Кафедра економічної теорії

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 1058
  • Item
    Застосування теорії поведінкової економіки в оцінюванні освітньої сфери
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Радіонова, Ірина Федорівна; Radionova, Iryna; Радионова, Ирина Федоровна; Усик, Віра Іванівна; Usyk, Vira; Усик, Вера Ивановна
    Стаття презентує результати дослідження освітньої сфери з використанням ідей поведінкової економіки. Автори, по-перше, акцентували увагу на тих ідеях теорії поведінкової економіки, які стали ще актуальнішимиу ХХІ ст. По-друге, була акцентована увага на двох ідеях поведін-кової економіки, які, на думку авторів, мають найкращий аналітичний потенціал для оцінювання змін, що відбуваються в освіті. Йдеться про ідею «когнітивного упередження»і пов’язану з нею, так звану «взаємність»суб’єктів, а також про ідею «психологічних схильностей». Для оцінювання освітньої сфери з застосуванням згаданих ідей використаний прикладний інструментарій, а саме—«шкала оцінювання розбіжностей», кластерний аналіз та відповідна ідентифікація «профілів», а також регресійний аналіз схильностей викладачів та студентів. Поведінкові реакції основних учасників освітнього процесу—викладачів та студентів—вивчались на основі опитування за розробленою авторами анкетою. Анкета була присвячена ставленню до дистанційної форми навчання, важливість якої суттєво зросла для українських закладів вищої освіти. На основі аналізу даних соціологічного опитування з застосуванням прикладного інструментарію зроблені висновки про можливі способі вдосконалення продукту освітньої сфери. This article presents the results of research in the field of education using the ideas of behavioral economics. Firstly, the authors focused on those ideas of the theory of behavioral economics, which became even more relevant in the 21st century. Second, the focus is on two ideas from behavioral economics that have the best potential for evaluating the changes in education. It is about the idea of «cognitive bias»and the related «reciprocity»of subjects, as well as the idea of «psychological predispositions». Applied tools were used to evaluate the educational sphere using the mentioned ideas: «discrepancy rating scale,»cluster analysis and corresponding identification of so-called «profiles», and regression analysis of teachers’and students’tendencies. According to a questionnaire developed by the authors, the behavioral reactions of the main participants of the educational process—teachers and students—were studied based on a survey. The questionnaire was devoted to the attitude to distance education, the importance of which has increased significantly for Ukrainian institutions of higher education. Based on the analysis of sociological survey data using applied tools, conclusions were made about possible ways to improve the product of the educational sphere.
  • Item
    Розвиток грошово-кредитної сфери України в умовах воєнного стану
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Мельник, Олексій Михайлович; Melnyk, Oleksii; Мельник, Алексей Михайлович; Кульбачний, Сергій Володимирович; Kulbachnyi, Serhii; Кульбачный, Сергей Владимирович; Руженський, Максим Миколайович; Ruzhenskyi, Maksym; Руженский, Максим Николаевич
    Розглянуто умови функціонування грошово-кредитної галузі України в умовах воєнного стану. Дослідженням встановлено, що зменшення надходжень до державного бюджету пов’язаноіз втратою ресурсів: матеріальних, інфраструктурних, інвестиційних та людських. Ці втрати було компенсовано переважно завдяки надходженням від міжнародних донорів, що дало можливість втримати економіку України у стабільному стані та завадило дестабілізації банківської системи. Визначено, що основним інструментом грошово-кредитної політики України є облікова ставка, формування якої залежить від загального стану економіки та рівня ділової активності, що впливає на розмір надходжень до бюджету. Застосування державного регулювання валютних операцій дозволило банківській системі зберегти платоспроможність. Отримані вдослідженні результати дозволили сформувати перспективи розвитку грошово-кредитної сфери України,які полягають у відновленні операцій з валютою без застосування адміністративних обмежень, а також залежатимуть від того, як довго триватиме період закінчення бойових дій в Україні. Оцінка макроекономічних показників та тенденцій їх змін дозволить з більшою ймовірністю прогнозувати стан грошово-кредитної сфери в Україні. The conditions of functioning of the monetary and credit industry of Ukraine in the conditions of martial law are considered. Research has established that the decrease in revenues to the state budget is associated with the loss of resources: material, infrastructural, investment and human. These losseswere compensated mainly thanks to income from international donors, which made it possible to keep the economy of Ukraine in a stable state and prevented the destabilization of the banking system. It was determined that the main instrument of the monetarypolicy of Ukraine is the discount rate. Its formation depends on the general state of the economy and the level of business activity, which in turn affects the amount of revenues to the budget. The application of state regulation of currency operations allowed the banking system to maintain its solvency. The results obtained in the study made it possible to form prospects for the development of the monetary and credit sphere of Ukraine, which consist in the resumption of operations with currency without the application of administrative restrictions, and will also depend on how long the period of the end of hostilities in Ukraine will last. The assessment of macroeconomic indicators and trends in their changes will make it possible to predict the state of the monetary and credit sphere in Ukraine with greater probability.
  • Item
    Цифрові валюти та їх регулювання: сучасні виклики та аналіз монетарної політики
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Вридник, Володимир О.; Vrydnyk, Volodymyr
    У статі детально досліджено тему розвитку та регулювання цифрових валют. З огляду на глобальне поширення цифрових активів, зокрема криптовалют, у статі проаналізовано сучасні виклики, які виникають у контексті монетарної політики та фінансової стабільності. У статті проаналізовано основні концепції цифрових валют, включаючи блокчейн технології та децентралізовані фінанси, а також характеристики підходу до регулювання цих нових активів з огляду на потенційні виклики для законодавців, регуляторів і центральних банків. Проаналізовано вплив цифрових валют на монетарну політику в розрізі можливих наслідків щодо макроекономічного розвитку: інфляції, валютного контролю та фінансову стабільністі. Також, розглянуто виклики і можливості, які цифрові валюти представляють для традиційної банківської системи. Монетарне регулювання криптовалют є критично важливим аспектом ширшого нормативного спектру, що передбачає нагляд і контроль за цифровими валютами з боку центральних органів влади як за принципом фіатних валют, так і з точки зору процесів цифровізації загалом. Криптовалюти, такі як біткойн, зазвичай мають обмежену пропозицію, що відрізняє їх від традиційних фіатних валют. Це впливає на такі інструменти грошово-кредитної політики, як процентні ставки та контроль грошової маси, оскільки немає центрального органу, який би міг регулювати ці параметри. Цифрові активи безперебійно працюють через кордони, кидаючи виклик традиційним структурам моніторингу та контролю міжнародних транзакцій, що робить їх надзвичай вразливими до кібератак і шахрайства. Зокрема, на ранніх стадіях свого розвитку, криптовалюти можуть не мати чітких основ або внутрішньої цінності, на відміну від традиційних активів, таких як акції, які часто оцінюються на основі квартальної звітності, доходів і прозорих фінансових показників. Криптовалюти можуть зазнавати більш суб’єктивного впливу, наприклад впливу соціальних мереж чи ЗМІ, що, потенційно, може приводити до формування такого явища як «криптовалютний пухир», який зумовлений необгрунтованим коливанням цін на біткойн та інші альткоїни. Це явище схоже з економічними бульбашками на традиційних фінансових ринках, які характеризуються різким зростанням цін на активи, спричиненим спекуляціями та надмірними купівлями, а не фундаментальними факторами, як базова вартість або корисність. В статті представлено загальні рекомендації та практики щодо регулювання цифрових валют, що підтримують інноваційну сутність діджитал активів в сучасниї реаліях. З першочерговою увагою до цифрових активів та їх регулювання, зокрема криптовалют, розглядаються поточні виклики, які виникають у сфері монетарної політики та фінансової стабільності, а також фундаментальні концепції цифрових активів. The article thoroughly investigates the topic of development and regulation of digital currencies. Considering the global spread of digital assets, particularly cryptocurrencies, the article analyzes current challenges arising in the context of monetary policy and financial stability. The article examines the main concepts of digital currencies, including blockchain technologies and decentralized finance, as well as the characteristics of the approach to regulating these new assets in view of potential challenges for lawmakers, regulators, and central banks. The impact of digital currencies on monetary policy is analyzed in terms of potential effects on macroeconomic development: inflation, currency control, and financial stability. Also, the challenges and opportunities that digital currencies present for the traditional banking system are discussed. Monetary regulation of cryptocurrencies is a critically important aspect within the broader regulatory spectrum, involving supervision and control of digital currencies by central authorities, both from the perspective of fiat currencies and in terms of the processes of digitization overall. Cryptocurrencies, such as Bitcoin, typically have a capped supply, distinguishing them from traditional fiat currencies. This impacts monetary policy instruments like interest rates and money supply control, as there is no central authority regulating these parameters. Digital assets seamlessly operate across borders, challenging traditional structures of monitoring and controlling international transactions, making them vulnerable to cyber attacks and fraud. Especially in the early stages of development, cryptocurrencies may lack clear foundations or intrinsic value, unlike traditional assets such as stocks, often evaluated based on quarterly reports, earnings, and transparent financial indicators. Cryptocurrencies may be subject to more subjective influences, such as the impact of social media or the media, potentially leading to the formation of a phenomenon known as the ‘cryptocurrency bubble,’ driven by unjustified fluctuations in the prices of Bitcoin and other altcoins. This phenomenon resembles economic bubbles in traditional financial markets, characterized by sharp increases in asset prices driven by speculation and excessive buying rather than fundamental factors like underlying value or utility. The article provides general recommendations and practices for the regulation of digital currencies, supporting the innovative nature of digital assets in contemporary realities. With a primary focus on digital assets and their regulation, particularly cryptocurrencies, the article examines current challenges in the realm of monetary policy and financial stability, as well as fundamental concepts related to digital assets.
  • Item
    Циклічність економіки постіндустріального суспільства
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2024-02-14) Дробязко, Марія Михайлівна; Drobiazko, Mariia; Ткаченко, Олена Вадимівна
    Дисертація присвячена адаптації теоретичного відображення механізмів і принципів економічної циклічності до умов постіндустріальної трансформації економічних систем. Об'єктом дослідження є закономірності циклічного функціонування економічних систем. Предметом дослідження є трансформація механізмів та форм прояву циклічності на етапі становлення постіндустріальної моделі економіки. The dissertation is devoted to the defining those elements of the theoretical representation of the economic cycle mechanisms, which lose their relevance as the economic system transforms at the post-industrial stage of its development. The object of research is the patterns of cyclical functioning of economic systems. The subject is the transformation of mechanisms and forms of cyclicality manifestation at the stage of formation of the economy’s post-industrial model.
  • Item
    Динаміка процесів економічної трансформації постсоціалістичних систем
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12) Мороз, Євген Олександрович; Moroz, Yevhen; Галабурда, Микола Костянтинович
    Дисертацію присвячено вирішенню наукової проблеми розробки теоретико-методологічних основ, а також інструментарію дослідження аспектів динаміки процесів економічної трансформації у постсоціалістичних системах, зокрема в Україні, в умовах активізації процесів європейської інтеграції, а також повномасштабного вторгнення Росії. The dissertation is dedicated to the solution of the scientific problem regarding the development of theoretical and methodological foundations, as well as instruments to research aspects of economic transformation processes dynamics in post-socialist systems, in particular in Ukraine, in the conditions of the European integration processes intensification, as well as the full-scale invasion of Russia.
  • Item
    Культура як фактор економічного зростання в умовах нестабільної держави
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-11-28) Федоренко, Тетяна Олександрівна; Fedorenko, Tetiana; Кириленко, Володимир Іванович,
    Дисертацію присвячено вирішенню нового наукового завдання щодо обґрунтування теоретико-методологічних засад дослідження впливу фактора культури на економічне зростання країни. The research objective is to establish the specific correspondence between the economy and culture in modern societies. The work discovers the theoretical and practical aspects of economic growth and its dependence on cultural patterns.
  • Item
    Соціалізація глобальної економіки у парадигмі постіндустріалізму
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-11) Чалюк, Юлія Олексіївна; Chaliuk, Yuliia; Чалюк, Юлия Алексеевна; Кириленко, Володимир Іванович
    У дисертації наведено теоретичне узагальнення і подано нове вирішення наукового завдання з виявлення актуальних проблем, загроз і викликів, можливостей і тенденцій соціалізації глобальної і національних економічних систем за умов переходу на постіндустріальну парадигму розвитку. Перед міжнародною економікою постає потреба у подоланні загроз і асиметрій розвитку соціальної сфери, забезпеченні соціального захисту населення. Згідно з цим завданням відбувається трансформація глобальної і національних економічних систем у напрямі посилення соціальної складової. У результаті порівняльного аналізу і зіставлення історичних етапів та еволюції теоретичних підходів доведено, що наукова проблематика соціалізації глобальної економіки збігається з поширенням постіндустріальної парадигми і формувалася у руслі її розвитку. The Dissertation provides a theoretical generalization and presents a new solution to the scientific challenge of identifying current problems, threats and challenges, opportunities and trends of socialization of Global and National economic systems under the conditions of transition to a post-industrial paradigm of development. The International economy faces the need to overcome threats and asymmetries in the development of the social sphere, ensuring social population protection. According to this challenge, Global and National economic systems are being transformed in the direction of strengthening the social component. As a result of the comparative analysis and comparison of historical stages and the evolution of theoretical approaches, it is proved that the scientific problem of global economy socialization coincides with the spread of the post-industrial paradigm and was formed in the course of its development.
  • Item
    Соціалізація глобальної економіки у парадигмі постіндустріалізму
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-12-14) Чалюк, Юлія Олексіївна; Chaliuk, Yuliia; Чалюк, Юлия Алексеевна; Кириленко, Володимир Іванович
    У дисертації наведено теоретичне узагальнення і подано нове вирішення наукового завдання з виявлення актуальних проблем, загроз і викликів, можливостей і тенденцій соціалізації глобальної і національних економічних систем за умов переходу на постіндустріальну парадигму розвитку. Перед міжнародною економікою постає потреба у подоланні загроз і асиметрій розвитку соціальної сфери, забезпеченні соціального захисту населення. Згідно з цим завданням відбувається трансформація глобальної і національних економічних систем у напрямі посилення соціальної складової. У результаті порівняльного аналізу і зіставлення історичних етапів та еволюції теоретичних підходів доведено, що наукова проблематика соціалізації глобальної економіки збігається з поширенням постіндустріальної парадигми і формувалася у руслі її розвитку. The Dissertation provides a theoretical generalization and presents a new solution to the scientific challenge of identifying current problems, threats and challenges, opportunities and trends of socialization of Global and National economic systems under the conditions of transition to a post-industrial paradigm of development. The International economy faces the need to overcome threats and asymmetries in the development of the social sphere, ensuring social population protection. According to this challenge, Global and National economic systems are being transformed in the direction of strengthening the social component. As a result of the comparative analysis and comparison of historical stages and the evolution of theoretical approaches, it is proved that the scientific problem of global economy socialization coincides with the spread of the post-industrial paradigm and was formed in the course of its development.
  • Item
    Залежність споживання благ «розкоші» та «першої необхідності» від доходів українських домогосподарств
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Верба, Денис Володимирович; Verba, Denys; Верба, Денис Владимирович; Лопух, Ксенія Володимирівна; Lopukh, Kseniia; Лопух, Ксения Владимировна; Михайлюк, Михайло Андрійович; Mykhailiuk, Mykhailo; Михайлюк, Михаил Андреевич; Мельник, Олексій Михайлович; Melnyk, Oleksii; Мельник, Алексей Михайлович
    Статтю присвячено уточненню важливих характеристик добробуту українських домогосподарств: рівню задоволення потреб у продуктах харчування та благах, що створюються в сфері охорони здоров’я. Підходи статті ґрунтуються на закономірності деконцентрації споживчих видатків в міру зростання добробуту домогосподарств. Відповідно, скорочення еластичності споживання продуктів харчування за доходом тлумачиться як критично важлива ознака тенденцій змін добробуту, спричинених розширенням чи скороченням споживання благ певної групи. Розрахунки проводились окремо для групи домогосподарств з еквівалентними доходами на особу до 7 тис. грн на місяць і для тих домогосподарств, чиї доходи на одну особу вищі від 8 тис. грн. Результати оцінювання коефіцієнтів еластичності дозволили обґрунтувати, що нерівність доступу до харчових продуктів не зазнала вагомих змін протягом досліджуваного періоду, проте найбідніші домогосподарства скоротили фізичні обсяги споживання продуктів харчування на тлі зростання частки видатків на цю товарну групу в складі сукупних споживчих витрат. Фізичні обсяги споживання благ товарної групи «охорона здоров’я» за період 2014–2022 рр. у середньому по усіх домогосподарствах України зросли, суттєво випереджаючи зростання реального доходу (150,6 % зростання фізичних обсягів споживання проти 118,7 % темпів зростання реального доходу), що характерно для благ, які належать до категорії «luxuries». При цьому обсяги споживання цих благ стосовно бідніших домогосподарств зростали швидше за аналогічні обсяги стосовно заможніших. Проте більш виважена оцінка змін нерівності доступу до платного сектору охорони здоров’я вимагає подальших досліджень, через те що використана база даних відображає лише витрати «out of pocket», що занижує масштаби споживання і витрат групи заможніших домогосподарств. The article is devoted to clarifying the important characteristics of the Ukrainian households’ well-being: the degree of satisfaction of needs in food and in goods created in the health care. The approaches of the article are based on the regularity of the deconcentration of consumer expenditures through the welfare of households increasing. Accordingly, the reduction in the income elasticity of food consumption is interpreted as a critically important sign of trends in changes in well-being caused by the expansion or reduction in the consumption of a certain goods. Calculations were made separately for a group of households with equivalent per-capita incomes up to UAH 7,000 per month and for those households whose per capita income is higher than UAH 8,000. The results of the elasticity coefficients estimation made it possible to substantiate that the inequality of access to food did not undergo significant changes during the studied period, however, the poorest households reduced the absolute amount of food consumption against the background of the increase in the share of expenditures on this product group as a part of aggregate consumer expenditures. Absolute amount of consumption of goods, created by "health care" for the period 2014–2022 on average across all households in Ukraine was increased significantly outpacingthe growth of real income (150.6 % growth in amounts of consumption against 118.7 % growth rates of real income), which is characteristic of goods that belong to the "luxuries" category. At the same time, the consumption of these goods concerning to the poorer households grew faster than similar indicator for wealthier ones. However, a more balanced assessment of changes in the inequality of access to the paid healthcare sector requires further research, due to the fact that the database used reflects only "out-of-pocket" spending, which underestimates the scale of consumption and relevant spending of wealthier households.
  • Item
    Міжнародний досвід реформування монетарних режимів
    (ДННУ «Академія фінансового управління», 2023-05) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитро Григорьевич; Бортніков, Геннадій Петрович; Bortnikov, Hennadii
    Вступ. Досліджено два основні монетарні режими в процесі проведення монетарної реформи центральних банків: режим, базований на цілях, і режим, що ґрунтується на правилах. Найпоширенішим правилом монетарної політики є таргетування інфляції. Застосування ключової ставки як інструменту монетарної політики здатне забезпечити стабільність цін та економічного зростання. Проблематика. Використовуючи правило процентної ставки таргетування інфляції, центральний банк має певні переваги над цільовими змінними. Якщо переваги неочікувано змінюються, вони не враховуються економічними агентами так швидко та діють як екзогенний шок для економіки. Це дає змогу центробанку перевіряти свою політику на відповідність правилу, котре є потенційно стійким у багатьох випадках макроекономічних моделей. Мета – оцінка реформ монетарних режимів Резервного банку Нової Зеландії та Федеральної резервної системи, в основу яких покладено законодавчо закріплені правила та інструменти монетарної політики, що дає змогу центробанку ефективно ухвалювати монетарні рішення для досягнення цінової стабільності та стійкої зайнятості. Методи. За допомогою правила Тейлора перевірено гіпотезу про наявність зв’язку між цільовим показником інфляції та змінними параметрами функції Тейлора, що включають розрив між ВВП та потенційним ВВП, а також визначення облікової (ключової) ставки на основі кількісних параметрів цільової функції. Це підтверджує доцільність застосування правила Тейлора при здійсненні режиму інфляційного таргетування. Результати. Реформування монетарних режимів мало на меті прояснити політичну відповідальність центральних банків, посилити їхню незалежність у прийнятті рішень, що стосуються цілей монетарної політики. Реформи повинні були сприяти підвищенню рівня прозорості шляхом поліпшення ефективності комунікативної політики, що полягала у передачі політичних рішень від центробанку до громадськості та сигналізувала про майбутні політичні наміри. Загалом відповідальність у режимі таргетування інфляції посилюється публічним характером взятих зобов’язань щодо оголошеної цілі й вимог, котрі висуваються центральним банком стосовно її реалізації. Досягнення цілі стає показником ефективної діяльності центрального банку. Висновки. Багато елементів, котрі вперше були застосовані в Новій Зеландії та США (громадська прихильність до цільового рівня інфляції, високий рівень прозорості та підзвітності) сьогодні вважаються найкращими методами монетарної політики. Оприлюднення цілей публічно сприяє покращанню підзвітності, особливо якщо перед центробанком поставлено єдину мету політики – цінову стабільність або ціль на інфляцію. У протилежному випадку широка незалежність в ухваленні рішень може зробити центробанк менш підзвітним, а тому вона має чітко корелювати з цілями, а не з вибором інструментів, що є найкращою стратегією реформування центрального банку. Introduction. The article studies two main monetary regimes in the process of monetary reform of central banks: a target-based regime and a rule-based regime. Inflation targeting is the most common rule of monetary policy. Using the key rate as a monetary policy tool can ensure price stability and economic growth. Problem Statement. Using the interest rate rule of inflation targeting, the central bank has certain advantages over the target variables. If preferences change unexpectedly, they are not taken into account by economic agents as quickly and act as an exogenous shock to the economy. This allows the central bank to test its policy against a rule that is potentially persistent in many cases of macroeconomic models. The purpose is to evaluate the reforms of the monetary regimes of the Reserve Bank of New Zealand and the Federal Reserve System, which are based on legally established rules and instruments of monetary policy, which enables the central bank to make effective monetary decisions to achieve price stability and sustainable employment. Methods. The Taylor rule was used to test the hypothesis that there is a relationship between the inflation target and the variables of the Taylor function, including the gap between GDP and potential GDP, as well as the determination of the key rate based on the quantitative parameters of the target function. This confirms the expediency of applying the Taylor rule when implementing the inflation targeting regime. Results. Reforms of monetary regimes were aimed at clarifying the political responsibility of central banks, strengthening their independence in making decisions related to monetary policy objectives. The reforms were supposed to contribute to increasing the level of transparency by improving the effectiveness of the communication policy, which consisted in transmitting policy decisions from the central bank to the public and signaling future political intentions. In general, the responsibility in the inflation targeting regime is enhanced by the public nature of the assumed obligations related to the announced goal and the requirements put forward by the central bank regarding its implementation. Achieving the goal becomes an indicator of the central bank's effective activity. Conclusions. Many of the aspects that were introduced in New Zealand and the US – the public commitment to an inflation target, high levels of transparency and accountability – are now considered the best practice in monetary policy. Making targets public promotes accountability, especially if the central bank has a single policy objective – price stability or an inflation target. Otherwise, broad independence in decision-making may make the central bank less accountable, and therefore independence should be clearly linked to the objectives rather than the choice of instruments, which is the best strategy for central bank reform.
  • Item
    Актуальні питання таргетування валютного курсу в Україні
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2019-10) Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич
  • Item
    Особливості розвитку цифрової економіки в Україні та світі
    (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2023-09) Чалюк, Юлія Олексіївна; Chaliuk, Yuliia; Чалюк, Юлия Алексеевна
  • Item
    Специфіка формування стійкої конкурентної переваги підприємства
    (Дніпровський державний аграрно-економічний університет, ТОВ «ДКС Центр», 2018) Кібук, Тетяна Миколаївна; Kibuk, Tetyana; Кибук, Татьяна Николаевна
    В статті здійснено аналіз існуючих підходів до трактування терміну «конкурентна перевага підприємства» та надано найбільш актуальне в сучасних реаліях визначення останнього. Висвітлено основні джерела для формування конкурентної переваги підприємства, до яких віднесено: інновації, залучення та утримання найцінніших співробітників, лояльність клієнтів, розширення географії ринків, підвищення вартості бренду, взаємодія з профспілками, підтримка місцевого співтовариства та сталого партнерства. Проаналізовано основні умови для формування конкурентних переваг на промисловому підприємстві, зокрема: неоднорідність ресурсів (існування ренти), стійкість ренти, недосконала рухливість (стійкість ренти в межах підприємства) та неможливість відшкодування ренти за допомогою витрат. Встановлено та систематизовано головні будівельні блоки будь-яких конкурентних переваг, серед яких: ефективність, якість, інновація та відповідність клієнтам. Проведено дослідження основних факторів, які впливають на тривалість конкурентних переваг, де виокремлено наступні: висота бар'єрів для імітації, здатності конкурентів і загальну динамічность галузевого середовища. Здійснено аналіз критеріїв стійкості конкурентної переваги, до яких віднесено: цінність, рідкість, неповторність й незамінність, та систематизовано способи досягнення стійкої конкурентної переваги. Доведено, що стійкість конкурентної переваги залежить від трьох наступних умов: джерела конкурентної переваги, кількості різних джерел, якими володіє підприємство та постійності вдосконалення та покращення своїх конкурентних переваг. Виділено три способи досягнення стійкої конкурентної переваги, а саме: лояльність клієнтів, позитивні відгуки та попереднє використання можливостей. Висвітлено підходи до формування стійких конкурентних переваг на сучасних підприємствах. The article analyzes the existing approaches to the interpretation of the term " enterprise competitive advantage" and provides the most current definition of the last in modern realities. The main sources for forming the enterprise competitive advantage are highlighted and among them are stated the following: innovation, attraction and maintenance of the most valuable employees, customer loyalty, expansion of geography of the markets, increase of brand value, interaction with trade unions, support of local community and sustainable partnership. The basic conditions for the formation of competitive advantages in the industrial enterprise are analyzed, in particular: heterogeneity of resources (existence of rent), stability of rent, imperfect mobility (stability of rent within the enterprise) and impossibility of reimbursement of rent with the help of expenses. The main building blocks of any competitive advantages are established and systematized, among them: efficiency, quality, innovation and customer satisfaction. The research of the main factors influencing the duration of competitive advantages has been carried out, which highlighted the following: the height of the barriers for imitation, the ability of competitors and the overall dynamism of the industry environment. The analysis of the criteria of stability of the competitive advantage, which includes: value, rarity, inimitable and non-substitutable, and systematized ways to achieve a stable competitive advantage. It is proved that the stability of a competitive advantage depends on the following three conditions: sources of competitive advantage, the number of different sources owned by the enterprise and the continuity of improvement of their competitive advantages. There are three ways to achieve a sustainable competitive advantage, namely: customer loyalty, positive feedback, and prior use of opportunities. The approaches to formation of stable competitive advantages at modern enterprises are highlighted.
  • Item
    Вплив глобалізації на динаміку інфляції
    (ДННУ «Академія фінансового управління», 2023) Кириленко, Володимир Іванович; Kyrylenko, Volodymyr; Кириленко, Владимир Иванович; Хохич, Дмитро Григорович; Khokhych, Dmytro; Хохич, Дмитрий Григорьевич
    Вступ. Досліджено вплив глобалізації на динаміку інфляції через посилення інтеграції між розвинутими економіками та країнами, що розвиваються у період 1990–2022 рр., його причини та результати. Проблематика. На основі аналізу статистичних даних встановлено, що глобальна інфляція у світовій економіці прямо впливає на внутрішню інфляцію країн, що розвиваються, а також має яскраво виражений структурний характер у розвинутих країнах. Отже, навіть незначні порушення глобальних торговельних каналів можуть виступати причиною інфляції. Мета – пояснення впливу глобалізації на рівень інфляції в розвинутих країнах та сировинних економіках через розширення торговельної інтеграції, посилення ролі ринків, що розвиваються, цінову конкуренцію та збільшення волатильності процентних ставок. Методи. За допомогою дисперсійного аналізу перевірено гіпотезу про наявність зв’язку між складовими каналів глобалізації та показниками інфляції, що визначають волатильність цін на товари та послуги у середньостроковій перспективі. Результати. Проаналізовано глобальні складові кожного показника інфляції для повної вибірки країн з розвинутою економікою та ринків, що розвиваються. Виявлено, що в індексі споживчих цін (ІСЦ) та індексі цін виробників (ІЦВ) є значущий спільний глобальний компонент, що становить 40 % різниці в інфляції ІСЦ та 52 % в інфляції ІЦВ країн у вибірці. Однак роль спільного компонента є набагато меншою для базової інфляції та інфляції заробітної плати. Перша основна складова інфляції пояснює близько 21–26 % варіації інфляції для різних вибірок. Висновки. Зростання глобальної складової інфляції за останні два десятиліття можна пояснити основними великомасштабними кризами, що виникають унаслідок високої волатильності цін на сировинні товари, більшої чутливості країн до потрясінь через розширення торгівлі чи фінансову інтеграцію або тісніші прямі зв’язки між економіками. Ефект перенесення глобальної інфляції на внутрішні ціни вимагає від центробанків проведення жорсткішої монетарної політики в напрямі досягнення цінової стабільності. Introduction. The article studies the impact of globalization on the dynamics of inflation due to increased integration between developed economies and emerging countries in the period 1990-2022, its causes and effects. Problem Statement. Based on the analysis of statistical data, it was established that global inflation in the world economy has a direct impact on domestic inflation in emerging countries, as well as a pronounced structural character in developed countries. This means that even minor disruptions in global trade channels can cause inflation. Purpose. Explaining the impact of globalization on the level of inflation in developed countries and commodity economies through the expansion of trade integration, the strengthening of the role of emerging markets, price competition and the increase in the volatility of interest rates. Methods. According to the results of a dispersion analysis, a hypothesis of the existence of a connection between the components of globalization channels and inflation indicators, which determine the volatility of prices for goods and services in the medium term was investigated . Results. The global components of each inflation indicator are analyzed for the full sample of advanced economies and emerging markets. CPI and producer price index are found to have a significant common global component, accounting for 40% of the difference in CPI inflation and 52% in producer price index inflation of the countries in the sample. However, the role of the common component is much smaller for core inflation and wage inflation. The first main component of inflation accounts for about 21-26% of the variation in inflation for different samples. Conclusions. The increase in the global component of inflation over the past two decades can be explained by major global crises arising from high volatility of commodity prices, greater sensitivity of countries to global shocks due to increased trade or financial integration, or closer direct links between economies. The effect of the transfer of global inflation on domestic prices requires that the central bank should conduct a tighter monetary policy towards achieving the price stability.
  • Item
    Виклики і можливості трансформації економіки освіти в моделі повоєнного відновлення України
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена Вадимовна; Козловська, Лариса Степанівна; Kozlovska, Larysa; Козловская, Лариса Степановна; Лісняк, Наталія Іванівна; Lisniak, Nataliia; Лисняк, Наталья Ивановна
    Статтю присвячено оцінюванню перспектив якісної трансфо- рмації економіки освіти України під час повоєнного відновлення. Оцінено схильність населення України інвестувати в підвищення освітнього рівня й уточнено уподобання щодо форматів навчання як важливі передумови оно- влення структури джерел фінансування вищої освіти та розвитку системи мотивів і стимулів до підвищення її економічної ефективності. Вихідну ін- формацію отримано за результатами вибіркового опитування постраждалих від воєнних дій. Теоретичною базою роботи стали дослідження, присвячені визначенню ролі накопичення людського капіталу в розширенні масштабів та оновленні структури національного виробництва. Виявлено високий потенціал розширення платоспроможного попиту на короткострокові програми підготовки, що будуть реалізовані за активною участю потенційних роботодавців, адже 33,0 % загальної чисельності респо- ндентів планують змінювати професію, що зумовлює додатковий попит на освітні послуги. Вагомі резерви розширення платоспроможного попиту на освітні послуги пов’язано з пропозицією достатньо гнучких режимів доступу до навчальних програм, що дають змогу залучити тих потенційних клієнтів, які прагнуть навчатися, але не можуть реалізовувати це бажання через зумовлені війною обмеження можливостей. За даними вибірки, ця група становить 31,1 % серед усіх респондентів і 29,7 % серед респондентів, що вже мають диплом про вищу освіту. У довгостроковій перспективі цей показник характеризує приблизні масштаби потенційного розширення ринку освітніх послуг для закладів вищої освіти: це колишні клієнти, що планують продовжити навчання. The article is devoted to the evaluating of prospects for the Ukrainian education economy qualitative transformation in the process of post-war recovery. In particular, the propensity of the Ukrainian population to invest in raising the level of education is assessed and the preferences for educational formats are specified, as an important prerequisite for updating the structure of higher education’s funding sources and the relative system of motives and incentives to increase its economic efficiency. The initial information was obtained based on the results of a sample survey conducted among the population of Ukraine affected by the war. The theoretical basis of the work was researches devoted to determining the role of the accumulation of human capital in the processes of expanding and updating the structure of national production. A high potential of expanding the solvent demand for short-term training programs, which will be provided with the active participation of potential employers, has been revealed, because 33.0% of the total number of respondents plan to change their profession, which mainly causes additional demand for educational services. Significant reserves for the expansion of the solvent demand on educational services are associated with the supply of sufficiently flexible modes of access to educational programs, which will allow attracting those customers’ potential, who wish to begin education, but cannot realize this desire due to the limitations of opportunities caused by the war. According to the sample, this group comprises 31.1% of all respondents and 29.7% of respondents who already have a higher education diploma. In the long term, this indicator characterizes the approximate size of the likely expansion of the educational services market for higher education institutions — at least, these are former clients who plan to continue their studies.
  • Item
    Розумні міста у контексті сталого розвитку
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03) Чалюк, Юлія Олексіївна; Chaliuk, Yuliia; Чалюк, Юлия Алексеевна
    Місто вважається «SMART», коли інвестиції здійснюються в соціальний капітал, сучасну ІКТ-інфраструктуру для забезпечення сталого економічного зростання, високої якості життя та відповідального управління ресурсами за допомогою партисипативного врядування. У світлі сучасних соціально-економічних проблем, недостатньо створювати лише «розумні» міста, важливо створювати «розумні» сталі міста.
  • Item
    Зелене інвестування як сучасний тренд ноосферного мислення
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023-03-02) Колядич, Олександр Іванович; Koliadych, Oleksandr; Колядич, Александр Иванович
  • Item
    Деякі сучасні тенденції у сфері грошових відносин
    (ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», 2023) Мельник, Олексій Михайлович; Melnyk, Oleksii; Мельник, Алексей Михайлович; Кульбачний, Сергій Володимирович; Kulbachnyi, Serhii; Кульбачный, Сергей Владимирович
    Стаття присвячена дослідженню новітніх тенденцій у сфері грошових відносин. При цьому факторами, під впливом яких вони виникли, є глобалізація та цифровізація, створюючи зовнішню рамку для розвитку грошових відносин. При цьому самі грошові відносини, трансформуючись, формують нові явища. Феноменам цифрових, електронних, віртуальних грошей і криптовалютам нині вже присвячена певна кількість наукових праць. Тут можна назвати публікації Я. В. Белінської, С. В. Волосовича, Ю. М. Сапачука та інших. Показано, що ці явища іноді ще не мають однозначної оцінки з боку наукової громадськості. Існуючі дискусії стосовно сутності та співвідношення між собою різних сучасних грошових явищ привели до певного наукового поступу. Проте економічна природа цифрових, електронних, віртуальних грошей та криптовалют, а також їх місце в системі сучасних грошових відносин, не є очевидним. Метою дослідження є вивчення природи цифрових грошей, їх різновидів, зокрема і криптовалют, а також спроба провести класифікацію в сучасних умовах. Проведений в статті аналіз засвідчив, що: 1. По мірі еволюції суспільного виробництва еволюціонували і гроші. Нині цей процес ще не закінчився. 2. Із появою Інтернету з’явилися новітні технології, які сприяють трансформаційним змінам в економіці, зокрема і тому, як люди здійснюють платежі. 3. Усі гроші, які функціонують завдяки інтернет-технологіям, є цифровими грошима, хоча правильніше було б їх назвати цифровим форматом тих грошей, які функціонують у традиційній економіці. 4. Серед них виділяють електронні гроші, які є інтернет-продовженням фіатних грошей, а також 5. Віртуальні валюти, що є цифровим форматом приватних грошей. 6. У складі віртуальних валют можна виділити щонайменше дві головні групи, які пов’язані із характеристиками відповідних грошей. 7. Перша група різновидів приватних грошей являє собою цифровий різновид кредитних грошей, за яким стоїть конкретна приватна особа, котра прийняла на себе зобов’язання у зв’язку із випуском відповідних платіжних засобів і несе відповідальність за їх виконання. 8. Друга група (криптовалюти) являє собою цифровий різновид приватних продуктово-фудуціарних грошей, які після своєї емісії повністю втрачають зв’язок зі своїм емітентом. The article is devoted to what are the latest trends in the field of monetary relations. At the same time, the factors under the influence of which they arose are globalization and digitalization. It was they who created the external framework for the development of monetary relations. At the same time, monetary relations themselves, being transformed, form new phenomena. The phenomena of digital, electronic, virtual money and cryptocurrencies are currently devoted to a certain number of scientific works. Here we can mention the publications of Belinska Y. V., Volosovich S. V., Sapachuk Y. M. and others. However, it is worth noting here that these phenomena sometimes do not yet have a clear assessment by the scientific community. Existing discussions regarding the essence and relationship between various modern monetary phenomena have led to certain scientific progress. Nevertheless, the economic nature of digital, electronic, virtual money and cryptocurrencies, as well as their place in the system of modern monetary relations, is not obvious. The aim of the article is to study the nature of digital money, its varieties, in particular cryptocurrencies, as well as an attempt to classify them in modern conditions. The analysis conducted in the article showed that: 1) As social production evolved, so did money. Currently, this process has not yet ended. 2) With the advent of the Internet, new technologies have appeared that contribute to transformational changes in the economy, in particular, in the way people make payments. 3) All money that functions thanks to Internet technologies is digital money, although it would be more correct to call it a digital format of the money that functions in the traditional economy. 4) They include electronic money, which is an Internet extension of fiat money, and 5) virtual currencies, which are a digital format of private money. 6) In the composition of virtual currencies, at least two main groups can be distinguished, which are related to the characteristics of the corresponding money. 7) The first group of types of private money is a digital type of credit money, which is backed by a specific private person who has assumed obligations in connection with the issuance of the corresponding means of payment and is responsible for their fulfillment. 8) The second group (cryptocurrencies) is a digital variety of private product-fiduciary money, which after its emission completely loses connection with its issuer.
  • Item
    Оцінювання добробуту українських домогосподарств за допомогою побудови кривих Енгеля на основі статистики споживчих видатків
    (Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2023) Верба, Денис Володимирович; Verba, Denys; Верба, Денис Владимирович; Кудінова, Алевтина Віталіївна; Kudinova, Alevtyna; Кудинова, Алевтина Витальевна; Ткаченко, Олена Вадимівна; Tkachenko, Olena; Ткаченко, Елена Вадимовна; Самійленко, Андрій Петрович; Samiilenko, Andrii; Самойленко, Андрей Петрович
    Статтю присвячено удосконаленню аналітичного забезпечення оцінювання добробуту українських домогосподарств. Методологічні підходи статті будуються на законах Енгеля в слабкому та сильному формулюванні і передбачають, що задоволення потреб в нормальному харчуванні є необхідною умовою активізації участі домогосподарств у фінансуванні галузей соціальної сфери у формі розширення видатків на освіту, охорону здоров’я та інші види благ, споживання яких має характер інвестицій в людський капітал. Відповідно, скорочення еластичності споживання продуктів харчування за доходом є важливою ознакою наявності економічних можливостей для позитивних зрушень в структурі споживчих видатків. За результатами побудови функції Енгеля оцінено еластичність фізичних обсягів споживання харчових продуктів від зміни реального доходу: додатковий відсоток доходів спонукає домогосподарства на 0,47 % збільшувати обсяги споживання продуктів харчування. Досягнутий рівень задоволення потреб у продуктах харчування для переважної більшості українських домогосподарств не дозволяє розраховувати на вивільнення їх коштів від задоволення базових поточних потреб і розширення тих витрат, які мають характер інвестування в людський капітал та мають виражений позитивний вплив на кваліфікаційний рівень ресурсів праці та продуктивність їх використання в національній економіці. Коефіцієнт еластичності обсягів споживання благ освітньої галузі від доходу за нашими розрахунками дорівнює 0,928 (додатковий відсоток реального доходу спонукає українські домогосподарства збільшувати фізичні обсяги споживання благ освітньої галузі на 0,93 %). Отже, українські домогосподарства достатньо цінують освіту та схильні користуватись можливостями, які вона надає. Проте занизькі доходи, притаманні переважній більшості домогосподарств, обмежують можливості виділяти помітну частку своїх споживчих видатків на освітні цілі. Така ситуація вкрай загрозлива, як через позбавлення значної частки населення можливості поліпшувати власне становище на ринку праці інвестуючи в освіту, так і через позбавлення бюджетної освіти нормальної конкурентної взаємодії з освітою платною, що надається на комерційній основі. The article is devoted to the improvement of analytical support for assessing the Ukrainian households’ well-being. The methodological approaches of the article are based on Engel’s laws in a weak and strong formulation and assume that meeting the needs for normal nutrition is a necessary condition for intensifying the participation of households in the financing of social spheres in the form of expanding expenditures on education, health care and other types of goods, the consumption of which is related with investment in human capital. Accordingly, the reduction in the income elasticity of food consumption is an important sign of the presence of economic opportunities for positive changes in the structure of consumer spending. According to the results of the Engel line plotting, the income elasticity of the real amounts of food consumption was estimated: an additional percentage of income encourages households to increase the volumes of food consumption by 0.47 %. The achieved level of meeting food needs for the vast majority of Ukrainian households does not allow them to count on the release of their funds from meeting basic current needs and the expansion of those expenses that have the character of investing in human capital and have a pronounced positive effect on the qualification level of labor resources and the productivity of their use in the national economy. According to our calculations, the income elasticity of the educational goods consumption is equal 0.928 (an additional percentage of real income encourages Ukrainian households to increase the real amounts of educational goods consumption by 0.93 %). Therefore, Ukrainian households value education enough and tend to use the opportunities it provides. However, the low incomes of the vast majority of households limit the ability to allocate a significant share of their consumer spending to education. Such a situation is extremely threatening, both because of the deprivation of a significant part of the population of the opportunity to improve their own position on the labor market by investing in education, and because of the public education releasing from normal competitive interaction with paid education provided on a commercial basis.
  • Item
    Тенденції розвитку монетарного посткейнсіанства на початку XXI століття
    (Одеський національний економічний університет, 2015) Лопух, Ксенія Володимирівна; Lopukh, Kseniia; Лопух, Ксения Владимировна
    У статті розглянуто теоретико-методологічні засади монетарного посткейнсіанства. Проаналізовано погляди представників цього напряму економічної думки на роль грошей і грошово-кредитної політики у розвитку сучасного ринкового господарства. Визначено, що вагомим внеском посткейнсіанців в сучасну економічну теорію стало їхнє обґрунтування тісного взаємозв’язку між грошово-кредитною та фінансовою системами господарства. Наголошено, що у монетарному посткейнсіанстві основним інструментом у боротьбі з фінансовою нестабільністю є грошово-кредитна політика.