Глобальна координація стратегій економічного розвитку
No Thumbnail Available
Date
2021-03-19
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Abstract
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню сутності глобальної координації стратегій економічного розвитку, ідентифікації її основних детермінант, оцінці новітніх тенденцій координації на різних рівнях глобальної економіки, розрахунку її ефективності та обґрунтуванню розробки стратегій сталого економічного розвитку країн у контексті використання переваг координації.
У роботі був упорядкований понятійний апарат стосовно терміну «координація». Автором проведена систематизація та класифікація інституціональної архітектури системи глобальної координації. Проаналізовано показники структурної трансформації таких країн як Кенія, Узбекистан, Україна, Аргентина, Польща, Іспанія, Канада, Швейцарія.
Автором обґрунтовані сценарії розвитку глобальної координації та визначені тенденції координаційної ролі існуючих глобальних інституцій, особливості та напрямки координації. Надані рекомендації та пропозиції щодо основних пріоритетів стратегії економічного розвитку України задля підвищення ефективності глобальних інструментів координації.
The dissertation is devoted to a comprehensive study of global coordination of economic development strategies, identification of its main determinants, assessment of the latest trends in coordination at different levels of the global economy, calculation of its effectiveness and justification of sustainable economic development strategies.
The conceptual apparatus concerning the term "coordination" was systematized in the work and the development of the theory of coordination was periodized. The author's interpretation of the content of global coordination of economic development strategies as a process of voluntary coordination of economic development strategies and plans at the national, regional and global levels in the conditions of uncertainty and turbulence of the global environment, which together creates a synergistic effect in solving global problems humanity was given. The study also presents the hierarchy of global coordination and its levels such as information exchange, mutually agreed policies and joint action.
An analysis of the reasons for the increasing role of coordination as a new tool after the transition of countries to flexible exchange rates in the first half of the 70's was conducted. It is noted that the key reasons for that can be considered external uncertainty, loss of decision-making capacity within the country and the economic indicators of industrialized countries after the recession of 1974-1975.
The author systematizes and classifies the institutional architecture of the global coordination system on the basis of specialization (strategy vectors) of its key agents and identifies hierarchical levels of implementation of coordination policies. A scheme of institutional global coordination interaction was proposed and problems that hinder the effective functioning of global coordination were researched and systematized.
Cases from countries such as Kenya, Uzbekistan, Ukraine, Argentina, Poland, Spain, Canada, Switzerland were selected and studied for the dissertation research to analyze the trends of global coordination of economic development strategies. The author also studied the comprehensive coordination of sustainable development strategies at the regional level on the examples of the European Union, the Southern Common Market, the North American Free Trade Agreement, the Common Market of East and South Africa, the Organization for Economic Cooperation.
A global coordinated effort to bridge the gap between leaders and outsiders in economic development was assessed. Key indicators of economic, social and environmental development of the countries were selected to assess the relationships. The author singled out and substantiated the indicators of structural transformation, which are increasingly associated with coordination measures to achieve sustainable development of the countries.
The research notes that low-income countries remain at risk of lagging behind developed countries, given the gap in the development of technological innovations. It has been proven that countries that have actively used the opportunities of international coordination to ensure sustainable socio-economic development have attracted all available opportunities to improve the technological level of their economies, both official development assistance and various other channels of preferential funding.
The author proposed scenarios for the development of global coordination, in particular such as: proactive (horizontal nature of coordination interaction, awareness of the importance of coordination of sustainable development by the governments, modernization of the world institutional architecture), inert scenario (vertical nature of coordination interaction, strengthening of the role of international organizations, downward nature of coordination initiatives, change of leaders of the global influence).
The author highlighted the shortcomings of coordination, both at the global level and the problems that international organizations deal with in making coordinated decisions. In order to increase the effectiveness of global coordination efforts at the global level, recommendations were provided regarding coordination levels, decisions of international organizations, fiscal stimulus and innovation, regularity of the coordination process with clearly defined roles, compliance with symmetrical commitments of each party to the coordination agreement. Proposals were made on the main priorities of Ukraine's economic development strategy.
Диссертация посвящена комплексному исследованию сущности глобальной координации стратегий экономического развития, идентификации ее основных детерминант, оценке новейших тенденций координации на различных уровнях глобальной экономики, расчета ее эффективности и обоснованию разработки стратегий устойчивого экономического развития стран в контексте использования преимуществ координации.
В работе был упорядочен понятийный аппарат относительно термина «координация». Автором проведена систематизация и классификация институциональной архитектуры системы глобальной координации. Проанализированы показатели структурной трансформации таких стран как Кения, Узбекистан, Украина, Аргентина, Польша, Испания, Канада, Швейцария.
Автором обоснованы сценарии развития глобальной координации и определены тенденции координационной роли существующих глобальных институтов, особенности и направления координации. Даны рекомендации и предложения по основным приоритетам стратегии экономического развития Украины для повышения эффективности глобальных инструментов координации.
Description
Keywords
глобальна координація, соціально-економічний розвиток, глобалізація, довгострокове економічне зростання, економічна співпраця, міжнародні організації, офіційна допомога з метою розвитку, цілі сталого розвитку, Монтерейський консенсус, стратегії розвитку, global coordination, socio-economic development, globalization, long-term economic growth, economic cooperation, international organizations, official development assistance, sustainable development goals, Monterey Consensus, development strategies, глобальная координация, социально-экономическое развитие, глобализация, долгосрочный экономический рост, экономическое сотрудничество, международные организации, официальная помощь в целях развития, цели устойчивого развития, Монтеррейский консенсус, стратегии развития
Citation
Киян Є. М. Глобальна координація стратегій економічного розвитку : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.02 / Киян Єгор Михайлович ; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана». – Київ, 2021. – 20 c.