih, Yevheniia; Коломиец-Людвиг, Евгения Павловна; Чужиков, Андрій Вікторович; Chuzhykov, Andrii; Чужиков, Андрей Викторович; Гончарова, Анастасія Олександрівна; Honcharova, A.; Гончарова, Анастасия Александровна; Чужикова, Вікторія Григорівна; Chuzhykova, Viktoriia; Чужикова, Виктория ГригорьевнаНавчальний посібник (практикум) являє собою новітню дидактичну модель проведення тренінгів з європейської інтеграції, зокрема його інноваційно-інвестиційної моделі. Складається з 22 тем, вивчення яких дає змогу сформувати цілісну компетенцію щодо інноваційно-інвестиційного розвитку ЄС. Слайдовий метод компонування фактичного матеріалу сприяє уникненню повторів, загальних фраз та використання другорядного матеріалу, що робить його привабливим як для викладачів, так і для студентів. Водночас численні кейси орієнтовані на глибоке розуміння суті європейської інтеграції та тих переваг, що вони несуть державам-членам.Item Реформа оподаткування цифрової економіки в Українів умовах військових загроз(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022-06) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаПошук оптимальних моделей оподаткування цифрової економіки, які б забезпечували інвестиційну привабливість для бізнесу та створювали рівні конкурентні умови є одним з пріоритетних завдань урядів. Україна запровадила нові податкові правила для цифрового бізнесу, втім, військова агресія РФ проти України 2022 року зумовила необхідність спеціального податкового режиму на період воєнного стану, який створює певний буфер у протидії загрозливим економічним наслідкам війни. The search for optimal models of taxation of the digital economy, which would ensure investment attractiveness for business and create equal competitive conditions, is one of the priority tasks of governments. Ukraine introduced new tax rules for digital business, however, the military aggression of the Russian Federation against Ukraine in 2022 necessitated a special tax regime for the period of martial law, which creates a certain buffer against the threatening economic consequences of the war.Item Роль інновацій у формуванні конкурентних переваг національної економіки(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2005-05-17) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Каленюк, Ірина СергіївнаДисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних і практичних аспектів розвитку інновацій в контексті забезпечення конкурентних переваг національних економік. Розглядаються теоретичні засади інноваційного процесу. Розкрито роль національних інноваційних систем у забезпеченні високої конкурентоспроможності національних економік. Визначено сутність, детермінанти та показники інноваційної спроможності країн, на основі чого складено рейтинг інноваційної спроможності країн світу. Досліджується механізм формування конкурентних переваг високорозвинених країн на основі інноваційної моделі розвитку економіки. Здійснено комплексне дослідження фінансово-кредитних, організаційних та інституційних механізмів регулювання інноваційного процесу. В дисертації оцінено рівень інноваційної спроможності вітчизняної еікономіки, ідентифіковано основні проблеми та диспропорції національної інноваційної системи. Запропоновано комплекс рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняної інноваційної стратегії та механізму державного впливу на зростання інноваційної спроможності економіки України. The thesis is dedicated to the investigation of theoretical, methodological and practical aspects of innovation development in the context of its influence upon the formation of competitive advantages of national economies. Consideration is given to the theoretical foundations of innovation process. The role of national systems of innovation in the promotion of high competitiveness of national economies has been disclosed. The essence, determinants and indicators of national innovation capacity have been uncovered, and on the basis thereof the international innovation capacity rating has been composed. The mechanism of highly developed countries’ competitive advantages formation on the basis of innovation model of development is investigated. The complex exploration of the financial, organizational and institutional mechanisms of innovation process stimulation has been performed. The level of national innovative capacity of Ukraine, as well as main problems and disparities of native national system of innovation have been considered in the thesis. Author compiles a complex of recommendations on the improvement of national innovation strategy and the efficiency upgrade of government mechanism, effecting the innovation capacity growth of Ukrainian economy. Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических и практических аспектов инновационного развития в контексте обеспечения конкурентных преимуществ национальных экономик. Автором исследованы теоретические основы феномена международной конкурентоспособности национальной экономики. Обоснован авторский подход к определению категории “конкурентоспособность национальной экономики”, который отличается от существующих в мировой научной литературе комплексностью и акцентом на обосновании необходимости формирования государством благоприятной среды для создания добавленной стоимости частным сектором. Рассматриваются основополагающие теоретические позиции инновационного процесса, его влияние на уровень конкурентоспособности экономики страны. Автор доказывает, что инновации создают конкурентные преимущества посредством стимулирования роста производительности труда, структурного обновления экономики через создание новых высокотехнологических отраслей, при этом расширение рынков сбыта достигается благодаря повышению качества производимой продукции, в результате чего возникают материальные предпосылки для социального благосостояния населения. Дана комплексная характеристика инновационного фактора обеспечения конкуренто-способности национальных экономик, исследуемого через призму национальной инновационной системы, которая определяется автором как совокупность организаций (научно-исследовательские институты, высшие учебные заведения, частные компании, финансовые учреждения, институты трансферта технологий) и механизмов (научно-техническое партнерство образования, науки и бизнеса, конкуренция на инновационной основе, государственное регулирование инновационной деятельности), формирующих условия продуцирования, накопления, распространения и промышленного использования научно-технических знаний в стране. В диссертационной работе исследуются сущность, детерминанты и показатели инновационной способности стран. Инновационная способность определена автором как научно-технический и образовательный потенциал страны, финансовое обеспечение и информационная инфраструктура инновационной деятельности, которые в рамках соответствующей системы государственного регулирования и в тесном взаимодействии с промышленными кластерами обеспечивают стабильный процесс создания, распространения и производственного освоения потока новых знаний и технологий. Исследуется механизм формирования конкурентных преимуществ высокоразвитых стран на основе инновационной модели развития экономики. Осуществлен компаративный анализ финансово-кредитных, организационных и институциональных механизмов стимулирования инновационных процессов. На основе критического анализа существующих методик оценки уровня инновационной способности стран автором впервые рассчитан композитный индекс инновационной способности Украины, базирующийся согласно методике Европейской Комиссии на четырёх группах показателей (интеллектуальный потенциал, генерирование знаний, диффузия знаний, результаты использования инноваций). Сделан вывод о том, что инновационной системе Украины свойственны существенные диспропорции: высокий уровень развития интеллектуального потенциала позволяет поддерживать определённый уровень генерирования новых знаний, но фактическое отсутствие системы коммерциализации технологий обуславливает чрезвычайно низкий уровень результативности инновационной деятельности в отечественной экономике. На основе комплексного изучения проблем и диспропорций национальной инновационной системы Украины разработаны рекомендации по усовершенствованию национальной инновационной стратегии и повышению эффективности механизма государственного влияния на рост инновационной способности экономики Украины. Системность инновационного процесса, а также высокий конкурентный статус экономики Украины могут быть обеспечены посредством расширения государственного и частного инвестирования в инфраструктуру инновационной деятельности (создание бизнес-инкубаторов, виртуальных технопарков, инновационных центров, современных информационно-коммуникационных сетей), содействия развитию малых наукоёмких предприятий, предоставления системы налоговых льгот для инновационно активных предприятий, венчурных фондов и банков, финансирующих высокотехнологические проекты, усовершенствования защиты интеллектуальной собственности.Item Сучасний методологічний дискурс у дослідженні регіонального інноваційного розвитку в ЄС(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020-03) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр АнатольевичВ роботі розглянуто сутність, характерні особливості та наукову полеміку між двома провідними напрямами досліджень регіонального інноваційного розвитку в ЄС: неокласичним просторово-аналітичним підходом та неоінституційним новим регіоналізмом (локалізмом).Item Формування нової локально-інноваційної парадигми регіональних досліджень(Інститут регіональних досліджень Національної академії наук України, 2015) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр АнатольевичДосліджено еволюцію системних парадигм і здійснено їх структурно-компаративний аналіз за методикою Р. Сведберга. Розкрито методологічну сутність, ключові постулати та категорії нової локально-інноваційної парадигми суспільно-економічного розвитку. Встановлено, що методологічним ядром пропонованої парадигми є теорія інноваційних систем, новий регіоналізм, теорія мережевого суспільства, а також концепція «третьої промислової революції». Ключовими напрямами наукових досліджень у межах парадигми є аналіз складових локального середовища та функцій інституцій, що обумовлюють ефективність інноваційної діяльності. Доведено, що нова парадигма, об’єктом дослідження якої є локалізація економічної активності на селективних ділянках глобального простору, дає системне розуміння новітніх тенденцій формування економіки, що базується на знаннях. The article reveals evolution of systemic paradigms. Their structural composition (type of action, principle of action, action motives, arena of action, defining principle, types of theoretical concepts employed, aims of the analysis) has been compared employing R. Swedberg’s approach. Author’s evolutionary model of systemic paradigms development is built on polemics with T. Kun’s incommensurability thesis: although it might be true for engineering sciences, it is not the same case for the social and economic sciences, whose methodological apparatus usually absorbs the elements of the previous paradigms, rejecting some of their local concepts and principles. The full conceptual incommensurability, however, is hardly achievable, as most of the social and economic phenomena are of evolutionary nature. When research objects receive new systemic qualities economists develop new relevant categories to capture them, but some notions can always be easily translated and explained in the terms of preceding paradigms. The methodological essence, key tenets and categories of the new local innovation paradigm of socio-economic development have been considered. Author argues that the core of the proposed methodological paradigm is made up by the theory of innovation systems, the new regionalism, theory of network society, as well as the concept of the “third industrial revolution”. Key research subjects within the paradigm include analyzing the components of the local environment and functions of institutions, which determine the efficiency of innovation activities. Author explains interrelations between the notions of local innovation system, innovative milieu, institutional thickness, untraded interdependencies, global and local collaborative networks, energy internet, lateral power, distributed capitalism etc. meaning to elaborate a holistic approach for the perception of modern trends of innovation localization. Author proves that the new paradigm, which is focused on the localization of the economic activities in selective areas of global space, provides a systematic understanding of modern trends, shaping the knowledge based economy.Item Європейські технологічні платформи як механізм секторального інноваційного розвитку ЄС(Міжнародний гуманітарний університет, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2015) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр АнатольевичУ процесі аналізу особливостей сучасного етапу розвитку інноваційної політики ЄС розкрито методологічні засади, зміст та функції європейських технологічних платформ як нового механізму імплементації технологічних пріоритетів інтеграційного союзу. In the process of analyzing the modern EU innovation policy author disclosed methodological background, content and functions of the European technology platforms as a new mechanism for implementation of technologic priorities of the integration union. В процессе анализа особенностей современного этапа развития инновационной политики ЕС раскрыты методологические основы, содержание и функции европейских технологических платформ как нового механизма имплементации технологических приоритетов интеграционного союза.Item Інструменти фінансування екологічного розвитку ЄС(Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2023) Федірко, Олександр Анатолійович; Fedirko, Oleksandr; Федирко, Александр Анатольевич; Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Васюк, Наталія Олегівна; Vasiuk, Nataliia; Васюк, Наталия ОлеговнаМетою статті є наукове обґрунтування ролі сучасних інструментів фінансування ЄС у стимулюванні екологічного розвитку. Методика дослідження ґрунтується на контент-аналізі інструментів фінансування екологічного розвитку в ЄС, їх порівнянні та науковому узагальненні для обґрунтування подальших пріоритетів реалізації стратегії ЄС «Європейський зелений курс». Авторами досліджено моделі управління фінансовими ресурсами в ЄС ? пряме, спільне та непряме управління. Встановлено, що держави – члени ЄС та їхні компетентні органи розробляють власні національні програми, координують відбір проєктів, а також забезпечують оперативне управління такими програмами та здійсненням платежів. У статті показано, що найбільш вживаним фінансовим інструментом, який використовується в рамках програм і фондів ЄС для надання фінансових коштів, є гранти. Встановлено, що останнім часом у деяких сферах політики ЄС (насамперед, у регіональній, підприємницькій та інноваційній) активно розвиваються такі інструменти, як бюджетні гарантії та банківські інструменти фінансування (позики, кредитні гарантії, інвестицій в акціонерний капітал), які націлені переважно на прибуткові та економічно життєздатні проєкти. У сучасному плановому фінансовому періоді з 2021 р. по 2027 р. більшість фінансових програм і фондів ЄС мають екологічну складову. Водночас низка програм ЄС створені спеціально для цілей сталого розвитку, екологізації виробництва, запобігання та адаптації до змін клімату, а також захисту навколишнього природного середовища, серед яких програма «LIFE», Інноваційний фонд, Фонд справедливого переходу та Фонд модернізації. Авторами показано, що інструменти фінансування екологічного розвитку в ЄС охоплюють широке коло потенційних бенефіціарів, до складу яких входять не лише державні органи та бізнес-сектор, але й дослідницькі установи та громадські організації. The aim of the article is to scientifically substantiate the role of modern EU financing instruments in stimulating ecological development. The research methodology is based on the content analysis of ecological development financing instruments in the EU, their comparison and scientific generalization to substantiate further priorities for the implementation of the EU strategy «European Green Deal». The authors have examined the models of management of financial resources in the EU – direct, joint and indirect management. It is found that the EU Member States and their competent authorities develop their own national programs, coordinate the selection of projects, as well as ensure the operational management of such programs and the implementation of payments. The article shows that the most used financial instrument used within the framework of the EU programs and funds for the provision of financial resources are grants. It is determined that recently in some areas of the EU policies (first of all, in regional, entrepreneurial, and innovation) such instruments as budget guarantees and bank financing instruments (loans, credit guarantees, equity investments) have been actively developing, aimed mainly at profitable and economically viable projects. In the current planned financial period from 2021 to 2027, most EU financial programs and funds have an ecological component. At the same time, a number of the EU programs are created specifically for the purposes of sustainable development, greening of production, prevention and adaptation to climate change, as well as environmental protection, including the LIFE program, the Innovation Fund, the Just Transition Fund and the Modernization Fund. The authors show that the instruments for financing ecological development in the EU cover a wide range of potential beneficiaries, which include not only government agencies and the business sector, but also research institutions and public organizations