Парадигма локального інноваційного розвитку в економіці ЄС
Loading...
Files
Date
2017
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Abstract
У дисертації систематизовано та обґрунтовано методологічні засади
новітньої парадигми локального інноваційного розвитку в умовах мережевізації
глобальної економіки. Досліджено економічну природу та етапи еволюції теорій
локального інноваційного розвитку. Визначено методологічну сутність,
детермінанти та методики параметральної ідентифікації локалізації інноваційної
діяльності в економічній системі Європейського Союзу. Локалізація трактується
як процес концентрування економічної активності на селективних ділянках
глобального економічного простору, що вирізняється своєю асиметричністю
щодо наявних ієрархічних таксонів, високим ступенем точкової економічної
активності та інтегрованості в мережеві системи продукування, просування та
розподілу новостворених товарів та послуг. Розкрито кількісні і якісні
характеристики моделей територіальної концентрації інноваційної діяльності в
ЄС.
Проаналізовано конкурентні позиції ЄС у глобальному технологічному
просторі. Доведено, що формування гомогенного бізнес-середовища, зменшення
трансакційних витрат функціонування економіки знань у межах спільного
європейського дослідного простору, імплементація наднаціональних механізмів
координації країнових інноваційних політик в інституційно-регуляторній системі
ЄС створили необхідні передумови для отримання синергетичних ефектів від
багаторівневого науково-технічного співробітництва.
Охарактеризовано сучасні тенденції секторального кластеризації в
державах-членах ЄС, висвітлено основні фактори аутсорсингу високотехнологічних галузей та колабораційних бізнес-моделей. Доведено, що
секторальні конкурентні переваги в економіці ЄС зосереджені у виробництві
автомобілів, технологічного устаткування, електричного та електронного
обладнання, медичних приладів та авіакосмічної продукції.
Осмислення еволюції колабораційних моделей інноваційної бізнес-
діяльності на прикладі авіакосмічного сектору ЄС дає підстави стверджувати, що
домінантна у середині ХХ ст. компанієцентрична модель промислового розвитку
на сучасному етапі трансформувалася у мережеву систему економічного
співробітництва, для якої характерна диверсифікація форматів взаємодії з
постачальниками, координація множинних ланцюгів виробництва, поглиблення
спеціалізації локальних авіабудівних кластерів та поширення технологічної
колаборації на глобальний рівень. Обґрунтовано авторський підхід до оцінювання
технологічного лідирування європейського бізнес-сектора на основі
багатофакторної регресійної моделі.
Особливу увагу зосереджено на аналізі дифузії механізмів ринкового
саморегулювання з мережевою кооперацією у сфері наукових досліджень та
інноваційних розробок. Застосування теоретичних концепцій локального
інноваційного розвитку в авторському аналізі технологічних асиметрій на
території ЄС дало змогу виявити цілий ряд ефективних регіональних та локальних
моделей інноваційного розвитку.
Ідентифікація переваг сучасної комплементарної моделі регіональної
інноваційної політики ЄС дала змогу виокремити основні критерії для досягнення
ефекту мультиплікативного приросту фінансового забезпечення інноваційного
підприємництва на локальному рівні. Селектовано ефективні регуляторні
механізми та інструменти стимулювання розвитку науково-технічної та
інноваційної діяльності у країнах-членах ЄС, що дозволило автору сформувати
систему принципів та рекомендацій щодо вдосконалення політики локального
інноваційного розвитку в постсоціалістичних країнах на прикладі України.
Обґрунтовано стратегічні напрями співробітництва ЄС з європейськими країнами-
партнерами у сфері науково-інноваційного розвитку.
Досліджено потенціал інноваційної кластеризації економіки України на
основі методології, розробленої Центром стратегії та конкуренції Стокгольмської
школи економіки та адаптованої автором до національних умов та статистичної
системи моніторингу. В результаті автором обґрунтовано систему базових
принципів та інституційних засад формування ефективної національної
поліструктурної моделі стимулювання локального інноваційного зростання в
Україні в умовах конвергенції з ЄС.
The thesis is devoted to the study of methodological foundations of the new
paradigm of local innovative development under conditions of networked global
economy. The economic nature and stages of evolution of local innovative development
theories are studied. Also determinants and methods of local innovative development
parametrical identification in the economic system of the European Union are
considered. Author provides reasoning for the theoretical interpretation of the essence of
innovative activities localization, defined as the process of concentration of economic
activity on the selective sections of the global economic space, characterized by
asymmetry with respect to the existing hierarchical taxa, high degree of local economic
activity and integration into network systems of production, promotion and distribution of newly created goods and services. Quantitative and qualitative characteristics of the
territorial innovation concentration models in the EU are disclosed.
The EU competitive advantages and bottlenecks in the global technological space
are structured. It has been proved that the formation of a homogeneous business
environment, reduction of transaction costs of the knowledge-based economy,
functioning within the framework of a common European Research Area, the
introduction of supranational mechanisms for coordinating country innovation policies
in the EU institutional and regulatory system have created the necessary preconditions
for obtaining synergistic effects in multilevel scientific and technical cooperation. .
The modern trends of sector clustering in the EU member states are characterized,
major factors of high-technology industries’ outsourcing and collaborative business
models are highlighted. It is proved that EU sectoral competitive advantages are
concentrated in the automotive production, technology hardware and equipment,
electrical and electronic equipment, medical devices and aerospace sector.
Comprehension of the evolution of collaborative models of innovative businessactivities
on the example of the EU aerospace sector suggests, that the company-focused
model of industrial development dominant in the mid-twentieth century today has been
gragually transformed into a networked system of economic collaboration, characterized
by diversified formats of interaction with suppliers, coordination of multiple production
chains, deepening specialization of local aviation construction clusters, as well as
extending technology cooperation to the global level. The author’s approach to the
evaluation of the European corporate sector potential to gain global technological
leadership has been substantiated on the basis of multifactor regression model.
Particular focus is placed on the analysis of the diffusion of market self-regulation
mechanisms with network cooperation in the field of research and innovation.
Application of the theoretical concepts of local innovation development in the author’s
analysis of technological asymmetries within the territory of the EU revealed a number
of effective regional and local innovation development models.
Uncovering the advantages of the modern multilevel complementary model of the
EU regional innovation policy allowed the identification of key criteria for achieving the multiplier effects in financing innovative entrepreneurship on the local level.
Selection of the efficient regulatory mechanisms and instruments, supporting the
scientific and innovation activities in the EU member states led to the formulation of a
set of principles and author’s recommendations concerning the improvement of local
innovation development policy in the post-socialist countries on the example of
Ukraine. The strategic directions of the EU cooperation with the European partners in
the field of research, technologic development and innovation have been substantiated.
Potential for high-technology and innovative sector clusters development in the
economy of Ukraine has been estimated based on the methodology, developed by the
Center for Strategy and Competitiveness (Stockholm School of Economics), adapted to
the national environment and statistical monitoring system. This allowed formulating a
set of basic guidelines and institutional framework for setting up an efficient national
multistructural model of local innovation-based growth facilitation in Ukraine under
conditions of convergence with the EU.
Description
Keywords
глобалізація, мережеве суспільство, конкурентоспроможність, економічна колаборація, кластеризація, фінансова комплементарність, технологічна взаємодоповнюваність, державно-приватне партнерство, локалітет, локалізація інноваційної діяльності, локальна інноваційна система, регіональна інноваційна політика ЄС, globalization, network society, competitiveness, economic collaboration, clustering, financial complementarity, technological complementarity, public-private partnership, locality, localization of innovation activity, local innovation system, EU regional innovation policy
Citation
Федірко О. А. Парадигма локального інноваційного розвитку в економіці ЄС : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.02 / Федірко Олександр Анатолійович ; ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана» МОН України. – Київ, 2017. – 555 c.