Browsing by Author "Khodakevych, Serhii"
Now showing 1 - 11 of 11
Results Per Page
Sort Options
Item CBDC: переваги та ризики впровадження(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-04-12) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Демидов, Г. М.; Пятаков, М. Ю.Item Monetary anti-crisis measures in the conditions of martial law in Ukraine(Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи», 2023) Krasnova, Iryna; Краснова, Ірина Вікторівна; Краснова, Ирина Викторовна; Hromnytska, Iryna; Громницька, Ірина Юріївна; Nikitin, Andrii; Нікітін, Андрій Валерійович; Никитин, Андрей Валерьевич; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергій Іванович; Ходакевич, Сергей Иванович; Shevaldina, Valentyna; Шевалдіна, Валентина Геннадіївна; Шевалдина, Валентина ГеннадиевнаWith the invasion of russian troops on the territory of Ukraine, the NBU faced the task of preventing the depreciation of the national currency, avoiding panic, and ensuring the stability of the banking system. This was achieved, in particular, due to anti-crisis monetary measures. The regulator was promptly making the necessary decisions, the review of which and the assessment of their effectiveness in the paradigm of the economy of war this study is devoted to. The set of tools of anti-crisis monetary management, prerequisites, factors and features of their application in the conditions of a full-scale military invasion are reviewed. A comparative-dynamic analysis of the main monetary indicators was conducted, which showed their manageability and relative stability. It’s proved that the main inflationary trend in Ukraine is characterized by uncertainty, formed under the influence of non-monetary factors of a subjective nature, which are outside the influence of monetary policy. These and other non-market factors provoked a reduction in international reserves and instability in the foreign exchange market. NBU reacted by introducing pre-emptive currency restrictions. It was determined that in order to avoid panic in the foreign exchange market, the NBU made such important and prompt decisions as fixing the exchange rate, introducing the necessary restrictions on the purchase of foreign currency and cross-border currency transactions, restricting withdrawal of funds from foreign currency accounts, providing the possibility of exchanging cash hryvnias abroad. To avoid uncontrolled devaluation and capital outflow, the NBU supported the foreign exchange market with interventions. Anti-crisis measures aimed at maintaining the liquidity of the banking system were analysed, including operations with certificates of deposit and government bonds, which in the conditions of martial law don't always achieve the goals of ensuring financial stability. These and other measures helped the regulator maintain the banking system's overall stability and uninterrupted operation. З уторгненням російських військ на територію України перед НБУ постали завдання не допустити знецінення національної валюти, уникнути паніки, забезпечити стабільність банківської системи. Цього вдалося досягти зокрема й завдяки монетарним антикризовим заходам. Регулятор оперативно ухвалював необхідні рішення, огляду яких та оцінці їхньої дієвості присвячене це дослідження в парадигмі економіки війни. Розглянуто сукупність інструментів антикризового монетарного управління, передумови, чинники й особливості їх застосування в умовах повномасштабного воєнного вторгнення. Проведено компаративно-динамічний аналіз основних монетарних індикаторів, який показав їхню керованість та відносну стабільність. Доведено, що основний інфляційний тренд в Україні характеризується невизначеністю, формується під впливом немонетарних чинників суб’єктивного характеру, що перебувають поза межами впливу монетарної політики. Ці та інші неринкові чинники спровокували скорочення міжнародних резервів та нестабільність на валютному ринку, на що НБУ відреагував уведенням упереджувальних валютних обмежень. Визначено, що для уникнення паніки на валютному ринку вкрай важливими й оперативними виявилися (валютні обмеження запроваджені НБУ) рішення НБУ щодо фіксації валютного курсу, запровадження необхідних обмежень на купівлю валюти та транскордонні валютні операції, обмеження на зняття коштів з валютних рахунків, надання можливості обміну готівкової гривні за кордоном. Із метою уникнення неконтрольованої девальвації та відпливу капіталів, НБУ підтримував валютний ринок інтервенціями. Проаналізовано антикризові заходи, спрямовані на підтримку ліквідності банківської системи України, у тому числі щодо операцій із депозитними сертифікатами та державними облігаціями, які в умовах воєнного стану не завжди досягають цілей забезпечення фінансової стабільності. Ці та інші заходи допомогли регуляторові утримувати в цілому стабільність та безперебійність роботи банківської системи.Item Вплив криптовалют на діяльність банківського бізнесу(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021-11-17) Пономаренко, К. О.; Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей ИвановичItem Е-гривня як інструмент стимулювання інноваційного розвитку України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021-11-17) Руденко, А. О.; Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей ИвановичItem Кадрове забезпечення банківської системи(ДВНЗ «Університет банківської справи», 2015-11) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей ИвановичItem Моніторинг та контроль рівня кредитного ризику як складова частина процесу ризик-менеджменту банку(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Свириденко, Анна Юріївна; Svyrydenko, Anna; Свириденко, Анна ЮрьевнаУ статті розглянуто сутність поняття «моніторинг» та організацію кредитного моніторингу в банку. Проаналізовано важливість моніторингу як елементу ризик-менеджменту. Детально розкрито основні напрями процесу кредитного моніторингу та їх особливості. The essence of monitoring and credit monitoring process organization in a bank is under consideration. The importance of monitoring as a part of risk management process is analyzed. The main areas of the credit monitoring process and their features are detailed. В статье рассмотрены сущность понятия «мониторинг» и организация кредитного мониторинга в банке. Проанализирована важность мониторинга как элемента риск-менеджмента. Детально раскрыты основные направления процесса кредитного мониторинга и их особенности.Item Ознаки визнання проблемного та неплатоспроможного банку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Щеглюк, Максим Сергійович; Shchehliuk, Maksym; Щеглюк, Максим Сергеевич; Озадовський, Олексій М.; Ozadovskyi, Oleksii; Стрижак, Артур Петрович; Stryzhak, Artur; Стрижак, Артур ПетровичОдним із найважливіших завдань банку є забезпечення життєдіяльності. Проте не всі банки за умови соціально-економічної невизначеності, наприклад, пандемії covid, російсько-української війни, виявляють здатність до стабільного функціонування. Як наслідок, банки опиняються в кризовій ситуації та/або банкрутують. В економічній літературі давно точиться дискусія про тотожність понять «проблемний банк», «неплатоспроможний банк», «банкрутство». Проте багато питань і наразі залишаються спірними. Стаття спрямована на висвітлення цих проблемних аспектів та пошук шляхів їх розв’язання з урахуванням світового досвіду. На відміну від іншої господарської діяльності, банківська діяльність має свою специфіку пов’язану з ризиками, що безпосередньо впливає на платоспроможність банків, та значно ускладнює формалізацію проблемності, неплатоспроможності та банкрутства. Звертає на себе увагу відсутність у законодавчо-нормативних актах чіткого трактування зазначених понять. Наявні тільки критерії віднесення банку до тієї чи тієї категорії, які в дослідженні згруповані за певними критеріями. Однак спірним лишається питання наявності у НБУ розширених повноважень щодо визнання проблемності банківської установи з інших причин. Визнання банку проблемним є банківською таємницею, на відміну від неплатоспроможності банку. У питаннях визнання банку проблемним і врегулювання неплатоспроможності адміністративні повноваження розподілено між НБУ та ФГВФО. У дослідженні представлено алгоритм дій ФГВФО при отриманні рішення НБУ про віднесення банку до категорії проблемних. Причиною настання неплатоспроможності банків визнано наявність фінансової асиметрії, і отже, неплатоспроможність трактується як нездатність заплатити свої борги. Проте зазначено, що важливішим слід вважати порушення життєдіяльності банку, або погіршення фінансового стану банківської установи що унеможливлює діяльність банку як фінансового посередника. Така ситуація вже несе відповідну суспільну загрозу. Процедурі визнання неплатоспроможності притаманний певний суб’єктивізм. У разі неможливості врегулювання неплатоспроможності ФГВФО перебирає повноваження щодо виведення банку з ринку. Акцентовано увагу на дуалізмі визнання банку неплатоспроможним: як заходу впливу та фактично визнання ситуації банкрутства банку, із застосуванням процедури ліквідації. Розглянуто світовий досвід вирішення цих питань. One of the most critical tasks of a bank is to ensure its viability. However, not all banks demonstrate the ability to function stably under conditions of socio-economic uncertainty, such as the Covid pandemic or wars. Consequently, banks find themselves in crisis situations and/or go bankrupt. In economic literature, there has long been a debate about the identity of the concepts of a «problem bank,» «insolvent bank,» and «bankruptcy». However, many issues remain contentious to this day. This article aims to shed light on these problematic aspects and explore solutions considering global experience. Unlike other economic activities, banking has its own specificity linked to risks that directly affect the solvency of banks and significantly complicate the formalization of problems, insolvency, and bankruptcy. Attention is drawn to the absence of clear definitions of these concepts in legislative acts. There are only criteria for categorizing a bank into one category or another, which are grouped in the study according to certain criteria. However, the question of the National Bank of Ukraine (NBU) having extended powers regarding the recognition of a bank’s problematic status for other reasons is disputed. The recognition of a bank as problematic is a banking secret, unlike insolvency. In matters of recognizing a bank as problematic and regulating insolvency, administrative powers are divided between the NBU and the Deposit Guarantee Fund (FGVFO). The study presents the algorithm of actions of FGVFO when receiving a decision from the NBU to classify a bank as problematic. The presence of financial asymmetry is identified as a cause of insolvency, where insolvency is interpreted as the inability to pay debts. However, it is noted that a more critical issue should be the disruption of the bank’s operations or a deterioration in the financial condition of the banking institution, which prevents the bank from functioning as a financial intermediary. Such a situation already poses a corresponding societal threat. The procedure for recognizing insolvency is subject to certain subjectivity. In case insolvency cannot be resolved, FGVFO takes the authority to withdraw the bank from the market. Emphasis is placed on the duality of recognizing a bank as insolvent: as a measure of influence and the actual recognition of the bank’s bankruptcy situation, with the application of liquidation procedures. World experience in addressing these issues is also discussed.Item Особливості оцінки кредитного ризику при інвестиційному кредитуванні(Мукачівський державний університет, 2016) Свириденко, Анна Юріївна; Svyrydenko, Anna; Свириденко, Анна Юрьевна; Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей ИвановичУ статті розглянуто особливості здійснення оцінки рівня кредитного ризику при кредитуванні банком інвестиційних проектів. Визначено основні фактори, що впливають на рівень кредитного ризику інвестиційного кредиту. Розглянуто підхід до оцінки кредитного ризику при інвестиційному кредитуванні. The features of credit risk assessment in investment projects lending process of a bank are under consideration. The main factors that affect the level of credit risk of an investment credit are determined. The approach for credit risk assessment in investment lending is described. В статье рассмотрены особенности проведения оценки уровня кредитного риска при кредитовании банком инвестиционных проектов. Определены основные факторы, которые влияют на уровень кредитного риска инвестиционного кредита. Рассмотрен подход для оценки кредитного риска при инвестиционном кредитовании.Item Розвиток необанків в Україні та світі(Хмельницький національний університет, 2023) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Пономаренко, Катерина; Ponomarenko, Kateryna; Журавльов, Олег; Zhuravlov, OlehВ статті досліджуються тенденції та перспективи розвитку необанківського сектору в Україні та світі. Висвітлється зростання популярності необанківських послуг, таких як цифрові платформи, мобільні додатки та їхній вплив на традиційний банківський сектор. Стаття аналізує ключові фактори успіху необанківських установ, зокрема швидкість, зручність та доступність послуг для клієнтів. Автор розглядає світові тренди в цьому секторі, включаючи зростання фінтех-стартапів, співпрацю з традиційними банками та використання інноваційних технологій. Аналізуються також виклики та ризики, пов'язані з розвитком необанківського сектору, включаючи безпеку даних та регуляторні аспекти. The coronavirus pandemic forced humanity to change its views on world trends. Innovative technologies permeate all spheres of our lives without exception, and primarily the financial sector. Every day, they conquer new markets of traditional services faster and faster, change them, make them more convenient, fast and profitable. Neobank is modernized and constantly updated banking with developed modern functionality, forms of communication and data transmission, including such basic elements as the Internet (websites, offices) and mobile banking (programs, messages). Neobanks are the most important stage in the evolution of financial technologies. One of the most pressing questions today is the question of the development trends of neobanks in Ukraine and the world. The article examines trends and prospects for the development of the neo-banking sector in Ukraine and the world. It highlights the growing popularity of neo-banking services, such as digital platforms and mobile applications, and their impact on the traditional banking sector. The article analyzes key success factors for neo-banking institutions, including speed, convenience, and accessibility of services for customers. The author explores global trends in this sector, including the rise of fintech startups, collaboration with traditional banks, and the use of innovative technologies. The challenges and risks associated with the development of the neo-banking sector are also discussed, including data security and regulatory aspects.Item Цифрові валюти центральних банків: практичні аспекти впровадження та регулювання(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Пономаренко, Катерина О.; Ponomarenko, Kateryna; Мецгер, Євген В.; Metsher, Yevhen; Медко, Михайло Б.; Medko, MykhailoНаведена стаття — це спроба оцінити потенціал та проаналізувати світовий досвід регулювання цифрових валют центральних банків (ЦВЦБ). В результаті дослідження проаналізовано наслідки впровадження ЦВЦБ в країнах світу (Багамські острови, Канада, Китай, Еквадор, Норвегія, Сенегал, Швеція, Швеція, Туніс, Уругвай), розглянуто можливі варіанти моделей ЦВЦБ, ступінь реалізації ЦВЦБ в різних сценаріях її впровадження, ступінь впливу ЦВЦБ на банківські та небанківські фінансові інститути. Варто сказати, що проекти Народного банку Китаю, Центрального банку Уругваю, Центрального банку Багамських островів та Центрально-го банку Східно-Карибського басейну продемонстрував інтерес країн, що розвиваються, до запуску власних ЦВЦБ. В той же час з’ясовано, що більшість монетарних органів розвинених країн ((Банк Японії, Банк Канади, Дойче Банк, Федеральна резервна система США (ФРС)) лише планують або починають експерименти з випуску ЦВЦБ , що свідчить про визнання ступеня загроз при перебудові банківської системи та зміни ролі глобальних традиційних валют. Від впровадження ЦВЦБ в Україні відзначено появу альтернативного платіжного інструменту, реалізацію ефективної грошово-кредитної та бюджетної політики шляхом посилення впливу на процентні ставки, посилення фінансової дисципліни, врегулювання правового режиму. В той же час впровадження ЦВЦБ може принести і ризики для банківської системи: заміщення ЦВЦБ депозитів комерційних банків, виконання центральним банком функцій, притаманних комерційним банка, збільшення кіберризиків. Результати дослідження свідчать про необхідність виваженого підходу до впровадження ЦВЦП Національним банком України. Впроваджувати ЦВЦБ можна лише після повної оцінки НБУ впливу моделей запуску ЦВЦБ на забезпечення цінової та фінансової стабільності, вивчення та оцінки попиту населення на нові форми грошей. This article is an attempt to assess the potential and analyze the global experience of central bank digital currency regulation. As a result of the research, the consequences of the implementation of the Central Bank in the countries of the world (Bahamas, Canada, China, Ecuador, Norway, Senegal, Sweden, Sweden, Tunisia, Uruguay) were analyzed, the possible variants of the Central Bank models, the degree of implementation of the Central Bank in various scenarios of its implementation, the degree of influence were considered Central Bank for banking and non-banking financial institutions. It is worth saying that the projects of the People’s Bank of China, the Central Bank of Uruguay, the Central Bank of the Bahamas and the Central Bank of the Eastern Caribbean Basin demonstrated the interest of developing countries in launching their own Central Banks. At the same time, it was found that most of the monetary authorities of developed countries ((Bank of Japan, Bank of Canada, Deutsche Bank, Federal Reserve System of the United States (Fed)) are only planning or starting experiments with the issuance of Central Banks, which indicates the recognition of the degree of threats during restructuring banking system and changes in the role of global traditional currencies. The introduction of the Central Central Bank in Ukraine marked the emergence of an alternative payment instrument, the implementation of an effective monetary and budgetary policy by strengthening the influence on interest rates, strengthening financial discipline, and regulating the legal regime. At the same time, the implementation of the Central Central Bank can also bring risks for the banking system: replacement of commercial bank deposits by the Central Bank, performance by the central bank of the functions inherent in a commercial bank, increase in cyber risks. The results of the study indicate the need for a balanced approach to the implementation of the Central Bank of Ukraine. The National Bank of Ukraine can implement the Central Bank only after a full assessment of the impact of the NBU launch models in the Central Central Bank for ensuring price and financial stability, studying and evaluating the population’s demand for new forms of money.Item Цифрові валюти центральних банків: сутність та перспективи впровадження(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2022) Ходакевич, Сергій Іванович; Khodakevych, Serhii; Ходакевич, Сергей Иванович; Пономаренко, Катерина Олександрівна; Ponomarenko, Kateryna; Урванцева, Світлана Володимирівна; Urvantseva, Svitlana; Урванцева, Светлана ВладимировнаПрискорення цифровізації через пандемію суттєво вплинуло на розробку власних цифрових валют центральними банками. Цифрова валюта може стати зручним додатковим засобом розрахунку, в тому числі на віддалених, малонаселених і важкодоступних територіях, де доступ до фінансової інфраструктури обмежений. Завдяки цифровим валютам може зрости показник фінансової інклюзії серед населення. Цифрові валюти можуть стати стимулом для інновацій не тільки в сфері роздрібних платежів, а і в інших сферах, що сприятиме розвитку цифрової та безготівкової економіки в Україні. Впровадження цифрової валюти скорочуватиме ланцюжок посередників при платежах, що не тільки здешевить такі ланцюжки, а й зробить швидше, простіше і безпечніше платежі як такі. У рамках дослідження розкривається суть та особливості цифрової валюти центральних банків, розглядаються перспективи її впровадження для різних соціально-економічних умов. Висвітлено світовий досвід центральних банків, які досліджували можливість випуску власних цифрових валют. З використанням системно-структурного аналізу авторами виявлено підходи щодо розуміння поняття «цифрова валюта центрального банку». Ідентифіковано можливі вигоди впровадження цифрових валют, що посилюють трансмісійний механізм грошово-кредитної політики. Акцентовано увагу на можлиивостях цифрових валют як інноваційного платіжного інструменту для фінансової інклюзії суспільства. Доведено, що створення роздрібних цифрових валют центральних банків може нести ризики для фінансової стабільності, які можна мінімізувати архітектурою системи центральних валют. The acceleration of digitization due to the pandemic has significantly affected the development of their own digital currencies by central banks. Digital currency can become a convenient additional means of payment, including in remote, sparsely populated and hard-to-reach areas where access to financial infrastructure is limited. Thanks to digital currencies, the indicator of financial inclusion among the population can increase. Digital currencies can become an incentive for innovations not only in the field of retail payments, but also in other areas, which will contribute to the development of the digital and cashless economy in Ukraine. The introduction of digital cur-rency will shorten the chain of intermediaries in payments, which will not only make such chains cheaper, but also make payments as such faster, easier and safer.As part of the study, the essence and features of the digital currency of central banks are revealed, the prospects of itsimplementation for various socio-economic conditions are considered. The global experience of central banks that explored the possibility of issuing their own digital currencies is highlighted. With the use of system-structural analysis, the authors identified approaches to understanding the concept of "central bank digital currency". The possible benefits of the introduction of digital currencies, which strengthen the transmission mechanism of monetary policy, have been identified. Attention is focused onthe possibilities of digital currencies as an innovative payment tool for the financial inclusion of society. It has been proven that the creation of retail central bank digital currencies can carry risks to financial stability that can be minimized by the architecture of the central currency system.