№ 2 (8)

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 8 of 8
  • Item
    Ecological modernization: theoretical and practical dimensions
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Perga, T. Yu.; Перга, Т. Ю.
    An analysis of the main approaches in the scientific discourse on the theory of environmental modernization is made. It is proved that in scientific thought there is absent the unified view of the essence of the concept of «environmental modernization», and, accordingly — actors, tools and ways of its development. At the same time, the view is prevailed upon environmental modernization as an economic category. It was clarified that the aggravation of the global ecological crisis actualizes the development of an integrated approach to modernization, which should cover not only the economic sphere, but also other spheres of social development, including environmental, cultural, educational and institutional changes. The main stages and directions of ecological modernization are analyzed. It is concluded that the theory of ecological modernization creates the general framework and directions of ecologization of modern development; the development of specific models and mechanisms relies on countries. At the same time they must not only rely on a positive world experience, but also take into account national imperatives. Based on the existing theoretical work, recommendations for the development of the main directions of ecological modernization in Ukraine are made — from introduction of scientific innovations, development of education, engagement for solving the problem of the government, business structures, civil society to development of international cooperation in this sphere.
  • Item
    Transformation of memory policy in Sweden
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Lakishyk, D. M.; Лакішик, Д. М.
    The consolidation potential of memory policy in Sweden which passed its own way in the process of accepting events of the Second world war is analyzed. The focus is made on memorials, museums and exhibitions which are the important source for commemorating the events of the War and the Holocaust. It is also evidence of importance of these events for the history of Sweden. The article is devoted to the study of memory policy both in Sweden and in Europe which is implemented through museums, exhibitions and monuments. These objects of heritage are open to the public and play an important role in shaping the collective identity. In Sweden, there is a very tangible reflection of the changes in the policy of memory in relation with the Second World War in pan-European discourse. At the beginning of the 21st century a large array of publications came out in Europe, in which large groups of the European population were accused of crimes of the occupation regime, and not just individual criminals or institutions. Instead Sweden is characterized by a denial of collective guilt, as well as a model of historical memory of a liberal type. Today the perception of Sweden’s role in war is reinterpreted in the country in a new way: not as an innocent observer, but as a country that did nothing to stop the Nazi crimes during the war.
  • Item
    Практика співробітництва США і країн-членів ЄС (Німеччини, Польщі, Литви, Естонії, Латвії) у сфері реалізації енергетичних інтересів
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Корольова, А. С.; Korolova, A. S.
    Проаналізовано енергетичну політику США на європейському континенті в контексті співпраці Сполучених Штатів і найбільш проактивних країн ЄС (Німеччини, Польщі, Литви, Естонії та Латвії). Співробітництво США та вищезазначених країн в галузі енергетики характеризується інтенсивністю та обсягами взаємодії, специфікою внутрішньо- та зовнішньополітичних аспектів, і водночас таку співпрацю об’єднує результативність та спільна мета — зміцнення енергетичної безпеки, встановлення енергетичної незалежності та реалізація власних зовнішньополітичних інтересів. Відзначено, що співробітництво між Сполученими Штатами та зазначеними країнами ЄС у сфері реалізації енергетичних інтересів відбувається на сучасному етапі за кількома напрямками: міжнародний діалог на політичному рівні, а також міжнародне економічне співробітництво на рівні урядів та енергетичних компаній в сфері видобутку традиційних та альтернативних джерел енергії, розвитку енергетичної ефективності та торгівлі скрапленим природним газом. Доведено позитивну тенденцію до розширення подібної взаємодії між країнами, що надасть залученим сторонам низку переваг не тільки в енергетичній, а й безпековій, економічній та геополітичній сферах.
  • Item
    Проблеми збереження національної ідентичності вищої освіти України в контексті інтернаціоналізації
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Калінічева, Г. І.; Kalinicheva, H. I.
    Аналізуються проблеми самовизначення українського суспільства та складові збереження національної ідентичності у системі вищої освіти України у процесі її інтеграції до європейського освітнього простору. Вказується на глобалізаційні виклики, які постали перед Україною, та наголошується на необхідності своєчасних і адекватних відповідей усіх галузей суспільного життя, зокрема, освітньої системи як соціального інституту, що формує людський капітал. Акцентується увага на суперечливості ідентифікаційних процесів в Україні, що відбиваються на освітній системі. Вказується на визначальну роль держави у формуванні науково-обґрунтованої гуманітарної політики, спрямованої на формування національної ідентичності. Наголошується, що особливе місце в її реалізації має посідати університетська освіта, яка здійснює формування особистості фахівця. Автором аналізується феномен інтернаціоналізації вищої освіти та проблеми і виклики, які постають перед вищою освітою України на сучасному етапі: висока конкуренція освітніх систем, освітня еміграція, зміна ціннісних орієнтирів. Пропонуються конкретні заходи, спрямовані на оновлення змісту університетської освіти та збереження національної самобутності вищої освіти України у процесі її інтернаціоналізації.
  • Item
    До питання про особливості дослідження цивілізацій в умовах глобалізації
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Вєтринський, І. М.; Vietrynskyi, I. M.
    Розглядаються основні теоретико-методологічні підходи до визначення поняття «цивілізація» як у зарубіжній науковій традиції, так і серед представників вітчизняної науки. Виділено головні напрями дослідження цивілізацій на різних історичних етапах та в рамках різних наукових шкіл. Зокрема, проаналізовано підходи А. Тойнбі, О. Шпенглера, Н. Данилевського, С. Хантінгтона, Ю. Павленка та інших дослідників; окреслено особливості підходу кожного з авторів, спільні та відмінні положення їхніх теорій. Визначено специфіку, місце і роль цивілізаційного підходу в контексті дослідження та узагальнення загальноісторичного процесу. Показано основні підходи до визначення явища глобалізації, окреслено роль глобалізації у процесі глобальних трансформацій в рамках сучасної міжнародної системи. Проаналізовано особливості впливу глобалізації на природу та генезис цивілізацій, зокрема, в аспекті міжнаціональних і міждержавних конфліктів сучасних часів. Стверджується, відповідно до позиції С. Хантінгтона, що через природну нерівномірність розвитку цивілізацій, замість їх добровільного та взаємовигідного зближення, внаслідок глобалізації виникає ефект невідворотного зіткнення цивілізацій. Особливий наголос зроблено на подіях сучасного розвитку сформованої світсистеми.
  • Item
    Інформаційна безпека України: трансформація законодавства після російського вторгнення
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Валюшко, І. О.; Valiushko, I. O.
    Висвітлюється шлях трансформаційних змін законодавства України в інформаційній сфері після початку збройного втручання Росії в Україну. Російська агресія виявила ряд прогалин законодавчої бази України у сфері інформаційної політики, які, своєю чергою, послаблювали протистояння України зовнішнім (російським) інформаційним впливам в умовах гібридної війни. У статті вказується, що деякі концептуальні документи, до прикладу Воєнна доктрина, були прийнятті в останні роки з позиції сучасної безпекової ситуації та з урахуванням перспективи можливого приєднання України до військово-політичного союзу НАТО. Також звертається увага на те, що у новоприйнятих концептуальних документах йдеться про співпрацю України з Європейським Союзом та НАТО в інформаційно-військовій сфері. Стаття розглядає й законодавство, яке забороняє або значно обмежує контент країни агресора на радіо, телебаченні та в Інтернет просторі України. Також відзначається, що формування законодавства у даній сфері відбувається за принципом надолуження згаяного, що залишається основною проблемою в безпековій сфері. Натомість потрібно навчитися стратегічно планувати, прогнозувати інформаційну і безпекову політику країни.
  • Item
    Європейські та російські культурно-історичні цінності як чинник трансформації пострадянського простору
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Бульвінський, А. Г.; Bulvinskyi, A. H.
    Розкриваються цивілізаційні та культурно-історичні чинники, які впродовж історії впливали та сьогодні продовжують впливати на країни нинішнього пострадянського простору. Цей історико-географічний ареал впродовж своєї історії зазнавав конкуруючого впливу трьох цивілізацій: російської (православно- євразійської), західної та ісламської (східної), проте, саме європейські та російські впливи стали ключовими та визначальними для регіону. Культурно-історична та цивілізаційна спадщина колишніх радянських республік обумовила обраний ними шлях розвитку та трансформацію пострадянського простору, яка відбулась у формі його дефрагментації на три великих частини: європейську, євразійсько- російську та тюрксько-мусульманську, які з часом все більше розіходитимуться у своєму розвитку. Ключовими чинниками, які визначали і будуть визначати характер, спрямованість та результати зазначених тенденцій розвитку є, у першу чергу, політичні традиції та політичні і соціальні інститути, які існували у країнах та їх цивілізаційна й культурно-історична самоідентифікація, а, по-друге, цілеспрямована діяльність сусідніх цивілізацій, які розпочали боротьбу за вплив на країни пострадянського простору.
  • Item
    Угоди про вільну торгівлю серед зовнішньополітичних пріоритетів Канади: історична ретроспектива (1989–2017 рр.)
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2017) Бессонова, М. М.; Bessonova, M. M.
    Здійснено узагальнюючий огляд угод про вільну торгівлю, які були укладені або відносно яких ведуться переговори Канади з іншими країнами. Розглядається період від першої угоди про вільну торгівлю — 1989 р. (із США) до останніх, підписаних та уведених в дію у 2017 р. (із ЄС). Виявлено, що станом на кінець 2017 р. Канада має 14 угод про вільну торгівлю, які вже введені у дію; одна угода підписана і має вступити в силу; 8 угод знаходяться на стадії ведення переговорів, та 7 угод, стосовно яких відбувається вивчення потенційних можливостей. Канада укладає як двосторонні, так і багатосторонні угоди про вільну торгівлю, при цьому деякі країни фігурують в обох видах угод. Основними регіонами, з країнамипредставниками яких Канада має угоди про вільну торгівлю, є Західна півкуля, Азійсько-Тихоокеанський регіон та Європа. Також виявлено, що специфікою Канади є те, що проголошенню початку офіційних переговорів про угоду про вільну торгівлю передує широке публічне обговорення потенційних угод з представниками провінцій та територій, бізнесу, громадянського суспільства. Стверджується, що вивчення позитивного досвіду побудови ефективної системи зовнішніх економічних відносин Канадою є важливою умовою для формування такої політики Україною.