Browsing by Author "Stoliarchuk, Yaroslava"
Now showing 1 - 14 of 14
Results Per Page
Sort Options
Item Global business network: off-shore model’s diversification and impact(Izdevnieciba «Baltija Publishing», 2020) Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Столярчук, Ярослава Михайловна; Ilnytskyi, Denys; Ільницький, Денис Олександрович; Ильницкий, Денис Александрович; Turoliev, Hlib; Туролєв, ГлібModern literature lacks systematization and assessment of impact of network of international corporations and their off-shore models on development of national economies in post-industrial times. There is variety of tools besides well-known multinational corporate accounting policies and strategies of MNCs that provide mechanism for the management of transaction costs in reporting period, thus reducing the amount of taxable profit due to application of the method of accelerated depreciation and channels of tax deferrals, which allow to reduce corporate tax payments owing to the objective reduction of real purchasing power of money over time. The purpose of the article is to propose in-depth systematization of balanced pros and cons for further development of national FDI policies aimed at network of MNCs. The paper utilizes a compound methodology of review and systematization to calculate overall impact of offshoring that exceeds 1% of global GDP. While modern financial and economic activities of MNC’s distinguish both internal and external offshoring, the paper focuses upon endogenous one. The key attention is on dominant ones – tax inversion phenomenon is known as base erosion and profit shifting, tax planning strategies, international debt shifting, models of tax treaty shopping, tax deferral, tax hybrids, strategic transfer pricing tools. In business and financial management MNCs resort to the development of extremely complex network structures of parent and subsidiary companies in order to increase international competitive advantages. MNCs make special efforts to recruit staff capable of effectively performing key functions in the field of corporate offshoring. We find huge regional asymmetries in MNCs impact on development of national economies. On one hand, a number of highly profitable corporations pay almost zero tax in favour of their countries of registration; on the other, MNCs create jobs, markets, innovations and FDI, which outweighs negative impact. We find fluctuations in growing volumes and asymmetries of geographical structure of differences in the value of goods and services supplied through international trade between developing and developed countries due to enormous scale of business offshoring.Item Global economic crisis of 2020 and a new paradigm of countercyclical management(LLC “Consulting Publishing Company “Business Perspectives”, 2021) Poruchnyk, Anatolii; Поручник, Анатолій Михайлович; Поручник, Анатолий Михайлович; Kolot, Anatolii; Колот, Анатолій Михайлович; Колот, Анатолий Михайлович; Mielcarek, Pawel; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Столярчук, Ярослава Михайловна; Ilnytskyi, Denys; Ільницький, Денис Олександрович; Ильницкий, Денис АлександровичThe new quality of globalization, which has emerged in the last decade and encompasses drastic changes in the economic, political and technological spheres, gives rise to a number of phenomena that violate the traditional logic of historical progress. One of them is the metamorphosis of the world economic cyclicity that emerged during the global 2020 economic crisis and led to a radical change in its nature, driving forces and regulatory mechanisms. The paper reveals the prerequisites for the crisis caused by traditional and emerging factors and proves its pandemic nature, which manifests itself, on one hand, in the synchronization of national business cycles, and on the other – in the integrative mutual influence of its political, institutional and environmental components. It has been proven that a particularly destructive role in the global regulatory mechanism was played by the “overlap” in space and time of the economic crisis and the health crisis provoked by the coronavirus pandemic. This requires an urgent systematic reform of global countercyclical management institutions based on a gestalt paradigm, which is qualitatively different in principles, goals and tools from the existing mechanisms for managing national economies and multinational enterprises. Scenario forecasts of the post-pandemic future of the world economy through overcoming the growing disintegration and deglobalization trends are outlined.Item Антициклічне регулювання ринкової економіки: глобалізаційна перспектива(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2010-11-12) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, Dmytro; Лукьяненко, Дмитрий Григорьевич; Поручник, Анатолій Михайлович; Poruchnyk, Anatolii; Поручник, Анатолий Михайлович; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайловна; Антонюк, Лариса Леонтіївна; Антонюк, Лариса Леонтьевна; Сацик, Володимир Іванович; Сацик, Владимир Иванович; Лук’яненко, Ольга Дмитрівна; Lukianenko, Olga; Лукьяненко, Ольга ДмитриевнаУ монографії проведено комплексне дослідження циклічно-нерівномірного характеру розвитку капіталістичної ринкової системи з розкриттям еволюції його соціально-економічних вимірів, визначено критерії ідентифікації економічних циклів та здійснено економетричне оцінювання економічних циклів ХХ ст. Значну увагу приділено оцінюванню ефективності ключових важелів та інструментів анти циклічного регулювання економіки, реалізованих провідними країнами світу протягом останнього століття. Досліджено модифікацію циклічної форми руху капіталістичного відтворення в епоху глобалізації та розкрито політекономію глобального економічного циклу. Розглядається також вплив глобальної економічної кризи 2007–2009 рр. на економіку України у її галузево-секторальному вимірі та визначаються національні пріоритети анти циклічного регулювання української економіки. Для науковців, економістів-практиків, викладачів, аспірантів, працівників органів державної виконавчої влади та студентів економічних спеціальностей.Item Асиметрія глобального розвитку: соціально-економічний вимір(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2009-10-27) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайловна; Поручник, Анатолій МихайловичДисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних засад глобального економічного розвитку та обґрунтуванню його асиметричного характеру. Проаналізовано системні структурні трансформації у світовому виробництві, виявлено ключові тенденції міжнародної монополізації капіталу в епоху глобалізації. Розкрито форми прояву міждержавної технологічної асиметрії, проаналізовано процеси регіональної реструктуризації світового фінансового ринку, оцінено рівень глобальних фінансових дисбалансів та їх макроекономічні наслідки. Значну увагу приділено аналізу соціальної поляризації країн та оцінці ефективності інституціоналізації глобального економічного розвитку. Обґрунтовано ключові напрями структурно-функціональної реорганізації інститутів глобального менеджменту для забезпечення світової економічної рівноваги та пом’якшення суперечностей економічного глобалізму. The dissertation is devoted to complex research of theoretical basis of global economic development and grounding of its asymmetric character on the basis of influence of objective and subjective factors. Considerable attention is given to generalization of theories concerning to the problem of inequality and disproportion of economic development of the countries with concrete definition of key criterions used to measuring their level on different stages of evolution of the capitalist market system. Complex investigation of socio-economic forms of unevenness of development of world economy was undertaken, and as a result it was revealed that they were exposed to permanent evolutional changes, when the old traditional forms of its display mutated, as well as the new appeared. The simplest micro- and sectoral forms of unevenness corresponded to the pre-monopoly stage, macroeconomic forms – the monopolistic and state-monopoly capitalism, and the global forms of socio-economic asymmetry correspond to global phase, where global forms appear in asymmetry and saltatory of development of separate global corporations and transnational state-monopoly associations of a sectoral type, disproportion of the levels of regional development of world economy and national regions of world countries, asynchronous of development of regional clusters within the limits of global reproductive process etc. It was grounded that global economic development as an objective and integral process has the contradictory character, which is stipulated by the action of its differently directed material factors and by the conflict of interests of subjects of the global economic system. The motivation forces and key contradictions of global economic development are found and perspectives of forming of new world economic order are determined. Considerable attention is devoted to research of character of systematic structural transformations in the world economy on the global phase of its development and determination of terms and factors of the formation of new centers of world economic rivalry. The forms of display of intergovernmental technological asymmetry are revealed and influence of technoglobalism is appraised on the level of innovative development of the world economy’ countries. Complex investigation was held of the newest tendencies of international monopolization of capital and production, and its global character was grounded, which appears in its coverage of practically all countries of the world and all phases of public reproduction on sectoral and territorial-regional levels. Contradiction of influence of global corporations is proven on the basis of parameters of world economic equilibrium, the multidimensional display of which appears in deepening of asymmetry of socio-economic development of countries and world regions. In dissertation different-level character of financial countries globalization is grounded. The existent methodical approaches are analyzed to the estimation of integration level of countries to the global financial space, which are used by international organizations and agencies (IMF, Institute for the Study of Labor, «AT Kearney», OECD, UNCTAD, IMD, Swiss federal institute of technologies, World Economic Forum), and predominance in them of quantitative indexes which estimate positions of different countries in the world financial system on the basis of their ability to accumulate capital and provide high-quality financial services is revealed. The necessity of development of systematic indication of countries integration to the global financial space is grounded, that would take into account the high-quality indicators of including of the states to world financial processes in terms of their influence on growth of the labor productivity and economic welfare of population. In dissertation processes of regional structuring of world financial market are systematically investigated and factors that stipulate predisposition of its regional segments under the terms of globalization are clarified. Considerable attention is engaged to the question of the structural piling up of financial imbalances in a world economy and their macroeconomic consequences. On the basis of quantitative and qualitative parameters the estimation of social polarization of countries are carried out under the terms of globalization, and the forms of its display are specified. Contradictory and ambiguous influence of the global stage of development of human civilization on a social sphere is grounded, which stipulates sharpening of existing and origin of qualitatively new social contradictions between the countries of the world, and grounds to characterize social polarization as one of key forms of display of global asymmetry. Considerable attention is engaged to the question of the structural piling up of financial imbalances in a world economy and their macroeconomic consequences. The dissertation contains the results of author’s researches in the field of institutionalization of global economic development. Functioning of institutes of global management is examined, on the one hand, in the context of efficiency estimation of regulation of international production-exchange activity, global financial imbalances and social asymmetries, and on the other hand, from the point of view of study of directions of their structural and functional reorganizations in order to reach the world economic equilibrium, and to level the disproportion of world economic progress, as well as to soften the contradictions of economic globalism. Диссертационная работа посвящена комплексному исследованию теоретических основ глобального экономического развития и обоснованию его асимметричного характера. Проанализированы системные структурные трансформации в мировом производстве и тенденции международной монополизации капитала в эпоху глобализации. Раскрыты формы проявления межгосударственной технологической асимметрии, проанализированы процессы региональной реструктуризации мирового финансового рынка, оценен уровень глобальных финансовых дисбалансов и их макроэкономические последствия. Значительное внимание уделено анализу социальной поляризации стран и оценке эффективности институционализации глобального экономического развития. Обоснованы ключевые направления структурно-функциональной реорганизации институтов глобального менеджмента для обеспечения мирового экономического равновесия и нивелирования противоречий экономического глобализма.Item Глобальна економіка ХХІ століття: людський вимір(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2008-10-28) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, Dmytro; Лукьяненко, Дмитрий Григорьевич; Поручник, Анатолій Михайлович; Poruchnyk, Anatolii; Поручник, Анатолий Михайлович; Колот, Анатолій Михайлович; Kolot, Anatolii; Колот, Анатолий Михайлович; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайловна; Кудінова, Алевтина Віталіївна; Кудинова, Алевтина Витальевна; Панченко, Євген Григорович; Панченко, Евгений ГригорьевичУ монографії проведено комплексне дослідження основних тенденцій глобального економічного розвитку, розкрито його суперечності та асиметрії. Оцінено людський вимір постіндустріальної моделі економічного розвитку, досліджено місце інноваційної праці та інтелектуального капіталу у системі фактів формування економіки знань, а також розкрито форми прояву інтелектуалізації глобальної економічної системи. Значну увагу приділено дослідженню еволюції мотиваційних теорій підприємницької діяльності, типологізації моделей підприємницької поведінки у розвинутих ринкових системах та визначенню напрямів їх трансформацій в умовах глобалізації. Розкрито характер, масштаби та структуру інвестицій у розвиток людського ресурсу країн-ключових інноваторів та обґрунтовано шляхи ефективної реалізації людського капіталу України на основі використання її сучасного економічного потенціалу. Монографія призначена для науковців, економістів-практиків, викладачів, аспірантів, працівників органів державної виконавчої влади та студентів економічних спеціальностей.Item Глобальний інфраструктурний розрив в теорії та реаліях агробізнесу України(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайловна; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Войчак, Дмитро Анатолійович; Voichak, Dmytro; Войчак, Дмитрий АнатольевичРобота присвячена узагальненню концептуальних засад теорії глобального інфраструктурного розриву як міжкраїнових і міжрегіональних асиметрій у кількісних і якісних параметрах розвитку інфраструктурного забезпечення економічної діяльності, що реалізовано на базисі агропромислового комплексу. Розкрито форми прояву глобального інфраструктурного розриву та обґрунтовано його обумовленість браком інвестиційних капіталовкладень, що не враховують принципу інфраструктурної ескалації та логіки розбудови інфраструктурного базису вартісного ланцюга виробничих процесів. Доводиться, що відмінності у рівнях технологічного розвитку національних економік та їх диспозиція з точки зору інфратраєкторій мають доповнюватись інституційним виміром в системі детермінант інфраструктурного забезпечення економічного розвитку. На основі систематизації функцій інфраструктури в економіці визначено ключові риси глобальної інфраструктури агропродовольчого ринку: обслуговуючий характер; залежність місткості ринку від рівня розвиненості інфраструктури; нерівномірність та асиметричність розвитку; складність визначення кількісних параметрів; необхідність випереджаючого розвитку відносно ринку. Актуальність роботи обумовлена браком наукових й аналітичних розробок у царині інституційної парадигми інфраструктури аграрного ринку України, економіка якої продовжує поглиблювати міжнародну спеціалізацію держави на виробництві продукції АПК в умовах дефіциту інвестицій у підвищення якості інфраструктурного забезпечення. Через призму теорії глобального інфра-структурного розриву у роботі комплексно проаналізовано сучасний стан аграрної інфраструктури України у розрізі діяльності агропромислових бірж, оптових ринків сільськогосподарської продукції, обслуговуючих кооперативів, аграрної логістики. Розкрито ключові проблеми розвитку вітчизняної агропропродовольчої інфраструктури — значні труднощі зі зберіганням готової продукції; відсутність чіткого профілю спеціалізації; брак матеріально-технічної бази й інформацій-но-консультативного забезпечення; повільні темпи впровадження форвардних, ф’ючерсних й опціонних контрактів; слабка зацікавленість трейдерів і некомпетентність виробників; орієнтація керівників аграрних компаній на операції у тіньовому секторі для мінімізації податкових платежів й економії фінансових ресурсів. Виявлено, що різна забезпеченість основних груп виробників сільськогосподарської продукції в Україні призводить до змін у структурі ринку. Обґрунтовано стратегічні пріоритети розбудови у контексті забезпечення продовольчої безпеки в державі та її інтеграції у європейську аграрно-продовольчу мережу — реалізація комплексу інституційно-регуляторних заходів, розвиток інструментарію розбудови агрологістики, бюджетно-податкове стимулювання, якісне удосконалення та ресурсне наповнення інвестиційно-фінансової інфраструктури, заснування у структурі банківської системи вузьоспеціалізованого аграрного банку та фонду гарантування кредитів АПК, покращення інноваційно-технологічної інфраструктури та інформаційного забезпечення та ін. This article deals with the generalization of the conceptual foundations of the global infrastructure gap theory as intercountry and interregional asymmetries in quantitative and qualitative parameters of economic activity infrastructural support development, which is implemented on the basis of agro-industrial complex. Forms of the global infrastructure gap are revealed and its conditionality by the lack of investments that do not take into account the principle of infrastructure escalation and logic of value chain infrastructure base of production processes development, is substantiated. It is proven that the differences in terms of technological development of countries and their disposition in terms of infratrajectories have to be supplemented by the institutional dimension in the system of infrastructure component of economic development’s determinants. Based on the systematization of infrastructure functions in the economy, there are identified the key features of the global infrastructure of the agro-food market: service nature; dependence of market capacity on the level of infrastructure development; irregularity and asymmetry of development; the complexity of quantitative parameters determination; the need for faster growth in relation to the market. The relevance of the article can be explained by the lack of scientific and analytical papers in the field of the institutional paradigm of the infrastructure of Ukrainian agrarian market, which economy continues to deepen the international specialization of the state in the manufacturing of agroindustrial complex products in terms of the deficit of investment into upgrading the quality of infrastructure. The current state of agricultural infrastructure of Ukraine in the view of agroindustrial exchanges activity, agricultural products wholesale markets, cooperatives, agrarian logistics from the perspective of the global infrastructure gap theory is analyzed in the article. There are revealed the key problems of development of domestic agro-food infrastructure – considerable difficulties with final products storage; lack of a clear profile of specialization; lack of material and technical base, information and advisory support; slow rates of forward, future’s and option contracts; weak interest of traders and incompetence of producers; agrarian company executives’ focus on shadow sector transactions to minimize tax payments and save financial resources. It is revealed that disproportions in terms of sufficiency of the main agricultural goods’ production groups may lead to market structure shifts. The strategic development priorities in the context of food security provision in the country and its integration into the European agro-food network are substantiated: realization of a range of institutional and regulatory measures, development of instruments for agro-logistics progress, budgetary and fiscal stimulus, qualitative improvement and resource filling of investment and financial infrastructure, creation of a field-specific agrarian bank and agroindustrial complex of loan guarantee fund in the structure of the banking system, improvement of technological innovation infrastructure and information support, etc.Item Глобальное экономическое развитие: тенденции, асимметрии, регулирование(ДВНЗ Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана, 2013-04-17) Лукьяненко, Дмитрий Григорьевич; Lukianenko, Dmytro; Лук’яненко, Дмитро Григорович; Поручник, Анатолий Михайлович; Poruchnyk, Anatolii; Поручник, Анатолій Михайлович; Столярчук, Ярослава Михайловна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Колот, Анатолий Михайлович; Kolot, Anatolii; Колот, Анатолій Михайлович; Филипенко, А.; Колесов, В.; Белова, Л.; Клавдиенко, В.; Зубенко, В.; Колосова, Р.; Разумова, Т.; Лучко, М.; Николаев, А.; Осьмова, М.; Глущенко, Г.; Ляменков, А.; Пенкина, С.; Пенкин, С.Раскрыты теоретические и практические проблемы глобального экономического развития, его движущие силы и формы, ключевые тенденции и ресурсный потенциал. Значительное внимание уделено исследованию глобальных асимметрий развития мирового хозяйства, оценке их уровня в инвестиционно-производственной, инновационно-технологической, торговой, финансовой и социально-трудовой сферах. Сформулирован авторский концептуальный подход к анализу процессов формирования нового мирового экономического порядка с доминированием роли ТНК, а также условий и факторов усиления позиций новоформирующихся центров глобального экономического соперничества. Обоснованы направления развития инструментов глобального менеджмента в контексте обеспечения мирового экономического равновесия. Для преподавателей, ученых, аспирантов и студентов экономического профиля, а также для всех, кто интересуется глобальными процессами.Item Глобальні форми та механізми транснаціоналізації ринку об’єктів інтелектуальної власності(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2015) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайловна; Бєлєнький, Олексій Юрійович; Bielienkyi, Oleksii; Беленький, Алексей Юрьевич; Столярчук, Вікторія Михайлівна; Stoliarchuk, Viktoriia; Столярчук, Виктория МихайловнаУ статті комплексно досліджено сучасні процеси транснаціоналізації світового ринку об’єктів інтелектуальної власності (ОІВ), визначено їх механізми та оцінено вплив на параметри інноваційно-технологічної безпеки країн і регіонів. Розкрито роль ТНК у міжнародному науково-технологічному обміні та проаналізовано їх конкурентні позиції на світовому ринку ОІВ. Обґрунтовано глобальний характер монополізації ринку об’єктів інтелектуальної власності та ключові напрями модернізації технологічної політики транснаціональних структур у контексті зміцнення їх інноваційного лідерства. Значну увагу приділено аналізу діяльності транскордонних стратегічних альянсів як однієї з інституційних форм нарощування корпоративних портфелів патентів і зміцнення конкурентних позицій ТНК на світовому ринку об’єктів інтелектуальної власності. Доведено, що з метою утримання стійких конкурентних переваг на глобальному ринку ОІВ переважна більшість транснаціональних корпорацій активно відслідковує появу нових технологій ще на початковому етапі проведення фундаментальних досліджень, що навіть за умов техноглобалізму поглиблює міжкраїновий інноваційно-технологічний розрив.Item Глобальні фінансові організації в інституційній системі детінізації світової економіки(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайловна; Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Черницька, Тетяна Володимирівна; Chernytska, Tetiana; Черницкая, Татьяна Владимировна; Рудьковський, Сергій Миколайович; Rudkovskyi, Serhii; Рудьковский, Сергей НиколаевичАктуальність роботи обумовлена тим, що світова економіка з року в рік демонструє усталений тренд щодо розширення тіньового сегмента. Найбільші загрози тінізації світової економіки пов’язані з глобальним ландшафтом реалізації тіньових господарських операцій, який деформує параметри конкурентного середовища та базових ринкових інститутів капіталістичної системи, у докорінний спосіб змінює чинні бізнес-схеми та негативно впливає на економічну поведінку суб’єктів господарювання та психологію homo economicus. Метою статті є розкриття особливостей діяльності глобальних фінансових організацій як важливих компонентів інституційної системи детінізації світової економіки. У роботі розкрито, що визначальне значення у розробленні та впровадженні країнами детінізаційного інструментарію має інституційний механізм детінізації глобальної економіки. Проведено систематизацію суб’єктів детінізації фінансового сектору світової економіки, які в архітектурі відіграють ключову роль на сьогодні, зокрема їх поділ на міжнародні універсальні організації, міжнародні фінансові організації та міжнародні спеціалізовані інституції. Розкрито, що ці інституції пройшли різний шлях еволюції та різняться за масштабами діяльності, рівнем організаційно-мережевого розвитку та продуктивністю зусиль щодо детінізації. Доведено, що офшорний банкінг становить особливий тип інституцій, інструментарій детінізації діяльності яких має враховувати масштаби їх впливу на національні економіки. Виявлено важливу роль нормативних документів, які детермінують як якісні характеристики середовища діяльності фінансових інституцій, так і діяльності з детінізації економічних відносин та систем. Встановлено, що експертиза, якою володіють фахівці, яких залучають до функціонування суб’єктів детінізації фінансового сектору світової економіки, доводить значущість людського капіталу для соціально-економічного розвитку. The relevance of the work is set by the fact that the world economy from year to year demonstrates an established trend in the expansion of the shadow segment. The biggest threats to the shadowing of the world economy are related to the global landscape of the implementation of shadow economic transactions, which deforms the parameters of the competitive environment and the basic market institutions of the capitalist system, fundamentally changes the current business schemes and negatively affects the economic behaviour of business entities and the psychology of homo economicus. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the activities of global financial organizations as important components of the institutional system of unshadowing of the world economy. The work revealed that the institutional mechanism of unshadowing of the global economy is of decisive importance in the development and implementation of unshadowing tools by countries. The subjects of unshadowing of the financial sector of the world economy, which play a key role in architecture today, have been systematized, including their division into universal international organizations, international financial organizations, and international specialized institutions. It is revealed that these institutions have gone through a different path of evolution and differ in the scope of their activities, the degree of organizational and network development, and the productivity of efforts to universal. It has been proven that offshore banking is a special type of institutions, the toolkit of universal of their activities should take into account the scale of their influence on national economies. The important role of normative documents, which determine both the qualitative characteristics of the environment of financial institutions and the activity of universal of economic relations and systems, has been revealed. It has been established that the expertise possessed by specialists who are involved in the functioning of subjects of the financial sector of the world economy proves the importance of human capital for socio-economic development.Item Зелений механізм детінізації глобальної економіки(Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2023) Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава МихайловнаВизнання об’єктивності існування тіньової економіки відкриває шлях до її використання в інтересах розвитку публічної економіки в національних та глобальних масштабах. Метою статті є окреслення механізму детінізації глобальної економіки, який враховує особливості процесу зеленої трансформації світової економіки та перевірка гіпотези щодо наявності лінійного зв’язку між ключовими індикаторами розвитку зеленої та тіньової економік. Окреслено, що зелений перехід є шляхом підвищення рівня соціально-економічного розвитку суспільств, який спирається на три ключові концепції – біоекономіка, циркулярна економіка та зелена економіка. Повне розуміння концепції тіньової економіки, включаючи такі виміри як неформальна та необлікована частини економіки, підпільне виробництво, сприятиме подоланню їх вад в процесі зеленої трансформації. На виборці даних 145 країн виявлено, що ключові індекси розвитку зеленої економіки мають тісний лінійний зв’язок між собою, а з індикаторами тіньової економіки зв’язки носять як лінійний, так і нелінійний характер. Складено рейтинг країн за їх часткою у глобальній тіньовій економіці та оцінено розмір її частки, який становить близько 16,2% глобального ВВП. Зелений механізм детінізації глобальної економіки включає як екстерналії, глобальні індекси і рейтинги, появу нових ринків і залучення в економічний обіг нових чинників, так і логічну послідовність дій – 1) визнання компонентного складу зеленої та тіньової економік; 2) забезпечення обліку складових; 3) встановлення стратегічних цілей та тактичних пріоритетів розвитку; та 4) управління розвитком зеленої економіки на мікро- і макроекономічному рівнях. Recognition of the objectivity of existence of shadow economy opens a way to its use in interests of development of public economy on a national and global scale. The purpose of the article is to outline the mechanism of unshadowing of global economy, which takes into account features of the process of green transformation of world economy and to test the hypothesis regarding presence of a linear relationship between key indicators of development of green and shadow economies. The hypothesis that green transformation can be effectively used to reduce the level of shadowing of economy is considered. With the use of bibliographic analysis, the relative lagging behind the focus of researchers' attention on study of shadow economy, which lags significantly behind dynamics of study of green economy and economy as a whole, was revealed. It has been demonstrated that despite significant contribution of international organizations to development of concepts of the shadow economy and the green economy, the main efforts should be made at local level and through cooperation of stakeholders. It is outlined that green transition is a way of increasing the level of socio-economic development of societies, which is based on three key concepts - bioeconomy, circular economy and green economy. A full understanding of the concept of the shadow economy, including such dimensions as informal and non-observed parts of economy, underground production, will contribute to overcoming their shortcomings in the process of green transformation. Based on data sample of 145 countries, it was found that the key indicators of development of the green economy have a close linear relationship with each other, and relationships with the indicators of the shadow economy are both linear and non-linear. We propose countries’ ranking according to their share in global shadow economy and the size of its share was estimated, which is about 16.2% of global GDP. The green mechanism of unshadowing of global economy includes both externalities, global indices and ratings, emergence of new markets and involvement of new factors into economic circulation, as well as a logical sequence of actions - 1) recognition of composition of green and shadow economies; 2) ensuring accounting of components; 3) establishment of strategic goals and tactical development priorities; and 4) managing the development of green economy at micro- and macroeconomic levels.Item Міжнародна економіка(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2014) Лук’яненко, Дмитро Григорович; Lukianenko, Dmytro; Лукьяненко, Дмитрий Григорьевич; Поручник, Анатолій Михайлович; Poruchnyk, Anatolii; Поручник, Анатолий Михайлович; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава МихайловнаУ підручнику викладено основні питання сучасної міжнародної економіки як науки, узагальнено її теоретико-методологічний арсенал, розкрито історичну еволюцію та особливості розвитку в глобалізаційну епоху. Міжнародна економіка розглядається як економічна система, що об’єднує традиційні та новітні форми, механізми й інструменти реалізації міжнародних відносин між суб’єктами економічної діяльності різного рівня. Особлива увага приділяється аналізу трансформацій, яких зазнали класичні форми міжнародних економічних відносин, — міжнародна торгівля, міжнародний рух інвестиційного та кредитного капіталу, міжнародна міграція робочої сили та міжнародні валютно-фінансові відносини. Важливе місце відведено вивченню процесів регіональної економічної інтеграції та глобального економічного розвитку. Кожний розділ підручника містить комплекс питань, пов’язаних з участю України в міжнародних економічних відносинах.Item Новітні тенденції міжнародної монополізації капіталу(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2008-08-28) Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, YaroslavaУ статті розкрито характер та особливості міжнародної монополізації виробництва і капіталу на різних етапах розвитку капіталістичної ринкової системи. На основі дослідження новітніх тенденцій міжнародної монополізації капіталу обґрунтовано її глобальний характер, що проявляється в охопленні нею практично всіх країн світу та всіх фаз суспільного відтворення на галузевому та територіально-реґіональному рівнях. Доведено суперечливість впливу глобальних корпорацій на параметри світової економічної рівноваги, багатовимірний прояв якого виявляється у поглибленні асиметрії соціально-економічного розвитку країн та реґіонів світу.Item «Озеленення» енергетики та нова якість глобалізації(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ільницький, Денис Олександрович; Ilnytskyi, Denys; Ильницкий, Денис Александрович; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава МихайловнаСтаттю присвячено комплексному дослідженню процесів «озеленення» світового енергетичного комплексу та його переведення на модель сталого розвитку. Обґрунтовано, що цифрова та мережева трансформація світогосподарської системи у першій чверті ХХІ ст. є головними детермінуючими чинниками фундаментального процесу креативізації глобального економічного розвитку, зокрема шляхом нарощування інвестиційних капіталовкладень в інноваційний розвиток зеленої економіки. Констатовано, що «озеленення» світового енергетичного сектору є потужним драйвером глибокої структурної модернізації національних моделей соціально-економічного розвитку та відновлення природного капіталу. Доведено, що значне загострення в останнє десятиліття міжнародної конкуренції між ключовими суб’єктами світової економіки за ресурсні джерела цифрової та зеленої трансформацій вже найближчим часом кардинально змінить конкурентний ландшафт глобальної економіки. Визначено, що постіндустріальна модель глобального технологічного розвитку формує стійкий базис розбудови світової енергетичної системи в діалектичній єдності енергоринку й енергопростору. З урахуванням сучасних процесів реіндустріалізації національних економік, які у глобальних умовах детермінуються спроможністю розбудови інноваційної екосистеми, запропоновано поділ країн на дві групи: ті, що спроможні оперативно змінити національні моделі енергоспоживання на основі енергоефективних і зелених технологій; а також держави, що не готові до подібного роду змін. Виявлено дію глобальних екологічних трендів на структурну та якісну динаміку сучасного світогосподарського розвитку: активний відхід національних економічних моделей від експансіоністського зростання до інтенсифікації використання потенціалу факторів виробництва; трансформація структури національних народногосподарських комплексів держав у бік формування зелених секторів економіки та зелених робочих місць; динамічна реіндустріалізація традиційної промисловості через появу нових технологій та моделей економічної діяльності; глибокі соціальні трансформації капіталістичного суспільства; оновлення суспільних цінностей і комплексу пріоритетів поточної та стратегічної діяльності бізнес-структур. Розкрито вплив пандемії covid-19 на «озеленення» світового енергетичного сектору та його переведення на сталу модель розвитку: стрімке падіння ринкового попиту на викопні види палива; розбалансування глобальних ланцюгів поставок життєво необхідних товарів; стрімке падіння інвестиційних капіталовкладень у нафтогазовий сектор; нарощування обсягів споживання відновлювальних енергоджерел локального походження; підвищення гнучкості управління енергомережами. Конкретизовано сутність кліматичних амбіцій ЄС, які полягають у розбудові моделі конкурентного розвитку, що базується на системній декарбонізації економіки. Визначено пріоритетні напрями розвитку зеленої водневої генерації в Євросоюзі, яка розглядається в рамках реалізації плану з інтеграції національних енергетичних комплексів держав – членів даного інтеграційного угруповання, а також впровадження Зеленого курсу ЄС.Item Рецензія на підручник д.е.н., професора Рогача О. І. «Теорії міжнародного бізнесу»(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2018) Поручник, Анатолій Михайлович; Poruchnyk, Anatolii; Поручник, Анатолий Михайлович; Столярчук, Ярослава Михайлівна; Stoliarchuk, Yaroslava; Столярчук, Ярослава Михайловна