Субкультура тіньової економіки та її вплив на витрати на власний капітал підприємств на ринках, що розвиваються
Date
2020
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Харківський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи»
Abstract
Метою дослідження є з’ясування, яким чином співвідносяться ризики
діяльності в тіньовому та офіційних секторах економіки і як це впливає на калькуляцію
економічних агентів щодо очікуваної ставки дохiдності на капітал.
Показано, що високі податкові ставки, неякісне економічне законодавство та
слабкість державних інституцій лише частково пояснюють феномен високої частки тіньової
економіки у багатьох країнах, які належать до ринків, що розвиваються. Значний пласт
причин цього криється у специфічній субкультурі тіньового бізнесу, яка не передбачає
запровадження чітких, справедливих і прозорих стандартів корпоративного управління,
зрозумілих для всіх правил гри. Визначено, що високі локальні ризики вимагають високу
очікувану ринкову премію за ризики, яку неможливо реалізувати повністю, працюючи в
рамках офіційного сектору. Тому тіньова бізнес-активність здебільшого сфокусована на
виведенні доходів у тінь. Наслідком цього є тінізація плати за інвестований капітал (cost of
equity).
Обґрунтовано, що індикатором підвищених ризиків у офіційному секторі порівняно із
тіньовим є наявність від’ємного кореляційного зв’язку між часткою тіньової економіки та
капіталізацією лістингових компаній в окремих країнах. Тіньова економіка суттєво впливає
як на капіталізацію фондового ринку, так і на ризики, що визначають плату за капітал. Для
країн із високим рівнем тіньової економіки характерні низькі значення капіталізації
лістингових компаній і високі значення премії за локальні ризики.
Доведено, що, окрім безпосередньої шкоди у формі недоотриманих податкових
платежів та надходжень у соціальні фонди, негативним наслідком тіньової економічної
активності є ефект витіснення офіційної економічної діяльності та деформація структури
економіки. Для аналізу причин високої частки тіньової економіки базову модель ухвалення
рішень щодо тінізації доходів розширено шляхом введення двох додаткових параметрів:
прямих витрат корупції та альтернативних витрат, що виникають під дією ефекту
витіснення. За результатами аналізу визначено, що за певних обставин ризики діяльності у
тіньовому секторі є нижчими, ніж в офіційному, відповідно, очікувана інвесторами норма
дохідності вкладень також буде нижчою.
У модель розрахунку очікуваної ставки витрат на власний капітал запропоновано
ввести додатковий параметр — надбавку за ризики тінізації доходів. За логікою субкультури
тіньової економіки, діяльність у тіньовому секторі є менш ризиковою, ніж ведення бізнесу в
офіційному секторі. Зроблено висновок, що переведення доходів у тіньовий сектор є
способом мінімізації ризиків корупції, політичних, кримінальних і валютних ризиків. Таким
чином, ризики офіційної плати за капітал є нижчими, ніж ризики тінізації доходів, а надбавка
за ризик набуває від’ємного значення. Це означає, що очікувана тіньова дохідність (плата за
капітал) буде нижчою за офіційну. Від’ємна надбавка за ризик тіньової бізнес-активності
пояснюється тим, що ризики, пов’язані з дією ефекту витіснення, є вищими, ніж ризики,
пов’язані з можливими штрафами за приховування тіньових доходів.
The aim of proposed research is to find out how the risks of activity in shadow
and official sectors of economy correlate and how it affects on economic agents’ calculation
concerning expected rate of return on capital.
In the paper it is shown, that high tax rates, poor economic legislation and weakness of state
institutions only partially explain the phenomenon of high share of shadow economy in many
emerging market economies. Major part of reasons for this lies in specific subculture of shadow
business, which does not imply implementation of clear, fair and transparent corporate governance
standards that are understandable to all game rules. It is identified that high local risks require high
expected market risk premium that cannot be fully realized within the frames of official sector.
Therefore, shadow business activity is mostly focused on withdrawing income into the shadow. The
consequence of this is shadowing of the cost of equity.
It is justified that indicator of increased risks in official sector in comparison with shadow is
presence of negative correlation connection between share of shadow economy and capitalization of
listed companies in particular countries. Shadow economy significantly impacts on both
capitalization of the stock market and risks that determine the cost of equity. For countries with
high level of shadow economy, low values of capitalization of listed companies and high values of
local risk premium are characterized.
In article it is proved that besides direct damage in the form of underpaid tax payments and
incomes to social funds, negative consequence of shadow economic activity is the effect of official
economic activity’s displacement and deformation of economy’s structure. For analysis of reasons
of shadow economy high share, the basic model of decision-making concerning the income
shadowing is expanded by introducing two additional parameters: direct corruption costs and
alternative costs that arise from displacement effect. According to analysis’ results it is determined
that under certain circumstances the risks of activity in shadow sector are lower than in official one,
and accordingly, rate of return on investments expected by investors will also be lower.
To the model of calculation of expected rate of equity cost it is proposed to enter additional
parameter — premium for the risks of incomes shadowing. By logic of shadow economy
subculture, activity in shadow sector is less risky than doing business in official one. The
conclusion is made, that transferring incomes in shadow economy is a way of minimization
corruption, political, criminal and currency risks. Thus, risks of official cost of equity are lower than
the risks of shadowing incomes and risk premium becomes negative. This means that expected
shadow return (cost of equity) will be lower than official return. Negative risk premium for shadow
business activity is due to the risks connected with displacement effect are higher than risks
connected with the possible fees for hiding shadow incomes.
Целью предлагаемого исследования является выяснение, каким образом
соотносятся риски деятельности в теневом и официальных секторах экономики и как это
влияет на калькуляцию экономических агентов относительно ожидаемой ставки доходности
на капитал.
Показано, что высокие налоговые ставки, некачественное экономическое
законодательство и слабость государственных институтов частично объясняют феномен
высокой доли теневой экономики во многих странах, относящихся к развивающимся
рынкам. Значительный пласт причин этого кроется в специфической субкультуре теневого
бизнеса. Определено, что высокие локальные риски требуют высокую ожидаемую рыночную
премию за риски, которую невозможно реализовать полностью работая в рамках
официального сектора. Следовательно, теневая бизнес-активность в основном
сфокусирована на выводе доходов в тень. Следствием этого является тенизация платы за
инвестированный капитал.
Обосновано, что индикатором повышенных рисков в официальном секторе по
сравнению с теневым является наличие отрицательной корреляционной связи между долей
теневой экономики и капитализацией листинговых компаний в отдельных странах. Теневая
экономика существенно влияет как на капитализацию фондового рынка, так и риски,
определяющие плату за капитал. Для стран с высоким уровнем теневой экономики
характерны низкие значения капитализации листинговых компаний и высокие значения
премии за локальные риски.
Description
Keywords
тіньова економіка, витрати на власний капітал, модель Allingham-Sandmo, премія за ризик, капіталізація фондового ринку, shadow economy, cost of equity, Allingham-Sandmo model, risk premium, stock market capitalization, теневая экономика, затраты на собственный капитал, модель Allingham-Sandmo, премия за риск, капитализация фондового рынка
Citation
Терещенко О. О. Субкультура тіньової економіки та її вплив на витрати на власний капітал підприємств на ринках, що розвиваються / Терещенко О. О., Бабяк Н. Д. // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики : зб.наук. пр. / Харків. навч.-наук. ін-т ДВНЗ «Ун-т банк. справи» ; [редкол.: Б. Самородов (голов. ред.) та ін.]. – Харків, 2020. – Т. 1, № 32. – С. 382–393.