Кафедра національної економіки та публічного управління
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Item Стратегічні комунікації у безпековій політиці: досвід України, країн ЄС та НАТО(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Королюк, Тетяна Олександрівна; Koroliuk, Tetiana; Королюк, Татьяна Александровна; Чворун, Каміла Геннадіївна; Chvorun, KamilaУ дослідженні проаналізовано стратегічні комунікації у безпековій політиці держави в умовах зростання гібридних загроз та інформаційних викликів. Обґрунтовано оборонну та консолідуючу роль стратегічних комунікацій в умовах військового та інформаційного протистояння. Здійснено аналіз складових, принципів формування та нормативно-правового забезпечення стратегічних комунікацій в Україні. Визначено основні переваги та проблеми практичної реалізації стратегічних комунікацій в умовах війни. Авторські висновки та пропозиції щодо подальшого розвитку стратегічних комунікацій, необхідності розробки ефективноїкомунікаційної стратегії базуються на вивченні сучасних моделей стратегічних безпекових комунікацій українах ЄС та НАТО. The study analyzed strategic communication in the state security policy in the context of growing hybrid threats and information challenges. The directions of their further development were proposed, taking into account Ukrainian realities and the practice of EU countries. The analysis of approaches to the interpretation of the essence of strategic communication has led to the proposal to consider this category from three perspectives: as an instrument for achieving the goals of the state policy, as a set of measures of public administration bodies, and as a process of interaction between the authorities and the public to prevent destabilization of society and ensure national security. The defensive and consolidating role of strategic communication in the context of military and information confrontation was justified. The components, principles of formation and regulatory and legal support of strategic communication in Ukraine were analyzed. It was noted that strategic communication should be built taking into account the priples of purposefulness and relevance, reliability and accessibility of information, systematic and flexibility, evaluation of results and control of changes, inclusion and ethics. The main advantages and problems of practical implementation of strategic communication in wartime were identified. The author’s conclusions and suggestions for improvement are based on the study of current models of strategic safety communication in the EU and NATO. Attention wasfocused on the need to develop structures that ensure strategic communication, increase the level of media literacy of the population, and strengthen cooperation with EU and NATO countries in planning joint projects aimed at combating disinformation and hostile propaganda. To ensure the correct approach to strategic communication in the security sector while maintaining the reputation and credibility of public administration, it was proposed to develop an effective communication strategy in the context of hybrid warfare, to ensure its continuous improvement and adaptation to current changes and challenges.Item Освіта як інструмент для забезпечення сталого відновлення та розвитку в умовах надзвичайних ситуацій(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Усик, Віра Іванівна; Usyk, Vira; Усик, Вера ИвановнаОсвіта є надзвичайно важливою в контексті надзвичайних ситуацій, таких як кризи, війни та природні катастрофи. Вона виступає ключовим фактором для розвитку суспільства та його готовності до подолання таких негативних подій. Публічне управління освітою відіграє важливу роль у готовності до надзвичайних ситуацій та реагуванні на них. Публічне управління освітою у надзвичайних ситуаціях є одним з ключових елементів доступу до освіти та стійкості суспільства в умовах надзвичайних ситуацій. Воно сприяє збереженню освітнього процесу та підтримці фізичного та психічного благополуччя громадян. Відновлення сфери освіти під час і після надзвичайної ситуації вимагає спільних зусиль різних суб’єктів, які мають різні функції і ресурси, включаючи уряди, міжнародні та гуманітарні організації, громадські організації, органи місцевого самоврядування, педагогічний персонал, здобувачів освіти та їхні сім’ї. Ця взаємодія відіграє важливу роль у відновленні освітньої системи та забезпеченні доступу до освіти під час криз та надзвичайних ситуацій. Освіта в надзвичайних ситуаціях у різних країнах вимагає індивідуального підходу і адаптації до конкретних умов та потреб. Але наявні політики, стратегії та кейси інших країнах і на наднаціональному рівні можуть допомогти забезпечити доступ до якісної освіти для дітей і молоді під час надзвичайних ситуацій. Згідно з аналізом доступних публікацій, важливою складовою результативного розвитку та відновлення сфери освіти під час надзвичайних ситуацій, зокрема війни, є правильна оцінка потреб, розробка гнучких стратегій доступу до освіти та підвищення якості навчання. Несвоєчасне та недостатнє фінансування й, зокрема, визнання важливості освіти під час надзвичайних ситуацій призводять до втрати навичок і знань серед населення. Education is crucial in emergencies such as crises, wars, and natural disasters. It acts as a critical factor for the development of society and its readiness to overcome such adverse events. Public education management plays an important role in emergencies preparedness and response. Public management of education in emergencies is one of the critical elements of access to education and society’s resilience in emergencies. It helps preserve the educational process and supports the physical and mental well-being of citizens. The recovery of education during and after an emergency requires the joint efforts of various actors with different roles and resources, including governments, international and humanitarian organizations, civil society organizations, local governments, teaching staff, learners, and their families. This interaction is essential in rebuilding the education system and ensuring access to education during crises and emergencies. Education in emergencies in different countries requires an individual approach and adaptation to specific conditions and needs. However, existing policies, strategies, and case studies in other countries and at the supranational level can help ensure access to quality education for children and youth in emergencies. According to the analysis of available publications, an essential component of the effective development and recovery of education during emergencies, in particular war, is the correct assessment of needs, the development of flexible strategies for access to education, and the improvement of the quality of education. Only timely and sufficient funding and, in particular, recognition of the importance of education during emergencies lead to a loss of skills and knowledge among the population.Item Механізми реалізації мережевого управління у діяльності органів державної влади(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-02-06) Семененко, Ірина Олександрівна; Semenenko, Iryna; Карпенко, Олександр ВалентиновичУ дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування механізмів реалізації мережевого управління у діяльності органів державної влади та наданні практичних рекомендацій щодо їх удосконалення шляхом застосування інформаційно-комунікативних технологій. In the dissertation, a theoretical justification of the mechanisms for implementing network management in the activities of public authorities and providing practical recommendations for their improvement through the use of information and communication technologies has been carried out.Item Розвиток системи державного управління публічними закупівлями в умовах європейської інтеграції України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-18) Левон, Світлана Борисівна; Levon, Svitlana; Запорожець, Тетяна ВолодимирівнаУ дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування підходів до розвитку системи державного управління публічними закупівлями та розроблено практичні рекомендації для її удосконалення в умовах європейської інтеграції України. Theoretical justification of approaches to the development of public procurement management system and practical recommendations for its improvement under conditions of European integration of Ukraine have been implemented in the thesis.Item Механізми реалізації державної політики протидії міжнаціональним конфліктам(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-08-29) Гамкрелідзе, Костянтин Юрійович; Hamkrelidze, Kostiantyn; Федірко, Наталія ВікторівнаУ дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування механізмів реалізації державної політики протидії міжнаціональним конфліктам та розроблення практичних рекомендацій щодо їх застосування в умовах збройної агресії проти України. In the dissertation the theoretical substantiation of the mechanisms of implementation of the public policy of countering the international conflicts, as well as development of practical recommendations for their application in conditions of military aggression against Ukraine has been carried out.Item Цифрові інструменти забезпечення ефективності управління місцевими фінансами(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03) Королюк, Тетяна Олександрівна; Koroliuk, Tetiana; Королюк, Татьяна АлександровнаItem Ситуаційне управління у формуванні інформаційної безпеки: досвід ЄС для України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-21) Семененко, І. О.Item Дезінформаційні кампанії РФ як спроба зірвати поставки зброї ВСУ та шляхи протидії з боку України(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-21) Животова, К. В.Item Фінансування заходів з реалізації інформаційної безпеки в умовах російсько-української війни(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-21) Гамкрелідзе, К. Ю.Item Мовна політика держави у протидії російсько-українській інформаційній війні(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-21) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Вартанов, С. О.Item Проблеми протидії російській дезінформації українським суспільством(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-21) Сабадош, Ганна Олександрівна; Sabadosh, Hanna; Сабадош, Анна АлександровнаItem Нові форми ведення інформаційної війни та методи протидії інформаційним атакам(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-21) Осьмак, Антон Сергійович; Osmak, Anton; Осьмак, Антон СергеевичItem Методи протидії інформаційним війнам в XXI столітті(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-21) Королюк, Тетяна Олександрівна; Koroliuk, Tetiana; Королюк, Татьяна АлександровнаItem Інформаційна політика у сфері охорони здоров’я в умовах кризи: стан та перспективи розвитку(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-02-21) Васюк, Наталія Олегівна; Vasiuk, Nataliia; Васюк, Наталия ОлеговнаItem Application of design-thinking principles in public economic administration(Scientific Center of Innovative Researches OÜ, 2022-11-12) Radionova, Iryna; Радіонова, Ірина Федорівна; Радионова, Ирина Фёдоровна; Malkovska, YuliiaItem Соціальні технології у забезпеченні цифрової інклюзії та цифрового громадянства(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03-30) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия ВикторовнаItem Фінансово-економічний механізм урегулювання російсько-українського конфлікту(Харківський національний економічний університет, 2023) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Гамкрелідзе, Костянтин Юрійович; Hamkrelidze, KostiantynМетою статті є наукове обґрунтування змісту та структури фінансово-економічного механізму врегулювання міжкраїнового конфлікту та особливостей його застосування в умовах російсько-української війни. Методика дослідження ґрунтується на кількісному та якісному аналізі фінансових та економічних інструментів, що використовуються в Україні у виробленні державної політики щодо врегулювання російсько-українського конфлікту, та їх науковому узагальненні для обґрунтування складових фінансово-економічного механізму її реалізації. Авторами досліджено фінансово-економічні ресурси України у сфері оборони та здійснено їх порівняння з можливостями РФ, проаналізовано механізми розподілу видатків Державного бюджету України на національну оборону та громадський порядок, роль бюджетних програм у фінансуванні заходів безпеки. Окрім того, здійснено аналіз інструментів економічного впливу, що використовує Україна з метою обмеження можливостей РФ, зокрема економічних санкцій. Охарактеризовано важелі економічної підтримки України, що застосовує міжнародна спільнота. Обґрунтовано структуру фінансово-економічного механізму врегулювання міжкраїнового конфлікту, яка включає визначені напрями, цілі, суб’єкти, об’єкти, інструменти та форми впливу держави. Показано, що економічні стимули та обмеження мають водночас прямий та опосередкований вплив як на можливості воєнних дій РФ, так і на можливості воєнної протидії України. Блокування економічної діяльності РФ спричиняє мультиплікативний рестриктивний ефект для її економіки та федерального бюджету. Така економічна рестрикція знижує можливості фінансового забезпечення воєнних дій і позначається на зниженні рівня життя росіян. Натомість економічна допомога Україні стимулює її економіку та підтримує її фінансові ресурси як безпосередньо, так і опосередковано через ринковий механізм. The purpose of the article is the scientific substantiation of the content and structure of the financial-economic mechanism of resolving the intercountry conflict and the peculiarities of its application in the conditions of the Russian-Ukrainian war. The research methodology is based on the quantitative and qualitative analysis of financial and economic instruments used in Ukraine in the development of the State policy to resolve the Russian-Ukrainian conflict, and their scientific generalization to substantiate the components of the financial and economic mechanism for its implementation. The authors have examined the financial and economic resources of Ukraine in the field of defense and compared them with the capabilities of the Russian Federation, the mechanisms of distribution of expenditures of the State Budget of Ukraine on national defense and public order, the role of budget programs in financing security measures are analyzed. In addition, an analysis of the instruments of economic influence used by Ukraine to limit the capabilities of the Russian Federation, in particular economic sanctions, was carried out. The levers of economic support for Ukraine used by the international community are characterized. The structure of the financial-economic mechanism of resolving the intercountry conflict, which includes certain directions, goals, subjects, objects, instruments and forms of the State influence, is substantiated. It is shown that economic incentives and restrictions have both a direct and indirect impact both on the possibilities of Russia’s military actions and on the possibilities of military counteraction on the part of Ukraine. Blocking the economic activity of the Russian Federation entails a multiplicative restrictive effect for its economy and the federal budget. Such economic restraint reduces the possibility of financial support for hostilities and affects the decline in the standard of living of Russians. Instead, economic assistance to Ukraine stimulates its economy and supports its financial resources both directly and indirectly through the market mechanism.Item Економічні санкції як інструмент протидії міжнаціональним конфліктам на прикладі російсько-української війни(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Федірко, Наталія Вікторівна; Fedirko, Nataliia; Федирко, Наталия Викторовна; Гамкрелідзе, Костянтин Юрійович; Hamkrelidze, KostiantynПротидія міжнаціональним конфліктам є одним із ключових викликів для світової спільноти, оскільки вони спричиняють загострення ризиків безпеки як для держав, так і для глобального середовища. Збройна агресія РФ проти України стала одним з найбільш резонансних міжнаціональних конфліктів ХХІ ст., що переросла в повномасштабну російсько-українська війну. Її негативні наслідки відчуває як Україна, так більшість розвинених країн світу, оскільки вона має не лише воєнний прояв, а й інформаційний, економічний та енергетичний та спричинила глобальні зміни світової економіки. Одним з ключових інструментів міжнародної підтримки України стали економічні санкції, які застосовуються проти РФ починаючи з 2014 р. та на сьогодні набули небачених раніше масштабів. Метою дослідження є наукове обґрунтування змісту та ролі економічних санкцій як інструменту протидії міжнаціональним конфліктам та їх оцінка на прикладі російсько-української війни. Дослідження показало, що економічні санкції є потужним інструментом впливу на державу-агресора, який дозволяє міжнародним партнерам підтримати постраждалу сторону конфлікту без особи-стого збройного втручання. Їх дія вражає фінансово-економічну спроможність агресора, послаблюючи його воєнний потенціал та можливості продовження конфлікту. Крім того, санкційні заходи є інформаційним сигналом для всього суспільства, який демонструє міжнародну позицію щодо перспектив вирішення конфлікту. Починаючи з 2014 року вплив економічних санкцій міжнародної спільноти на РФ спостерігався через скорочення її ВВП та девальвацію валютного курсу, втім затяжний період війни зменшує їх дієвість через можливість адаптації державної політики та економічних суб’єктів. Повна оцінка наслідків санкцій наразі є навряд чи можливою через складність елімінування впливу інших факторів, втім вона є ключовою для підвищення ефективності протидії міжнаціональним конфліктам. International conflicts counteracting is one of the key challenges for the world community, as they cause aggravation of security risks both for the separate nations and for the global environment. The armed aggression of the Russian Federation against Ukraine became one of the most resonant international conflicts of the 21st century, which has turned into a full-scale Russian-Ukrainian war. Its negative consequences are felt by Ukraine as well as by the most of the developed countries of the world, since it has not only a military manifestation, but also the informational, economic and energy ones, and has caused global changes in the world economy. Economic sanctions have become one of the key instruments of international support for Ukraine, which have been applied against the Russian Federation since 2014 and now have acquired unprecedented proportions. The purpose of the study is the scientific substantiation of the content and role of economic sanctions as a tool for counteracting the international conflicts and their evaluation on the example of the Russian-Ukrainian war. The research methodology is based on a content analysis of the substance and types of economic sanctions, and a qualitative assessment of their impact. The author’s approach consists in the summarizing of mechanisms and consequences of the application of economic sanctions against the Russian Federation during the period of the Russian-Ukrainian war. The study showed that economic sanctions were powerful tools of influence on the aggressor-state, which allowed international partners to support the affected party of the conflict without their direct armed involvement. Their action affects the financial and economic capacity of the aggressor-state by weakening its military potential and the capacity to sustain the conflict. In addition, sanctions serve as the informational signals for the entire society, which demonstrates the international position regarding the prospects for resolving the conflict. Since 2014, the impact of the international community’s economic sanctions on the Russian Federation has been observed due to the reduction of its national GDP and the devaluation of the exchange rate, however, the protracted period of the war reduces their effectiveness due to the possibility of adaptation to the restrictions by the aggressor-state’s policies and economic entities. A full assessment of the consequences of sanctions is currently hardly possible due to the difficulty of eliminating the impact of other factors, however, it is key element for improving of the countermeasures against international conflicts.Item Українська академія наук як інститут української державності(ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», 2018-11-22) Радіонова, Ірина Федорівна; Radionova, Iryna; Радионова, Ирина ФёдоровнаItem Теоретичні основи управління борговою безпекою(Видавничий дім «Гельветика», 2015-02) Лось, В. В.; Los, V.; Усик, Віра Іванівна; Usyk, Vira; Усик, Вера ИвановнаДосліджено теоретичні засади взаємозв’язку фіскальної політики, державного бюджету, бюджетного дефіциту та державного боргу. Охарактеризовано сутність боргової безпеки та взаємозв’язок між державним боргом та економічною безпекою країни. Проаналізовано вітчизняний та світовий досвід оцінки боргової безпеки. Виявлено особливості управління державним боргом у різних країнах. Окреслено основні напрямки забезпечення боргової безпеки. This article deals with theoretical foundations of the relationship between fiscal policy, the state budget deficit and public debt. The essence of the debt security and the relationship between public debt and economic security are characterized. Domestic and foreign experiences in debt security valuation are analyzed. The features of public debt management in different countries are detected. The basic directions of providing debt security are defined. Исследованы теоретические основы взаимосвязи фискальной политики, государственного бюджета, бюджетного дефицита и государственного долга. Охарактеризованы суть долговой безопасности и взаимосвязь между государственным долгом и экономической безопасностью страны. Проанализированы отечественный и мировой опыт оценки долговой безопасности. Выявлены особенности управления государственным долгом в разных странах. Определены основные направления обеспечения долговой безопасности.