Випуск № 1–2 (32–33)

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/34801

Browse

Now showing 1 - 7 of 7

Соціально відповідальна діяльність будівельних компаній у міжнародних ланцюгах поставок
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Д’якон, Деніс; Djakons, Deniss; Асланзаде, Рустам; Aslanzade, Rustam
У статті розкрито необхідність та основні напрями формування соціально відповідального бізнесу в такій сфері підприємницької діяльності, як управління ланцюгами поставок. Показано, що це комплексна та інтегрована діяльність з генерування всієї інформації про in- та out-поставки компанії в рамках загального ланцюга створення вартості, та доведено, що важливим аспектом сучасного цивілізованого бізнесу стає забезпечення управління поставками на основі концепції корпоративної соціальної відповідальності (далі – КСВ). Реалізація КСВ у сфері управління поставками являє собою надзвичайно важливий напрям не тільки створення позитивного іміджу компанії, а й слугує для підвищення її конкурентоспроможності на світовому та регіональних ринках товарів і послуг. У статті узагальнено досвід світових будівельних компаній з імплементації принципів та інструментів соціальної відповідальності в свої ланцюги поставок. Доведено, що сучасні компанії будують увесь ланцюг поставок на принципах соціальної відповідальності, ключовими з яких ідентифіковані відповідність стандартам безпеки людини й навколишнього середовища, етики, ділової поведінки та захисту прав людини. Розкриті механізми та виокремлено критерії відбору постачальників і субпідрядників. Систематизовано ключові аспекти побудови взаємовідносин зі стейкхолдерами – власним персоналом, постачальниками і субпідрядниками, галузевими асоціаціями. Виокремлено будівельні компанії – лідери та компанії-послідовники у формуванні трендів розвитку корпоративних політик соціальної відповідальності щодо ланцюгів поставок. Виявлено та охарактеризовано форми прояву соціально відповідальної діяльності міжнародних будівельних компаній у ланцюгах поставок. Ідентифіковано та охарактеризовано етапи побудови ланцюга поставок на засадах соціальної відповідальності для будівельних компаній. Показано, що у сучасних умовах вищим рівнем прояву соціальної відповідальності стає ситуація, коли компанія думає не тільки про внутрішню діяльність, а й вибудовує увесь ланцюг поставок на принципах соціальної відповідальності. Висуваючи вимоги до всіх своїх можливих контрагентів, компанія багаторазово розширює соціально відповідальний вплив на бізнес-середовище в глобальному масштабі. The article reveals the need and main directions for the formation of a socially responsible business in such an area of entrepreneurial activity as supply chain management. It is shown that this is a complex and integrated activity to generate all information about the in- and out-supply of a company within the general value chain, and it has been proven that an important aspect of modern civilized business is to ensure supply management based on the concept of corporate social responsibility (CSR), implementation of which in the field of supply management is an extremely important area of not only for the creation of a positive image of the company, but also for the increase of its competitiveness in global and regional markets for goods and services. The article summarizes the experience of global construction companies in implementation of the principles and tools of social responsibility in their supply chains. It has been proven that modern companies build the entire supply chain on the principles of social responsibility, among them, the key principles have been identified as compliance with standards of human and environmental safety, ethics, business conduct and protection of human rights. Mechanisms and criteria for selection of suppliers and subcontractors have been revealed. The key aspects of building relationships with stakeholders – own staff, suppliers and subcontractors, industry associations have been systematized. Construction companies – leaders and construction companies – followers in terms of the formation of trends in the development of corporate social responsibility policies for supply chains have been identified. The forms of indicators of socially responsible activity of international construction companies in supply chains have been revealed and characterized. The stages of building a supply chain on the basis of social responsibility for construction companies have been identified and characterized. It has been shown that: in modern conditions, a higher level of social responsibility is a situation where a company thinks not only about its internal activities, but also builds the entire supply chain on the principles of social responsibility by bringing forward requirements for all its potential counterparties, a company can expand its socially responsible influence on the business environment on a global scale.
Регуляторна конкуренція в цифровій економіці: нові форми протекціонізму
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Панченко, Володимир Григорович; Panchenko, Volodymyr; Резнікова, Наталія Володимирівна; Reznikova, Nataliia; Булатова, Олена Валеріївна; Bulatova, Olena
У статті досліджено регуляторну конкуренцію в постіндустріальній цифровій економіці. Встановлено, що регуляторна конкуренція реалізується засобами неопротекціонізму, імперативом реалізації якого є стимулювання соціально-економічного розвитку та економічного зростання країни шляхом створення нових порівняльних переваг у постіндустріальній цифровій економіці. До форм прояву регуляторної конкуренції в постіндустріальній економіці віднесено: політику заохочення та сприяння розвитку технологій у сфері штучного інтелекту (інноваційний неопротекціонізм); дискримінаційну політику, що обмежує інформаційно-комунікаційні технології та цифрову торгівлю (цифровий неопротекціонізм); політику стримування та обмежування потоків даних (інформаційний неопротекціонізм). Розкрито феномен інноваційного, цифрового й інформаційного неопротекціонізму як складової міжнародної економічної політики країн-лідерів їхнього застосування. Інноваційний неопротекціонізм ідентифіковано як новий тип протекціонізму, який спрямований на підвищення національного інноваційного потенціалу і збільшення експорту передових галузей шляхом маніпулювання глобальною системою торгівлі. Встановлено, шо цифровий неопротекціонізм є інструментом державного втручання, який спрямований на підвищення продуктивної спроможності країни шляхом розвитку нових порівняльних переваг в умовах становлення цифрової економіки, що реалізується через комплекс стимулюючих (заохочення становлення і розвитку нових секторів, що створюватимуть нові засоби виробництва, де вироблятимуться нові товари, надаватимуться нові послуги, а також просуватимуться нові бізнес-моделі) та дискримінаційних (впровадження бар’єрів для цифрової торгівлі, включаючи цензуру, фільтрацію, локалізаційні заходи та регулювання з метою захисту приватності) заходів. Інформаційний неопротекціонізм запропоновано інтерпретувати як політику обмеження інформаційних потоків, що мають комерційну природу, на користь вітчизняних компаній, який зменшує здатність покупців і продавців вступати у взаємодію, а компанії — здійснювати міжнародні торгівельні і фінансові операції. The article examines regulatory competition in the post-industrial digital economy. It has been established that regulatory competition is realized by means of the new forms of protectionism, the neo-protectionism, the imperative of which is to stimulate social and economic development and economic growth of the country by creation of new comparative advantages in the post-industrial digital economy. The forms of manifestation of regulatory competition in the post-industrial economy include: policy to encourage and promote the development of technologies in the field of artificial intelligence (innovative neoprotectionism); discriminatory policies that restrict information and communication technologies and digital commerce (digital neo-protectionism); policy of restraint and restriction of data flows (information neo-protectionism). The phenomenon of innovative, digital and information neo-protectionism as a component of the international economic policy of the countries-leaders of their application has been revealed. Innovative neo-protectionism has been identified as a new type of protectionism that aims to increase national innovation capacity and increase exports of advanced industries by manipulating the global trade system. It has been established that digital neo-protectionism is an instrument of state intervention aimed at increase of a country's productive capacity by development of a new comparative advantages in the digital economy, which is realized through a set of stimulating (encouraging the formation and development of new sectors that will create new means of production, where new products will be produced, new services will be provided, and new business models will be promoted) and discriminatory (implementation of barriers to digital commerce, including censorship, filtering, localization and privacy regulations) measures. Information neo-protectionism has been proposed to be interpreted as a policy of restricting information flows of a commercial nature in favor of domestic companies, which reduces the ability of buyers and sellers to interact, and companies – to carry out international trade and financial transactions.
Формування концепції ризик-орієнтовного банківського нагляду в країнах центральної та Східної Європи
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Мозговий, Олег Миколайович; Mozgovyj, Oleg; Мозговой, Олег Николаевич; Павлюк, Олена Олександрівна; Pavliuk, O. O.; Павлюк, Елена Александровна
Система банківського нагляду являє собою еволюційний процес встановлення контролю за впровадженням регуляторних ініціатив, які базуються на корпоративних принципах банківського нагляду BCBS і включають ініціативи міжнародних фінансових наглядових інститутів і провідних банків світу щодо ризик-зважування активів; регулювання системноважливих банків; проведення макропруденційної та відповідної мікропруденційної політики; стратегій управління ризиками; планування відновлення та вирішення проблем. Формування системи банківського нагляду країн Центральної та Східної Європи відбувається під егідою провідних країн Європи та навколо принципів банківських систем країн ЄС щодо регулювання та контролю за ризиками. Проведено аналіз ініціатив банківського нагляду провідних фінансових організацій іта їх ролі у становленні систем банківського нагляду країн Центральної та Східної Європи, що полягає в розробці узгоджених підходів у сфері банківського нагляду на національному та міжнародному рівнях, контролі за дотриманням порівнянності показників достатності капіталу, рівні ліквідності та запровадження нових регуляторних вимог. Узагальнено глобальні інституційні основи світового банківського нагляду й визначено роль стандартів Базельського комітету з банківського нагляду у світових практиках банківського регулювання та нагляду. Проаналізовано сучасні тренди банківського нагляду під керівництвом Базельського комітету банківського нагляду та регулювання, зокрема, сучасні підходи до оцінки достатності капіталу банків, регулювання ліквідності, регулювання системно важливих банків і політики стресового тестування як сучасного елементу практики управління ризиками. Проаналізовано методологічні засади підходу до формування технологій ризик-орієнтовного банківського нагляду, який являє собою концепцію з трьох основних компонент (мінімальні вимоги до капіталу, процедура нагляду, ринкова дисципліна) і сприяє розповсюдженню надійнішої практики управління ризиками в банках. Тому основними завданнями статті є окреслення основних елементів системи банківського нагляду країн ЦСЄ та визначення напрямів у процесі формування ризик-орієнтовного банківського нагляду цих країн. Проаналізовано основні підходи банківського нагляду в Україні до оцінки кредитних ризиків порівняно з підходами світових фінансових організацій (Базельського комітету) і провідних європейських банків. Здійснено аналіз імперативів банківського нагляду в Україні та показано напрями його реформування відповідно до Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 р. через імплементацію вимог банківського нагляду країн ЄС. Проведено аналіз відповідності банківського нагляду України передовим світовим методикам банківського нагляду та регулювання. Обґрунтовано необхідність удосконалення системи банківського нагляду в Україні, запровадження ризик-орієнтовного підходу в банківському нагляді. The banking supervision system is an evolutionary process of overseeing the implementation of regulatory initiatives based on the corporate principles of BCBS banking supervision and include initiatives of international financial supervisors and the world's leading banks on: risk-weighing of assets; regulation of systemically important banks; conduction of macroprudential and relevant microprudential policy; risk management strategies; recovery planning and troubleshooting. The formation of the banking supervision system of Central and Eastern Europe takes place under the auspices of leading European countries and around the principles of EU banking systems for risk regulation and control. The article analyzes the banking supervision initiatives of leading financial institutions and their role in the development of banking supervision systems in Central and Eastern Europe, which is the development of harmonized approaches in the field of banking supervision at national and international levels, control over comparability of capital adequacy, liquidity and the implementation of new regulatory requirements. The global institutional foundations of global banking supervision have been summarized and the role of the Basel Committee on Banking Supervision in global banking regulation and supervision practices has been defined. The current trends of banking supervision under the leadership of the Basel Committee on Banking Supervision, in particular – modern approaches for assessment of bank capital adequacy, liquidity regulation, regulation of systemically important banks and stress testing policy as a modern element of risk management practice have been analyzed. The methodological principles of the approach to the formation of risk-oriented banking supervision technologies, which is a concept of three main components (minimum capital requirements, supervision procedure, market discipline) and contributes to the spread of more reliable risk management practices in banks, have been analyzed. Therefore, the main purposes of the article are characterization of the main elements of the banking supervision system of CEE countries and identification of indicative banking supervision areas for these countries in the process of risk formation. The main approaches of banking supervision for the evaluation of credit risks in Ukraine, in comparison with the approaches of world financial organizations (Basel Committee) and leading European banks, have been analyzed. The analysis of the imperatives of banking supervision in Ukraine has been conducted and the directions for its reform have been shown in accordance with the comprehensive program for the development of the financial sector of Ukraine until 2020 with the help of the implementation of the requirements of banking supervision of the EU countries. The analysis of compliance of banking supervision of Ukraine with the world's advanced methods of banking supervision and regulation has been carried out. The necessity of improvement of the banking supervision system in Ukraine and introduction of a risk-based approach in banking supervision have been substantiated.
Глобальні виклики та тенденції розвитку ринку цінних паперів в Україні
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Мацук, Зоряна Андріївна; Matsuk, Zoriana; Мацук, Зоряна Андреевна; Хайнеманн, Андре; Heinemann, Andre
Стаття присвячена обґрунтуванню ключових глобальних викликів і тенденцій розвитку ринку цінних паперів у контексті цифровізації бізнес-процесів, появи новітніх фінансових інструментів і технологій, а також особливої макроекономічної ситуації у країні. У статті використано методи аналізу та синтезу, графічні методи дослідження, економікостатистичні методи збору та обробки інформації, зокрема вибіркові дослідження, групування, статистичні порівняння величин, трендовий аналіз – у процесі оцінювання стану ринку похідних цінних паперів, а також логічного узагальнення – у формулюванні висновків. Статистичною та інформаційною базою стали монографічні дослідження та періодичні видання вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, матеріали й аналітичні звіти Світового банку та Міжнародного банку реконструкцій і розвитку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, відкриті інформаційні інтернет-ресурси. Зазначено, що характерною особливістю розвитку економіки є можливість ведення бізнесу. Саме високий рівень легкості ведення бізнесу, який розраховується на основі 15-ти показників, обумовлений зниженням рівнів бюрократії та корупції, захистом прав власності та інвестицій, позитивно впливає на розвиток інновації та технології, формує торговельну та фінансову свободу та створює передумови для становлення інвестиційного клімату та розвитку ринку цінних паперів у країні. У цьому контексті в статті здійснено аналіз макроекономічного стану в Україні, легкості ведення бізнесу за допомогою відповідних показників, розрахованих Світовим банком, оцінено місце країни за даним індикатором серед 167 країн світу. Зазначено, що важливим показником, який характеризує зростання економіки країни, є показник ВВП на душу населення. Наведена власна позиція автора щодо можливості швидкого розвитку показника ВВП на душу населення в країні протягом наступних п’яти років. Оцінено низький рівень розвитку похідних фінансових інструментів на вітчизняному ринку цінних паперів порівняно з зарубіжними аналогами. Наведено критичну характеристику законодавчих і нормативних рішень, які регламентують діяльність із похідними цінними паперами в Україні. Обґрунтовано істотний вплив цифровізації бізнес-процесів на розвиток інноваційних фінансових інструментів і технологій і як наслідок – поява крипровалют і технології блокчейн. Із засобу обміну в онлайн-середовищі вони трансформуються у високоліквідний платіжний засіб, обкладений податками і регульований центральними банками, а також у самостійний інвестиційний інструмент. Наведено позитивні приклади їх застосування у світі, а також перспективи розвитку в Україні. Доведено, що з метою ефективного розвитку ринку цінних паперів слід покращити макроекономічну ситуацію у країні, підвищити показники легкості ведення бізнесу, впроваджувати інноваційні фінансові інструменти та зважати на швидкий глобальний розвиток цифрових технологій у бізнесі. Результати роботи можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях і практичних розробках у сфері формування та обґрунтування закономірностей розвитку вітчизняного ринку цінних паперів. The article is devoted to substantiation of key global challenges and trends in the securities market in the context of digitalization of business processes, the appearance of new financial instruments and technologies, as well as the special macroeconomic situation in the country. The article uses methods of analysis and synthesis, graphical research methods, economic and statistical methods of collecting and processing information, including sampling surveys, groupings, statistical comparisons of values, trend analysis – in evaluation process of the state of the derivatives market, as well as logical generalization – in formulation of the conclusions. The statistical and information base of the study were monographic studies and periodicals of domestic and foreign economists, materials and analytical reports of the World Bank and the International Bank for Reconstruction and Development, the National Commission on Securities and Stock Market, open information Internet resources. It is noted that a characteristic feature of economic development is the ability to do business. It is the high level of ease of doing business, calculated on the basis of 15 indicators, due to the reduction of bureaucracy and corruption, protection of property rights and investments, that positively affects the development of innovation and technology, creates trade and financial freedom and creates per-conditions for investment climate and the development of the securities market in the country. In this context, the analysis of the macroeconomic situation in Ukraine and the ease of doing business with the help of relevant indicators calculated by the World Bank, the place of the country among 167 countries of the world, in accordance with this indicator, was estimated. It was noted that an important indicator that characterizes the growth of the country's economy is the GDP per capita. The author's own position on the possibility of its rapid development in the country over the next five years was given. The low level of development of derivative financial instruments in the domestic securities market in comparison with foreign counterparts was estimated. The critical characteristic of the legislative and regulatory decisions regulating activity with derivative securities in Ukraine was given. The significant impact of digitalization of business processes on the development of innovative financial instruments and technologies and as a consequence of the appearance of cryptocurrencies and blockchain technology has been substantiated. From an online medium, they are transforming into a highly liquid means of payment, taxed and regulated by central banks, as well as an independent investment instrument. Positive examples of their application in the world, as well as prospects for their development in Ukraine have been given. The article proves that, in order to effectively develop the securities market, it is necessary to improve the macroeconomic situation in the country, increase the ease of doing business, introduce innovative financial instruments and take into account the rapid global development of digital technologies in business. The results of the work can be used in further research and practical developments in the field of formation and substantiation of patterns of development of the domestic securities market.
Глобальна парадигма інтелектуального лідерства країн
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Каленюк, Ірина Сергіївна; Kalenyuk, Iryna; Каленюк, Ирина Сергеевна; Цимбал, Людмила Іванівна; Tsymbal, Liudmyla; Цымбал, Людмила Ивановна
У статті проаналізовано та узагальнено методологічні підходи до дослідження феномену інтелектуального лідерства національних економік та імперативів його прояву в глобальному економічному середовищі. Формування нового глобального устрою, що ґрунтується на знаннях та інформації, супроводжується швидкою зміною та значним розшаруванням конкурентного середовища. Системна глобальна взаємозалежність генерує нові чинники конкурентоспроможності суб’єктів ринку, зумовлюючи відповідну їх стратегічну поведінку для забезпечення високих конкурентних позицій і лідерства, яке, з одного боку, стає ключовим компонентом державних економічних політик та ефективного менеджменту, а з другого – предметом спеціальних міждисциплінарних досліджень. Здійснено ідентифікацію механізмів інтелектуалізації та зростання ролі інтелектуальних чинників в умовах становлення економіки знань. У сучасному економічному середовищі відбувається поступове посилення впливу інтелектуалізації на становлення постіндустріальної моделі світогосподарського розвитку, поглиблення проникнення інтелектуалізації в процеси господарювання та формування складних економічних систем, трансформація ролі людини в парадигмі глобального розвитку, що актуалізує питання дослідження розвитку глобального економічного простору та його ключових особливостей. У процесі узагальнення теоретичних позицій констатовано відсутність єдності у тлумаченні сутності інтелектуального лідерства та його суб’єктів, тим самим підтверджено його мультиструктурність, суперечливий, трансдисциплінарний характер цього феномену, який стає предметом вивчення не тільки психології та менеджменту, змінюється його природа, а отже, й роль у сучасному середовищі. Розкрито економічні виміри глобальної інтелектуалізації на основі трьохступеневої оцінки: по-перше, ресурсний рівень (накопичений матеріально-технічний, фінансовий, людський та інтелектуальний потенціал); по-друге, рівень проміжних результатів інтелектуальної діяльності (науково-освітніх, технологічних, інфраструктурних, виробничих, сервісних, ринкових); по-третє, рівень кінцевих результатів загального прогресу (динаміка загальноекономічних показників, позиції у світових рейтингах та індексах тощо). Досліджено вплив інтелектуальної складової на кінцеві макроекономічні показники та міжнародну конкурентоспроможність національних економік. Визначено диспозицію країн у глобальному економічному середовищі, сформовано парадигмальні засади ефективного залучення національних економік у глобальні процеси інтелектуалізації. Виділено чотири кластери країн на основі диференціації країн за рівнем концентрації на домінантних секторах економіки, що дало можливість сформувати моделі їх перспективного розвитку. Економетричне моделювання дозволило розробити для України сценарний прогноз із виокремленням вагомості факторів забезпечення інтелектуального лідерства. The methodological approaches to the study of the phenomenon of intellectual leadership of national economies and the imperatives of its manifestation in the global economic environment have been analyzed and generalized in the article. The formation of a new global system based on knowledge and information is accompanied by rapid change and significant stratification of the competitive environment. Systemic global interdependence generates new factors for the competitiveness of market participants, determining their appropriate strategic behavior to ensure high competitiveness and leadership, which, on the one hand, becomes a key component of public economic policies and effective management, and on the other hand becomes the subject of special interdisciplinary research. The mechanisms of intellectualization and the growing role of intellectual factors in the formation of the knowledge economy have been identified. There is a gradual increase in the influence of intellectualization on the formation of the post-industrial model of world economic development in the modern economic environment, deepening of the penetration of intellectualization in economic processes and the formation of complex economic systems, transformation of the human role in the paradigm of global development, which raises the issue of study of the development of the global economic space and its key features. The lack of unity in the interpretation of the essence of intellectual leadership and its subjects have been noticed in the process of generalization of theoretical positions, thus it was confirmed multi-structural, contradictory, transdisciplinary nature of this phenomenon, which is becoming the subject of study of not only psychology and management, its nature is changing, and moreover, its role is changing in the modern environment. The economic dimensions of global intellectualization have been revealed on the basis of a three-stage assessment: firstly – the resource level (accumulated logistical, financial, human and intellectual potential); secondly – the level of intermediate results of intellectual activity (of scientific and educational, technological, infrastructural, production, service, market nature); thirdly – the level of the final results of the overall progress (dynamics of general economic indicators, positions in world rankings and indices, etc.). The influence of the intellectual component on the final macroeconomic indicators and the international competitiveness of national economies has been studied. The disposition of countries in the global economic environment has been determined and paradigmatic principles of effective involvement of national economies in the global processes of intellectualization have been formed. Four clusters of countries have been identified on the basis of differentiation of countries according to the level of concentration in the dominant sectors of the economy, which made it possible to form models of their long-term development. Econometric modeling allowed to develop a scenario forecast for Ukraine, highlighting the importance of factors of intellectual leadership securement.
Міжнародні фінансові організації у процесах економічної модернізації країн
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Сіденко, Світлана Володимирівна; Sidenko, Svitlana; Кульбіда, Максим Валерійович; Kulbida, Maksym
Статтю присвячено обґрунтуванню теоретичних і практичних аспектів функціонування міжнародних фінансових організації, які відіграють ключову роль у системі міжнародних економічних відносин і глобального управління, а також є невід’ємною складовою світового господарства. У статті проаналізовано сучасні тенденції та закономірності функціонування МФО, виявлено детермінанти і соціально-економічні наслідки для країн різних регіонів світу від співпраці з ними. У дослідженні застосовано системний підхід, методологічна база роботи включає положення теорій і концепцій розвитку міжнародних фінансових організації, концептуальних підходів до дослідження їхнього співробітництва з країнами світу. Джерельною і статистичною базою статті є фундаментальні монографічні дослідження та періодичні публікації вітчизняних і зарубіжних учених, матеріали й аналітичні звіти Міжнародного валютного фонду, Світового банку та інших міжнародних організацій, також законодавчі та нормативно-правові акти України з питань співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, грошово-кредитної та валютної політики, статистичні та аналітичні дані НБУ, Державної служби статистики України, Міністерства фінансів України та ін. У статті досліджено об’єктивні першопричини та еволюцію виникнення МФО та посилення їхнього впливу у світовій економіці; проблеми глобального управління та встановлено, що у сучасних міжнародних відносинах це характеризується як процес спільного управління, об’єднуючого уряди країн, міжнародні неурядові організації та інститути громадянського суспільства для досягнення спільних цілей. Розглянуто особливості та сутнісні характеристики місця та ролі МФО у глобальній системі управління та впливу на соціально-економічні трансформації у країнах світу та встановлено, що в умовах глобалізації вони є ключовим елементом інституційної основи світової фінансової системи, відіграють ключову роль у регулюванні системи міжнародних економічних відносин і сприяють активізації участі країн у міжнародних валютно-кредитних відносинах, відіграють роль кризового менеджера, а також є надійним і стабільним джерелом коротко- та довгострокового фінансування пріоритетних проектів розвитку. Проаналізовано становлення, розвиток і перспективи співробітництва МФО з країнами світу, зокрема, країн Латинської Америки, Східної Європи та Східної Азії. Виявлено основні соціально-економічні наслідки співробітництва і фінансової допомоги МВФ на динаміку макроекономічних і соціальних показників розвитку національної економіки. The article is devoted to substantiation of theoretical and practical aspects of the functioning of international financial organizations, which play a key role in the system of international economic relations and global governance, at the same time, being an integral part of the world economy. The article analyzes the current trends and patterns of operation of IFO, identifies determinants and social and economic consequences of cooperation with them for countries in different regions of the world. The research uses a systematic approach; the methodological basis of the work includes the provisions of theories and concepts of development of international financial organizations, conceptual approaches to the study of IFO cooperation with countries. The source and statistical basis of the article are fundamental monographic studies and periodical publications of domestic and foreign scientists, materials and analytical reports of the International Monetary Fund, the World Bank and other international organizations, as well as laws and regulations of Ukraine on issues of cooperation with international financial organizations, credit, monetary and exchange rate policy, statistical and analytical data of the National Bank of Ukraine, State Statistics Service of Ukraine, Ministry of Finance of Ukraine, etc. The article examines the objective causes and evolution of IFO and the strengthening of their impact on the world economy; problems of global governance, it was established that in modern international relations it is characterized as a process of joint governance, uniting governments of the world, international nongovernmental organizations and civil society institutions with the aim to achieve common goals. Features and essential characteristics of the place and role of IFO in the global system of governance and impact on social and economic transformations in the world have been considered and it has been found that they are key elements of the institutional framework of the global financial system in globalization, play a key role in regulating international economic relations and promote active participation of countries in international monetary relations, play the role of a crisis manager and are a reliable and stable source of short- and long-term financing of priority development projects. The formation, development and prospects of cooperation of IFO with the countries of the world, in particular the countries of Latin America, Eastern Europe and East Asia have been analyzed. The main social and economic consequences of cooperation and financial assistance of the IMF on the dynamics of macroeconomic and social indicators of the national economy have been identified.
Розвиток платформної економіки у глобальному цифровому середовищі
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2020) Лук’яненко, Ольга Дмитрівна; Lukianenko, Olha; Лукьяненко, Ольга Дмитриевна; Нямещук, Ганна Валеріївна; Niameshchuk, Anna; Нямещук, Анна Валерьевна
У роботі досліджено феномен становлення платформної економіки і запропоновано методологічний формат ідентифікації її ключових понять — «платформний продукт», «платформний проєкт», «платформні інвестиції», «платформні технології», «платформний бізнес», «платформна конкуренція», «платформне мислення». Надано сутнісну характеристику платформ у технологічному та операційному концептах і підтверджено ключовий тренд їхньої трансформації в організаційну основу формування інноваційних мікро- і макроекосистем. Здійснено систематизацію платформ за галузевою сегментністю, природою походження, взаємодією користувачів, домінуючою технологією, стадією життєвого циклу, власниками, прибутковістю та масштабом функціонування. Особливу увагу приділено цифровим платформам як продукту, з одного боку, еволюції фірм, а з другого — глобальної інформатизації та цифровізації. Проаналізовано активність розвитку платформ за регіонами світу та окремими країнами-лідерами. Визначено концентрацію платформного бізнесу до масштабів окремих міст або кластерів. Виявлено умови і фактори становлення платформних бізнес-моделей і платформних компаній. Ідентифіковано поступову організацію навколо платформної компанії інноваційного середовища, яке може бути представлене як сукупність інноваційних «хвиль» користувачів із різним рівнем модифікації та способами використання базових технологій платформи. Розкрито механізм взаємодії між користувачами, розробниками і власниками платформ різних типів та показано секторальні особливості їхнього функціонування. Продемонстровано зростання глобального позитивного ефекту платформних інновацій мірою формування кожної наступної «хвилі» користувачів на основі агрегування персональної відповідності платформного продукту, мультиплікативного використання активів. Наголошено на актуальності врегулювання інтересів учасників платформного бізнесу в умовах їх зростаючої взаємозалежності відповідно до політики структурованого прибутку, принципу захисту прав інтелектуальної власності. Розроблено фундаментальну архітектуру платформ з виокремленням та аналізом її компонентів і функціональних модулів. Констатовано необхідність узгодження базисних функцій і периферійних компонентів платформи, що взаємодіють на системній основі, із параметрами попиту на ринках платформних продуктів для забезпечення диференціації зв’язків між учасниками. Окрему увагу приділено оцінці нефінансових ефектів у платформних бізнесмоделях (зокрема, кумулятивного та сумісності або крос-платформності), що виникають у процесі рольової оптимізації й впливають на схильність користувачів до міграції між платформами, генерування конкурентних переваг міжплатформної боротьби. Обґрунтовано перспективи платформної економіки і відповідних бізнес-екосистем з урахуванням технологічних трендів і соціально-економічних критеріїв глобального розвитку. The phenomenon of a platform economy formation is investigated in the paper, and a methodological format of identification of its key concepts is offered – platform product, platform project, platform investments, platform technologies, platform business, platform competition, platform thinking. The essential characteristics of platforms in technological and operational concepts have been given and the key trend of their transformation into an organizational base for formation of innovative micro- and macroecosystems has been confirmed. The platforms have been systematized by industry segmentation, nature of origin, user interaction, dominant technology, stage of the life cycle, owners, profitability and scale of operation. Particular emphasis is given to digital platforms, on the one hand, as to a product of the evolution of firms, and on the other hand, as to a product of global informatization and digitalization. The activity of platform development in terms of regions of the world and individual country-leaders has been analyzed. The concentration of platform business to the scale of individual cities or clusters has been determined. The conditions and factors of formation of platform business models and platform companies have been revealed. The gradual organization around the platform company of the innovation environment has been identified, which can be presented as a set of innovative “waves” of users with different degrees of modification and ways of using the basic technologies of the platform. The mechanism of interaction between users, developers and owners of platforms of different types has been revealed and sectoral features of their functioning have been shown. The growth of the global positive effect of platform innovations has been demonstrated as each subsequent “wave” of users being formed on the basis of aggregation of personal compliance of the platform product and multiplicative use of assets. Emphasis is given on the urgency of regulation of the interests of platform business participants in terms of their growing interdependence, in accordance with the policy of structured profit and the principle of protection of intellectual property rights. The fundamental architecture of platforms with emphasizing and analysis of its components and functional modules has been developed. The need to harmonize the “basic” functions and “peripheral” components of the platform, interacting on a systemic basis, with the parameters of demand in the markets of platform products to ensure the differentiation of relationships between participants, has been stated. Particular emphasis has been given to the assessment of non-financial effects in platform business models (including cumulative and compatibility or cross-platform), which arise in the process of role optimization and affect users' propensity to migrate between platforms, generation of competitive advantages of inter-platform competition. The prospects of the platform economy and relevant business ecosystems have been substantiated, considering technological trends and socio-economic criteria of global development.

Browse

Browsing Випуск № 1–2 (32–33) by Issue Date

Results Per Page

Sort Options