Концептуалізація ґендерної компоненти економічної безпеки країни
Loading...
Date
2019
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Abstract
У статті здійснено огляд підходів до трактування поняття «економічна безпека» через призму їх трансформації під впливом змін у соціально-економічних системах різного таксономічного рівня, а також визначено позиціювання ґендерної безпеки як її важливого компонента. Авторами зазначено причини актуалізації ґендерної проблематики,
зокрема висвітлено особливості сучасного етапу розвитку світової економічної системи в
контексті трансформації ринків праці, інформатизації та перманентного впровадження
інновацій на тлі загострення протиріч, які викликані структурними трансформаціями соціально-економічних утворень (як національних, так і міжнародних) та міграційними потоками. Проведено огляд сучасних досліджень з ґендерних питань, зокрема стосовно різноманітності та одночасної подібності стереотипів, які перешкоджають економічному
розвиткові та досягненню ґендерної рівності; критичного дискурсу стосовно об’єкту гарантування ґендерної рівності — рівних можливостей для жінок і чоловіків чи рівності результатів їх діяльності; порівняння впливу технологічних змін на зайнятість чоловіків і жінок;
визначення сучасних тенденцій позиціювання жінок на робочому місці та в лідерстві; особливостей ґендерної політики в рамках освітнього та наукового простору ЄС; обґрунтування залучення жінок до технічних сфер у термінах результативності ведення бізнесу тощо.
На основі методу аналогії запропоновано визначати ґендерну безпеку як об’єктивно допустимий рівень (ступінь) досягнення та захисту рівності чоловіків і жінок в економічній системі певного таксономічного рівня від зовнішніх і внутрішніх загроз у короткостроковій
перспективі та/або забезпечення передумов для досягнення абсолютної рівності в прогнозованому майбутньому. Виокремлено шість рівнів ієрархізації ґендерної безпеки, а саме:
мегарівень — глобальна ґендерна безпека; метарівень — міжнародна ґендерна безпека (регіональний рівень, рівень інтеграційних утворень) та транснаціональна ґендерна безпека
(транснаціональні й мультинаціональні корпорації, транснаціональні банки тощо); макрорівень — ґендерна безпека держави; мезорівень — ґендерна безпека регіонів і галузей економіки; мікрорівень — ґендерна безпека підприємства; нанорівень — ґендерна безпека домогосподарства, сім’ї та особистості. Розроблено комплекс понять у рамках ґендерної
безпеки, зокрема запропоновано визначення глобальної та міжнародної ґендерної безпеки,
транснаціональної ґендерної безпеки, ґендерної безпеки держави та ґендерної безпеки особи. Авторами представлено пропозиції стосовно формування системи показників ґендерної
безпеки держави та інтеграційних утворень, яка поєднує окремі модифіковані індикатори
демографічної та соціальної безпеки, а також структурні компоненти індексу ґендерного
розриву Всесвітнього Економічного Форуму, зокрема співвідношення чисельності жінок і
чоловіків із середньодушовими еквівалентними загальними доходами у місяць, нижчими 75 відсотків медіанного рівня загальних доходів; співвідношення рівня зайнятості жінок і чоловіків у віці 15-70 років, відсотків населення відповідної вікової групи тощо.
The article reviews different interpretations of the»economic security» concept in the context of their transformation under the influence of changes in socio-economic systems of different taxonomic levels, and identifies the position of gender security as its important component. The authors outline reasons for the actualization of gender issues, in particular, the features of the current stage of the world economic system’s development in the context of labour markets transformation, informatization and permanent introduction of innovations against the background of aggravated contradictions caused by structural transformations of socio-economic entities (both national and international ones), and migration flows. Contemporary gender studies have been reviewed, including those concerning the diversity and similarity of stereotypes that impede economic development and the achievement of gender equality; critical discourse on the subject of guaranteeing gender equality – equal opportunities for women and men or equality of performance; comparison of the impact of technological changes on the employment of men and women; identification of current trends in positioning women in the workplace and in leadership; features of gender policy within the EU’s educational and scientific domains; substantiation of women’s involvement in technical field of work in terms of business efficiency, etc. On the basis of the analogy method, it is proposed to define gender equality as an objectively acceptable level (degree) of achieving and protecting the equality of men and women in the economic system of a certain taxonomic level from external and internal threats in the short term and / or providing the preconditions for achieving absolute equality in the predicted future. Six levels of gender security hierarchy are identified, namely: mega-level – global gender security; meta-level – international gender security (regional level, level of integrative entities) and transnational gender security (transnational and multinational corporations, transnational banks, etc.); macro level – gender security of the state; mesolevel – gender security of regions and sectors of economy; microlevel – gender security of the enterprise; nanolevel – gender security of the household, family and individual. A set of concepts within the framework of gender security has been developed, in particular the definition of global and international gender security, transnational gender security, gender security of the state and gender security of the individual are proposed. The authors suggest the approach to developing a set of systemized state and integration entities’ gender security indicators, which combines separate modified demographic and social security indicators, as well as the structural components of the World Economic Forum’s gender gap index, including the ratio of women and men to the mean income lower than 75 percent of the level of total income per capita; the ratio of employment rates of women and men aged 15–70, percentage of population of the relevant age group, etc.
Description
Keywords
економічна безпека, економічна безпека держави, ґендерна безпека, ґендерна рівність, ґендерна безпека держави, індикатори ґендерної безпеки, economic security, economic security of the state, gender security, gender equality, gender security of the state, indicators of gender security
Citation
Токар В. Концептуалізація ґендерної компоненти економічної безпеки країни / Токар Володимир, Васілєвска Наталія // Міжнародна економічна політика. – 2019. – № 1. – С. 113–131.