Політика радянської влади щодо сільської інтелігенції Чернігівщини в 1920-х на початку 1930-х рр.
Loading...
Date
2016
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Abstract
Здійснено спробу охарактеризувати взаємовідносини органів радянської влади з сільською інтелігенцією протягом 1920-х та на початку 1930-х рр. (в період утвердження більшовицької системи правління в Україні загалом і на Чернігівщині зокрема) та показати практичні кроки більшовиків, спрямовані на залучення інтелігенції — вчителів, агрономів, працівників зв'язку, лісників та інші категорії цього соціального прошарку до політичних та соціально-економічних перетворень нової влади. Головна увага зосереджена на найчисельнішому представництві сільської інтелігенції — вчительстві, а також агрономах, землемірах та працівниках лісу. Без старої інтелігенції більшовицька влада була не здатна побудувати нову модель суспільства і тому користувалась цілим арсеналом політичних і адміністративних засобів для її залучення на свою сторону. Однак тільки частина старої інтелігенції стала на бік нової влади. Більшість залишалась вороже налаштованою до більшовицької системи. Визначено, що для ефективного стеження за людьми розумової праці було зорганізовано контроль за професійними спілками, продовольчим постачанням та здійснювався систематичний політичний вплив через проведення різноманітних професійних з`їздів.
It is attempted to characterize the relationship of the bodies of Soviet power with rural intelligentsia during the 1920th and at the beginning of the 1930th years (under the period of establishing of the Bolshevik system of governing in Ukraine on the whole and in Chernihiv region in particular) and to show practical steps of Bolsheviks aimed at attracting intelligentsia — teachers, agronomists, communication workers, foresters and other categories of this social stratus to political and socio-economic transformations of the new government. The main attention is focused on the most numerous representation of rural intelligentsia — teachers, as well as agronomists, surveyors and forest workers. Without the old intelligentsia Bolsheviks were not able to build a new model of society and so used the whole arsenal of political and administrative tools to attract it (intelligentsia) to their side. However, only part of the old intelligentsia sided the new government. Majority of them remained hostile to Bolshevik system. It is determined that effective shadowing upon the persons of mental work was carried out by organization of a control over trade unions, products supplies and by systematic political impact through holding of a variety of professional congresses.
Предпринята попытка охарактеризовать взаимоотношения органов советской власти с сельской интеллигенцией на протяжении 1920-х — вначале 1930-х гг. (в период утверждения большевистской системы управления в Украине в целом и на Черниговщине в частности) и показать практические шаги большевиков, направленные на привлечение интеллигенции — учителей, агрономов, работников связи, лесников и другие категории этого социального слоя к политическим и социально-экономическим преобразованиям новой власти. Главное внимание сосредоточено на наиболее многочисленном представительстве сельской интеллигенции — учительстве, а также агрономах, землемерах и работниках леса. Без старой интеллигенции большевистская власть была не способна построить новую модель общества и поэтому пользовалась целым арсеналом политических и административных средств для ее привлечения на свою сторону. Однако только часть старой интеллигенции стала на сторону новой власти. Большинство оставалось враждебно настроенным к большевистской системе. Определено, что для эффективной слежки за людьми умственного труда было организовано контроль за профессиональными союзами, продовольственным снабжением и осуществлялось систематическое политическое влияние на них через проведение различных профессиональных съездов.
It is attempted to characterize the relationship of the bodies of Soviet power with rural intelligentsia during the 1920th and at the beginning of the 1930th years (under the period of establishing of the Bolshevik system of governing in Ukraine on the whole and in Chernihiv region in particular) and to show practical steps of Bolsheviks aimed at attracting intelligentsia — teachers, agronomists, communication workers, foresters and other categories of this social stratus to political and socio-economic transformations of the new government. The main attention is focused on the most numerous representation of rural intelligentsia — teachers, as well as agronomists, surveyors and forest workers. Without the old intelligentsia Bolsheviks were not able to build a new model of society and so used the whole arsenal of political and administrative tools to attract it (intelligentsia) to their side. However, only part of the old intelligentsia sided the new government. Majority of them remained hostile to Bolshevik system. It is determined that effective shadowing upon the persons of mental work was carried out by organization of a control over trade unions, products supplies and by systematic political impact through holding of a variety of professional congresses.
Предпринята попытка охарактеризовать взаимоотношения органов советской власти с сельской интеллигенцией на протяжении 1920-х — вначале 1930-х гг. (в период утверждения большевистской системы управления в Украине в целом и на Черниговщине в частности) и показать практические шаги большевиков, направленные на привлечение интеллигенции — учителей, агрономов, работников связи, лесников и другие категории этого социального слоя к политическим и социально-экономическим преобразованиям новой власти. Главное внимание сосредоточено на наиболее многочисленном представительстве сельской интеллигенции — учительстве, а также агрономах, землемерах и работниках леса. Без старой интеллигенции большевистская власть была не способна построить новую модель общества и поэтому пользовалась целым арсеналом политических и административных средств для ее привлечения на свою сторону. Однако только часть старой интеллигенции стала на сторону новой власти. Большинство оставалось враждебно настроенным к большевистской системе. Определено, что для эффективной слежки за людьми умственного труда было организовано контроль за профессиональными союзами, продовольственным снабжением и осуществлялось систематическое политическое влияние на них через проведение различных профессиональных съездов.
Description
Keywords
Чернігівщина, інтелігенція, сільські вчителі, агрономи, школа, професійні спілки, працівники зв'язку, лісники, Chernihiv region, intelligentsia, rural teachers, agronomists, schools, trade unions, communication workers, foresters, Черниговщина, интеллигенция, сельские учителя, агрономы, школа, профессиональные союзы, работники связи, лесники
Citation
Топчій О. С. Політика радянської влади щодо сільської інтелігенції Чернігівщини в 1920-х на початку 1930-х рр. / О. С. Топчій // Історико-політичні студії. Серія: Історичні науки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана», Ін-т історії укр. сусп-ва ; редкол.: І. Д. Дудко (голова) [та ін.]. – Київ : КНЕУ, 2016. – № 1. – С. 134–142.