Випуск № 22

Permanent URI for this collection

https://ir.kneu.edu.ua/handle/2010/37996

Browse

Now showing 1 - 10 of 10

Економетричний аналіз впливу видатків державного бюджету на ВВП України
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Хвостенко, Дмитро О.; Khvostenko, Dmytro
Проаналізовано обсяг і структуру фінансування видатків державного бюджету України залежно від різновидів функціональної класифікації з урахуванням міжбюджетних трансфертів. Проведено аналіз динаміки номінального ВВП України за 2011–2020 рр. Досліджено основні складові видаткової частини державного бюджету, що здійснюють вплив на номінальний ВВП. Побудовано регресійну модель. The analysis of the volume and structure of financing of expenditures of the state budget of Ukraine, depending on the types of functional classification, taking into account intergovernmental transfers. The dynamics of the nominal GDP of Ukraine for 2011–2020 is analyzed. The main components of the expenditure side of the state budget are examined, which influence the nominal GDP. A regression model is built.
Еволюція неолібералізму: від теоретичних витоків до сучасної трансформації його основних шкіл
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Фещенко, Валентина Михайлівна; Feschenko, Valentyna; Фещенко, Валентина Михайловна; Балежентіс, А.; Baležentis, Аlvydas
Стаття присвячена дослідженню еволюції одного з провідних напрямів сучасної економічної думки — неолібералізму. Розкрито його теоретичний зв’язок із засадничими положеннями класичної політичної економії, зокрема принципами свободи економічної діяльності та обмеженості втручання держави в господарські процеси. Аргументовано поступовий відхід неолібералізму в 30-х рр. ХХ ст. від постулатів неокласики, модифікацію методологічних засад ліберальної концепції та формування власного теоретико-методологічного підгрунтя неолібералізму шляхом поєднання мікроекономічного рівня аналізу із дослідженнями макропроцесів, визнання можливості коригування державою ринкового ладу та її суттєвого регулюючого впливу на соціально-економічні процеси, подальшого розвитку поняття економічної і політичної свободи індивіда та її зв’язку з економічною ефективністю системи загалом. На основі особливостей застосування зазначених методологічних принципів та механізмів їх реалізації в практиці господарських перетворень розкрито розвиток найбільш впливових наукових шкіл у межах неоліберального напряму світової економічної думки: австрійської, німецької, англійської, французької шкіл та монетаризму (Чиказька школа неолібералізму). Проаналізовано причини наростання та сутність критичних оцінок сучасних економістів щодо ефективності неоліберальної економічної політики на початку ХХІ ст. як у державах з розвинутою ринковою економікою, так і в пострадянських країнах. The article is dedicated to the study of the evolution of one of the main directions of modern economic thought — neoliberalism. Its theoretical connection with the basic provisions of classical political economy, in particular with the principles of freedom of economic activity and limited state intervention in economic processes, is revealed. The article reasons the gradual departure of neoliberalism in the thirties of the XX century from the postulates of neoclassicism, modification of the methodological foundations of the liberal concept and the formation of its own theoretical and methodological basis of neoliberalism by combining the microeconomic level of analysis with the study of macroprocesses, recognizing the possibility of adjusting the market environment by the state and its significant regulatory influence on socio-economic processes, further development of the concept of economic and political freedom of the individual and its connection with the economic efficiency of the system as a whole. Based on the use of the features of these methodological principles and mechanisms of their implementation in the practice of economic transformations, the development of the most influential scientific schools within the boundaries of the neoliberal direction of world economic thought: Austrian, German, English, French schools and monetarism (Chicago school of neoliberalism) is revealed. The reasons for the growth and the essence of critical assessments of modern economists regarding the effectiveness of neoliberal economic policy at the beginning of the XXI century both in countries with developed market economies and in ex-USSR countries are analyzed.
Концептуалізація структурних вимірів корпоративної ідентичності
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Волохова, Галина Леонідівна; Volokhova, Halyna; Волохова, Галина Леонидовна
У роботі висвітлено підходи до дослідження корпоративної ідентичності, визначено класифікації її складових елементів та, на основі запропонованого компаративного аналізу, сформовано єдину структурну систему їх вимірів. В умовах високої непередбачуваності змін і процесів у сучасному ринковому середовищі перед власниками та менеджерами підприємств постає проблема пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності їх бізнесу. Як наслідок, це є одним із завдань стратегічного управління, що покликано шляхом вдалого використання корпоративної ідентичності як набору унікальних атрибутів компанії, забезпечити її конкурентні переваги. Актуальність дослідження зумовлена потребою у визначенні найоптимальніших методів і підходів до формування, діагностики та корекції корпоративної ідентичності підприємств з метою стабілізації їх функціонування в умовах невпинних змін у зовнішньому середовищі та посилення їх конкурентних позицій на ринку. Дослідження з даної тематики мають різносторонні підходи до тлумачення категорії через відсутність єдиного трактування сутності корпоративної ідентичності, її складових елементів та функції впливу на стратегію підприємства. Представлені концепції характеризують ідентичність з позиції різних студій, проте все частіше науковці схиляються до міждисциплінарного трактування своїх результатів. Розглядаючи ідентичність як душу, голос і розум, або як символізм, комунікацію та поведінку, автори зрештою схиляються до однакових висновків, незважаючи на різницю у використаних ними термінах. Саме тому аналіз існуючих концепцій і поєднання їх у єдиний структурний підхід є важливим завданням для подальшого розвитку досліджень з даної тематики. Результатом представленої роботи слугує уніфікована система вимірів корпоративної ідентичності, що не претендуючи на всеосяжність досліджень з корпоративного маркетингу та менеджменту на основі узагальнення концептуальних засад, висвітлює найвагоміші підходи до дослідження складових корпоративної ідентичності та структурує їх результати у єдину мапу класифікації її структурних елементів. The present article explores the approaches to corporate identity studies and definitions, determines the classifications of its constituent elements, and, based on the proposed comparative analysis, forms the structural system of their measurements. In the conditions of high unpredictability of changes and processes in the world markets and business environment, owners and managers face the problem of searching ways to increase their company competitiveness. As a result, it is one of the main tasks of strategic management, which is designed to use the corporate identity as a set of unique attributes of the company, to ensure its competitive advantage. The relevance of the study is due to the need to determine the best methods and approaches to the formation, diagnosis, and correction of corporate identity in order to stabilize their functioning in a constantly changing environment and strengthen their competitive position in the market. The concept of corporate identity is characterized by uncertainty and is interpreted simultaneously as a concept, philosophy, or process. Due to the lack of consensus in the interpretation, it is impossible to universally define its key elements and characteristics of concepts. The presented concepts characterize identity from the standpoint of different studies but increasingly tend to use a multidisciplinary approach to their results. Both considering identity as soul, voice, and mind, or as symbolism, communication, and behavior, the authors ultimately come to the same conclusions, despite the differences in the terms they use. That is why the analysis of existing concepts and combining them into a single structural approach is an important task for further development of research on this topic. The result of this paper is aimed to improve understanding of corporate identity by providing theoretical clarification of the concept’s key dimensions by the creation of the unified system of corporate identity dimensions, which is based on the generalization of conceptual principles, highlights the most important approaches to the study of corporate identity components and structures their results into a unified classification.
Оптимізація кадрового забезпечення підприємства в умовах карантинних обмежень в економіці
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Потапенко, Сергій Дмитрович; Potapenko, Serhii; Потапенко, Сергей Дмитриевич; Потапенко, Анна В.; Potapenko, Anna
Сучасні події у світі здійснили вплив на усі сфери діяльності підприємств, зокрема, на кадрове планування в обставинах карантинних обмежень. Таким чином, перед власниками бізнесу та управлінцями постала необхідність швидкого та ефективного реагування на зміни у мінливому бізнес-середовищі, що спричинені пандемією та, як наслідок, несприятливими кризовими явищами в економіці. Оскільки персонал є невід’ємним складовим елементом функціонування усіх суб’єктів господарювання — то вирішення завдання оптимізації процесу кадрового планування є важливим. У статті запропоновано вирішення такого завдання шляхом здійснення відповідного економіко-математичного моделювання з урахуванням низки обмежень, що встановлюються для кожного окремого підприємства індивідуально. Було досліджено, що за умови відомого обсягу прибутку, отримання якого може забезпечити один співробітник, оптимальний план отримання очікуваного прибутку підприємства, може бути розрахований через реалізацію оптимізаційної економіко-математичної моделі з відповідною цільовою функцією. Також було досліджено, що на плановий прибуток підприємства впливають такі показники, як: максимальна дозволена кількість співробітників на території підприємства; розмір витрат підприємства на утримання одного співробітника; максимально можлива задіяна кількість співробітників певного різновиду професій у певний проміжок часу та мінімально можлива задіяна кількість співробітників певного різновиду професій, яка необхідна для функціонування підприємства у проміжок часу, який досліджується. У статті обраховано обсяг прибутку за умови наявності карантинних обмежень і їх відсутності та запропоновано схему визначення розміру можливих втрат підприємства через це. Current events in the world have affected all the spheres of human lives, including personnel planning in the circumstances of new quarantine restrictions. Thus, business owners and managers are faced with the need to respond quickly and effectively to changes in the variable business environment caused by the pandemic and, as a consequence, adverse crisis phenomena. Since staff is an integral part of all businesses, it is important to solve the problem of optimizing the planning process. The article proposes the solution of this problem by implementing the appropriate economic and mathematical modeling, taking into account a number of limitations set by each separate enterprise individually. It was investigated that given the known amount of profit that can be provided by one employee, the optimal plan for the expected profit at the enterprise can be calculated through the implementation of an optimization economic-mathematical model with an objective function. It was also investigated that the planned profit of the enterprise is influenced by such indicators as: the maximum number of employees allowed on the territory of the enterprise; the amount of costs of the enterprise for the maintenance of one employee; the maximum possible number of employees involved in a certain type of profession in a certain period of time; and the minimum possible number of employees involved in a certain type of profession, which is necessary for the operation of the enterprise in a certain period of time. At the same time, at article it is calculated the amount of profit in the conditions of quarantine restrictions and their absence, and proposes a scheme for determining the amount of possible losses.
Економічна діагностика продовольчого стану країн в умовах глобальної нестабільності
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Бібла, Іванна Ігорівна; Bibla, Ivanna
Розглянуто фактори впливу на обсяг експорту сільськогосподарської продукції протягом останніх двох десятиліть. За цей період обсяг експорту сільськогос-подарських товарів зріс більше, ніж втричі, незважаючи на періодичні економічні кризи, які прямо впливали на агропродовольчу сферу країн і сповільнювали зростання експорту сільськогосподарських товарів. Оцінено можливий вплив пандемії внаслідок COVID-19 на агропродовольчу сферу. Зокрема, виокремлено можливі загрози, пов’язані зі збоєм у роботі продовольчих ланцюгів поставок, зростанням безробіття, зменшенням платоспроможного населення та обмеженням в’їзду мігрантів-робочих для збору врожаю. Крім цього, виділено найуразливіші верстви населення, серед яких люди, які хронічно голодують, дрібні фермери, діти з малозабезпечених сімей, діти з обмеженими можливостями та люди, які крім пандемії зазнали інших критичних бід. Розраховано усереднені показники врожайності основних груп товарів у різних країн і проаналізовано залежність рівня ефективності ведення сільського господарства від рівня розвитку країни. Окрім розвинених країн, високі показники врожайності показали також деякі з країн-лідерів по експорту сільськогосподарських товарів, такі як Бризилія, Індонезія та Мексика. Охарактеризовано основні аспекти ефективного ведення сільського господарства у розвинених країнах, а саме, підтримка агропродовольчої сфери з боку держави, залучення іноземних інвестицій та імплементація результатів науково-технічного прогресу в усі стадії сільськогосподарського виробництва. Рекомендовано імплементувати окремі аспекти агропродовольчої по-літики розвинених країн у політику країн, що розвиваються, що посприяє не тільки зростанню врожайності, покращенню продовольчої забезпеченості країни, але й досягненню більшої частки в експорті товарів на глобальному ринку та покращенню економічної безпеки країни загалом. We have considered the factors influencing the agricultural exports over the past two decades. Exports of agricultural commodities more than tripled during that period, despite recurrent economic crises that directly affected the agri-food sector of the countries and slowed down the increase in the agricultural commodities exports. The possible impact of the COVID-19 pandemic on the agri-food sector has been assessed as well. In particular, we have identified the potential threats associated with the failures in food supply chains, rising unemployment, reducing number of solvent population and restrictions on the entry of migrant workers for harvesting. Moreover, we have identified the most vulnerable social groups, including people who are chronically starving, small farmers, disadvantaged children, children with disabilities and people who have suffered other critical disasters in addition to the pandemic. We have calculated the average yield indicators of the main groups of goods in different countries and analyzed the dependence of the agriculture efficiency on the country development level. In addition to developed countries, high yields were also shown by some countries leading in the exports of agricultural commodities, such as Brazil, Indonesia and Mexico. We have described the main aspects of efficient agriculture in developed countries, namely, state support of the agri-food sector, attraction of foreign investments and implementation of the scientific-and-technological advance results at all stages of agricultural production. We recommend implementing certain aspects of agri-food policy of developed countries in that of developing ones, which will not only increase yields and improve food security but will also achieve a greater share in exports of goods in the global market and improve economic security in general.
Розвиток електронної комерції в міжнародному бізнесі
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Олефіренко, Вікторія Володимирівна; Olefirenko, Viktoriia; Олефиренко, Виктория Владимировна; Іщенко, Анна Володимирівна; Ishchenko, Anna; Ищенко, Анна Владимировна
Під час нинішньої ситуації COVID-19 електронна комерція відіграє важливу роль, надаючи послуги споживачам відповідно до їх потреб та уникаючи зайвих соціальних контактів. Завдяки все більшому використанню інтернету та електронних гаджетів кількість інтернет-компаній збільшується з кожним днем. Раніше їхня кількість була обмеженою лише міськими районами, а тепер охоплюють навіть сільську місцевість. Електронна комерція за останні десятиліття надзвичайно збільшила свою популярність і замінює традиційні магазини на безконтактні продажі онлайн. Це є вигідно як для інтернет-компаній, так і для клієнтів, оскільки забезпечує прибуток підприємству та зручність для клієнтів. Електронна комерція дозволяє купувати та продавати продукцію у глобальному масштабі, двадцять чотири години на день, не витрачаючи значних коштів, у порівнянні з торгівлею оффлайн. Тому в сучасних умовах дослідження розвитку електронної комерції є досить актуальним питанням. З огляду на нещодавні зміни, що відбулися в світовій економіці, повязані з пандемією, питання перспектив розвитку електронної комерції наразі досконало не розкрито. Дослідження теоретико-методичних основ, правових норм та особливостей розвитку ринку електронної комерції в Україні вивчали як вітчизняні, так і зарубіжні вчені, такі як: Орєхова Т., Тягунова Н., М. Плескач, Т. Г. Затонацька, Н. Соловенко, В. В. Царев, А. О. Кантарович, В. В. Апопій, І. П. Міщук, В. О. Соболєв, М. В. Макарова, В. Звасс, А. Саммер, Г. Дункан, Д. Козьє, В. Тріз, Л. Стюарт, Е. Турбан, Р. Калакота, А. Вінстон, Ю. Крегул, В. Батриенко, М. Буров, Н. Писаренко, З. Євдокимова, Г. Андрощук тощо. Метою роботи є дослідження теоретико-методичних основ сутності та моделей розвитку електронної комерції, а також визначення перспектив розвитку в контексті сучасних економічних трансформацій. У статті досліджено сутність електронної комерції, проаналізовано моделі ведення електронного бізнесу, в основі котрих лежить взаємодія між суб’єктами, котрі беруть участь в комерційних операціях. У публікації досліджено основні перспективні напрями розвитку електронної комерції в світі під час пандемії та на основі прогнозів надано рекомендації щодо вдосконалення електронного бізнесу. In the current situation of COVID-19, e-commerce plays an important role in providing services to consumers according to their needs and avoiding unnecessary social contacts. Due to the increasing use of the Internet and electronic gadgets, the number of Internet companies is increasing every day. Previously, their number was limited to urban areas, and now even cover rural areas. E-commerce has grown tremendously in recent decades and is replacing traditional stores with contactless online sales. This is beneficial for both Internet companies and customers, as it provides profits to the company and convenience for customers. E-commerce allows you to buy and sell products globally, twenty-four hours a day without spending significant funds, compared to offline trading. Therefore, in modern conditions, the study of e-commerce is a very important issue. Given the recent changes in the world economy related to the pandemic, the prospects for the development of e-commerce are not yet fully addressed. Studies of theoretical and methodological bases, legal norms and features of e-commerce market development in Ukraine have been studied by both domestic and foreign scientists, such as: Orekhova T., Tyagunova N., M. Pleskach, T. G. Zatonatska, N. Solovenko, V. V. Tsarev, A. O. Kantarovich, V. V. Apopiy, I. P. Mishchuk, V. O. Sobolev, M. V. Makarova, V. Zwass, A. Summer, G. Duncan, D. Kozie, V. Triez, L. Stewart, E. Turban, R. Kalakota, A. Winston, Y. Kregul, V. Batrienko, M. Burov, N. Pisarenko, Z. Evdokimova, G. Androschuk, etc. The aim of the work is to study the theoretical and methodological foundations of the essence and models of e-commerce development, as well as to determine the prospects for development in the context of modern economic transformations. The article investigates the essence of e-commerce, analyzes the models of e-business, which are based on the interaction between entities involved in commercial transactions. The publication explores the main promising areas of e-commerce in the world during the pandemic and based on forecasts provides recommendations for improving e-business.
Спектральний аналіз середньо- та довгострокових економічних циклів
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Дербенцев, Василь Джоржович; Derbentsev, Vasil; Дербенцев, Василий Джорджевич; Овчаренко, Андрій Анатолійович; Ovcharenko, Andrii; Овчаренко, Андрей Анатольевич; Луняк, Ірина Вікторівна; Luniak, Iryna; Луняк, Ирина Викторовна
Робота присвячена питанням дослідження та ідентифікації середньо- та довгострокових економічних циклів. Дослідження особливостей циклічного розвитку економіки, у тому числі за допомогою статистичних методів і моделей, є однією з необхідних складових для розробки адекватних антициклічних заходів щодо регулювання економічного розвитку як на макро-, так і на мезорівні. Однією з проблем дослідження економічних циклів, зокрема довгострокових, є вибір адекватного методу, за допомогою якого можливо виявити та пояснити природу економічного циклу за наявними статистичними даними, що в подальшому є основою для здійснення прогнозу майбутньої економічної динаміки. Окрім цього відкритими лишаються питання щодо визначення тривалості циклів Жугляра, Кузнеця, Кондрат’єва. З цією метою в роботі було проведено спектральний аналіз часових рядів ВВП на душу населення для Англії, США та Франції за період з 1820 по 2016 рр. Для забезпечення стаціонарності ми перетворили вихідні часові ряди у темпи приросту (рік до попереднього року). Окрім цього ряди було згладжено ковзною середньою 5-го порядку. Застосування ковзних середніх різних порядків дозволяє позбутися високочастотного шуму. У результаті проведення спектрального аналізу побудовано графіки періодограм і спектрограм для Англії, США та Франції, що є основою для ідентифікації та визначення тривалості економічних циклів. Згідно одержаних результатів для усіх трьох країн найчіткіше ідентифікуються середньострокові економічні цикли. При цьому для європейських країн (Англії та Франції) найбільш значущими виявилися цикли Жугляра (9–14 років), а для США — цикли Кузнеця (18–28 років). Що стосується довших циклів 38–55 років, то відповідні їм гармоніки хоча і присутні в спектральному розкладі, але мають менші амплітуди (особливо для США), що не дозволяє однозначно їх ідентифікувати. This paper is devoted to research and identification of medium- and long-term economic cycles. The study of the peculiarities of cyclical economic development by using statistical approaches is one of the necessary components for the countercyclical regulation of the economy at the macro and meso levels. One of the problems of studying economic cycles, in particular long-term ones, is the choice of an adequate method by using which it is possible to identify and explain the nature of the economic cycle according to available statistical data. This is the basis for forecasting future economic dynamics. In addition, the questions of determining the duration of the cycles of Juglar, Kuznets, Kondratieff remain unresolved. For this purpose the paper conducted a spectral analysis of time series of GDP per capita for England, the United States and France for the period from 1820 to 2016. To ensure stationarity, we converted the original time series into growth rates (year to previous year). In addition, all time series were smoothed by a moving average of the 5th order. The use of moving averages of different orders allows to get rid of high-frequency noise. As a result of the spectral analysis, the charts of the periodogram and the spectrogram for England, the USA and France were received, which are the basis for identifying and evaluating the period of economic cycles. The well-known results for all three countries are the most clearly identifiable medium-term economic cycles. At the same time, for the European countries (England and France), Juglar’s cycles (9-14 years) were the most significant, and for the USA — Kuznets’ cycles (18-28 years). For the long waves (38-55 years), the harmonics have a lower amplitude in the spectral decomposition (especially for the USA), which does not allow clear to identify them.
Зелена економіка в глобальній екосистемі
(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Унінець, Ірина Михайлівна; Uninets, Iryna
У статті обґрунтовано необхідність розуміння сутності зеленої економіки в якості екосистеми, в якій врівноважені процеси економічного, соціального, екологічного, політичного розвитку. Зростання уваги до проблем збереження довкілля для прийдешніх поколінь спостерігається з кінця минулого століття. Це знаходить прояв у проведені важливих глобальних заходів, політичних рішеннях різних рівнів, посиленні аналітичної діяльності. Поширення концепції зеленої економіки передбачає поліпшення добробуту людей і соціальної справедливості, при одночасному зменшенніі екологічних ризиків та екологічних негараздів. Зелена економіка включає в себе три основні поняття: низьковуглецевий, ресурсозаощаджуючий і соціально-інклюзивний розвиток. В умовах зеленої економіки зростання зайнятості та доходів забезпечується державними та приватними інвестиціями в інфраструктуру та активи, які дозволяють зменшити викиди та забруднення вуглецем, підвищити енергетичну та ресурсну ефективність та запобігти втраті біорізноманіття. Внаслідок наполегливої роботи по реалізації зеленої економіки виникла концепція інклюзивної зеленої економіки. Інклюзивна зелена економіка — це економіка, яка покращує добробут людей і створює соціальну справедливість, одночасно знижує екологічні ризики і дефіцит ресурсів. Інклюзивна зелена економіка є альтернативою домінуючої сьогодні економічної моделі, яка посилює нерівність, сприяє марнотратству, викликає дефіцит ресурсів і створює широко поширені загрози для навколишнього середовища і здоров’я людини. Це шлях до досягнення Порядку денного для сталого розвитку до 2030 року, викорінення бідності при збереженні екологічних порогових значень, які лежать в основі здоров’я, добробуту та розвитку людини. У міжнародній аналітиці поширюються різноманітні індекси та показники для виміру розвитку зеленої економіки. Основні індекси виміру екологізації економіки включають в себе соціальні параметри, соціальну інклюзивність та екологізацію. В рамках Індексу зеленого зростання вимірюються результати діяльності урядів країн у досягненні цілей сталого розвитку (ефективне використання ресурсів, захист природних ресурсів, можливості для впровадження екологічних ініціатив та соціальна інтеграція). Індекс прогресу зеленої економіки ЮНЕП (GEP) не залишається незмінним і постійно удосконалюється і наповнюється новим змістом для виміру прогресу в досягненні інклюзивної зеленої економіки. Індекс прогресу зеленої економіки є ключовим інструментом для політиків, аналітиків та інших зацікавлених сторін в розумінні прогресу зеленої економіки. The necessity of understanding the essence of green economy as an «ecosystem in which processes of economic, social, environmental and political development are balanced» is grounded in this article. The growing attention to the problems of environmental protection for future generations has been observed since the end of the last century. This is reflected in the implementation of important global events, policy decisions at various levels and strengthening of analytical activities. Dissemination of the green economy concept involves improving human well-being and social justice, while reducing environmental risks and environmental injuries. The green economy includes three main concepts: low-carbon, resource-saving and socially inclusive development. In a green economy, employment and income growths are driven by public and private investment in infrastructure and assets that reduce carbon emissions and pollution, increase energy and resource efficiency, and prevent biodiversity loss. As a result of persistent work on the implementation of the green economy, the concept of an inclusive green economy emerged. An inclusive green economy is an alternative to today's dominant economic model, which exacerbates inequality, promotes waste, causes resource shortages and poses widespread threats to the environment and human health. This is the way to achieve the 2030 Agenda for Sustainable Development, the eradication of poverty while maintaining the environmental thresholds that underpin human health, well-being and development. In international analytics practice a variety of indices and indicators for measuring the development of green economy are applied. Major indexes measure the greening of the economy include social parameters, Social Inclusion and environmentalizing. The Green Growth Index measures the performance of governments in achieving sustainable development goals (efficient use of resources, protection of natural resources, opportunities for environmental initiatives and social integration). Index of Green Economy Progress (GEP) doesn’t remain unchanged and is constantly being improved and filled with new content for measuring progress towards an inclusive green economy. Index of green economy progress is a key tool for policymakers, analysts and other interested parties in understanding the progress of green economy.
Тенденції та фактори, що визначають витрати на соціальний захист населення в світі
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Димніч, Ольга Володимирівна; Dymnich, Olha; Дымнич, Ольга Владимировна
Соціальна політика будь-якої держави має свої ранні витоки з Закону «Про бідність» 1601 р. в Англії та зі схеми соціального страхування Бісмарка 1889 р. в Німеччині. Закон поклав основу сучасної соціальної допомоги, в той час як праця Бісмарка поклала основи соціального страхування: певна сума на соціальні виплати відраховувалась з податків і була спрямована на всі верстви населення. Варто зауважити, що зміст таких виплат був скоріш політичним ніж економічним, оскільки, наприклад, до пенсійного віку доживали одиниці: за тих часів він становив 70 років при очікуваній тривалості життя 40 років. Починаючи з середини ХХ століття, урядами провідних країн світу була запроваджена політика так званого «загального добробуту», якій сприяв швидкий економічний розвиток країн Західної Європи і можливість дедалі більше коштів спрямовувати на соціальні потреби [1]. В сучасному світі соціальний захист громадян був визнаний на міжнародному рівні одним з основоположних прав людини — як у Загальній декларації прав людини від 1948 р. (ст. 22), так і в Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права від 1976 р. (ст. 9). У конституціях більше ніж 110 незалежних держав є посилання на право громадян отримати соціальний захист в тій чи тій формі. Однак, проаналізовані в статті дані свідчать про те, що в сучасному світі, а особливо в країнах, що розвиваються, соціальний захист населення, забезпечення певних стандартів рівня та якості життя людини не на належному рівні. Звичайно, великий вплив мала спочатку світова фінансова криза, наразі — пандемія коронавірусу, але з плином часу їх наслідки стають менш відчутними і країни мають більшу увагу приділяти соціальному захисту власного населення, адже його добробут безпосередньо пов’язаний із добробутом самої держави. В умовах економічної кризи, спаду виробництва, інфляції, зниження рівня життя значної частини населення в Україні сучасна система загальнодержавного обов’яз-кового соціального страхування на випадок різних соціальних ризиків характеризується незадовільним рівнем, не відповідає вимогам сьогодення і вимагає удосконалення. При цьому, враховуючи досвід інших країн, Україна має будувати таку модель соціального захисту свого населення, яка б відповідала власним традиціям та здатності національної економіки забезпечити фінансування тих зобов’язань, які бере на себе держава. The social policy of any state has its early origins in the Poverty Act of 1601 in England and in the Bismarck Social Insurance Scheme of 1889 in Germany. The law laid the foundation for modern social security, while Bismarck’s work laid the foundations for social insurance: a certain amount of social costs was deducted from taxes and was directed to all segments of the population. It is important to mention that the essence of these costs was political rather than an economic, for instance, only a few lived to retirement age: in those days it was 70 years with a life expectancy of 40 years. Since the middle of the XX-th century, the governments of the world’s leading countries have introduced a policy of so-called «general welfare», which has contributed to the rapid economic development of Western Europe and the ability to direct more and more funds to social needs [1]. Nowadays, social protection of citizens has been recognized at the international level as one of the fundamental human rights — both in the Universal Declaration of Human Rights of 1948 (Art. 22) and in the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights of 1976 ( Art. 9). The Constitutions of more than 110 independent states refer to the right of citizens to receive social protection in one form or another. However, the data analyzed in the article show that in today’s world, and especially in developing countries, social protection, ensuring certain standards of living standards and quality of life are not at the appropriate level. Certainly, the global financial crisis as well as the coronavirus pandemic have a major impact. Nevertheless, over time their effects become less tangible and countries will pay more attention to the social protection of their populations, as their well-being is directly related to the welfare of the state. In the conditions of economic crisis, production decline, inflation, decline in living standards of a large part of the population in Ukraine, domestic modern social insurance against of various social risks is unsatisfactory, does not meet current requirements and needs improvement. At the same time, taking into account the experience of other countries, Ukraine must build a model of social protection of its population, which would correspond to its own traditions and the ability of the national economy to provide funding for the obligations assumed by the state.
Модернізація правил та механізмів міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією у контексті проблеми продовольчої безпеки
(ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2021) Яценко, Ольга Миколаївна; Yatsenko, Olha; Яценко, Ольга Николаевна; Циганкова, Тетяна Михайлівна; Tsyhankova, Tetiana; Цыганкова, Татьяна Михайловна; Оболенська, Тетяна Євгенівна; Obolenska, Tetiana; Оболенская, Татьяна Евгеньевна; Гальперіна, Любов Павлівна; Halperina, Liubov; Гальперина, Любовь Павловна
Питання взаємозв’язку торгівлі та продовольчої безпеки не втрачає своєї актуальності протягом не одного десятиріччя, а ситуація в світі, спричинена поширенням пандемії COVID-19, додатково нагадала про прогалини в нормативному врегулюванні цього питання на багатосторонньому рівні, зокрема, з урахуванням цілі сталого розвитку № 2 щодо усунення голоду. Метою статті є детальна характеристика й аналіз багатосторонніх правил у сфері торгівлі сільськогосподарською продукцією на відповідність вимогам сьогодення щодо реагування на проблему продовольчої безпеки, а також розробка рекомендації стосовно модернізації правил торгівлі зазначеними товарами. У статті проаналізовано ступінь захищеності населення різних регіонів світу з точки зору продовольчої безпеки, а також розраховано сальдо торгівлі основними продуктами харчування для цих регіонів. Крім того, дослідження містить детальну характеристику Угоди Світової організації торгівлі (СОТ) про сільське господарство, включаючи три її основні напрями регулювання: доступ до ринку сільськогосподарських товарів (торговельні обмеження імпорту: тарифи та нетарифні бар’єри), внутрішня підтримка вітчизняного виробника (субсидії та інші програми, зокрема ті, що підвищують або гарантують рівень цін на фермах і доходи фермерів) та експортна конкуренція (включає експортні субсидії та інші методи, що використовуються для штучного підвищення рівня конкурентоспроможності експорту). Ключовою ідеєю статті є те, що саме відсутність імплементації Угоди СОТ про сільське господарство, а не її зміст, є проблемою у контексті вирішення питання продовольчої безпеки. У рамках дослідження розроблено рекомендації стосовно оновлення курсу торговельної політики з напряму продовольчої безпеки. При чому автори звертають увагу, що врегулювання цього питання на багатосторонньому рівні залежатиме від скоординованих дій як профільних, так і дотичних міжнародних організацій, тому варто використовувати всі світові майданчики, на яких заплановано в найближчий час зустрічі представників країн та окремих митних організацій на найвищому політичному рівні. The issue of the relationship between trade and food security has not lost its relevance for decades, and the situation in the world caused by the spread of the COVID-19 pandemic had further highlighted the gaps in regulatory regime at the multilateral level, including the sustainable development goal (SDG) № 2 on the elimination of hunger. The purpose of the article is a detailed description and analysis of multilateral rules in the field of trade in agricultural products to meet current requirements for responding to food security, as well as the development of recommendations for modernization of trade rules for these goods. The article analyzes the degree of protection of the population of different regions of the world in terms of food security, as well as calculates the balance of trade in basic foodstuffs for these regions. In addition, the study provides a detailed description of the World Trade Organization (WTO) Agreement on Agriculture, including its three main areas of regulation: market access for agricultural goods (trade restrictions on imports: tariffs and non-tariff barriers), domestic support for national producers (subsidies and other programs, including those that increase or guarantee farm prices and farmers’ incomes) and export competition (including export subsidies and other methods used to artificially increase the competitiveness of exports). The key idea of the article is that the lack of implementation of the WTO Agreement on Agriculture, but not its content, is a problem in the context of addressing food security. The study developes recommendations for updating the course of trade policy in the field of food security. The authors note that the settlement of this issue at the multilateral level will depend on the coordinated actions of both responsible and relevant international organizations, so it is worth using all the world platforms where meetings of representatives of the countries and separate customs territories at the highest political level are planned in the nearest future.

Browse

Browsing Випуск № 22 by Issue Date

Results Per Page

Sort Options