Національна безпека України: термінологічний баласт чи державотворча необхідність?
Loading...
Date
2017
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Громадська організація «Академія політичних наук»
Abstract
Забезпечення національної безпеки є принципово новим явищем
для України, що прагне стати повноцінною державою сучасного світу.
Це пояснюється тим, що триває процес становлення української нації, який особливо прискорився після Революції Гідності 2014–2015 років.
Відповідно, процес «забезпечення» стосується того соціально-політичного продукту (нації), який ще не набув усталених форм та поєднує в собі
риси як незалежної, так і залежної України. Залежної від довколишніх
імперських держав, залежної від історичної несправедливості, залежної
від власних соціально-політичних недоліків, що накопичувались з покоління в покоління. Разом з тим, ще в 90-і роки минулого століття правлячі
політичні сили визнали за необхідне увести до державницького дискурсу
проблему усвідомлення сутності національної безпеки та пошуку оптимальних шляхів її забезпечення. Слід вказати на два періоди у формуванні безпекового мислення української держави і суспільства та створення
необхідних механізмів її практичного забезпечення. З моменту набуття державної незалежності й до 2014 року ми стали свідками імітаційного етапу забезпечення національної безпеки. У державі створювалися
необхідні безпекові інститути, а питання національної безпеки стали
невід’ємною складовою державної риторики. Основою системи забезпечення національної безпеки вважалася воєнна організація держави. Події
2014 року, пов’язані з російською анексією Криму та вторгненням російських військ у східні регіони України, засвідчили неефективність як воєнної організації України, так і системи забезпечення національної безпеки
в цілому. Після 2014 року розгортається сутнісний етап забезпечення
національної безпеки. Головними суб’єктами цього процесу є не лише держава, а й громадянське суспільство. Інтеграція безпекових можливостей
держави і суспільства відбувається в межах сектора безпеки і оборони,
який якісно відрізняється від воєнної організації держави та співпадає із західними інституційними формами щодо забезпечення національної безпеки і оборони. Проте становлення сектора безпеки і оборони
лише розпочато. Передбачається його подальше удосконалення, набуття
його складниками рис, достатніми для забезпечення повноцінної євроатлантичної інтеграції України.
Ensuring national security is a fundamentally new phenomenon for Ukraine,
which seeks to become a full-fledged state of the modern world. This is due
to the fact that the process of becoming a Ukrainian nation continues, which accelerated
especially after the Revolution of Dignity of 2014–2015. Accordingly, the
“security” process refers to the socio-political product (nation) that has not yet acquired
the established forms and combines the features of both an independent
and dependent Ukraine. Dependent on the neighboring imperial powers, dependent
on historical injustice, dependent on their own socio-political shortcomings
that accumulated from generation to generation. At the same time, in the 90s
of the last century, the ruling political forces recognized the need to introduce into
the state discourse the problem of understanding the essence of national security
and finding the best ways to ensure it. It is necessary to point out two periods
in the formation of the security thinking of the Ukrainian state and society and
the creation of the necessary mechanisms for its practical provision. From the moment
of gaining state independence and by 2014, we have witnessed the simulation
phase of ensuring national security. The state created the necessary security
institutions, and national security issues became an integral part of state rhetoric.
The basis of the system of ensuring national security was the military organization
of the state. The events of 2014, associated with the Russian annexation
of the Crimea and the invasion of Russian troops in the eastern regions of Ukraine,
showed the ineffectiveness of both the military organization of Ukraine and
the system of ensuring national security in general. After 2014, the essential stage of national security is being developed. The main subjects of this process are not
only the state but also civil society. The integration of the security capabilities
of the state and society takes place within the security and defense sector, which
qualitatively differs from the military organization of the state and coincides with
the western approaches to security and defense. However, the formation of the security
and defense sector has only begun. It is intended to further improve it,
acquire its components of rice, sufficient to ensure full Euro-Atlantic integration
of Ukraine.
Description
Keywords
національна безпека, безпекова політика, безпекова діяльність, воєнна організація держави, громадянське суспільство, сектор безпеки і оборони, national security, security policy, security activities, military organization of the state, civil society, security and defense sector
Citation
Смолянюк В. Ф. Національна безпека України: термінологічний баласт чи державотворча необхідність? / Смолянюк Володимир Федорович // Суспільно-політичні процеси : наук.-попул. вид. / ГО «Міжнар. ін-т гуман. технологій», ГО «Акад. політ. наук» ; [редкол.: Мироненко П. В. (голов. ред.) та ін]. – Київ, 2017. – Вип. 2–3. – С. 68–85.