Browse
Recent Submissions
Item Глобальна криза, фінансіалізація і технологічний розвиток(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Радзієвська, Світлана Олександрівна; Radzievska, SvitlanaУ статті доведено, що основним чинником кризи є впровадження шостого технологічного укладу, а набуття нею статусу глобальної є наслідком фінансіалізації глобальної економіки. Аналіз праць провідних зарубіжних учених свідчить, що термін «фінансіалізація» виник на основі ідеології лібералізму у 1920-х роках і зазнав широкого розповсюдження у 1990-х роках на основі утвердження наприкінці 1970-х – на початку 1980-х років ідеології неолібералізму. Фінансіалізація гіпертрофовано збільшує обсяги глобального фінансового сектору, посилює його роль у розширеному відтворенні глобальної економіки, перерозподіляє на свою користь доходи глобального реального сектору, відволікаючи необхідні для його розвитку фінансові ресурси та стримуючи цим процес технологічного оновлення виробництва. Країни світового ядра, фінансовий сектор яких відіграє провідну роль у глобальному фінансовому секторі, отримують можливість перерозподіляти на свою користь доходи реального сектору країн світової периферії. Підкреслюється, що впровадження нового технологічного укладу створює можливості для технологічного розвитку країн периферії, але домінування в умовах фінансіалізації на глобальному фінансовому ринку спекулятивних капіталів ускладнює одержання ними надійного джерела середньо- і довгострокових кредитів та інвестицій. Для розвинених країн створюються можливості позбутися своїх виробництв попереднього домінуючого технологічного укладу переведенням їх до менш розвинених країн і законсервувати існуючу технологічну ієрархію глобальної економіки шляхом впровадження виробництв нового технологічного укладу, що й дозволяє аргументовано вважати фінансіалізацію чинником збереження диференціації рівнів технологічного розвитку країн світу. Аналізуються два шляхи підвищення технологічного рівня країн світової периферії: шлях наздоганяючого розвитку і шлях випереджального розвитку. Доводиться, що наздогнати країни-лідери і навіть випередити їх стає можливим лише при переході від «траєкторії переслідування» до «руху на випередження» запровадженням принципово нових технологій раніше за них. Така можливість здійснити технологічний стрибок для країн периферії виникає, відповідно до «довгих хвиль» Кондратьєва, раз на 50—60 років і потребує наявності відповідної наукової, технологічної, фінансової бази і приводить до серйозних змін життя усього суспільства. Доводиться, що єдиним суб’єктом здійснення такого технологічного стрибка є національна держава.Item Філософія глобальних проблем у контексті нового економічного порядку(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Молчанова, Еллана Юріївна; Molchanova, EllanaДосліджено основні напрями формування ідей нового економічного порядку, починаючи з ідей Мальтуса. Проаналізовано основні підходи до визначення ключових моментів формування моделей нового економічного порядку та основні аспекти нехтування ідей науковців, які є цілком обґрунтованими, але не відповідають вимогам часу. Досліджено основні теоретичні підходи, які показували вплив людини на навколишнє середовище, наслідки діяльності людини. Розглянуто моделі впливу діяльності людини на навколишнє середовище. Визначено межі росту населення та вплив діяльності людини на навколишнє середовище. Визначено основні комп’ютерні моделі, які стали праобразом сучасних економетричних моделей для економічного прогнозування. Запропоновано перші підходи до міждисциплінарного дослідження основних проблем людства. Ідеї римського клубу згуртували більшість науковців різних течій, поглядів, наукових шкіл і різних наук. Це дозволило ширше дослідити багатосторонні аспекти формування нового економічного порядку та дозволило обґрунтувати сучасну необхідність до його трансформації. Основу представленого дослідження формують наукові дослідження міждисциплінарного характеру провідних економістів, членів Римського клубу. Також у статті проводено паралель щодо досліджень науковців Римського клубу та представників наукових шкіл Латинської Америки, Японії та Голландії тощо. Всі дослідження було акцентовано на вирівнюванні доходів на душу населення у розвинених країнах і країнах «третього світу» за рахунок постійної допомоги слаборозвиненим країнам і оптимального перерозподілу структури економіки. Всі запропоновані ідеї завжди підпадали під критику світового суспільства. З одного боку – розвинені країни, які повинні виділяти гроші на ліквідацію диспропорційного розвитку світової економіки та стимулювати зменшення забруднення країн, що розвиваються. Всі розглянуті та запропоновані моделі зводяться до підвищення рівня економічного розвитку країн, що розвиваються, за рахунок групи розвинених країн. Також розкрито концепцію«нового гуманізму». Згідно цієї концепції, основними причинами загострення глобальних проблем є політичні, психологічні, культурні характеристики суспільної свідомості, що виявляються у політичній байдужості, безвідповідальності, наслідком якої є низькоефективне політичне управління. Простежено ідея формування глобального уряду на чолі з провідними країнами світу. Однак зазначена концепція повертає до існуючої парадигми нового економічного порядку. Підтримка діючої концепції призведе та прогнозованих серії глобального економічного падіння з серією екологічних катастроф.Item Міжнародний досвід формування інституціонально-правової основи безпекознавства(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Корчевська, Лілія Олександрівна; Korchevska, L.Вивчено світовий досвід нормативно-правового та організаційно-управлінського забезпечення економічної безпеки, який пов’язаний із становленням національних економічних інтересів і усвідомленням їх суспільством. Розроблено хронологічну інкорпорацію основних законодавчих актів у сфері забезпечення економічної безпеки. Побудовано стрічку часу «Історія становлення та розвитку безпекознавства», на якій відображено: наукові картини світу, системи світового устрою, війни, зміни технологічних укладів, моделі міжнародної безпеки, парадигми національної економічної безпеки, генезис категорії безпека, вчення про економічну безпеку, що дозволяє наочно представити фундаментальні події та архітектуру економічної безпеки на кожному етапі її історичного розвитку. Досліджено особливості формування інституціональної (законодавчої та організаційної) основи в Україні. Проаналізовано ендогенні та екзогенні фактори, які вплинули на трансформацію систем національної безпеки різних країн. Проведено компаративну оцінку ефективності діючих систем забезпечення національної безпеки держав.Item Феноменологія неозалежності в умовах економічної глобалізації(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Резнікова, Наталія Володимирівна; Reznikova, NataliaУ статті узагальнено основні етапи еволюції наукових теорій щодо проблем залежності та розкрито природу нової парадигми економічної залежності країн на основі виокремлення детермінант її модифікації й аналізу факторів одиничного та системного характеру. З’ясовано історичні форми економічної залежності та виявлено домінанти їхньої трансформації. Виокремлено детермінанти структурної залежності в межах глибинних асиметрій між Центром і Периферією світового господарства в епоху лібералізації. Відстежено роль ринку у трансформації функцій держави для виявлення потенційних форм виникнення економічної неозалежності та формування новітньої моделі інституціоналізації глобальної економіки. Розкрито сутнісну основу еволюційного процесу «залежність – взаємозалежність – неозалежність» для виявлення об’єктивного характеру зміни філософії залежності з урахуванням домінант прояву, характерних відповідним хвилям глобалізації. Проаналізовано трансформацію форм економічної залежності та становлення її конфігуративних варіацій для концептуалізації «економічної неозалежності» з виокремленням її суб’єктів та об’єктів. Інтерпретовано сутність економічної неозалежності як форми прояву фундаментальних зрушень у глобальному домінуванні. Сформульовано основні положення авторської теоретико-концептуальної моделі економічної неозалежності країн як еволюційної домінанти глобальної співпраці. Прослідковано, що досягнення економічного розвитку суміжне з продукуванням різних форм залежності, взаємозалежності та реконфігурацією полюсів глобального зростання. Економічна неозалежність виокремлена як новий етап розвитку міжнародних економічних відносин.Item Сучасна парадигма функціонування світового фінансового ринку(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Мозговий, Олег Миколайович; Mozhovii, Oleg; Мозговой, Олег Николаевич; Малащук, Дмитро Валерійович; Malaschuk, Dmytro; Малащук, Дмитрий ВалерьевичЗ метою подальшого розвитку основ теорії світового фінансового ринку в статті уточнено трактування його поняття як сукупності взаємопов’язаних сегментів – фондового, валютного, кредитного, страхового та інвестиційного, а також з урахуванням функціонального та інституційного аспектів. На основі розширеного трактування (фінансового ринку як сукупності взаємопов’язаних сегментів) й аналізу ряду понять фінансового ринку комплексно розглянуто поняття світового фінансового ринку в функціональному (як сфери ринкових відносин, які забезпечують акумуляцію і міждержавний рух грошових капіталів з метою забезпечення безперервності і рентабельності процесу відтворення) й інституціональному (коли в фокусі уваги перебуває сукупність банків, спеціалізованих фінансово-кредитних установ, фондових бірж, через які здійснюється рух світових фінансових потоків) аспектах. Для виявлення специфічних особливостей сучасного світового фінансового ринку використовувались принципи системного підходу як загальнонаукової методології фундаментального дослідження. На основі такого підходу досліджено взаємозв’язок сегментів, предметів і об’єктів, визначено зв’язок між факторами розвитку світового фінансового ринку.Item Соціально-економічний розвиток України в умовах глобальних викликів(ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», 2016) Вожняк, Міхал Габрієль; Wozniak, M. G.